ПЕРЕДРІЗДВЯНА МОЛИТВА


Всемогутній, сильний і вічний
Вседержителю Неба й Землі!
Низько вклоняюся, ставлю свічку
І прошу Тебе, і молю:

Завтра Різдво Твого Сина Спасителя,
З появою Зірки світ хрещений радітиме.
Завтра родини позбавляться злості,
Від хати до хати ходитимуть гості.
Люди гулятимуть, щирі й щасливі,
Сусідам бажатимуть щастя та  миру.
"Син Божий родився" - сповіщатимуть дітки,
Колядники співом наповнять домівки.
Господаря зватимуть місяцем-паном,
Ясним сонечком - господиню і маму.
Дітки-зірки, серйозні й смиренні,
Нестимуть хрещеним і рідним вечерю.
А вночі скрипне сніг під копитами коників.
Ой, як гарно дзвенітимуть дзвоники!
Дід Мороз у яскравому клунку
Рознесе всім слухняним дарунки...

Господи милостивий, Вседержителю,
В Твоїй волі, щоб так і було.
Хай шанують господарів завжди,
А в оселях панує тепло.
Хай Вкраїна моя буде вільною,
У народі не топчуть мораль.
Й не соромляться, за традицією,
Найрідніших на "Ви" називать.
Збережи, милий Боже, різдвяну картину:
Батько-мати на покуті й хліб на столі...
Діти веселі... Осонцена днина...
І віра у Тебе! І мир на Землі!

БРЕХНЯ

            Я її ненавиджу. Ну, не можу терпіти – і все! Але вона вперто лізе мені у вічі, де б я не була: чи в автобусі, чи на офісі, чи на роботі, чи удома. Я підмічаю її на шпальтах газет і на сторінках Інтернету. Вона визирає з надокучливих реклам і з передвиборчих обіцянок слуг народу. Ще до сьогодні, наприклад,  не вивітрився у моїй квартирі  їдкий запах її дешевих парфумів.

           

[ Читати далі ]

«это платье я уже где-то видел!»

  • 20.11.11, 22:33
            Алиска не всегда была пенсионеркой, это же понятно. Когда-то и она училась в институте. Педагогическом. Хорошее то было время, нет, правда, золотое… А сколько казусов случалось!  Особенно с преподавателями! Все они были неординарные. Вот сейчас днем с огнем таких не сыщешь. А тогда… Один только Барандес чего стоил. [ Читати далі ]

А я не хочу бути відпрацьованим матеріалом!

Погожа осіння днина натякала на те, що день розпочався вдало. Яскраво світило сонце, його веселе проміння гралося у жовтому  листі,  роблячи останнє схожим на справжнісіньке золото. «Ось де рай! – подумала я, начитавшисьШевченка. – У природі!» [ Читати далі ]

ЗРАДА

        Наодинці він називав її маленькою дівчинкою, хоча їй було далеко за…, та й прізвисько «слоненятко»  пасувало б їй більше. Вона ж його – своїм розумником, левом. Адже знала, що ним можна затулитися від вітру.       [ Читати далі ]

МОЙ ДРУГ (почти - Милый друг)

                     

И не думала писать о своем друге, но придется.

. Ведь достают же, серьезно.

           Она  называла его «мой мальчик». А подруги считали – значит, любовник. Старуха, а туда же. [ Читати далі ]

ФАВОРИТКА-ОСІНЬ

  • 16.10.11, 22:33

Вогняне волосся розметала
Гордовита фаворитка-осінь.
Вітром над деревами кружляє
І дощем над озером голосить.

Є причина: прийде інша,
Довгий, сніжний бал замовить.
Там, де чорно-біле тішить,
Важко залишатись золотою...

В полум"ї згорає бідна осінь.
Чи була, чи тільки сниться?
Чорною дорогою із сходу
Біла колісниця мчиться!

Осінній ренесанс минув

  • 11.10.11, 21:14



Осінній ренесанс минув,
Дерева скинули вбрання додолу.
Стоять вони,  засмучені і голі.
Лиш лист самотній  промайнув.

Тривожний сум на клавішах беріз
 Заплутався в вологих вітах.
Несе листок опалий вітер
В безодню вилинялих сліз.

А запах – прілий і такий п’янкий,
Немов вино, що настояла осінь
На сонці, що спочинку просить,
На травах, листі кленів і дубів.

Дерева вверх заламують руки.
Зволожена туманами земля.
Самотньо огородам і полям.
«Зима іде!» -  віщують круки.




Костя помер

         Мені страшно, коли помирають діти. Вони ще живі, але мусять  померти.  Коли смерть дихає поруч з тобою – мурашки по шкірі.       [ Читати далі ]

“чихательная” и “сопливая” амброзия отравляет жизнь

“ЧИХАТЕЛЬНАЯ” И “СОПЛИВАЯ” АМБРОЗИЯ ОТРАВЛЯЕТ ЖИЗНЬ

                                         Амброзия – пища богов или пыль дьявола?

      Амброзия. 1. (амбросия, греч. ambrosia) В греческой мифологии «пища богов».

[ Читати далі ]