День перший. Зрада. Злива. Забагато коньяку. Йду гуляти в дощ. Шлях до його дому . Дому того, кого не бачила більше ніж півроку. Ромашка на Романа. Гадаю - зайти чи ні. Останній мокрий пелюсток – Так. Заходжу. Несподівано сталося так,що лишилися вдвох. Сталося… Цілую розумію, що іду від вас обох,бо не належу нікому.. День другий. Думки окремо-слова окремо. Якщо подзвонить – відмовлю. Один пропущений. Дзвонить. Я Заїду – Ні. Чому? Бо…Це побачення чи заїзди-переїзди? А як треба...

Читати далі...

1. Чому відвідувачі співтов-ва не можуть обрати модера шляхом відкритого голосування 2. Чому, коли таке голосування почало проводитись, воно було видалено, а організатора було виключено з лав співтовариства. Хто це зробив і чому.

Факти приховування інформації щодо кількості жертв ІІ Світової. I. Напередодні війни були введені медальйони . Однак 15 березня 1942 чомусь відмінені… (Власник медальйону автоматично потрапляв у список Міністерства оборони, і наприкінці війни можна було порахувати напевно кількість страчених нею.) II. Медальйони відмінено, але на заваді стоять районні військкомати(РВК), які вели свою картотеку мобілізованих у ряди Червоної армії. З часом їх обов’язки майже ...

Читати далі...

Ти кажеш "в зірках немає нічого, аби на них ніч споглядати" А я тобі в слід "і в тобі - так само, за що б я могла покохати:" Тебе зараз поруч немає зі мною А хочеться погляд твій пити І жду я зірок і ночі жадаю аби твої очі зустріти. Якщо ти хоча би крадькома у небо Зиркнеш і побачиш її Відчую відлуння очей твоїх блиск І скрізь простір галактик він донесеться мені.

Скінчилося. Досить. Благати... Гукати... І вітер хай грає моїм волоссям тобі його більше не дам я торкати. Знов скажеш "не варто,нам плутати карти Ти любиш-то будь,нащо забубони" А я вже пішла, мене не догнати Тобі тої легкості не пізнати... І знов ти могутній і непідвладний! Відпустиш назавжди Нехай. Роки...Їм мене не налякати!!! Не вперше, Але я ще вірю у те...

Читати далі...

Іду значить... попереду дівчинка з коляскою, в якій пухнасте кумедне слоненя. Йде і така підозріло-лебедина в неї хода! А за нею слідом хлопчисько в крутих чорних окулярах ,це при тому що вже сьома . Мг ,думаю собі, рольова гра. Знаєте, і я полюбляла такі в дитинстві... І ось вона, залишаючи візок біля нього, питає: -Ну все я пішла. Тобі чого взяти? Він: -Мені, значить, українське пиво та українські сухарики. Я погасла Це було класно! Які чудові дітки ,як підтримують вітчизняного...

Читати далі...

Великовітчизняний ажіотаж трохи спав. І поки наші харківські керманичі готуються до другого наступу на Львів 22 червня, аби «подарувати» свідомим свою пам’ять про ВО. То тут варто розібратись наскільки ця «пам’ять» основана на правді. На дні гніву у Харкові до мене підійшов чоловік який власноруч зробив дослід на даних книзі пам’яті ІІ світової. І ось які висновки робе пересічна людина якій в руки попалась ця книга. Поміркуємо над інформацією яку надає книга пам'яті (КНП) щодо кількості...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Це мене Лагус змусила показати свою першу ляльку,звуть Лізонька,ручки з палочці від кульки,тіло з конуса,що лишився від ниток,з якого мама мені зв’язала світерок, груди - не силіконові!!! :) Намисто моє(дала сфотографуватися,до речі в мене всі ляльки з намистом замість скрині його бережуть). Тішить око...Має свою історію...звісно ж любовну ) Ліза довірлива і тендітна,бо перша.

Лук’янов,діти війни,ганьба,шустер live,відео-запис від 6/05/11, [Приєднане відео]

Скоріше перше,хоча для когось є приємнішим схилитись до другого варіанту,бо при ньому сам він виглядатиме найдостойнішим. Про що я? Про нас грішних. А ви що подумали? Людина! Хотіла б я зватись нею та ще й з великої літери. Співтовариство, в якому всі люблять Україну,але кожний окремо за щось своє,бо любов - це в першу чергу індивідуальність. Ющенко теж любить Україну. Хтось скаже,з огляду на все що відбулося, любити замало. Чи то так? Чи замало любити!? Ні! Але близькі мають кожної...

Читати далі...