Предстоятель Української православної церкви Блаженнійший Володимир нагородив голову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Василя Волгу орденом святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня за заслуги перед Українською православною церквою.

Відповідне повідомлення розміщено на офіційному порталі Держфінпослуг.

«Орден святого рівноапостольного князя Володимира вручається єпископату, духовенству, мирянам, а також державним діячам, працівникам культури і мистецтв за особистий внесок у справи відродження духовності,підвищення ролі церкви в житті суспільства і держави», - сказано у повідомленні.

Нагородження Волги відбулося наприкінці червня.

Нагадаємо, вчора працівники СБУ та Генпрокуратури затримали голову Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, лідера Союзу лівих сил Василя Волгу

За даними джерел в силових органах, Волгу звинувачують в отриманні хабара в розмірі $500 тисяч.

Тиждень.

"Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці": На этих словах гимна парламентский телеканал показал ложу правительства.

Парламентский телеканал "Рада" во время исполнения гимна Украины на закрытии восьмой сессии Верховной Рады на словах "Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці" показал ложу правительства, где на первом плане стояли вице-премьеры Тигипко, Колесников и Клюев.

Неприятный инцидент произошел в партийной организации города Лозовая Харьковской области.

Как сообщил источник в силовых структурах Лозовского района, в ночь с 17-го на 18-е июля неизвестные сорвали с офиса Партии регионов партийный флаг и надругались над ним, наложив на полотнище кучу. "Кто-то сорвал флаг, расстелил его перед входом в офис, а это в центре города, и справил на него большую нужду", - уточнил собеседник. Он также отметил, что сейчас факт хулиганства расследует местная милиция и СБУ. "Причем, не понятно, причем здесь СБУ, - рассуждает собеседник. – Если бы это сделали с государственным флагом – одно дело, а так – обыкновенное хулиганство, которым должна заниматься милиция". В Лозовской ячейке ПР "Главному" подтвердили, что сие неподобство имело место быть. В приемной парторганизации сообщили, что местные "регионалы" уже обратились в милицию с соответствующим заявлением. http://glavnoe.ua/news/n80797

Вадим Карасьов, політолог, один з лідерів партії "Єдиний центр" Чи потрібен країні рух до якогось із політичних чи економічних блоків? – Іншого шляху, ніж велике інтеграційне об'єднання, сьогодні не існує. Така ­країна, як наша, не має можливості модернізу­ватися за допомогою тільки внутрішніх ресурсів. У світі тепер взагалі немає ­таких країн – хіба що Китай. Але й він модернізується за рахунок експорту, відкритої економіки та залучення іноземних капіталів. При тому має гігантський внутрішній ринок і політичну систему авторитарного типу.Перед нами два шляхи: або поступово інтегруватися до Європи, або нас інтегрують до Росії. А наша влада каже, що Україна приречена на модернізацію національного типу. Коли чую: "Україні треба повернути суверенітет і повну незалежність, бо в Америці – криза", хочеться запитати: "А в якій валюті ви тримаєте заощадження?" Навряд чи у гривнях. Цим усе сказано – ми орієнтуємося на суверенітет долара. Наш внутрішній ринок сприйняти продукцію вітчизняних компаній не може. З індустріального боку, ми вже не можемо розраховувати на роль високотехнологічної держави. Нам ідеться про те, щоб хоча б мати свій сегмент у світовій економіці. Він може бути комп'ютерний, машинобудівний. Але не металургія. Вона не має високої доданої вартості, псує довкілля. Та й що це за країна, яка постійно залежить від коливаньпопиту на метал на зовнішніх ринках?

Російська економіка теж залежить від коливань попиту на нафту й газ.

– Тому Росія й почала рух до створення єдиного економічного простору. Щоб за рахунок розширення на інші території – Казахстан, Білорусь, Україну – реіндустріалізуватися й позбутися залежності від сировини. Замість підвищувати продуктивність праці, розвивати новітні технології й покращувати людський капітал.

Що дасть Україні членство в Митному союзі?

[cut text="Читати далі"]

– На деякий час – певні послаблення за рахунок зниження ціни на газ. Ми вирішимо поточні бюджетні проблеми, але законсервуємо економіку. Замість того, щоб змінювати політичну та економічну системи, робити ставку на креативні ресурси власного підприємницького прошарку.

Влада каже: у нас є космос, машинобудування, літаки. Але ж нам доведеться ­об'єднуватися в цих галузях із росіянами. Так, на світовому ринку атомної енергетики вони посідають третє місце. Але це – за рахунок контрактів із країнами третього світу. Продуктивність праці в цьому секторі в Росії в шість разів нижча за світову. Тому можемо надувати щоки, ставати монополістами в цій галузі разом із "великим сусідом", але маємо розуміти: це зовсім інша атомна енергетика, ніж у США чи Франції.

