Блог sonce-33

Прозорі легкокрилі бабки
Вдихають ряски аромат.
До озера помити лапки
Виводить гуска гусенят.

Для човника готові весла,
Дві вудки, черв'ячки, відро.
А рибка час від часу плесне
Й заляже каменем на дно.

Вляглося небо давнє горілиць
І по секрету озеру шепоче,
Що легковажний вітерець
Вербички молоді лоскоче.

І знову тихо на світанні.
Та тишу розбиваю я ранкову:
Кричу, мов вперше чи востаннє:
"Піймала! Глянь, яка здорова!"

Мала необережна рибка
Плюскочеться на дні відра.
Рибалка, друзі, та ще й влітку, -
Нічого кращого нема!

Коментарі: 9

sonce-33

ЩОВЕЧОРА ПРОШУ У БОГА...

11.02.12, 19:35
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Коли ятрить мене тривога
І смокче, наче п'явка, кров мою,
Тоді , звертаючись до Бога,
Я Книгу Книг з полиці дістаю.

Читаю й думаю: як мало
Людині треба: затишку й тепла.
І щоб жила на світі Мама,
І довго-довго щоб жила...

Хай донечки в руці Господній
Гніздо і прихисток знайдуть.
До знань хай будуть спраглі і голодні,
А Бог нехай їм осяває путь.

Онуків у легесенькій колисці
Хай білий принесе лелека.
А я би бавила... щоб близько...
Та жаль, живуть вони далеко...

А ще хотіла б, щоб Вкраїна
Цвіла серед других держав.
Навіки піднялася із руїни,
А світ осанну їй складав.

Нехай не здасться вам банальним,
Щовечора ж прошу у Бога я:
"Благослови, Господь, Украйну!
Нехай живе моя сім'я!"

Коментарі: 6

sonce-33

ОБ ЭТОМ ВИРТУАЛЬНОМ МИРЕ

11.02.12, 14:59
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Не думаем, что пишем,
Не говорим, чем дышим,
А дышим мы не тем...
Мы надеваем маски,
Рассказываем сказки.
Заврались мы совсем!

Один на это клюнет,
другой - пожар раздует
(Я правду ведь пишу!)
А третий не поверит,
Закроет уши, двери,
Отбросит прочь лапшу1

Ох, этот виртуальный
Мир, не совсем реальный,
Порядком надоел.
А если мы не будем
Врать и себе, и людям?
Всему ведь есть предел!

Но мы уже не можем:
Компьютер мозги гложет,
С ума нас свел совсем.
И рассылаем "морзе"
И ночью, и в морозы,
Не этим и не тем...

Коментарі: 17

sonce-33

ДОЛІ

11.02.12, 08:46
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Де ти, доле, ходиш-бродиш,
У яких блукаєш росах?
Де шукати слід порадиш
Твоїх страдних ніжок босих?

Де твої волошки-очі?
Чом, скажи, вони не бачуть,
Як уста мої щоночі
По ночам тремтливо плачуть?

Ти прийди до мене, доле,
Біля мене тихо сядь.
Теплої руки долонею
По голівоньці погладь.

Пожалій, поплач зі мною.
Дай почую голос твій.
І цілющою росою
Личенько моє омий.

Коментарі: 7

sonce-33

ЛЕЛИЧ

10.02.12, 14:48
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Чи ж ви бачили: у сповиточках
Гречний лелич розносить малят?
В чорних штанях, у білій сорочці,
У червоних. мов жар, чобітках?

До нестями щасливі пари
Славлять птаха, в хрещені зовуть.
Відмовляється: справ чимало,
А його ще й удома ждуть.

Бо ж висиджувать треба яєчка,
Самка шпинить: "Не діждешся тата!
Он прибратися треба в гніздечку,
На підході вже, бач, лелечата!.."

