-Чув я, Петре, що нарешті Ти вже одружився, Тож вітаю! І на кому Вибір зупинився? -На Світлан і із Поляни. Гарна дівчИнонька! -Ой, і вибір ти зробив, Бідна ж голівонькп! Вона дура, й написано Це в неї на лобі. Співчуваю, як другові, Петрику, я тОбі. -Ех, не бачив я що напис Такий вона має, Це напевне його чолка... Довга прикриває!!!'

У сусідки Катерини Запитала Алла : -На розлучення з Петром Чула, ти подала, А яка цьому причина, Можеш ти сказати? Він господар дуже гарний, Все несе до хати. А у відповідь Катруся Таке промовляє: -Бо в релігії в нас думки Спільної немає. Алла глянула на Катю: -Не можу збагнути? -Він про те, що я Богиня, Не хоче і чути!!!

До поліції Петро Рано подзвонив, І чергового таке Слізно попросив: -Ви негайно висилайте До мене наряд, Бо у хаті розпочався Масовий безлАд. Не нажарт розбушувалась Рідненька дружина, Мене б'є по всьому тілу, Болять руки й спина. А у відсовідь почув: -Ви перегинаєте, Бо чому ось цей скандал, Масовим вважаєте? Адже жіночка одна, Значить сили рівні. І тут Петя висловлює Нарікання гнівні: -Якщо Ганна мене вб' є, Вас Бог покарає, Адже масу немаленьку, Вона, скажу, має.

Зупиняє лейтенант Легкову машину. І накинувся відразу На водія-хлопчину: -Це ж чому ви ПДР Грубо нарушаєте? На обмежувальні знаки Зовсім не зважаєте. -Ой, пробачте на цей раз, В мене День народження, Попередженням обмежтесь, Ось і всі узгодження. Страж порядку до хлопчини Хитро посміхається, І дивлячись пильно в очі, Знову так звертається: -Я вітаю вас, шановний, В цю чудову днину. І вечером за вас хочу Вихилить чарчину, Тож ви совісті хоч трішки, Благаю вас, майте, І на...

Читати далі...

-Щось, Оксано, твій ПетроДуже похудав,Не дай,Боже, Його вірус якийсь не здолав?-Та усе із ним гаразд,Ходить на рибалку.-І від цього він так худне?-Цікавить Наталку.-Ну, звичайно, а чому,Це тебе дивує?Адже рибою, що зловить...Він тільки й смакує!

А я надіюсь, вірю і чекаю Що доля воз'єднає нас в одне, Щодня з тобою будемо ділити Радості, печалі і сумне. А я надіюсь, вірю і чекаю, Коли настане той, кохана, день, І ми з тобою разом заспіваєм Веселих і улюблених пісень. А я надіюсь вірю і чекаю, Що пофортунить нам у цім житті, І негаразди мов у воду кануть, Залишаться в минулім забутті. А я надіюсь, вірю і чекаю, Що радістю наповниться наш дім, І нам з тобою щастя посміхнеться, Поселяться достаток і кохання в...

Читати далі...

Сильніше надії, звичайно - чекання. З чеканням і віра живе. Здавалось, настала уже безнадія, Але все минуло, й знов човен пливе. Човен життєвий все звісно здолає, Його не лякають шторми й буревій. З вірою в серці якщо ти крокуєш, До дочекатись мети ти зумій. Надія вже згасла, і вітер розвіяв Попіл в далекі краї, Але ти чекай, і повір, неодмінно Збудуться мрії твої. І хоч ми дорослі, уже розумієм Казок небуває й чудес, Але якщо щиро на щось ми чекаєм, Господь нам...

Читати далі...

Ніжний запах весни в твоїм імені є, Ароматом п'янким у повітрі снує. Теплом на морозі воно зігріває, А у душі гарна пісня лунає. Шум ніби моря, що серце ласкає, Адже і Пушкін його прославляє.

П'ятикласник Коля ДрабЗ школи повернувся.І зайшовши на подвір'яДо батька звернувся:-Тебе класна керівничкаВикликає в школу.-Що ти знову натворив?-Той спитав Миколу.-Та, нічого, лиш однеЗадав запитання,Яке викликало в неїСильне хвилювання.Ручка- це жіночий рід,Стержень -інший має,Тож чому в них до сих пірДіточок немає?Батько лисину почухав,Й почав промовляти:-Дійсно так, але ж чому?Ручку можеш дати?Дві хвилини старий ручкуПильно оглядав,Потім гучно засміявсяІ таке сказав:-Та не буде в них...

Читати далі...

-Чи не час тобі, кохана,Сісти на дієту?-Запитав якось Славко,Свою жінку Свєту=Адже бачу, що вагаЗайва твоя стала.А у відповідь дружинаГрізно закричала:-Пам'ятай до кінця вікуПравило просте,Я важка тому, що в менеСерце золоте!!!-