Купив новий смартфон (фотозвіт про це буде пізніше), однак виявив, що на дисплей не поклеєна захисна плівка. Тож довелось замовляти окремо. Заодно попросив, щоб поклеїли на дисплей. Але проблемка в тому, що на смартфоні екран "водоспад" (скруглений). Причому, з усіх сторін. Перший раз поклеїли з ворсинками. Сказали прийти, що переклеїли. Вдруге наклеювали не при мені (смартфон віднесли кудись). Довго клеїли, але не зх усіх сторін нормально приклеїлось. Крім того, були помітні пухирці з повітрям. Сказали, що повинні самі розсмоктатись. А якщо ні, то, щоб зайшов ще раз, дня через 2-3. Ось пройшло вже два дні, а бугорки з повітрям так і лишились. І один край не прилягає. Думаю: що робити? Купляти іще одну плівку (бо не сказали, що замовлять) і йти втретє до пункту видачі? Купити плівку, але віднести на поклейку в інше місце — в майстерню з ремонтів телефонів (хоча не факт, що там зможуть її поклеїти)? Ну або поклеїти самому (правда, не впевнений, що зроблю хоча б на рівні, як поклеїли в точці видачі)? Нажаль, в кожному з цих варіантів доведеться пожертвувати своїм часом і відкласти роботу. Тому не виключаю, що залишу, як є, доки плівка не відклеїться сильніше, чи доки не знайду місце, дне гарно поклеють.

Спеціально смартфон зі скругленими краями не підбирав. Просто так вийшло.

Хотілось би почути читачів, у яких теж смартфон з екраном "водоспадом". Як вирішили питання із захисною плівкою?

Музичний свіжачок, який засів у голову — нова пісня проекту Артема Пивоварова "The Вуса" з гуртом "Ziferblat"- Будь здоров! Хоча кліп простенький, але декорації у вигляді кругів прикольні. Крім того, у відео аж дві сюжетні лінії, що робить відеоряд різноманітнішим і цікавішим. Ну і сама пісня гарна, з хуками, що запам'ятовуються. Нехай і тексту малувато.

Не мала баба клопоту — нажала "Shift" - "Delete".

Вчора випадково видалив папку з роботою за місяць. Разом із переліком виконаних завдань, підготовленими публікація та картинками до них. І все б нічого, якби просто видалив у кошик, а не повз нього ("Shift" - "Delete"). Чомусь у мене така дурна звичка. Хоча на компі купа вільного місця — можна особливо не економити. 

Звісно, перша реакція — паніка. Спитати ні у кого. Навіть у знайомих запитував. Можна, звичайно, поспитати тут. Але скільки б чекав відповіді? Тому почав гуглити сам. Вичитав, що потрібно скачати спеціальну програму на іншому пристрої, щоб потім підключити до компа і на ньому перевірити та відновити втрачені файли. Однак потрібного кабеля не мав. Довелося побігати по торговим місцям: спочатку в стару частину міста, на площу Членіна, але потрібного шнура ніде не продавали. Тоді зганяв на Молодіжку. Добре, хоч там купив шнур. Але прикол у тому, що ноутбук не бачить комп'ютер, а комп не помічає ноут. Драйвера на ноут для USB роз'єму не потребують оновлення. USB-порти що на компі, що на ноуті працюють. В чому тоді проблема? В китайському шнурі?

Зрозумівши, що через ноут не вийде, почав шукати способи відновити видалені файли на самому компі. Для цього треба, щоб програму завантажили на інший диск (не той, на якому потрібно шукати файли). А у мене якраз вінчестер розділений на декілька дисків. Бінго! Але постало декілька питань: програма та місце пошуку (системний диск, чи той, на якому були розташовані файли). Перша прога попила грошенят. Але оплатити не вдалось. Тож знайшов другу програму з можливістю пробного безкоштовного використання. Вишукувала файли довго. Може, годину.  І таки знайшла видалене! Правда, за винятком кількох файлів. 

Блекаути привчили часто зберігатись. Тепер би навчитись не видаляти одразу безповоротно. Бо з відновленням треба провозитись. Ну а шнур? ХЗ, як його перевірити?

Як вам така невигадана історія? Траплялось з вами щось подібне?

Думав: про що так написати, аж тут тема для обговорення знайшлась сама по собі — помітив (і раніше помічав, просто вважав, що виправили), що посилання на відповіді приходять у вигляді незахищеного з'єднання "http". Цікаво, чому це так?

Чергова підбірка новин з мого життя. Нете, щоб відбувалось, щось цікаве. Але є про що поговорити.

Отак заробляєш, а потім тринькаєш. Не те, щоб на непотрібні речі та послуги. Якраз витрачаю на необхідні покупки та послуги. Але якщо все за один місяць, то виходить відчутна сума. То на психіатра, то на лікування зуба, то на новий смартфон. А потім ще виявляється, що до телефона треба купити захисну плівку та перехідник (щоб слухати в дротових навушниках). Ну... тішу себе тим, що по роботі аврал — і завдань вистачить на довго. Хоча витрачається все одно набагато швидше, ніж заробляється. Тому думаю: на що витратити цього місяця, а що почекає наступного.

