Хто затятий блогер, той зрозуміє що таке блогерські сумніви. Коли щось
напишеш і будеш сумніватися, чи треба було публікувати. Або навпаки, не
напишеш про щось - і теж сумніваєшся чи правильно зробив. Цього разу
перший варіант. Ось вчора запостив в основному
блозі про аварію маршруток з відео (тут про це також писав). Ну, що тут
такого?! Але закралися сумніви. По-перше, такий допис - неформат. Це тут
я можу писати про все: щоденник, думки, музику (хоча це не означає, що
блог на i.ua
засмічую - просто в основному блозі
інший формат), а основний блог у форматі фоторепортажів. По-друге, вже
зарікався не публікувати в блозі відео (особливо чужі), тому що або
відео заблокують чи видалять, або в блогах змінять код вставки (що і
трапилося з відео на i.ua - відео тепер не вставляються
на livejournal).
Щоб не мучили сумніви треба було проаналізувати. І от, на конкретному прикладі, як вирішив.
1) Подія неординарна для міста (навіть потрапила до всеукраїнських
новин) і, на щастя, відбувається рідко (хоча пів року тому теж було
зіткнення двох маршруток). До того ж, стосується й мене (бо теж
користуюсь маршрутками). Так що написати треба було.
2) Сам наряд чи б дістав матеріал (нафоткав). Та й на фотозвіт все одно б не вистачило. Тому без репосту відео не обійтись.
3) Постів із відео в блозі не дуже багато, і всі відеоролики активні (хоча з i.ua чомусь перестали працювати плеєри).
4) Якщо ж раптом що, то є текстовий опис.
5) До цього вже є 18 звітів підряд, так що засилля "литдибру" не буде.
6) Все одно нових фотозвітів поки не планую:( А писати про щось треба.
Ну, подумаєш, відео або щоденниковий запис? Нє, хотілося безперервно
запостити хоча б 20 фоторепортажів, але поки немає про що. А ще ж
хочеться показати не аби шо, а заброшки. А от з ними напряг.
І ось такі сумніви бувають завжди, коли відхиляєшся від формату. Ех, на початку блогерства постив про все підряд, що викликало хоч якісь емоції.
