Блог sonce-33

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Миттєва зустріч

Тремтіла тінь на кінчиках повік,
Вона як йшла - мелодії плелися!
Зненацька жінку вгледів чоловік -
Завмер від здивування й зупинився.

Так і стояв. Парфумів ніжних шлейф
Залоскотав у грудях чоловіка.
Красиво хід творила дама треф,
Збагнув зненацька, що пропав навіки.

Прийшов до тями - двері відчинив
Мужчина, що заплутався в шуканнях.
- Дозвольте бути поруч, - говорив, -
Дозвольте вас оберігати, пані!

Ледь піднялися кутики губів
У жінки, що тримала орхідеї.
Почув від неї лише кілька слів:
- Спасибі, що притримав двері!

Коментарі: 28

sonce-33

Випадкова зустріч

Та зустріч випадковою була:

ТочЕний ніс, шляхетний профіль,

І посмішка бувалого орла,

І гра уміла жінки-профі.

Тут кожен грав свою чудово роль -

І лоскотало в грудях чи ще нижче...

Всі карти не схотів розкрить король,

І дама не пускала ближче.

Та вабила уявна простота

Без кульмінації і крапки,

Бо нерозгаданість і є ота

Найліпших почуттів розгадка.

Коментарі: 19

sonce-33

Ти хочеш екстриму – будь ласка...

Ти хочеш екстриму – будь ласка:

Сомбреро і спів під балконом?

Не тішся: це буде не казка,

Це буде пожежа дракона.

Не сонце, а місячне сяйво,

Не перша любов, а зневіра.

Послухай, наївний Ромео,

Не треба бентежити звіра.

Що ж зможу я дати опісля -

Дилема, як прАсвіт, одвічна...

Навіщо ж така я, навіщо:

Холодна й, як відьма, цинічна?

Ти хочеш екстриму? Будь ласка.

Не тішся. Це буде не казка…

Коментарі: 24

sonce-33

До тебе йду знайомими стежками

Краплинами стікають дні за днями,
Ще трохи - і до літа недалечко.
До тебе йду знайомими стежками,
А у долонях я несу сердечко.

Нехай воно скуйовджене вітрами -
При зустрічах все так же б'ється лунко.
Візьми його, володарю жаданий -
Віддай взаміну зустрічі й цілунки.

Палкі світанки і біленькі крила,
І шепіт трав, і співи солов'я...
Бо лиш з тобою я була щаслива,
Бо весь цей час була я лиш твоя...

Коментарі: 30

sonce-33

Давно не дихала тобою

Я так давно
Не дихала тобою,
Не куштувала уст,
Із присмаком двобою.
Не зазирала в очі,
Смутку повні,
Не гладила щоночі
Твої долоні.
Не поринала в тебе,
Упавши в небуття,
Не просиналась поруч,
П'янка від каяття.
Не дмухала на вії.
Все ставлячи на карту,
Я не благала Бога
Так віддалити завтра...

Коментарі: 41

sonce-33

За сьогодні, мій тату, пробач...

У нас сьогодні поминальний день...

"Прости нам борги наші, яко же ми прощаємо боржникам нашим.." ("Отче наш")

Тобі, певно, хотілось тепла,
Мій непрощений тату.
Я ж на зустріч, пробач, не прийшла...
Стогін то чи розплата?..

До сих пір, скільки літ, скільки літ...
Я не можу простити.
Ти мій меч, ти мій сором, мій біль -
Маю я відпустити...

Недолюблена, тихо бреду -
Я ж жадала любові...
Скоро в вік твій і я увійду -
Примирюся з тобою.

Сильна й вперта, у тебе, як бач,
І вразлива, як мати.
За сьогодні, мій тату, пробач...
Я учуся прощати...

Коментарі: 44

sonce-33

Розчахнуті дитячі очі

Дітям із дитбудинків присвячується

Розчахнуті дитячі очі,
В них затаївся біль і сум.
Там сірі дні і жахні ночі,
І безліч невеселих дум...

Для них говорять депутати
У передвиборчі весняні дні
Пусті слова про "путь крилатий",
Приносять усмішки масні.

А дітям треба небагато:
Скакати, мов лоша, в траві,
А на ніч щоб погладив тато
По сонній ніжній голові.

І мамина одвічна ласка,
Мрійливі очі, брів розліт,
Бабусина сивенька казка,
Собака Шарик, кіт-муркіт.

Розчахнута душа дитини
Лишиться в споминах навік.
І сором за чужі провини
Залізом каленим обпік ...

Коментарі: 38

sonce-33

Ми із вами у різних площинах

Не беріть до рук книгу, упертий юначе:
Не для вас - раритетні у ній сторінки.
Ви не можете знать і збагнути, тим паче:
Шліфували їх дні, а золили роки.

Не дивіться в колодязь душі, не дивіться:
Не вода в нім - настояне часом вино.
Це якесь дежавю, а чи, може, двоїться:
Так було колись з іншим, та дуже давно...

Ми знаходимось з вами у різних площинах:
Я вже захід, а ви ще, напевно, зеніт.
В надвечір''я світило палке, до загину,
Тому можете, любий, навіки згоріть.

Коментарі: 53

sonce-33

А все могло би бути і не так...

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки-чарівниці!
Котра дівчина чорні брови має,
То тая дівчина усі чари знає.
Маруся Чурай

А все могло би бути і не так...
Весна, і серпик місяця тоненький,
Маруся юна, коник вороненький,
І Гриць - сміливий у боях козак...

Кохання, що сягало аж до неба
І прагнуло безсмертя висоти.
Тремтіли сльози щастя й чистоти.
А більше, я скажу вам, і не треба!

Та проміняв козак на мідний гріш
Таку дівчИну - золото, не дівка! -
І змовкла у душі навік сопілка.
Хіба що може буть на світі гірш?

Неначе по живому Гриць пройшов.
Сточила груди на крихтИ іржа.
Та де ж, скожіть мені, ота межа,
Що розділя ненАвисть і любов?

Недовго щось гулялося Грицьку -
Вернувсь, просив: життя - це ковзаниця,
Ну, схибив... так прощать годиться...
На парубку, мовляв, нема знаку...

Безславно згинув молодий козак:
Дівчата горді зради не прощають,
Бо зілля помічне у сховку мають.
А все могло би бути і не так...

Коментарі: 45

sonce-33

А ти прийдеш, коханий, тоді...

А ти прийдеш, коханий, тоді,
Коли, стомлена долю чекати,
У глибокій задумі-журбі
Я розхлюпаю щастя у хаті.

А ти прийдеш, коханий, тоді,
Коли проліски вже не цвістимуть,
Змерзнуть лебеді в темній воді
І у відчаї в вирій полинуть.

А ти прийдеш, коханий, тоді,
Коли згасне зоря на смерканні,
Усвідомиш в той час, далебі,
Справжню ціну земного кохання.

Коментарі: 57

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Замітки:

Миттєва зустріч

Випадкова зустріч

Ти хочеш екстриму – будь ласка...

До тебе йду знайомими стежками

Давно не дихала тобою

За сьогодні, мій тату, пробач...

Розчахнуті дитячі очі

Ми із вами у різних площинах

А все могло би бути і не так...

А ти прийдеш, коханий, тоді...