Останні статті
- Гастрономічне
04.06.2025, 16:02 - Вбити не можна любити
18.12.2024, 21:53 - До свята. Вчительська звичка
06.10.2024, 22:02
Свіжі фотографії
На злобу дня
- 30.05.21, 20:51
З цим коронавірусом настільки звикла вже до маски, бо коли їжджу в справах навіть не знімаю її, просто стягую , бо весь час то маршрутка, то в приміщеннях.. Сьогодні ж резинки надавили вуха і я таки поки йшла через два парки її зняла, і тут вийшла на людне перехрестя біля центрального ринку і раптом відчула давно забуте відчуття наче я не зовсім одягнута випадково вийшла з дому 
Що характерно коли в маркеті знімаючи сумочку зачепилась за блузку і легким непомітним мені рухом розстібнула чотири верхні гудзики так, що опустивши очі гарно роздивилась яка в мене модель бра, а не просто якого кольору білизна - цього відчуття не було...
Ну і картинка трохи не в тему, але...
Мій компроміс
- 29.05.21, 12:37
Іноді в житті бувають моменти, коли в тебе з кимось не сходяться думки з якогось питання, і це якось треба врегулювати. Всі чомусь радять компроміс.
Компроміс?
Ось так він в мене виглядає найчастіше
Бо взагалі то я надаю перевагу консенсусу....
Самотність? Свобода! ( думки, навіяні однією заміткою)
- 24.05.21, 10:33
Провела вихідні з подругою, багато ходили, дивилися різні цікавинки, а коли в мене, дитини рівнин, незвичної до київської реальності "міста на семи пагорбах" ( а враження, що семи сотнях)) вкінець відмовляли ноги, то ми відволікались від красот архітектури, до якої в мене слабкість)) , і просто по- дівчачому тринділи за чашкою чаю і чимось смачненьким . Ну і звичайно ж - розмовляли за життя, тобто і про чоловіків)) це корисно, іноді в таких розмовах раптом багато що зрозумієш сам для себе.
Саме тому замітку "Одиночество" я побачила тільки ось, прочитала, і задумалась, бо дещо в ній і навколо перегукувалось з тим, що було в наших розмовах.
Я колись кохала, по-справжньому, неочікувано для себе, одного одесита ))) , а він мене не настільки, щоб не бачити інших.... Тоді було дуже боляче. Довго, кілька років не могла про нього згадувати без цього відчуття. І йому то всерівно, а мені боляче, це так тисне в грудях...що я шукала всілякі поради - як забути? І знайшла дивне мені - жінка може пробачити, але забути ніколи. Коли мені боліло, я думала, що навпаки, зможу забути, не згадувати, але пробачити - ніколи.
А кілька років тому раптом зрозуміла, що якраз да, забути не зможу , але я дійсно пробачила, більше того - вдячна йому. За те, що його зрада не дала нам зробити помилку і довести наші стосунки до чогось більшого, сім'ї наприклад, витрачених нервів, років , проведених не з тим, з ким справді тобі добре. Більше того, його поведінка дала мені отой поріг в нових стосунках, через який не міг перебратися жоден , хто через мій досвід той викликав хоч якісь підсвідомі підозри.
Бо як легко вийти заміж, за ніби то хорошу партію, достойного чоловіка, з яким нібито все у вас гарно, а через десять-двадцять років раптом зрозуміти, що то не твоя половинка, бо стосунків як таких і не було, раз чоловік зраджує, а тебе це не задуматись змушує, а подати на розлучення.. І я могла б так, ось що страшно.
Я не просто пробачила, я вдячна йому. Ми й досі іноді листуємося, вже більше десяти років, і я зі здивуванням відчула цю вдячність, коли зрозуміла, що хочу йому теж якось віддячити, зробити щось хороше, справжнє...
Бо саме завдяки йому я зустріла того, хто дійсно моя людина. Кому віриш не словам, і навіть не діям, а просто віриш, підсвідомо. Хто не помітив навіть отого "порогу", бо то не про нього. З ким добре поряд завжди, а не коли все чудово. З ким розумієш зміст смішних слів що "вбити іноді хочеться, але розлучитися-ніколи"
Я вдячна за ту зраду.
А щодо "самотність" чи "свобода" ... В мене не буває самотності навіть коли я одна, і в мене свобода навіть тоді, коли не одна. Це все в голові. Любіть себе, хоча б в цьому
Кобелина пора
- 18.05.21, 15:15
Не знаю чого всі так кажуть, що весна це час романтичних панночок і самотніх жіночок, що мріють про велике кохання. На мою думку все трохи інакше, варто тільки поговорити з рівною кількістю чоловіків і жінок.
Жінки всі як одна мені останні три дні про розсаду і підгортання картоплі, роботу, і якісь проблеми, а от чоловіки всі як один - тільки про дівчат і секс.
Картинка, правда, не в тему, але...
Новинки біжутерії
- 16.05.21, 22:44
Давно шукаю цікаву брошку на пальто, тут ось накинули ідейку
От реально хороша ідея , я аж уявила ці три штучки на своєму пальто в великі ( не можу не написати - тут автонабір запропонував три варіанти продовжити - "сіськи", "груди" та "і" чомусь ) але в мене це білі горохи
) але в мене це білі горохи Одна проблема - мене ж в цьому пальто швидко з жодного магазину не випустять крім продуктового.. 
А кому й пуста коробка не пусте місце
- 12.05.21, 22:20
Отримала вчора саджанці квітів, жаль, що в них на момент замовлення не було туберози, давно хочу купити, але не доля, щороку щось заважає 
Відкриваю коробку, ну що таке використана коробка? Хіба викинути, а тут на одному клапані відкидному отака милота :
Так мене якось зворушило , аж дитинство пригадалось, коли ми робили будиночок для кошенят з коробки від телевізора, вирізали дверцята, віконця, робили всередині сходи , і кошенята там бігали, грались одне з одним.. В ті часи не тільки пуста коробка була скарбом, а й дерева справді були великими...
