Дізнався новий цікавий термін — «реновація». Прочитав на оголошенні дуже крутого (точніше, "в минулому крутого") автосалону на підступах до Києва. В липні спостерігав як знімали напис «Chevrolet». А тепер повісили папірець: «В зв'язку з реновацією станцію технічного обслуговування перенесено.»  Ну а сам автосалон вже порожній.

Як гласить Вікіпедія, «реновація» це:
Економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, засобів виробництва (машин, обладнання, інструменту)


Хоча можна було б написати «В зв'язку с оптимізацією площі (території)...» Було б зрозуміліше.

А причина закриття автосалону (і відповідно, скорочення займаної площі), як так розумію, в зменшенні попиту на нові автомобілі.
От такі спостереження. +1 заброшка.
Правда, не полазиш: нецікаво і охороняється.

І яка ще мораль... Закидуються не лише «радянське насліддя», а й сучасні підприємства. Отак от.

Чисто випадкового дізнався, що у Яндекс.фоток нема перспектив. Є ризик, що сервіс фоток повторить долю ЯндексБлогів. Вичитав ось ТУТ що підтримки сервісу фоток вже нема. Поки що це нічого не означає. Але тенденція нездорова.

Як вважаєте, Яндекс угрохає фотосервіс?

Продовження розпочатої теми.

В сосні помітив здоровенного павука-хрестовика. Перед тим, як скинути його з насидженого місця, пофоткав.

Такі павуки водяться в лісах. А у нас дачне селище місцями нагадує ліс. Так що в цьому випадку нічого дивного.  Мабуть вітром занесло з сусіднього лісу або з соснових зарослів на пустирях.



Монстр.
А ви питаєте: чого боятись павуків?


Що-що, а врожай павуків є завжди. І в спеку, і в прохолодну погоду.

"Бєлая стрєкоза любві..."

Гм...гм. На дачі з фотіком — це вже традиція. Котів на дачі нема. Нових домашніх котів туди не хочеться відправляти. Тому спостерігаю за меншими істотами — комашнею. Причому кожен раз з'являються нові комахи. Наприклад бабка ("стрекоза" - російською). Раніше їх на дачі не бачив.

Звізно, вирішив пофоткати. А макрозйомка — це нелегка справа. Зате цікава.


Дивно, що стрекоза червона. Знаю, що бувають сині і зелені (доводилося бачти біля водойм). А от червона... Дивно. Вона ж дуже помітна. Чи у неї в природі немає ворогів і не треба маскуватись?

І ще з такого ракурсу.


Думаю: треба буде зробити окрему серію фотозвітів про макрозйомку комах. А ви як думаєте?

Дізнався, що вже є відеокліп на минулорічну пісню «Укравтодор» Степана Вулкана. Незважаючи на те, що пісня не нова, вона буде актуальна ще довго.



По-моєму, вийшло чудово!
А вам як пісня і відео?

Це зараз смішно. А цієї ночі було не до сміху. Минулого тижня лікувався у нової лікарки — але зуб все одно болів. А вчора здавалось, що ниє не зуб, а щелепа. Думав: хоч на ніч перестане. Ага! Лежу собі, думаю як заснути під грозу. Ще й зуб чи щелепа час від часу ниють. І от блимнула блискавка. І в той же момент в зубі різкий біль — наче хтось встромив шило всередину.
Може це просто співпадіння? Чи ігри мозку? Але дивна синхронність.

Ну а поки, тьфу-тьфу-тьфу, зуб не турбує. Напевно, то був останній аккорд нервів)

Коли нема можливості подорожувати, радієш будь-яким новим місцям. Цього літа пройшовся нехоженими місцями. Зокрема, між Вишневм і ЖК «Софія». Якось не розрахував час, і запізнювався на зустріч. Тому вирішив пройтися від Вишневого до ЖК «Софія» через поле. «Поле» — відносно умовне в тих місцях. Фактично Вишневе і Софіївська Борщагівка забудовуються впритул одне до одного — встановити межу складно.

Дорога — це вулиця Машинобудівників у Вишневому (будинки зліва). А з правогго боку це вже Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова.
Висотки — це вже село Софіївська Борщагівка.


Ледве знайшов стежку. Але логіка не підвела — пройти можна.
Так і на зустріч прийшов вчасно.

В основному блозі писати не став. Хоча цікава ситуація.

Хочеш, не хочеш — а раз на рік доводиться ремонтувати зуби. Причому часто в один і той самий час. Добре, коли є постійний лікар. Однак з минулого року довелося шукати нову лікарку, бо знайому перевели на іншу посаду. Так шо такі справи... Звичайно, підхід трохи інший. Але зуби шлікувати треба.
На днях трапилася проблема з зубами. Терпів пару днів, а коли стало зовсім нестерпно, подзвонив до стоматолога. Виявилось, що вона у відпустці. Сказала, щоб не чекав, поки вийде з відпустки, а йшов до спеціаліста, до якого (чи якої) направлять у реєстратурі. Так і зробив. Хоча нервувався. Новий лікар мене не знає. Я не знаю лікаря. Розпитування, історія зубів. Ще підписав идоговір, що ознайомлений з умовами лікування. Мабуть це після трагічних випадків у стоматологічних клініках, що показували по тєліку. Порадували і подорожченням. Звернувся би на декілька днів...

Здивувала методика лікування: нерв видалили одразу. Зазвичай його вбивають миш'яком, і лише під час другого візиту видаляють. А тут все й одразу. Так шо зекономив час і нерви. За два візит, за два дні справився. Раніше таке лікування могло розтягуватись на тиждень. А ще ж нові матеріали. Час не стоїть на місці.

Зрпозумів, що відчували клієнти, коли працював дизайнером. Сам відчув, що спокійніше мати справи з тим, кого знаєш. Але новою лікаркою залишився задоволений.
Тільки тепер питання: до кого далі звертатися, якщо виникне потреба? До попередньої лікарки, чи до нової?

Класний ремікс. Подобається більше, ніж в оригіналі.

Готував фотозвіт (після тривалої перерви) — і стикнувся з несподіванкою: завантажені на Флікр фотки перестали показуватись, як на самому сайті, так вбудованих вна інші сайти. Поки шукав по форуму, все само владналося.
Тепер розумію, що Яндекс не такий вже й поганий)