Профіль

RedDina

RedDina

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Свіжі шпалери



Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

RedDina

RedDina

А колись ти знайдеш мене знову...

А колись ти знайдеш мене знову,
Просто захочеш відчути те ж,
Коли обох п’янить одна розмова,
Немає заборон, бар’єрів, меж.

Колись ти віднайдеш мене, як книгу,
Що так любив, та вже забув сюжет.
Навіки відцівіло? Лише достигло?
Рідніше ніж колись, чи вкрай чуже?

Ти врешті віднайдеш мене, й забуте
Уврветься в життя з новою силою.
А поки, мій хороший, милий друже,
Будь так само з іншими щасливий.

© Юлія Алейнікова

RedDina

RedDina

Я тонка і легка у твоїх обіймах...

Я тонка і легка у твоїх обіймах,
Твої руки гарячі відчувати люблю...
Я з тобою щаслива, як люди у фільмах.
Але є тут відмінність: це усе на яву.

Ти зі мною смієшся, я з тобою не плачу.
Мої губи цілуєш, мою шию тонку...
Хочу вірити : я для тебе щось значу,
Тож, не руш, я благаю, мою віру хитку.

Засинати в обіймах твоїх я б хотіла
Все життя, кожну ніч і не менше...
Бо з тобою я щастя в житті цім відкрила.
Ти ж то знаєш, зі мною це вперше.

Я для тебе всю душу, я з тобою на завжди.
Що б не сталося, тільки мене ти люби...
І лишайся собою: смішним моїм,справжнім.
Що б там я не казала, що б там ти не робив.

Ти зібрав мене вкупу, то навіщо ж ламаєш?!.
Я ціную всі миті, що з тобою була....
Тільки я тебе знаю, тільки ти мене знаєш.
Не втрачай мене, милий! Я ж навіки твоя...

© Альонка Бірюк

RedDina

RedDina

О як же дійти мені згоди між вами?..

О як же дійти мені згоди між вами?
Російська - то мова і тата, і мами,
Але українська – то мова бабусі,
Відлуння пісень, що забути боюсь я,

То рідна земля, що мене колисала,
І сон мій ранковий, в якому літала!
І як же мені дійти згоди між вами:
Дві мови? Але ж не буває дві мами.

Тому я вклонюся двом мовам низенько,
Та виберу ту, що підкаже серденько,
Та виберу ту, що уходить корінням
У світ пра-пра-пра, де мої покоління..

Із вічності погляди пращурів древніх -
Їх мови цуратись, то дуже не чемно.
Російську я теж забувати не стану,
Бо це мова тата, бо це мова мами..

В житті обома користуюсь я вільно,
Комусь заважає цей факт дуже сильно?
Я б радо іще інші мови вивчала:
То часу забракло..То розуму мало..

Тому всім кажу, не дивуйтесь панове,
Що чуєте скрізь дві споріднених мови.
Чи треба зрікатись назавжди якоїсь?
А може обидві – вивчати на совість?

Щоб ті жаргонізми - не різали вуха,
Щоб "суржик" – за двері й замкнути наглухо,
Щоб нас іноземці не мали за дурнів,
Слідкуйте, щоб ви розмовляли культурно.

© Людмила Васильєва (Лєгостаєва)

RedDina

RedDina

Сьогодні дощ?..

сьогодні дощ? невже це так важливо,
коли на серці буря й заметіль?
коли так гидко, тошно і паршиво,
так важко й зимно, сіро на душі.

ти мені кажеш одягтись тепліше,
бо мінус двадцять, холод, заметіль,
та те, що всередині важливіше
і холод цей в душі не від снігів

ти кажеш взяти із собою парасолю,
та як же серце захистити від дощів?
дай мені захист від образ і болю,
брехні, сварок, незгод і заздрощів.

знай, холод подолає тепле слово,
твоя підтримка, погляд і усміх,
будь просто поряд у часи спокою,
і в час невдач, падінь моїх й страхів.

Автор: Zoe Jane

RedDina

RedDina

Дехто боїться земного...

Дехто боїться земного,
дехто - примарних тінЕй.
А мені дуже страшно від того,
що в смітник викидають дітей...

Декому все мало грошей -
і їм не завадить якір.
А для неї він все ж хороший -
син, який знов б"є матір...

Ще хтось обожнює тіло -
на великому бюсті - карАти...
А комусь над усе важливо
безсмертну душу кохати.