Європейський вектор передбачає інший сценарій економічного розвитку. Доведеться робити ставку не на великі монополістичні корпорації, а на дрібний та середній бізнес. Розосередити економічну владу – щоб уряд не втручався в ринки.Такий шлях дає більше свобод і прав муніципалітетам, місцевому самоврядуванню, людині. Держава не має ­єдиного центру в президентському кабінеті. Іншими центрами стають суди, політичні партії, незалежні медіа. ­Своєрідний федералізм.

А як федералізм розуміють в Україні?

– Як суто адміністративний підхід. Бо Росія – теж федерація, але реального федералізму не має. Це центро­периферична, імперська структура. І якщо українські еліти раптом домовляться між собою про федерацію, то такі ж невеликі центро­­периферичні системи утворять у регіонах.Україна ж досі "вкладена" у пострадянський простір – щодо військових кордонів, газотранспортної системи, гуманітарної та інформаційної політик.

Підприємницький вільноринковий ­капіталізм прогресивніший за соціалізм радянського чи китайського зразка. І народ сам ­побачив, де краще жити. Німці тікали зі сходу на захід. Китай почав реформуватися, бо побачив, як розвивається ­Тайвань. Зрозумів, що ті ж китайці можуть робити економічні дива. Ментальність на Сході України – ­радянсько­індустріальна. Не випадково саме там виникли староіндустріальний олігархічний бізнес і постпролетарська електоральна маса. Там нема того, що є на Заході – гегемонії середнього класу. Її причина не в кількості, а, приміром, у звичці львів'ян ходити на каву й спілкуватись за нею. Це – середньокласовий, буржуазний спосіб життя. На Cході ж розвинена не культура спокійного, обивательського життя, а культура "крутизни", напівкриміналу, хуліганства. "Круті хлопці не танцюють" – за назвою роману ­Нормана Мейлера.

Якщо підемо шляхом федералізації – отримаємо дві різні країни. Проблема вирішиться тільки тоді, коли Схід України втягнеться в середньокласову, європейську культуру.

А якщо він не хоче втягуватися?

– Він уже це робить. Східняки були основ­ною рушійною силою "податкових майданів". Там починає формуватися міський середній клас. Треба тільки дати підприємницькі свободи – і вони перевернуть гори, принесуть доходи в бюджет. А головне – вони втомилися від культури "крутизни". Бо, по суті, вона є культурою експлуатації більшості кількома. Наша проблема – не в пошуку моделі: ­федеративної, унітарної, децентралізованої. Вона – у виборі моделі розвитку – економіки, політичної системи. І ми всі будемо в Європі. Донбас теж хоче туди. Він уже побачив, що таке Росія. Тому що проблема не в самій Росії – а в тому, що там правлять олігархи. І їм на Росію начхати.

Нам все говорять про те, що Україна – мультиетнічна держава, що мови грека, єврея, росіянина й українця мають бути на одному рівні. Все це – брехня, і робиться для того, щоб через чорний вхід запровадити російську мову як другу державну.

Навіщо це робиться?

– Бо ті, хто це лобіюють, не вважають себе українцями. Для певних політиків вивчити мову – питання не ліні, а того, що українська нація має створюватися на їхніх умовах – на умовах Донбасу, скажімо. А хтось хоче будувати націю на умовах Львова. Але на сьогодні це все неконструктивно, тому що маємо створювати націю на умовах світу. На умовах європейських цінностей, які є універсальними. Уявіть, якби ми досі сперечалися, який у нас має бути державний прапор. Із погляду історії це абсурд, а з погляду політичної стратегії – я розумію, чому зараз вкидають цю тему. Бо розуміють, що країна стоїть на порозі фундаментального вибору. Ми повинні завершити розлучення з Радянським Союзом. В Україні на сьогодні все є – капіталізм у феодальному варіанті, звичка до демократичної процедури, напівнезалежна преса. Чого немає? Гарантій –прав власності, свободи слова, економіки, демократії. Потрібна правова держава.

Як її будувати?

