ПОСТАНОВА 


04.12.2008 м. Київ № 413 


Про окремі питання діяльності банків 

Ужиті Національним банком України заходи щодо упередження кризових явищ у банківській системі сприяли зменшенню темпів щоденного відпливу коштів з банків і забезпечили платоспроможність та своєчасність розрахунків банківської системи в цілому. 
Проте відплив коштів з банківської системи продовжується і з початку листопада кошти фізичних осіб у національній валюті скоротилися майже на 5% (у жовтні – 10%), кошти суб’єктів господарювання в національній валюті зменшилися на 4,6% (у жовтні – 7,8%). 
Залишаються значними невідповідності між активними та пасивними операціями банків за строками погашення. 
Окремі банки мають проблеми зі своєчасним здійсненням платежів. 
Для забезпечення невідкладної капіталізації банків Правління Національного банку України прийняло постанову від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків”, яка забезпечує здійснення підготовчої роботи до діагностичного обстеження банків. 
Крім того, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 № 405 затверджено Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, спрямований на спрощення процедури та скорочення термінів унесення змін до статутів банків щодо збільшення рівня статутного капіталу 
З метою закріплення позитивних тенденцій у діяльності банків та забезпечення подальшої стабільної їх роботи, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7 і 55 Закону України „Про Національний банк України”, статтями 66, 67 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Правління Національного банку України 

постановляє: 

1. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) здійснити заходи щодо діагностичного обстеження банків, передбачені Законом України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 № 960 „Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків”, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків” для визначення їх поточної і перспективної платоспроможності та життєздатності в умовах кризи. 

2. Зобов’язати банки: 
у 10-денний термін подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) плани заходів щодо підвищення капіталізації (програми капіталізації). У разі неспроможності банку та його власників підвищити рівень капіталу розглянути питання щодо реорганізації (об’єднання чи приєднання) банку та внести відповідні пропозиції Національному банку України; 
до 12 грудня 2008 року розробити і надати Національному банку України платіжний календар на щоденній основі до кінця 2008 року та на І квартал 2009 року, у тому числі і в іноземній валюті (окремо), та встановити моніторинг за рівнем ліквідності банку; 
забезпечити суворий контроль за дотриманням розроблених графіків щодо приведення рівнів невідповідностей активів та пасивів за строками погашення (ГЕПів) до прийнятних розмірів; 
здійснити перегляд вартості отриманого в заставу майна з метою врахування його під час розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за ринковою вартістю; 
уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками; 
спрямовувати не менше 50 відсотків отриманого в 2008 році чистого прибутку до резервного фонду на покриття непередбачених збитків; 
ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат не менше ніж на 10 відсотків; 
обмежити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків. 

3. Рекомендувати банкам: 
переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов’язань за такими кредитами; 
у разі погіршення ліквідності: 
відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов’язань; 
з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів. 

4. Дозволити банкам самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів, наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 (зі змінами), за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною. 
5. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) установити контроль за виконанням банками вимог пункту 2 цієї постанови та в разі неспроможності керівників і акціонерів банків ужити необхідних заходів щодо приведення діяльності банків у відповідність до вимог банківського законодавства вносити пропозиції про застосування до банків адекватних заходів впливу, у тому числі введення тимчасової адміністрації, примусової реорганізації банків або відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку. 

6. У сфері валютного регулювання і валютного контролю: 

6.1. Установити, що тимчасово забороняється купівля, обмін іноземної валюти для розрахунків за імпорт продукції та послуг, який здійснюється без увезення на територію України і призначений для подальшого перепродажу нерезидентам. Виконання зобов’язань за договорами міжнародного страхування, які діють на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена карта”, не вважається імпортом без увезення на територію України. 

6.2. Звернути увагу банків на те, що в разі невиконання нерезидентами зобов’язань за імпортними договорами повернені на користь резидентів авансові платежі в іноземній валюті банки зобов’язані будуть продати: 
за курсом купівлі цієї іноземної валюти – якщо іноземна валюта для здійснення такого авансового платежу була куплена на міжбанківському валютному ринку України; 
за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів за межі України – якщо авансовий платіж був здійснений за рахунок кредитних коштів. 

