Супи швидкого приготування "Knorr" ("Goracy kubek")

Польські супи швидкого приготування "Knorr", що попалися серед продуктового набору з гуманітарної допомоги, надихнули на ще одну дегустацію. Цей різновид напівфабрикатів видався для мене відкриттям, оскільки його я ще не куштував. Все-таки, швидкорозчинні супи менш поширені, ніж вермішелі або локшини швидкого приготування. В усякому разі, на полицях давно не бачив навіть вітчизняні. Що вже казати про зарубіжні, які у нас не продають. Але найбільше мене вразив асортимент супів цієї торгової марки — він налічує аж 16 смаків! Причому серед них були незвичні смаки. Саме тому, майже без вагань, захотів їх продегустувати.

1. Для огляду обрав аж 10 смаків (9 із них довелося замовити в інтернеті) супу "Knorr" з серії "Goracy kubek" (перекладається як "Гаряча чашка"): борщ червоний, томатний з вермішеллю, томатний крем, томатний крем з перцем чилі, гороховий з беконом і грінками, курячий з вермішеллю і грибами лисичками, грибний з шампіньонами і грінками, сирний з грінками, курячий з лимоном, курячий з вермішеллю. Ці супи розраховані на 200 мл.

Доставка обійшлась в половину вартості покупки! Але воно було того варте! Вийшла величезна дегустація. І не лише у фото, а й у відеоформаті.

Дивний гул та інші незрозумілості

Дивний гул спостерігався вчора і сьогодні. Це літаки, чи ракети?

Взагалі, дуже багато дивного трапилось сьогодні. Переглядав фотоархів (тому що при очищенні реєстру злітають прев'юшки). Так виявилось, що він неповний. А я ж його декілька разів перебирав. Мабуть, був неуважним. Але все одно дивно, як раніше прогавив.
Потім ще "прикол" — загубив файл. Добре, що знайшов.

А ще цього тижня Ютуб відмовлявся обробляти відео. Начебто, ніяких ефектів не додавав. Хіба що накладання відео, якого чомусь не було на змонтованому відео. Решта — як завжди. Мучився, мучився — плюнув і вирішив перемонтажити. Ледве "залив".

З пригод — примудрився наступити на дзеркало. Чомусь не знайшли для нього кращого місця, ніж підлога (можна ж було поставити під стіл). А я забув, що воно там лежить. Дзеркало, самі розумієте, тріснуло.

Про кицьку взагалі мовчу: шкрябає меблі, нявчить. Мабуть, блохи докучають. І, як минулого року, ні шампуні, ні ошийники не допомагають. Чухається і нявчить. Так і бігає з одного місця на інше.

Сірники для росіян — не іграшки

Сірники для росіян — не іграшки! А то сторожі на складах і нафтобазах курять саморобні сигарети, а потім відбуваються "хлопки з подальшим задимленням".

Що можна, що не можна?

Війна важко переживається не лише, як пересічній людині, а й як блогеру, оскільки нема можливості подорожувати і досліджувати закинутки — у нинішній час це може бути небезпечним. Крім того, багато чого не можна показувати: військових (а вони можуть потрапити у кадр випадково), блок-пости, військову техніку, стратегічні об'єкти інфраструктури. Можливо, саме через це багато блогерів змінили тематику, або взагалі затихли. Однак нещодавно багато відеоблогерів почали викладати відео про руйнування від війни. Та й у соцмережах викладають знімки. Правда, роблять це трьома способами: 1) офіційно, як журналіст (але не у всіх блогерів є журналістське посвідчення); 2) як волонтери (роздають гуманітарну допомогу від благодійних організацій чи від себе, і паралельно, знімають або фільмують); 3) як добровольці з прибирання або розчищення від завалів.

