Глухів закривав мою дводенну серпневу поїздку Сумщиною, від нього я очікував найбільше, він мої очікування цілком виправдав. Про місто будуть дві частини, у першій погуляємо центром та його найближчими околицями.1. Символічною датою його заснування вважають 992 рік, перша згадка в літописі – 1152. Найбільшої ваги місто досягло у 1708-64 роках, коли зробилося резиденцією українських гетьманів.[Приєднана...

Читати далі...

Як я вже розказував у попередній частині, Мадейра далеко не завжди виявляється такою лагідною та плюшевою, як про неї прийнято думати. І то на рівні моря, а коли піднятися більш як на тисячу вертикальних метрів від нього в гори, картина міняється ще радикальніше. Сьогодні відправимося саме в одне з таких місць, яке на мене особисто справило найсильніше враження від усього, що я бачив на острові. Мова про прадавній лавровий ліс, або як його тут кличуть «Лаурісільва».[Приєднана...

Читати далі...

Відоме з літописних часів місто Путивль розкинулося на пагорбах над мальовничою річкою Сейм. Колись неспокійне прикордоння з оборонними фортецями, а зараз провінція Сумської області за 100 кілометрів від Сум і за 26 від кордону з Росією, воно досі зберегло немало пам’яток своєї неординарної та бурхливої в минулому історії.[Приєднана...

Читати далі...

Серед чотирьох побачених мною цього року міст Сумщини найменше широкому загалу може сказати назва міста Ромни. Якщо в решту люди хоч трішки заглядають, на це взагалі не звертають уваги. А пам’ятки тут є, і колорит, і потенціал. Та і вдале положення, на трасі між Сумами та Києвом. Вдалим воно було і тисячоліття тому, коли на цьому місці звели оборонну фортецю. Перша літописна згадка про літописний Ромен відноситься до 1096 року, але тоді то вже було саме сформоване місто, а загалом його вік може ...

Читати далі...

Серпнева дводенна поїздка на Сумщину була пам’ятна для мене тим, що це один з маршрутів, який я малював ще в древні доковідні часи. Навіть дивно, що її вдалося втілити саме в такому порядку, як тоді надумав. Хоча конфігурація транспорту змінилася сильно, спочатку на папері, потім по факту зіткнення з реальністю нашого очуменного сервісу, коли безбожно запізнювалося та відмінялося все, що могло. Так, що в якийсь момент хотілося просто все кинути, розвернутися додому і раз та назавжди завершити...

Читати далі...

Зовсім невеличка Мадейра, що за площею приблизно дорівнює Києву, умудряється вміщувати в собі одразу декілька кліматичних зон. Особливо відрізняються між собою гламурний південь із пальмами та північ, з її скелястими обривами, частими дощами та потужними океанічними хвилями.[Приєднана...

Читати далі...

Відвідинами Славутського району, що на північному заході Хмельниччини, завершувалася моя літня дводенна вилазка в ці краї. Знайомство почав із самого райцентру.[Приєднана картинка][ Читати і дивитись далі ]

Загублений на півночі Хмельниччини Ізяслав є одним із найбільш яскравих українських прикладів того, як із плином часу випаровується колись неймовірна могутність та велич. Один з найкращих в області комплексів пам’яток дико контрастує з їх занедбаністю, транспортною недоступністю міста та відсутністю туристичної інфраструктури взагалі. Ізяслав має бути у пріоритетах на відвідування хоча би тому, що через декілька років банально можна буде побачити не все, що доступно зараз.[Приєднана...

Читати далі...

Продовжую свою неквапливу розповідь про вересневі мандри Мадейрою. Цього разу відправимося південним узбережжям на захід від Фуншалу, до точки, яку називають найвищим мисом Європи. Перша зупинка – у містечку Камара-де-Лобуш.1. У всяких путівниках його вперто називають рибальським селом, хоча, скажу я вам, ні хрена собі село на 35 тисяч мешканців, на острові друге за кількістю населення після столиці.[Приєднана...

Читати далі...

Як і майже всі, хто зрештою потрапляв у це село, я узнав про нього суто випадково. Як і майже всі, не очікував нічого особливого, але отримав дуже хороші враження. Головним чином завдяки монастирю, але й саме по собі це село мало би бути у всіх путівниках як мінімум Хмельниччини, тим більше, це всього якихось вісім кілометрів від Шепетівки.1. Не на користь популяризації грає і широко використовувана назва. Без жодного на те плану, для мене це було вже третє Городище, після нічим не примітного...

Читати далі...