6.3. Тимчасово дозволити банкам купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичних осіб – резидентів і нерезидентів з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями на суму, що в еквіваленті не перевищує 75 000 гривень на місяць. 
Зазначені вимоги не поширюються на: 
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих; 
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання); 
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів; 
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання; 
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні. 

6.4. Дозволити банкам здійснювати операції в гривнях через відкриті в них кореспондентські рахунки банків-нерезидентів (рахунки лоро) лише для: 
обслуговування експортно-імпортних операцій; 
оплати обслуговування кореспондентського рахунку, якщо це передбачено угодою з уповноваженим банком; 
купівлі іноземної валюти лише тієї країни, у якій зареєстрований цей банк-нерезидент; 
виконання рішень судових органів відповідно до законодавства України; 
зарахування на власний кореспондентський рахунок раніше розміщених депозитів за договорами, що були укладені до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами), за умови закінчення строку дії відповідного депозитного договору. 

6.5. Дозволити банкам тримати іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34, зі змінами (далі – Класифікатор), на рахунках ностро лише в банках країн, валюта яких належить до 1-ї групи Класифікатора, та в уповноважених банках України. 
Зазначене обмеження не поширюється на кошти, призначені для переказів і взаєморозрахунків відповідно до умов договорів з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем, зареєстрованих Національним банком України в порядку, установленому законодавством України. 

6.6. Дозволити уповноваженим банкам у межах установлених лімітів валютної позиції здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти за гривні за наявності зобов’язань у цій валюті, строк за якими настав. 

6.7. Тимчасово встановити нульову ставку резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів. 

6.8. Дозволити уповноваженим банкам здійснювати операції з обміну (конвертації) іноземної валюти лише в межах однієї групи Класифікатора. Зазначене обмеження не поширюється на операції, що здійснюються для забезпечення виконання договорів з імпорту та на операції, що здійснюються банками на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора. 

6.9. Тимчасово дозволити резидентам України використовувати безготівкову іноземну валюту, що куплена за гривні або обміняна (на виконання зобов’язань в іноземній валюті) на іншу іноземну валюту на 
потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти, протягом п’яти робочих днів з дня її зарахування на їх поточний рахунок. Така іноземна валюта не підлягає списанню з поточного рахунку клієнта протягом п’ятиденного терміну з метою використання її на інші цілі. 

6.10. Департаменту валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко) забезпечити постійний контроль за дотриманням банками законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України у сфері валютного регулювання та валютного контролю і невідкладно притягувати порушників у разі їх невиконання до відповідальності, уключаючи й обмеження ліцензії в частині здійснення операцій в іноземній валюті. 

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами). 

8. Ця постанова набирає чинності з дати підписання. 



Голова В.С.Стельмах

Без зазрения совести и он будет знать за что. Эту фразу мне сказал гаишник, которого я подвез пару дней назад. 

Вы согласне с ней?

Из дата-центра провайдера Воля были изъяты сервера крупнейшего украинского файлообменника Infostore.org, из-за обвинений в распостранении порнографии.

Милиция ворвалась в офис интернет-проекта "и за 20 секунд всё перевернулось - с криками всем отойти от компьютеров и положить телефоны на стол. Пока большинство пыталось понять инструкции, люди которые сидели у входа, оказались на полу. Ведь как всегда в нашей стране сначала бьют, а потом объясняются", - пишет на своем блоге сотрудница другого интернет-проекта, присутствовавшая при "задержании".

По ее словам, людей в офисах держали около пяти часов, отобрали телефоны, не выпускали из комнаты, в целях "предотвращения утечки информации". А за происходившим сладили "вооруженные дяди, которые четко выполняли неписанный закон".

Infostore.org обвиняется в распространении материалов порнографического характера, за которые компания должна понести уголовную ответственность. Поэтому в отделе, который занимается проектом, изъяли системные блоки сотрудников. 