– Нинішня влада запустила процес кримінального переслідування опозиції. Має два варіанти: або розтерти опозицію в порошок і зацементувати ситуацію ще на п'ять років – хоч проблеми в еконо­міці такі, що за цей час все одно виникне нова опозиція. Або ж нинішні опозиціонери вистоять,і, коли матимуть шанс прийти до влади, опиняться перед спокусою повторити сценарій судових процесів із теперішньою командою. Щоб цього не сталося, останні будуть зацікавлені в гарантіях. І тоді виникне пропозиція: давайте робити правову державу. Так само, як 2004­го домовилися про політичну реформу – що було прогресивним кроком. От і тепер у них буде привід сісти й провести масштабну правову й політичну реформи. В нас уже й люди готові до того, щоб жити в правовій державі.

Які події в Україні можуть бути каталізаторами змін?

– Перша точка – завершення суду над Тимошенко. А друга – парламентські вибори. Зараз багато хто не протестують, тому що сподіваються висловити свій протест через голосування. Вони ще мають надію. Якщо ж виборів не буде, люди робитимуть висновок: або виживати й доживати – або виходити і протестувати. І 2006­го, і 2007­го, і 2010 року вибір враховувався владою. Від 2002­го в Україні було п'ять виборчих кампаній, і на всіх перемагала опозиція. Українці звикли до цього. Якщо влада спробує підтасувати результати – народ обуриться.

Що робити людям, доки еліти дозріють до змін?

– Боротися за це. Суспільству треба розуміти: немає верхів і низів. Усе,закінчилась політтехнологія! Починається жива політика з реальними запитами людей, тому що в них визріли справжні інтереси.

І люди тепер ставитимуться до політики не як до видовища, а як до життя.Де вони не глядачі, а діячі. В цьому, певно, і є історична місія Тимошенко і ­Януковича.

Прокуратура Киевской области возбудила уголовное дело за получение взятки в отношении начальника управления культуры и туризма Киевской областной государственной администрации Игоря Осипенко.

Этот чиновник одновременно является депутатом Киевского облсовета от Партии регионов, пишет "Дело".

Сумма подкупа неизвестна, но как стало известно, речь идет о взятке в особо крупном размере.По данным следствия, чиновник получил взятку 7 июня 2011 года. Уголовное дело было возбуждено в тот же день, когда ему передавали деньги.Какие услуги за денежное вознаграждение должен был оказать начальник управления культуры и туризма Киевской обладминистрации – пока не известно. Вместе с тем адвокаты Игоря Осипенко уже оспаривают постановление следователя прокуратуры области о возбуждении уголовного дела в суде.По их мнению, постановление является незаконным, поскольку отсутствует ссылка прокурора на конкретные доказательства, которые бы указывали на наличие в действиях чиновника признаков преступления,а также на наличие умысла в совершении инкриминируемого ему преступления.Правда, Печерский суд Киева оставил эту жалобу адвокатов без рассмотрения.

Напомним, ранее, Президент Янукович обещал нещадно наказывать взяточников.

Илья Осадчук.    Новая серия креативов от российского интеллектуала и бизнесмена Ильи Осадчука, который в очередной раз рассказывает про правоохранительные оргии в Украине, судьбу Тимошенко, дилеммы Януковича и прочие забавные вещи об украинской политике, которые приведут к серьезным последствиям.    Напомним для читателей непосвященных в масонские ложи, что Осадчук относится к примаковской группе влияния и на заре перестроечной юности был отправлен на Запад со спецзаданием под прикрытием предпринимательской деятельности. Считается вхожим к Путину и очень его любит. Корр.: Украина. Народ запуган. Гонения. Отбор бизнесов.Янукович – Властелин ключей от тюрем. ГлавРвач. И.О.  В мире все удивляются, как такое могло произойти, что Президентом народ избрал Януковича. Вы можете себе представить США или любую страну в ЕС, чтобы Президентом избрали человека совершавшего, даже пусть и в молодости, правонарушения? Между прочим, детские впечатления и потрясения остаются на всю жизнь. Это вам скажет любой психиатр. Корр.: Он же борется с коррупцией.

И.О.: Глаза стесняются, а руки делают. Борец. На миллиарды долларов списал долги со своих компаний. Сейчас под видом модернизации государственных шахт опять выделяет миллиарды. Как только отремонтируют, сразу приватизация под Ахметова, Бойко и Клюева. Земли уже за бесценок скупил Ахметов.

[ Читати далі ]

Юрій Андрухович.

   Пригадую, як ще в січні дзвонила колишня сусідка з вісткою, що скоро всебуде добре: на базарі у Франику, мовляв, усі тільки й говорять – Нечай уже як слід поворожив, і той, котрий нині найвищий у Києві, невдовзі почне хворіти, а відтак і гигнеться. Тим часом гигнувся сам Нечай. Та навіть і не гигнувся – гигнули.

