Про те що сталось, дуже я жалкую, 

Та час назад на жаль не повернуть. 

Журба вогнем мні душу обпікає, 

Сумні думки у голові снують. 

Чому так сталось? Відповідь шукаю. 

Чому тих слів не зміг я зрозуміть? 

Тож у душі образи не тримайте, 

І якщо можна, то мене простіть. 

Пробачення сьогодні я благаю, 

Стосунки я хотів би відновить, 

Знайомий номер вкотре набираю, 

Та лиш гудок набридливий звучить. 

В одне ж бо русло двічі не заходять, 

Та все ж я намагаюсь це зробить, 

І відповідь хотів би я почути, 

Чому мене не можете простить? 

Про те що сталось, дуже я жалкую, 

Та час на жаль уже не зупинить. 

В думках я ту розмову повертаю, 

Та у душі мов полум'я горить. 

Увійшов вже квітень у свої права, 

Дерева буяють й зелена трава. 

У таку ось пору на світ ти родилась. 

І щаслива зірка в небі засвітилась. 

Тож на негаразди треба незважати, 

Життєву стежину гордо торовати. 

Божа мати в цьому тобі хай поможе, 

Ти ж така красива й сумувать негоже. 

Також у невдачах позитив шукай, 

Буде радість в домі, трішки зачей. 

І душа розквітне, мов в садочку слива, 

Пісня залунає у серці щаслива. 

Ось таке я щиро, від душі бажаю, 

І у день цей гарний зі СВЯТОМ, вітаю!!! 

Балакуча ця пташина, 

(Знає кожна це людина). 

Бо говорить цілий день. 

Не співа вона пісень 

На хвості новини носить, 

Все стрекоче, ніби просить. 

Хтось промовив: "от, морока, 

Звати пташку цю- сорока!!!" 

Щоби настрій Вам підняти, 

Прошу всіх Вас завітати 

У ютубі мій канал, 

Не зчиняє він аврал, 

Моє авторське читання, 

Ось будь ласка посилання: 

https://www.youtube.com/watch?v=2xsFpV7wEPg