Самокритика ще нікому не зашкодила

ВИДЫ ДУР. А К КАКОМУ ВИДУ ДУР ОТНОСИТЕСЬ ВЫ?

ВИДЫ ДУР. А К КАКОМУ ВИДУ ДУР ОТНОСИТЕСЬ ВЫ?

Дура феерическая 
на нее прикольно смотреть, предварительно спрятав все колющие и бьющиеся предметы. Остра на язык, наблюдательна, в меру добра, в голове – месиво из обрывков школьных знании уровня 6-го класса, сериалов, рассказов подруг о несложившеися личнои жизни и собственных причудливых представлении о жизни и мужчинах.

Дура злобная
битая жизнью по собственнои глупости, считает себя умнои, белои и пушистои, а окружающих – идиотами, должными еи все на свете. Живет с мыслью, что она заслуживает большего и всячески демонстрирует это окружающим.

Дура бытовая
обнаруживает с детства вдолбленные матерью поведенческие клише, как-то: готовка, уборка, стирка, глажка, парикмахерская, магазин. Вырезает из женских журналов рецепты блюд, диет, масок для лица и коленок. Круг чтения ограничивается женскими романами и гороскопами. Точно знает почем помидоры на рынке и что логистика – раздел филологии.

Дура возвышенная
полная противоположность предыдущеи. Не приспособлена к быту, зато всеи душои тянется к прекрасному. С легкостью рассуждает о колористике в картинах Малевича, эстетике экзистенциализма или различиях стилистики Мураками и Миссимы. Мечтает о прекрасном принце на белом коне, а в книжке “Анжелика и король” держит засушенныи цветок, подаренныи в далеком детстве 13-тилетним соседским мальчишкои. Юмора не понимает. Питается подгоревшеи яичницеи со скорлупои.

Дура набитая
оптимистка, на всякие жизненные темы рассуждает очень здраво, но при этом умудряется влипать в совершенно дурацкие ситуации. Даже если окружающие в один голос советуют одно (а посоветоваться она любит) – из нелепых ситуации выходит, согласуясь со своеи парадоксальнои логикои. Потом плачется, обзванивая всех ранее советовавших. Через некоторое время впадает в философию (“могло бы быть хуже” ) и влипает в следующую дурацкую ситуацию.

Дура клиническая
этот вид изучается в специальных медицинских учреждениях. На свободном выгуле практически не встречается.
И если покопаться, то можно наити в себе каждую …



Я коливаюся між феєричною та набитою lol smutili


15%, 2 голоси

0%, 0 голосів

8%, 1 голос

8%, 1 голос

31%, 4 голоси

0%, 0 голосів

38%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Львів. Частина друга, сувернірно-оргАнно-шоколадна.

Перша частина тут
... Крокуємо далі...
Попала на очі крамничка з сувенірами)) Насміялися від душі!

гральні карти вартістю 55 грн



Ось тут вата знову затріпоче: йоршик для туалету з головою х*ла, вартує 350 грн. 
Продавець казала, що нормальний функціонуючий агрегат ;)


А отак вата виє на місяць від безсилля:


Ідемо далі... Зустріли каплицю Боїмів та це один католицький храм Богородиці.





Далі приклад турботи церкви про духовне виховання молоді:



Далі пара фото в церві, погане освітлення, тож і кадри відповідні.
Тут справа сіренькі труби органу. Пропонувала малій прийти на богослужіння послухати, але вона відмовилася, бо наслухалася того добра у органному залі Дніпропетровська.





:) цей напис прямо біля церкви посміхнув, бо перед Законом всі рівні, навіть Інфініті


І далі крокуємо містом, роздивляємося по сторонах






Ще звернула особливу увагу на цих людей, що мажуть обличчя шкідливою для шкіри фарбою і перебувають у гримі цілий день. Важка робота.



Далі нам заманулося у майстерню шоколаду, тож прямуємо туди:



Бачили, як роблять шоколадні фігурки прямо на наших очах:

В теї тендітної дівчинки напис "охорона" на бейджі :)
Львів - місто чесних людей))


Приміщення майстерні п'ятиповерхове, на першому вже бачений вами цех, другий та третій - крамниця, чевертий, п'ятий та мансарда - кав'ярня. Ми пішли на мансарду, але там було зайнято, тож просто зняли відео Львову зверху.

Шоколад з коктейлем смакували на п'ятому поверсі біля розетки :)



Ну і пропосили офіціанта нас сфотати разом, а вона ще гірший фотограф, ніж я:)


Далі у наступній замітці попрямуємо на ратушу, будьте з нами!

Про світанок у місті лева та моє вкрадене серце. Ч1.

Вау! Ми тут!! lol Приїхали сповнені надій на класні враження, відпочилі, готові до тривалих мандрівок та вау-вау класних вражень!
4.11 ранку 9 травня! Вокзал і фото Хюндая 


Ми дівчата слухняні, тож слухали порад бувалих блогерів і пішли пішки по вудиці, що по ній їдуть усі машини, далі трохи лівіше по Короткій і вийшли на велику, широку центральну. У привокзальних забігайлівках їсти не стали, бо нам здалося досить брудно та шумно. Треба було лишатися! Але це ми зрозуміємо згодом.
Ідемо собі центральною, дихаємо Львовом, зустрічаємо світанок, говоримо про все підряд))



 Все чудово, але ж дитя просить їсти... І телефон вже потребує зарядки... А на горизонті жодного пристойного (ми вже практично згодні на не дуже пристойне) місця з їжею, розеткою та туалетом немає.

