НЕ ЗНІМАЙТЕ КОРОНУ (іронічне)

M@I[Приєднана картинка] КОРОНА ............................................... ПРИЖАТЬСЯ К МИЛОМУ, НА ПЛЕЧЕ УСНУТЬ ПРЕДНАЗНАЧЕНИЕ , ВСЕХ ЖЕНЩИН СУТЬ. СНИМИ КОРОНУ БУДЬ ЖЕНСТВЕННА, МИЛА И ТЫ ПОЙМЁШЬ ЧТО СЧАСТЛИВА И НЕ САМА ! Мабуть, треба знімати корону І висиджувать в ній курчат. Доглядати козу на балконі І на спицях шкарпетки в'язать. Перестати писати вірші - Забирають і нерви, і час. Як в Тичини: що далі - то гірше, Та й до нього мені не...

Читати далі...

ВІДПУСТИЛО!

[Приєднана картинка] Розлучалась - виривала з корінням. А потім - ятрилися рани. То любов, то тривожне сумління Не давали заснути ночами. Довгі дні, потім місяці, роки Не спасали ні плач, ні жалі... Прислухалася, чуючи кроки, Але знала: вони не твої... Як фантом - із минулого голос. Шепотів: "Не забув тебе, мила..." І така наступила свобода! Через стільки років - відпустило!

ЯК З'ЯВИЛАСЬ РАЙДУГА

[Приєднана картинка] В зими були лиш чорно-білі барви - Весна ж взяла до рук яскраві фарби І заходилась пензлем малювати: В святкові шати землю убирати. У жовтий одягнула сонце березневе, Цвіт абрикоси ніжної - в рожевий. В зелений - на деревах листя, В сріблястий - рибок в морі чистім. У сніжно-білий - чарівну лілею, В бузковий - лагідну космею. А захід сонця - у бурштиново-червоний, Бездонне небо - в синьо-фіалковий. І знову у бузковий - ряст лапатий...

Читати далі...

ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ

[Приєднана картинка] Та зустріч випадковою була: Точений ніс, шляхетний профіль... І загадкова посмішка бувалого орла, І гра уміла жінки-профі. І кожен грав свою лиш роль. І лоскотало в грудях чи десь нижче... Всі карти не розкрив король І дама не пускала ближче. Та вабило оце найбільш. Не треба кульмінації і крапки, Бо нерозгаданість і є ота Найкраща почуттів відгадка.

МОЛОДОСТІ

[Приєднана картинка] Той сміх розсипався родзинками, Слова заграли намистинками. Вдивляюся в лице відкрите - В нім стільки радості і світла! На плечі золотим колоссям Спадає сонячно волосся. Звичайно , упізнала: та це ж я Всього десяток літ назад... О молодість бездумна, о краса! Прощай, солодка зваби гра! Із неохотою ввійду на милість У інший вимір - зрілість!

ВЕСНА ЦЕ ЗНАЧИТЬ!

[Приєднана картинка] Весна! Пелюстки викидає первоцвіт, Колись сердечко швидше калатало.... Тепер спокійно споглядаю світ. Це значить - осінь, і це значить - мало... Автомобілі мчать, і поспішають люди. У кожного свої проблеми і жалі. І знову день зникає у нікуди, Тож менше жити буду на землі... Це значить, календар життя скидає Свої листочки поступово... Та завтра день новий настане І принесе оте одне-єдине слово. Він розповість, що кожен день - це свято, Святий ...

Читати далі...

Все ведь в нашей воле

[Приєднана картинка] Не говорите мне о том, что танцевали, Что помните тот вечер сентября... Кружил нас вальс, вы мне шептали Слова признанья, искренне любя... Тогда я легкомысленной бывала: Мне все было не так и все не то... По жизни мотыльком порхала, Казалось, лучший впереди цветок... Вы незаметно с моей жизни исчезали, И канули в разлуку насовсем... А я, перебирая письма, вспоминала: "Мне больно быть для вас никем..." И вот сквозь...

Читати далі...

До мене все-таки приходь

[Приєднана картинка] До мене все-таки приходь. Принось красиве, обважніле тіло. Палити будеш, я - мовчать, Дивитися на тебе збайдужіло. А у душі такий вулкан, Біля очей - каскадів злива. Приходь до мене! То обман, Що я дивлюся збайдужіло!

Ой лебеді, лебедоньки...

[Приєднана картинка] Доням присвячую Ой лебеді, лебедоньки, ой лебедята, Стужилася за вами рідна хата! І пусткою стоїть вона, холодна, Горнятка ждуть на вас в печі голодні. І плачуть мальви на біленьких рушниках, Втирають сльзи верби на ставках. Стужилася калина і сумна тополя, І...

Читати далі...

Роздуми про поетів, блог, плюсики і ще не народжене Слово

Зразу скажу: блог люблю! І друзів-поетів теж! А й правда, що поетом бути важко. Народжуєш у муках Слово Боже. То струни рвеш, то квалиш, наче пташка, А інший переходить із "сльози" в "морози"... Сьогодні він у тебе тему "тягне" знову І видає за "вибране" й "шедеври". А завтра додає до друзів половину блогу - Заради "плюсиків" його "маневри"... У прагненні до вищості смішні ми, люди. А може, варто зберегти...

Читати далі...