Владельцы Infostore.org, а также правоохранительные органы, которые явно действовали с превышением служебных полномочий, комментариев пока не дают.

Сергей Александрович хочет снять персону нон грата! Жжот, но доля правды и большая в этом есть. ТОлько, он не отвечтил на вопрос, а кто дал отмашку то. 

Российские федеральные СМИ виноваты в ухудшении отношений между Россией и Украиной, так как отождествляют украинский народ с украинскими властями. Об этом заявил российский политолог и депутат Госдумы РФ от партии «Единая Россия» Сергей Марков, сообщает «Новый регион».

По его словам, национальные СМИ России можно обвинить в украинофобии, но их позиция не отражает истинного мнения ни властей РФ, ни простых россиян. «Все российские федеральные каналы виноваты в ухудшении отношений между Россией и Украиной. Вместо того, чтобы говорить: «власти Украины собираются сделать что-то», они заявляют, что это собирается делать вся Украина», – подчеркнул Марков, комментируя итоги социологического исследования РАН о том, что 60% россиян ненавидят Украину. Он отметил, что позиция властей Украины отличается от позиции украинского народа по всем ключевым вопросам. «Например, украинцы считают, что отношения с РФ должны быть особые и очень хорошие, необходимо создать единое экономическое пространство без границ и с единой валютой. А власти Украины хотят войны с Россией», – пояснил депутат. При этом Марков признал, что украинские федеральные СМИ также нельзя назвать объективными, но их смотрят только украинцы, а национальные каналы России смотрят представители обоих народов. «СМИ Украины влияют только на украинцев, а наши СМИ влияют и на россиян, и на украинцев, которые часто смотрят российские телеканалы. И украинцы крайне возмущены тем, как в РФ показывают Украину, они вне себя от гнева», – сообщил Марков. Он подчеркнул, что федеральные СМИ РФ несут полную ответственность, как за негативное отношение к Украине россиян, так и за отрицательное мнение украинцев о России. Отметим, что социологи зафиксировали достаточно резкое изменение отношения россиян к представителям ряда зарубежных стран. Наиболее резкое падение симпатий произошло по отношению к грузинам, украинцам и американцам. Социологи из Российской академии наук, презентовавшие накануне доклад «Чего боятся россияне?», связывают падение симпатий с возросшим интересом граждан России к геополитическим проблемам после августовского конфликта на Кавказе. «Произошел обвал симпатий ко всем, на кого российское общественное мнение возлагает вину за кровавые события в Южной Осетии, – говорится в исследовании. – В первую очередь ухудшилось отношение к Грузии. После окончания военного конфликта доля респондентов, испытывающих по отношению к Грузии позитивные эмоции, упала до 8%. В то время, как количество носителей противоположных настроений, оказалось в 10 раз больше (81%)». Также в исследовании отмечено падение симпатии к США. Если еще год назад 37% россиян позитивно относились к США, то после событий на Кавказе доля симпатизирующих этой стране упала до 14%. Еще одним лидером падения рейтинга симпатий россиян стала некогда «братская Украина». Социологи отмечают, что позитивные эмоции Украина вызывает лишь у 23% россиян, в то время как абсолютное большинство жителей Российской Федерации – 60% – заявили о своем негативном отношении к Украине. «А ведь еще в начале текущего десятилетия Украина, наряду с Белоруссией, рассматривалась, как наиболее вероятный союзник России», – отмечают социологи ИС РАН. Также снизилось количество симпатизирующих Германии, Франции, Японии и Великобритании (сокращение симпатии от 4 до 10%). Лидерами же симпатии россиян стали Белоруссия (75%), Казахстан (69%) и Китай (59%), при том, что все последние годы «рейтинг Китая» стабильно держался на уровне 41-45%. Социологи отмечают, что самое негативное отношение к грузинам и украинцам зафиксировано среди жителей юга России и Поволжья. Наиболее толерантно к соседним странам относятся на северо-западе. При этом 57% опрошенных заявили о том, что одобрили бы применение экономических и политических санкций по отношению к Украине в случае вступления страны в НАТО, и только каждый пятый россиянин считает применение таких санкций недопустимым.