Особливого бажання споглядати зруйновані населені пункти немає. Але це чи не єдиний можливий контент, що пов'язаний і з туризмом, і зі сталкерством. Тим паче, російсько-українська війна — надовго (хтось каже, що до середини літа цього року; інші — що до осені; деякі взагалі розповідають, що війна триватиме і в наступному році). Та й в інтернеті слід поширювати інформацію про злодіяння русні. Питання лише в тому, як це зробити. Просто поїхати, як на екскурсію, виглядатиме дико.

Ремікс на нову пісню Go_A

Мелодія, як у оригінальній версії, однак звучить соковитіше.


Не працює доставка

Хотів замовити щось поїсти цікавеньке і смачненьке, але виявилось, що доставка у наше місто не працює. Як так?! В більшість інших міст області можна замовити. У Київ також. А до нас — ні. Причому є аж 3 відділення Нової пошти. Можна, звичайно, спеціально поїхати у столицю, однак збільшили вартість проїзду в маршрутках. Враховуючи націнку за доставку, замовляти взагалі буде невигідно.

Так що вимушений обійтися без дегустації та матеріалу для публікацій.

Нова комунальна контора

Злості не вистачає не лише на к@ц@пів, а й на вітчизняних конторщиків. У нашому місті давня проблема з комунальними службами, що займаються вивезенням сміття — їх регулярно замінюють. Ось і нещодавно повідомили, що фірму з вивезення сміття розбомбили, тому обслуговування передали іншій компанії. Вагома причина. Але... відходи буде збирати місцева комунальна конторка (мабуть, комерсанти не захотіли ризикувати і працювати під час війни).

Договір публічний, не треба перезаключати. Ну, добре! Вартість послуг залишили без змін. Теж добре! Лише необхідно дізнатись номер особового рахунку. Дали контактні телефони. Я вже підготував урочисту "промову" ("послати на куй" за зручний сервіс). Але куй додзвонишся. Не беруть слухавку по одному номеру. На іншому — скидають. Що робити? Не платити?

Може порадите якийсь дієвий застосунок для автодозвону?

Загострення війни

Сьогодні вночі, після кількох тижнів спокою, знову було чути вибухи. Напевно, плєшивий бункерний дід образився за потоплення крейсера. Тому не виключено, що буде загострення.

В ЖЖ погано з географією

У росіянців погано з географією. Я в тому й не сумнівався. Але як можна сплутати Біле озеро у Рівенській області з Білим озером у Петербурській області?!

Випадково натрапив на старі записи в ЖЖ, а там під Рівенською областю озеро з аналогічною назвою у Лаптєстані. Невже вони схожі?
І що цікаво, місцеположення виставляється автоматично. Ну і фіг з ними!

Друга дегустація вермішелей швидкого приготування

У зв'язку із неможливістю здійснення вилазок і туристичних поїздок під час пандемії ковіду, минулого року започаткував нову тему  для фотозвітів —дегустації прикольних продуктів харчування. Першим постом на цю тематику був огляд нових смаків,  марок і незвичних різновидів  локшин і вермішелей швидкого приготування. Цього ж разу, як і передбачав, буде продовження знайомства із ними. І справа тут не лише у тому, що я люблю таку їжу — просто в умовах війни напівфабрикати дуже доречні.


1. У другому foof-тесті підготував огляд п'яти вермішелей: «Amino» з овочами та петрушкою (Польща), «Maggi» з куркою, «Мівіна Street Food» (стакан) з солодким чилі, «Мівіна Street Food» (пакет) з яловичиною та розмарином, «Своя Лінія» з куркою.

Більшість із цих продуктів неможна назвати новинками. Проте два з них закордонні, які з'явились у продажу нещодавно. Тому повинно бути цікаво. Плюс — огляд вийшов вельми розлогим, ще й надодачу відзняв відео. Ну а продегустував все це протягом двох днів. Зазвичай, стільки вермішелей/локшин швидкого приготування з'їдаю за рік(!) — а тут стільки одразу!
[ Читати далі ]