   "У Голій Пристані Херсонської області через протести духівництва демонтували скульптуру язичницького божества Даждьбога, встановлену на набережній під час фестивалю "Купальські зорі", – читаю в новинах. І думаю при цьому: "Ти диви, скульптуру демонтували, а фестиваль чомусь перейменовувати не
збираються. Чи Даждьбог їм страшніший за Купала?".Але це лише побіжна думка, бо я читаю далі – цікаво ж, які там настрої в тій Голій (прости Господи!) Пристані: "Священики єпархії висловили своюпозицію з даного приводу, яка полягає в неприйнятті встановлення релігійних, культових ідолів язичницьких часів і створення можливості поклоніння їм", –  повідомив ігумен Феофан.

   Класний, як на ігумена, стиль, відзначаю принагідно – особливо ось це "неприйняття
встановлення і створення можливості поклоніння". Справжній тобі держслужбовець одного з найвищих рангів. Далі виявляється, що аж сто священиків звернулися до голопристанського мера з петицією. Наче й не знайшлося у святих отців нагальніших справ – збавляти грішників, допомагати сиротам, розводити паству на бабло і політичну підтримку, рахувати церковні пожертви, купувати все новіші лексуси, давити ними перехожих прихожан.[ Читати далі ]

 

У документі наголошується, що відповідно до світової практики та положень вітчизняного ядерного законодавства, відпрацьоване ядерне паливо належить до категорії ядерних матеріалів, а не радіоактивних відходів, використання яких в подальшому не передбачається.

"Відпрацьоване ядерне паливо є цінною вторинною сировиною, що міститьдо 97% ядерних матеріалів, які можуть бути ефективно використані в реакторах наступного покоління", - наголосили в Кабміні.

Нагадаємо, у травні президент Віктор янукович підписав закон, яким дозволив перевезення ядерних матеріалів між РФ та Словаччиною через територію України.

Раніше повідомлялося, що Україна зібрала гроші на нове укриття для Чорнобиля. Загальна сума коштів, необхідних для завершення реалізації чорнобильських проектів, становить 740 млн євро.

Олександр Михельсон.

"Не потрібно натужно святкувати те, чого немає". Так народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко сказав про День Незалежності України. Хто як, а я схиляюся перед хоробрістю цієї непересічної людини.

"На сьогодні в Україні є важливіші пріоритети – боротьба з бідністю, розв'язання соціальних проблем... Незалежність нічого не принесла, тільки двадцять ркоів проїдалось те, що отримали від СРСР", – висловився пан Колесніченко в рамках експертного опитування щодо скасування військового параду на День Незалежності (опитування проводилось Дніпропетровським філіалом Інституту Горшеніна). Пан Колесніченко – героїчна людина, від сьогодні я не втомлюватимусь це повторювати. Подумайте самі. Вся країна, незалежно від політичних поглядів і ставлення до української державності, прекрасно розуміє, про кого говорить депутат Колесніченко. Хто конкретно двадцять років "проїдав" не лише те, що залишилось від СРСР, а й те, що, хай там як, створювалось протягом цих років українським народом? Може, це не однопартійці відчайдушного депутата витискали й продовжують витискати останні соки з власних співгромадян, отримуючи надприбутки за рахунок низьких зарплат і відмови від модернізації створених тим самісіньким СРСР заводів? Може, це не вони, за даними абсолютно всіх рейтингів, розбагатіли за два попередні роки, протягом яких решта українців побіднішала? І ясно ж, чому розбагатіли: гроші з наших кишень у буквальному розумінні слова перетекли до їхніх. [ Читати далі ]

"Портал-Credo.Ru": Что, по Вашему мнению, кроется за понятием "традиционные конфессии"? Андрей Окара: Специфика нашей политической системы в том, что государство пытается быть монополистом управления, поэтому в сферах, которые для него не очень понятны – например, культура или религия, – оно пытается делегировать свои функции доверенным структурам, которые, с точки зрения бюрократии, надежны, управляемы, контролируемы и прозрачны. И эти субъекты называются "традиционными конфессиями". - Какова, на Ваш взгляд, должна быть роль церквей во взаимоотношениях общества и государства? - Мне сложно говорить обо всех церквях сразу, но многим православным людям хотелось бы видеть православную церковь заступницей общества перед государством, особенно в случае, если, как в России, существует жесткая конфронтация государства и общества. Но у нас картина чаще всего получается другой: церковь и ее иерархи становятся заступниками государства от общества, пропагандируя покорность государству ("светским владыкам") и подчеркивая лояльность и непротивленчество.

[ Читати далі ]