, аж дитинство пригадалось, коли ми робили будиночок для кошенят з коробки від телевізора, вирізали дверцята, віконця, робили всередині сходи , і кошенята там бігали, грались одне з одним.. В ті часи не тільки пуста коробка була скарбом, а й дерева справді були великими... Знову пригадався Екзюпері - " всі дорослі колись були дітьми, тільки не всі про це пам'ятають"
Яка вона, справжня жінка?
- 08.05.21, 12:33
Не так давно було тут перепощено вбогий текст якогось нещасного дурного чоловіка, який все життя вибирав жінок членом і настільки не вірив в себе, в те, що його можуть кохати не за гроші, а тому, що він такий як є, що завжди пропонував жінкам гроші, для вірності отримати чергову красуню. А тоді постарів, і оглянувся - яких жінок він назтягував довкола себе, в якому оточенні провів все життя. Але йому не дійшло, що то не всі жінки такі, а він ТАКИЙ, бо подібне притягується тільки до подібного.
Хто думає членом - вибирає тих, хто торгує тілом. Хто платить гроші, оточений тими, хто ці гроші мріє отримати. Хто не цінує людські якості і розум - оточені тупуватими, меркантильними, вбогими...
А справжні жінки ось такі:
Ось такою я бачу себе в поважному віці, це та жінка, на приклад якої варто рівнятись... Бо життя не в тому, щоб бути завжди молодою, привабливою і сексуальною, могти валити чоловіків штабелями і міряти свою привабливість дорогими подарунками, життя у вмінні жити цікаво, повно, яскраво, для себе і дорогих тобі людей, цікавитися новинами і новинками, модою і літературою, дітьми і друзями, і просто - бути собою, тією ж, що і в двадцять, і в тридцять, і в п'ятдесят. Це все в голові.
От і все. І кохають же не за сексуальність і вміння робити мінет, кохають ТЕБЕ, і теж, саме за те, що в тебе в голові 
Юр'їв день
- 07.05.21, 03:06
Вчора, 6-го травня, був Юріїв день, свято в православному календарі невелике, але в сільській місцевості значуще - саме в цей день було прийнято вперше весною виганяти худобу на молоду траву, перший день випасу. Також вважалося, що треба скупати коней на Юріїв день, щоб весь рік не хворіли.
Але мені це не свято, а день пам'яті, саме шостого травня народилася найближча і найрідніша мені людина - моя старша сестра, Валентина. Вона померла від онко трохи не доживши до свого 24-го дня народження.
Щороку цього дня ходимо на кладовище, відвідати, пригадати... А пригадувати мені є що - саме вона , мабуть, найбільше зробила для того, щоб я стала такою, як є. Щоразу, коли хочеться опустити руки, сісти і сказати "це неможливо", я пригадую одну річ.
Колись, дуже давно )) я вчилася тільки їздити верхи, і моя кобила, дуже норовиста і ляклива, щось налякалась і рвучко розвернулась на задніх ногах, а я, як всі недосвідчені новачки, залишилася в повітрі на тому ж місці)) ну і гарно так гепнулась на землю, коли з-під мене зникла кінська спина, навіть повід випустила. Сестра впіймала Дюнку , привела до мене і каже така - сідай! Це було перше падіння з коня в моєму житті, та ще й таке нервове, тому повірте - навіть думка, що треба знову сістии верхи викликає тремтіння рук, а головне ніг )) Це було так страшно.
А Валентина сказала - зрозумій дві речі , якщо ти не сядеш зараз же, ти боятимешся потім все життя, і вона, якщо ти не сядеш зараз же , все життя знатиме, що тебе слухатися не варто, ти не господиня.
Я сіла. Звідтоді я падала з десяток разів, і смішно, і боляче, і страшне ганебно при глядачах, але завжди тут же сідала знову, бо тільки так. Знову і ще раз, далі і до результату, довести до кінця, взяти себе в руки і згадати, що все досяжно, якщо хочеш, і тільки так тебе поважатимуть.
Кожна людина може пригадати якийсь випадок, що мав значний вплив на її життя, і для мене це був він. Це падіння було більш ніж двадцять років тому.. а я в кожній ситуації згадую оте "сідай!" , бо після тих слів вона замовкла на секунду, і додала - "я вірю в тебе, ти можеш"
З минулим тебе Днем народження, сестро.. маю надію ТАМ тобі спокійніше
"Моя семья и другие животные"
- 04.05.21, 23:24
Брат зайшов до будинку, і тут же виглядає і запитує - а хто черепаху приніс і в кімнаті випустив??
Ми, сидячи на лавці на сонечку як горобці, дружно засміялись, яка ще черепаха , зараз дванадцята дня, до цього часу її ніхто не бачив .
Виносить. Реально черепаха 
причому я коли повірила, що в будинку просто за дверима на долівці сидить черепаха, подумала, що це Максим, любитель природи, приніс з лісу якусь невеличку черепашку, а тут ціла тортила.
причому я коли повірила, що в будинку просто за дверима на долівці сидить черепаха, подумала, що це Максим, любитель природи, приніс з лісу якусь невеличку черепашку, а тут ціла тортила. Довго думали звідки в будинку черепаха. Тоді дійшло, що вчора весь день капотів тихий теплий "грибний" дощ, і двері в будинок були відкриті весь час.
Винесли її на траву, і вона поспішила по своїх черепашачих справах . Весна в них, час відкладати яйця.