Ти хочеш багато!...більше!...
Поборений боротьбою...
Спинись.І подумай ліпше -
А що ти візьмеш з собою?

Автор: Вікторія Пожарська

RedDina

RedDina

Я - Українка!

Я – українка! Я горжуся цим!
Я – українка! І кажу: „Ніколи,
Ніколи потурать не буду тим,
Хто зневажає нас і нашу мову!”
Я – українка! І у тьмі віків
Не заблукаю я, як інші люди.
Я – українка! І дочкою козаків
Була я завжди і надалі буду!
Я – українка! Прагну я свободи!
І на Землі я залишу сліди!
І хто би там не каламутив воду,
Я – українка! Й буде так завжди!

Автор: Алена Косташ

RedDina

RedDina

Бувало все...

Бувало все, та я останнім часом
Бажаю, щоб окремо не жили…
Бо добрий день – це той, який ми разом
За руки міцно взявшись, провели

Вже сутеніє, і у серце твоє
Останній промінь сонця проника…
Бо добрий вечір – це коли нас троє:
Ти, я і чай, що горло обпіка

Зелені очі, все навкруг зелене
Зелене ліжко, де люблю без меж…
Солодкі сни тоді, як коло мене
У подушку приглушено сопеш

Нема різниці, справа чи ліворуч
В міцних твоїх обіймах я засну…
Бо добрий ранок той, коли ти поруч
Цілуєш ніжно очі, повні сну

Автор: Софія Федорак

RedDina

RedDina

Котик


RedDina

RedDina

Не считай морщинки понапрасну...

  • 30.12.13, 13:46
Не считай морщинки понапрасну, 
Не вздыхай, что молодость прошла. 
Ведь душа по-прежнему прекрасна, 
Мудрость отражают зеркала. 
Много было в жизни поражений? - 
Ну и пусть… И незачем грустить. 
Жизнь — лишь цепь взаимоотношений, 
Всё плохое нужно отпустить. 
Не считай обиды понапрасну, 
Если можешь, поскорей забудь. 
Жизнь чертовски, сказочно прекрасна! - 
С этой мыслью продолжай свой путь. 
А на тех, кому ты не понятен, 
Ни души, ни времени не трать. 
Чаще будь лишь с теми, кто приятен 
И кому ты можешь доверять. 

Илья Евтеев

RedDina

RedDina

Я вижу свет в конце тоннеля…

  • 29.12.13, 11:40
Я вижу свет в конце тоннеля… Понимаю…
Врачи в палате обречённо смотрят вниз…
А мне так хочется кричать: «Ещё живая!»
И вот прикладывают ток к груди «на бис».
А в голове картинки все калейдоскопом:
Рожденье, мама, садик, школа, институт,
Работа, свадьба, дети… В сердце колит… Опа…
Вдруг стёрлось всё, потом врачи… В тоннель везут…

И я задумалась, куда же я бежала?
А что успела? Вдруг не выключен утюг?
Ещё я маму так давно не обнимала…
И как-то холодно смотрел в глаза супруг…
Я сыну старшему ещё не объяснила,
Что сердце доброе важней, чем ноутбук…
Нельзя вот так сейчас уйти… Недолюбила…
И слишком много недосказанного вслух…

Мне надо срочно обратиться с заявленьем…
Пишу письмо… И мысли к Богу шлют его:
«Привет, Господь, прости за раннее вторженье…
Я поняла, что не ценила ничего…
Что ничего такого не принадлежало
Конкретно мне, за исключением любви.
А я её так неумело отдавала.
Сейчас душой мне точно незачем кривить…

К чему стремилась… Это всё второстепенно,
А основное оставляла на потом… 
Но жизнь закончилась в момент и внутривенно
Вкололи память, что стоит, как в горле ком…
Я поняла, насколько важно просыпаясь,
Рассвет встречая, небеса благодарить…
И верить близким, ни на миг не сомневаясь,
Что надо просто бесконечно их любить…
Ведь завтра может не настать… И так случилось…
Прости, Господь, что не умела дорожить…»

Пришёл ответ: «Ты очень искренне молилась…»

И крик врача: «Глазам не верю… Будет жить!» 

© Copyright: Ирина Самарина-Лабиринт, 2013
Сторінки:
1
…
88
89
90
91
92
93
…
129
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2026.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.