Как и у балалайки, в душе простого русского мужика натянуты только три струны: патриотизм, алкоголизм и похуизм.

Роман Шрайк, поздравляем с рождением дочери. Пусть растет здоровой, упитаной и с хорошими сиськами, которыми взрастит еще одно поколение морально устойчивых патриотов Украины. Так держать. Ура

Жити в безпеці поряд з Росією і без членства в НАТО – чи можливо таке? Рецепт Фінляндії може цілком підійти й Україні з Грузією, – пише Франк Герольд в німецькій Berliner Zeitung.

НАТО скутий обіцянкою. На завісу квітневого саміту глави держав та урядів зобов’язалися незабаром повернутися до переговорів про подальше просування Грузії та України до альянсу. Відтоді стільки всього спливло. Сьогодні міністри закордонних справ НАТО радяться, чи слід надати двом країнам так званий План дій щодо членства, який зазвичай передував приєднанню. Дискусії мали б минати не так бурхливо, як у квітні. Навіть якщо американська адміністрація, що завершує свою роботу, напирає, дещо вона має зауважити: обидві країни – Україна та Грузія на цьому етапі не кваліфікувалися на швидку інтеграцію в НАТО.

Правителі України губляться в нескінченних, безладних суперечках і політичних блокадах, яким не можуть покласти край щораз нові дострокові вибори. Тільки через фінансову кризу з’явилося тимчасове розуміння, що всі програють і підуть на дно, якщо не дотримуватимуться певних правил. Поза тим, керівництво і далі довелося б проводити курс наближення до НАТО всупереч волі половини населення.

У Грузії після п’ятиденної війни влітку ситуація ще проблематичніша. Некерований президент Міхаїл Саакашвілі хоче, аби вторгнення російських військ сприймали як аргумент для членства країни в НАТО. Бо, мовляв, це єдиний дієвий захист від нестримного російського експансіонізму. Але цього разу не все так просто. Хоча Москва й провокує роками малих сусідів. Що довше триває розслідування причин конфлікту, то однозначно зрозумілішим стає таке: Саакашвілі не є пасивною жертвою, як він себе представляє. Тож НАТО може подякувати своїй удачі, що Грузія ще не стала його членом. З огляду на зобов’язання альянсу заступатися за членів, авантюрист у Тбілісі скинув би його в кризу з непередбачуваними наслідками.

Звісно, бажання України та Грузії бути прийнятими в НАТО легітимне. Але так само легітимним є питання, чому це альянс узагалі повинен розширюватися. На думку можуть спасти дві причини. Бо, по-перше, нові країни потребують ефективного захисту проти готового до бою агресора. Отже, з рятівничої солідарності. Або, по-друге, тому що новий член може потягти обов’язковий внесок для більшої безпеки. Обидва пункти не підходять ані Україні, ані Грузії.

Членство в НАТО – це в жодному разі не єдиний шлях для цих країн, аби убезпечитися від реального чи уявного захоплення з боку Росії. Це демонструє Фінляндія. «Фінляндизація» – цим поняттям часів «холодної війни» зневажливо позначали добровільне включення країни в радянську сферу впливу. Проте насправді Фінляндія взяла зі своєї історії суто мудрі уроки. Конфронтаційний курс, спрямований проти сусіда в Москві, у 40-х роках мало не зіштовхнув країну в прірву. Тож у Гельсінкі почали шукати компромісу. Фінляндія є добрим прикладом, як можна жити поруч із Росією вільно, безпечно та автономно – і то без членства в НАТО.

На выходных я был в Николаеве по делам. И очутился на знаменитом крейсере "Украина". Это фантастическое сооружение словно вернуло на машине времени во времена противостояния СССР с США. Только сверхдержава была способна построить такую махину. 

Фото здесь  А также на 6 и 7 странице обсуждения. Кому интерсно может обсуждение тоже почитать.))

Странная, однако, ситуация....

Почти 60% украинцев считают Россию дружественным государством, в то время как лишь немногим более 20% россиян заявляют то же самое об Украине. Об этом свидетельствует исследование Всероссийского центра изучения общественного мнения. 