І тут ВОНИ - ріднесенькі правоохоронці, що мають знати досконало рідне місто і все нам підказати

порадили Макдоналс, розказали дорогу (бггг... весь час прямо), просили чітко не фотати ;)
Стрункий ДАІшник - велика рідкість, а ще і посмішка, як у актора.


Ідемо-мандруємо... 


Все закрито... 

Написи по ходу читаємо....

І - о чудо - театр опери та балету (а модель, що позувала для центральної статуї на театрі, була на 4 місяці вагітності, тож і статуя вийшла вагітною - ви знали про це?) 

Значить, омріяний заклад вже близько!
.....
На нас чекав жорсткий облом! :) На годиннику 05.50, а фастфуд на літеру М відкриється тільки з 7.00.
Ви рішуємо годинку погуляти і повернутися....

Хочу окремо відмітити, що, як правильно мені радили ви, шановні друзі-блогери, Львівовом треба милуватися, піднявши очі до верху. Бо якщо дивитися вниз - побачиш незадовільну роботу двірників. На жаль. Перший камінь на город Садовому, далі будуть ще. 




Фізіологія дає знати про себе, тож вирішуємо пошукати інші заклади, що відкриті прямо зараз, і не чекати ще годину.
Обійшли 3 таких, у всіх чомусь "прибирання і не працюємо, приходьте о 7.00", якась дивна змова. Причому ми не єдині туристи, що в цей ранній час шукали комфорту. 




Трохи пройшлися невідомою вулицею, і зустріли галасливих чорнявих трохи п'яненьких хлопців, що намагалися з нами потоваришувати, ми практично тікали.

я швиденько спробувала їх сфотати, вони вирішили, що це - знак уваги, і треба бути настирнішими)))

Дякую двом міліціянтам, що вберегли нас від небажаних пригод.

Також міліціонери порадили піти в інших Маклоналс, що точно (ага-ага, гляди бо) цілодобовий, а зараз ще відкрита Криївка, але краще туди не іти, бо вони тільки-но звідти, розбороняли п'яничок, і навряд чи це заклад для тверезих леді :)

Ідемо далі, куди нам махнули рукою:

Взагалі Львів - це суцільна пам'ятка архітектури, там кожен камінчик охороняється законом і щось та означає))


Донецькі машини стоять собі просто неба, ніхто не чіпає :)


І Небо, чудове львівське вранішнє небо!




Знайшли (начебто цілобобовий) заклад. Ги! З 7.00! І повно людей чекають на відкриття!


Поки чекали, сфоткалися біля Івасюка і послухали Червону Руту у виконанні нічних гульвіс.
Цікаво, пан Володимир був би радий такій популярності?



Ура! Відкрилося! В туалеті була довжелезна черга, а в закладі за хвилину - жодного вільного місця! Все-таки місцевій владі варто подумати про більшу кількість цілодобових закладів, що декларують цілодобовість не тільки на папері для міськради.



Чізкейк - неперевершено, дорогучий - жах!


Моя вишиванка
;)


Все, годинку посиділи, відпочили, погодували себе і ґаджет - і знову в путь!
Львів'яни - молодці, це на звичайному під'їзді.


І треба ж було нам сунути носи у ту підворітню і підпсувати собі враження!


Згодом виявиться, що таке у кожному дворі... Тож звичайним львів'янам зі старої частини міста живеться не дуже комфортно...


Але вони самі обирали мера, а тепер скаржаться, а ми ідемо далі.



Ось цю колорадську тьотю зустріли у кіоску, на наше зауваження продавець вибачилася, але не прибрала, бо "викладку проплачено"..



Далі аптека з пігулками від заздрощі, від жадібності, для щастя та інших корисних якостей




Католицький храм. Я була вперше в такому закладі, тож цікаво-прецікаво...
Дуже все "по-багатому", люди моляться сидячи або на колінах як групами, так і кожен індивідуально






Ми знову навулиці і на очі попадає вивіска "Галицький ринок", тож прямуємо туди:
полуниця з Закарпаття на 5 грн дешевша, ніж у самому Ужгороді :)


А це чудо - Львівський сирник, коштує 100 грн/кг. Ми купили скуштувати, моя мама таке в дитинстві робила, називала запіканкою. Смачненько, але ціна - дорожча за м'ясо.


Ще бачили пам'ятник Данилу Галицькому та багато іншого, але не фотали, бо знову сів телефончик.
Заряджали у кав'ярні, що зветься "Мануфактура кави", а поряд був магазин з карамельками




І така дівчина на аптеці

А ось тут я закохалася.. Втратила голову і забула, куди йшла.... 
Мала вчасно порадила скинути фоту нашій взуттєвій майстрині Танюші, що зробить те саме у 2 рази дешевше. Тож я відіслала у вайбері і трохи заспокоїлася....

На годиннику 10.30, Львів тільки-но прокидається, далі тут....

Моє з ватою листування ;)

Надихнула БабаЯга на отаку справу, як у тій замітці.

Розіслала 8 повідомлень (4+4 Луг і Дон). І - о щастя - мені відповіли. Викладаю повністю це чудове листування на ваш розсуд. podmig


Розіслала 8 повід

і на "закуску" свіжий перл від Шрайка


Белісімо:)

- Никуда я с тобой не пойду!!! 
- А чего тогда вырядилась и накрасилась??? 
- А чтобы ты видел, какая красавица с тобой никуда не пошла....))))))))))
(с)