-----

Коли ходив до лікаря, весь день лив дощ. Тому по дорозі до клініки і на шляху додому промок. Причому, промок не лише сам, а й документи. Довелося висушувати. А паспорт ще більше отримав шансів бути заміненим на ID картку (коли потрібно буде вклеювати нове фото). Парасоля особливо не допомогла. Крім того, разів 6-8 ледве не послизнувся. Я то вважав, що слизько може бути лише в ожеледь, а виявляється, мокра грунтова стежка не має достатнього зчеплення з підошвою.

Те саме, що у попередньому дописі, але у відеоверсії.

Цього разу навіть самому не сподобалось, як зняв. Але, за традицією, все одно розміщу тут.

Звичайно, це не дуже здорова тема. Однак, смачна. До того ж, це можливість познайомитись з незвичними смаками (а я спеціально підібрав, щоб було чому дивуватись).

1. 1. Цього разу, на другій дегустації солодких безалкогольних газованих напоїв, представлені 12, а не 13 найменувань. Проте і цієї кількості буде достатньо. А ще у ній також фігурують як вітчизняні та закордонні ліцензійні, так і суто закордонні представники. І серед них є й знайомі бренди. Однак, нажаль, один напій виявився негазованим. Втім, попри це, огляд не захотів відкладати, бо докуповувати один напій незручно. Та й дізнався про те, що не всі напої газовані, пізно — під час зйомки. Так що буде, як є: і газовані, і негазований напій.

Отож, у мене на огляді опинились такі солодкі безалкогольні газовані напої (в бляшаних банках): "Живчик" зі смаком яблука та екстрактом лаванди, "Моршинська. Лимонада" зі смаком ягід, "Моршинська. Лимонада" зі смаком тропічних фруктів, "Schweppes" пурпурний тонік, "Dr.Pepper" звичайний, "Dr.Pepper" вишня, "Royal Club" Original cassis (з чорною смородиною), "Royal Club" імбирний ель, "Chupa Chups" зі смаком дині з вершками, "Mentos" (негазований) зі смаком солоного лічі, "BARR" зі смаком жувальної гумки,  "Coca-Cola" з кавою. Як бачимо, присутні незвичні смаки. Тож повинно бути цікаво. Тим паче, без приколів не обійшлось.

Нещодавно сходив до стоматології, бо відпала стара пломба. Зуб не болів, бо нерви вже давно видалені, а до періодонтиту ще не дійшло. Але поки ходжу до лікарів, вирішив полікувати зуб. Ну і насправді, поремонтували за один візит і доволі швидко. Однак... не обійшлось без пригод.

Чи через те, що рідко виходжу прогулятись, чи через те, що працював майже до виходу, забув взяти гроші. Довелось поспішаючи йти назад, додому, і повертатись до стоматологічної поліклініки. Звичайно, затримався. Але, на щастя, не критично, бо пацієнт чи пацієнта, яки були переді мною, теж лікувались довше. Хоча лікарка ремонтувала зуб швидко. І мовчки (що дивно). На додачу, в процесі пломбування перегородками (які відділяють пломбу від сусідніх зубів) заділи ясна (треба ставити аж під шийку зуба). Раніше це було неприємно, але не дуже боляче. А цього разу навіть закричав. Ну або нерви вже не витримують будь-якого подразнення та болю..? Можна ж було попередити? Ні, не зробила.

Крім того, полоскання робила так, що бризки летіли і на футболку, і на штани, і в очі (якби я їх не заплющив). Ну і традиційне для нашої стоматполіклініки — затвердіння пломб ультрафіолетовою лампою без захисних окулярів для пацієнта. Так і раніше робили, просто тепер сам заплюющюю очі.

Ремонт обійшовся майже в тисячу гривень. Такі зараз ціни... В приватній клініці обійшлося б напевно дорожче. Проте й ставлення було би кращим. Як мінімум, ополіскування не розбризкувалось би на одяг і перегородки для промбування встановлювали делікатніше. Вже думаю, може лікуватись в приватній клініці? Все одно якоїсь симпатії до лікарки нема. Можливо і вона не хоче мати зі мною справи. Бо попередній зуб свердлила без знеболення. Але разом із тим, в минулому-позаминулому році допомогла врятувати один зуб.

В цій історії з ремонтами зубів мене радує, що поки що не треба щось свердлити. Але такого, щоб раз у рік не траплялись проблеми з зубами, не було. Наприклад, цього року я вже був у стоматполіклініці на початку року. Так що хочеш-не хочеш, а раз-два рази на рік все одно доводиться ремонтувати зуби.

Чергова безсонна ніч. Чергова шахедно-ракетна атака. Правда, незвичним була більша кількість ракет, ніж під час попередніх атак і заліт десятка (якщо не більше) беспілотників до Польщі. Але поляки терпіли, все "схавають". Підняли авіацію, сбили дринольоти дорогущиими ракетами. А інфошуму не піднімали.

В коментарях під відео про заліт російських беспілотників деякі пшеки пишуть, що то українські. А є й такі, які пишуть, що при радянській окупації жилося краще. Тому мене не дивує відсутність реакції. Де звичне "глибоке занепокоєння": Де 5 стаття НАТО про спільний захист країн-учасниць співдружності? Сцуться. Бояться штовхати розлюченого ведмедя. 

І це ж не перший випадок? Просто цього разу було 10 або більше беспілотників (пишуть про 23 штуки!). І очевидно, якщо не буде реакції, такі "акції" можуть повторитись.