Больше всего граждан РФ, почти 50%, считают дружественным государством Белоруссию. Всем остальным постсоветским странам доверяет меньшее количество россиян. Среди белорусов, кстати, относящихся к РФ как к дружественной стране 74%. Меньше всего россиян, по 4%, считают дружественными Латвию и Литву. Причем в Латвии и Литве доверяют России 26 и 11 процентов населения соответственно.    В Армении Россию считают дружественной более 80% граждан. "Отвечают Армении взаимностью" чуть менее 20% россиян. В Таджикистане схожие показатели еще более выражены: почти 90% таджиков считают Россию дружественной, "встречая взаимность" примерно десяти процентов граждан РФ. Что касается отношений между РФ и Грузией, то России доверяют 17% грузин, Грузии – 6% россиян. 

Почти 20% россиян считают, что дружественных России стран на постсоветском пространстве вообще нет. Более высокая доля людей, не доверяющих бывшим собратьям по СССР, выявлена социологами лишь в Азербайджане. Там ни одну постсоветскую страну не считают дружественной примерно 40% граждан. Для сравнения, в Молдове ни одному постсоветскому государству не доверяет лишь 1% населения, в Таджикистане – 2%, в Узбекистане – 4%.

В то же время:

Социологи зафиксировали достаточно резкое изменение отношения россиян к представителям ряда зарубежных стран. Наиболее резкое падение симпатий произошло по отношению к грузинам, украинцам и американцам.  Социологи из Российской Академии Наук, презентовавшие сегодня доклад «Чего боятся россияне?», связывают подобное падение симпатий с возросшим интересом граждан России к геополитическим проблемам после августовского конфликта на Кавказе.  «Произошел обвал симпатий ко всем, на кого российское общественное мнение возлагает вину за кровавые события в Южной Осетии, – говорится в исследовании. – В первую очередь ухудшилось отношение к Грузии. После окончания военного конфликта доля респондентов, испытывающих по отношению к Грузии позитивные эмоции, упала до 8 процентов. В то время, как количество носителей противоположных настроений, оказалось в 10 раз больше (81 процент)».  Также в исследовании отмечено падение симпатии к США. Если еще год назад 37 процентов россиян позитивно относились к США, то после событий на Кавказе доля симпатизирующих этой стране упала до 14 процентов.  «Похоже, что США придется заплатить за сделанную «Белым домом» ставку на М. Саакашвили. Цена велика – полная утрата ими кредита доверия российской общественности, а вместе с тем возможности вести с ней какой-либо авторитетный диалог», – отмечено в исследовании.  Еще одним лидером падения рейтинга симпатий россиян стала некогда «братская Украина».  Социологи отмечают, что позитивные эмоции Украина вызывает лишь у 23 процентов россиян, в то время как абсолютное большинство жителей Российской Федерации – 60 процентов – заявили о своем негативном отношении к Украине.  «А ведь еще в начале текущего десятилетия Украина, наряду с Белоруссией, рассматривалась, как наиболее вероятный союзник России», – отмечают социологи ИС РАН.  Также снизилось количество симпатизирующих Германии, Франции, Японии и Великобритании (сокращение симпатии от 4 до 10 процентов). Лидерами же симпатии россиян стали Белоруссия (75 процентов), Казахстан (69 процентов) и Китай (59 процентов), при том, что все последние годы «рейтинг Китая» стабильно держался на уровне 41-45 процентов.  Социологи отмечают, что самое негативное отношение к грузинам и украинцам зафиксировано среди жителей юга России и Поволжья. Наиболее толерантно к соседним странам относятся на северо-западе. При этом 57 процентов опрошенных заявили о том, что одобрили бы применение экономических и политических санкций по отношению к Украине в случае вступления страны в НАТО, и только каждый пятый россиянин считает применение таких санкций недопустимым.

О каких братских отношениях, тогда может идти речь, что думаете уважаемые римляне? Прошу срать в умеренными дозами

Мой друг из Москвы по делам ездил в Грозный. Описал, что увидел