8 березня 2017 року стало, без перебільшення, однією із чорних дат у новітній історії Мальти. Цього дня унаслідок сильного шторму обвалилася арка Лазурне вікно, що біля затоки Дуейра, на крайньому заході острова Гозо. Це була чи не найпопулярніша природна цікавинка країни, а зйомка біля неї епізодів «Гри престолів» тільки додала їй відомості.

1. Тепер побачити колишній геніальний витвір води та вітру можна лише на численних фото та листівках.

Пустеля. Неосяжні піщані дюни, із яких де-не-де пробивається цупка посухостійка рослинність. Якщо показати комусь таку картинку із зауваженням, що це знаходиться в Україні, першими на думку спадають Олешківські піски. Але, як виявилось, не тільки вони у нас такі, а є ще мінімум пару місць, які виглядають як пустеля. Одне з них знаходиться у Дніпропетровській області, туди сьогодні і вирушимо.

1.

Якщо під час подорожі Мальтою побувати на другому за величиною її острові, ніяк не оминути його головне і найбільше місто – Вікторію. Сюди сходяться всі дороги та автобусні маршрути, тут найбільший вибір житла та кафешок, і просто воно абсолютно магічне у своїй такій мальтійській фотогенічності та затишку.

1.

Кельменці – селище на сході Чернівецької області майже на кордоні з Молдовою, районний центр. Населення 7,3 тис. чоловік, хоча візуально рази в два менше.

1.

Продовжую підбивати вінницькі фотопідсумки минулого року із заходом в теперішній. Осінь була на диво файна, з можливістю гуляти й відкривати для себе нові райони.

1. Вибрався на південний край Старого Міста, такі там вулиці:

На північному сході Чернівецької області на межі з Хмельниччиною знаходиться урочище Говда, також відоме як Шишкові горби. За сумісництвом, це одне з найгарніших місць, які можна знайти в Подільських товтрах та на берегах Дністра взагалі.

1.

Ні, це не лайка і не початок якого-небудь закляття. А всього лиш назва двох мальтійських містечок на Гозо, які трапились на моєму шляху по мірі входження углиб острова.

1. Почнемо із Кали (Il-Qala).

Уже майже традиційно невдовзі після закінчення календарного року роблю одну-дві добірки фото із Вінниці, зроблених, так би мовити, по ходу діла. Да-да, колись я народжу тематичні пости (уже п’ять років собі обіцяю), ну а поки тільки хаотичне усе підряд, що в ці пости точно не потрапить.

1.

За кілька годин після приземлення в міжнародному аеропорту Мальти я вже був на північно-західному її краю, звідки можна перебратися на другий за величиною острів країни – Гозо.

1.

Минулого року так склалося, що в Івано-Франківську область централізовано я не їздив, а тільки заглядав на її прикордоння із сусідніх областей – в Болехів із Львівщини, а з Буковини – в Кути Косівського району.

Підозрюю, саме звідти взагалі простіше добиратися, ніж з обласного центру, адже Кути лежать фактично на іншому березі Черемоша відносно Вижниці. Цікавість підігрівав той факт, що туристичних звітів про них не знайшов, хоча подивитися там точно є на що. Можливо, не на руку селищу зіграв той факт, що в Україні воно має повно тезок, тільки у Львівській обл. чотири, і саме звіти про них гугл і знаходить у першу чергу.

1. Кути – це смт, що утворює агломерацію з прилеглим селом Старі Кути, яке більше і за площею, і навіть за населенням (5,3 тис. проти 4,1). Зі Старих Кутів і почну, вони добре підійдуть якраз «для розігріву».