Пустеля. Неосяжні піщані дюни, із яких де-не-де пробивається цупка посухостійка рослинність. Якщо показати комусь таку картинку із зауваженням, що це знаходиться в Україні, першими на думку спадають Олешківські піски. Але, як виявилось, не тільки вони у нас такі, а є ще мінімум пару місць, які виглядають як пустеля. Одне з них знаходиться у Дніпропетровській області, туди сьогодні і вирушимо.

1.

Якщо під час подорожі Мальтою побувати на другому за величиною її острові, ніяк не оминути його головне і найбільше місто – Вікторію. Сюди сходяться всі дороги та автобусні маршрути, тут найбільший вибір житла та кафешок, і просто воно абсолютно магічне у своїй такій мальтійській фотогенічності та затишку.

1.

Кельменці – селище на сході Чернівецької області майже на кордоні з Молдовою, районний центр. Населення 7,3 тис. чоловік, хоча візуально рази в два менше.

1.

Продовжую підбивати вінницькі фотопідсумки минулого року із заходом в теперішній. Осінь була на диво файна, з можливістю гуляти й відкривати для себе нові райони.

1. Вибрався на південний край Старого Міста, такі там вулиці:

На північному сході Чернівецької області на межі з Хмельниччиною знаходиться урочище Говда, також відоме як Шишкові горби. За сумісництвом, це одне з найгарніших місць, які можна знайти в Подільських товтрах та на берегах Дністра взагалі.

1.

Ні, це не лайка і не початок якого-небудь закляття. А всього лиш назва двох мальтійських містечок на Гозо, які трапились на моєму шляху по мірі входження углиб острова.

1. Почнемо із Кали (Il-Qala).

Уже майже традиційно невдовзі після закінчення календарного року роблю одну-дві добірки фото із Вінниці, зроблених, так би мовити, по ходу діла. Да-да, колись я народжу тематичні пости (уже п’ять років собі обіцяю), ну а поки тільки хаотичне усе підряд, що в ці пости точно не потрапить.

1.

За кілька годин після приземлення в міжнародному аеропорту Мальти я вже був на північно-західному її краю, звідки можна перебратися на другий за величиною острів країни – Гозо.

1.

Минулого року так склалося, що в Івано-Франківську область централізовано я не їздив, а тільки заглядав на її прикордоння із сусідніх областей – в Болехів із Львівщини, а з Буковини – в Кути Косівського району.

Підозрюю, саме звідти взагалі простіше добиратися, ніж з обласного центру, адже Кути лежать фактично на іншому березі Черемоша відносно Вижниці. Цікавість підігрівав той факт, що туристичних звітів про них не знайшов, хоча подивитися там точно є на що. Можливо, не на руку селищу зіграв той факт, що в Україні воно має повно тезок, тільки у Львівській обл. чотири, і саме звіти про них гугл і знаходить у першу чергу.

1. Кути – це смт, що утворює агломерацію з прилеглим селом Старі Кути, яке більше і за площею, і навіть за населенням (5,3 тис. проти 4,1). Зі Старих Кутів і почну, вони добре підійдуть якраз «для розігріву».

Прибуваючи на Мальту, більшість туристів найперше відправляються в найвідоміші її місця – теперішню і колишню столиці Валлетту та Мдіну, міста Великої гавані, можливо, в рибацьке сільце Марсашлокк.

А от мої плани так склались, що я взагалі зі старту зібрався дивитись другий за величиною острів країни Гозо. Туди можна дістатись тільки на поромі, що стартує з мису на північно-західному краю Мальти, із села Чіркевва.

1. Простір південніше мису займає досить велике місто Мелліха, і саме з нього я вирішив почати знайомство з цієї маленькою острівною країною, перш ніж сісти на пором. Подивитись, що воно там і як, відчути землю під ногами, так би мовити.