Євреї в Радивилові
- 27.09.26, 10:38
Радивилів, синагога. Існувала до Другої світової війни на місці збудованого згодом кінотеатру імені П.Стрижака.
До початку Другої світової євреї становили значну частину населення Радивилова, тримали більшість місцевих крамниць, готелів, аптек та ремісничих майстерень. Уся ця багата культура була знищена під час Голокосту у 1941–1942 роках, коли німецькі нацисти створили в місті гетто та розстріляли понад 3000 місцевих євреїв на хуторі Пороховня.
Протягом багатьох століть Радивилів (у минулому – рос. Радзивилов) був прикордонним містечком із численною та духовно багатою єврейською громадою. Серед відомих євреїв, які народилися, жили або творили в місті, особливе місце посідають релігійні діячі, митці та літературні персонажі.
Ось факти про декотрих.
Один із найбільш знаних мешканців міста у XVIII – XIX століттях – рабі Іцхак з Радзивилова (Іцхак Голдман) (пом. 1825/1835). Відомий у єврейському світі хасидський цадик і мислитель. Він був сином Якова Йосифа (Магіда із Золочева), одного з перших учнів засновника хасидизму Бааль-Шем-Това. Рабі Іцхак заснував у Радзивилові власну хасидську династію, перетворивши містечко на важливий центр паломництва євреїв Волині та Галичини. Його духовна спадщина шанується хасидами по всьому світу й сьогодні.
Радянський письменник, поет та журналіст Семен Гехт (1903 – 1963) провів свої дитячі та підліткові роки у Радивилові. Належав до відомої «одеської південно-руської школи» (товаришував із Юрієм Олешею, Ісааком Бабелем, Іллею Ільфом). Радивилівські враження лягли в основу його автобіографічного роману «Повчальна історія» (1939), де детально описано побут, традиції, соціальний устрій та характери єврейської громади Радзивилова початку XX століття.
Відомий у єврейських колах громадський та культурний діяч кінця XIX - початку XX століття – Семіон (Шимон) Трейгер. Він активно займався розбудовою світської освіти та єврейських благодійних інституцій у Радивилові, а згодом його родина переїхала до Одеси та Західної Європи.
Згадаємо про Радзивилівського музиканта в творчості Йозефа Рота. Хоча видатний австрійський письменник народився у сусідніх Бродах, він часто приїздив до Радзивилова і мав тут родичів. У його відомому романі «Марш Радецького», а також у збірці есеїв «Дороги євреїв» одним із яскравих наскрізних образів є «радзивилівський музикант» – збірний образ талановитого клезмера (єврейського народного музиканта) з Радивилова, який здобув освіту у Відні, але залишився вірним традиціям своєї батьківщини.
У Радивилові народилися меценат і підприємець Мойсей Гінсбург (1851 – 1936), ізраїльський єврейський поет і перекладач Амір Гільбоа (Берл Фельдман) (1917 – 1984), професор медицини, завідувач кафедри Чернівецького медінституту Семен Кац (1907 – 1983). Про Радивилів згадували в своїх творах письменники Шолом Алейхем, Ісаак Бабель. Редактор і упорядник Яаков Адіні видав у 1966 році в Тель-Авіві книгу пам’яті Радзивилова («Radziwillow: sefer zikaron»). Написана на івриті та ідиші (існує англійський переклад). Вона містить величезний масив історичних нарисів, спогадів про штетл (єврейське містечко) та описів знищення єврейської громади під час Другої світової війни.
Підготував Володимир ЯЩУК.