Так і крутиться спритний лелека
І частенько витає у небі.
А стоїть на одній нозі -
То дивитись в той бік не треба:

Стануть справи твої, так і знай!
А бузько вже до річки полинув!
Дітлахам жабенятко піймав,
Черв'ячка до десерту отримав.

Бачте, лелич - птах не простий.
Мрію й я про Лелича в хаті.
Адже радість у дім принести -
То не тільки місія птаха!

Коментарі: 9

sonce-33

УСЕ ПОГЛИНУЛА ЗИМА

09.02.12, 20:46
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Морозом дмухає зима.
Від тебе звістки жду дарма.
Ти зник - корова язиком злизала -
Усе так просто сталось.

Крапки над І розставив просто,
Лиш фраза - і нема знайомства.
Лиш дотик - і тебе нема.
Усе поглинула зима.

Це все повинно було скінчиться,
Руда дорогу не перебіжить лисиця.
Було - й нема, було - й нема,
Усе поглинула зима.

І ірреальністю реальність
Уже не стане більш ніколи.
І біле, рівне, сніжне поле
В моїй душі... Яка банальність...

Коментарі: 8

sonce-33

Весняна еротика

09.02.12, 19:26
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Радіють люди: вже весну
Веселики несуть на крилах.
Земля прокинулась від сну
І рястом наготу прикрила.

А спів пташиний розлетівсь,
Здається, по усьому світу!
Синиця вихваляє так весну,
Що умліває від знемоги вітер.

Від щебету прокинулись бруньки
І мріють стати зрілим листям.
В берези перси налились
Цілющим молоком, що ось-ось бризне!

ЇЇ чекала й я серед снігів,
Жадану весну, мить жадану:
НескАзаних ще стільки слів
Про те, що "залишилось несказАнним!"

Коментарі: 17

sonce-33

ЛЮБИМЫМИ НЕ РАЗБРАСЫВАЮТСЯ

08.02.12, 22:21
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Любимыми не разбрасываются,
С любимыми не расстаются.
Они так тяжко достаются.
Они врастаются корнями
И застывают камедью -
Целительною смолкой -
и не на ветках, в самом сердце.
От них уж никуда не деться.
Они - как снимки на рентгене.
Они как я и Гена.

Коментарі: 7

sonce-33

Чому ми такі?

08.02.12, 14:50
СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Століття двадцять перше наступає,
А українці все такі ж:
Бо не було культури - і немає,
А ми ліниві, бездуховні, злі.

На тротуар жбурляє папірці
У соболиній шубі гречна дама.
Летять вони, неначе горобці,
Й на землю осідають плавно.

З машини висунулась пика,
Червоний стиглий помідор.
Старому дідусеві дулю тика -
Плювати він хотів на світлофор.

Тяжкого дога тягне чолов'яга,
Упрів увесь - й собаку відпуска.
Сніг до весни усе сховає,
Не треба ні пакета, ні совка.

А гляньте, що у нас в будинках:
На стінах сленг і матюки.
І вирвані поштові скриньки.
На лавках - п'яні "синяки".

На дитмайданчиках машини
Знайшли під небом гаражі.
В піску не грається дитина:
Шприці сичать, немов вужі.

Ізпозаранку стукають пляшками
Самознищені , проте живі бомжі.
Хотілося, щоб це було не з нами.
Здається, ми країні цій чужі...

І ти ідеш - ворона біла -
Повз бездуховності лайно.
О Боже, ну чому такі ми?
І знаю, що Йому не все одно.

Коментарі: 9

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Замітки:

А ДРУЗІВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВСЕ МЕНШЕ...

РИБАЛКА ВЛІТКУ

ЩОВЕЧОРА ПРОШУ У БОГА...

ОБ ЭТОМ ВИРТУАЛЬНОМ МИРЕ

ДОЛІ

ЛЕЛИЧ

УСЕ ПОГЛИНУЛА ЗИМА

Весняна еротика

ЛЮБИМЫМИ НЕ РАЗБРАСЫВАЮТСЯ

Чому ми такі?