-Ой, яка несправедливість 

Діється у світі.- 

Думка жити не дає 

Кумові Микиті.- 

В Еміратах кілька жінок 

Дозволяють мати. 

А у нас такий закон 

Не можуть прийняти?! 

Ех, у нас чоловіки 

Піддаються тиску, 

Дають йому одну жінку, 

І ту під розписку!!! 

Опанасові на шию... 

Дружинонька сіла! 

Хтось промовить: 

-Так вона, вже 

Зовсім обнагліла!!! 

А я хочу вам сказать, 

Це кожного чекає, 

Якщо жіночці своїй.. 

Крила обламає!!! 

Секретаркою Оксана 

Мріє працювати. 

Тож вирішила резюме 

Своє розіслати. 

На співбесіду директор 

Один погукав. 

-Яку хочете зарплату?- 

Оксану спитав. 

-Ну...пять тисяч зелененьких!- 

Та відповідає. 

-Ні, такий оклад у нас, 

Лише зам мій має!!! 

-А мені такий оклад 

Не можете зробить? 

Тоді хай, шановний, з вами... 

Зам же ваший й спить!!! 

-До чужого щастя, Лізо, 

Рук не простягати!!!- 

Пятирічний хлопчик Ваня 

Став сестрі казати. 

-Що ти маєш на увазі, 

Я хотіла б знати!!! 

-Відчуваю, ти цукерку... 

Хочеш мою взяти!!! 

Коли чую: "це писк моди!"- 

Хтось там промовляє. 

Запитання вже відразу 

В мене виникає: 

-А який же він той писк, 

Можете сказати? 

Намагався в Інтернеті 

Відповідь шукати. 

А от вчора в магазин, 

Модний зазирнув, 

І який же він той писк, 

Людоньки, збагнув: 

Чоловічок там один 

Статний походхав, 

Подарунок для дружини 

Звісно вибирав. 

Він до блузок підійшов, 

На ціну поглянув, 

І згадав "тихеньким" словом 

Друхиноньку Жану. 

Писк той "модний" прозвучав, 

А вірніше, звук, 

Адже коштувала блуза... 

Майже десять " штук". 

-Форму як тобі, Оксанко, 

Тримати вдається? 

А у відповідь Оксана 

Весело сміється: 

-Я народні танці вже 

Стала танцювати! 

-А які, мені, подружко, 

Можеш ти сказати? 

- Та, стриптиз в місцевім барі 

Щоденно танцюю! 

-Що, стрептиз-народний танець??! 

Про це вперше чую!!! 

-Ненародним хто його 

Назвати посміє? 

Від стриптизу знаєш, Людо, 

Народ як балдіє!!! 

Якщо важкість ти у шлунку, 

Друже, відчуваєш, 

І яка цьому причина 

Напевне не знаєш? 

А такі симптоми, брате, 

Частенько бувають, 

Як до серденька твого 

Стежину шукають. 

Тож щоб шастання жінок 

Не звело в труну, 

Визначся, уже нарешті, 

І кохай одну!!! 

Ну, чому це Перше квітня 

Зветься Днем ще дурака? 

І чому скажіть, не Дури? 

Нестиковочка така!!! 

Хіба дуже дурнуваті 

Українські мужики? 

Бо придумали напевне 

Таке св'ято вже жінки!!! 

У юності Петро частенько 

Любив промовляти: 

-Коли стану я старим, 

Буде що згадати! 

Без пригод напевне в нього 

І дня не минало, 

Як то кажуть у народі, 

Життя вирувало. 

Й ось настав похилий вік, 

Чуб "вкрився морозом", 

Але згадки нема в Петі, 

Бо стражда склерозом.