Профіль

Provisnuk

Provisnuk

Україна, Ужгород-Перех.

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Звір,оскалившись,оскаженівши від болю, накинувся на чоловіка.

Волки (43 фото)

Більш , як тридцять років живу в гірській місцевості,а все якось не приходилось побачити,
як на полонинах  живуть чабани,що з травня по жовтень ватажать у горах і щодня яким
загрожує небезпека,адже популяція вовків-сіроманців цими роками перевищує норму втричі.
І от минулої суботи вдалося побувати на полонині Плай в гостях у вівчарів.Після дощу горі
диміли.Вівці сумирно пасуться на галявині,рухаються з місця на місце під мелодійний спів своїх
дзвіночків та стоголосому хору птахів з травневого букового лісу. Вівчарі запалюють ватру...я ж
прийшов в гості не з пустими руками... Сидимо, тихенько ведемо розмову про життя-буття вівчаря:
праця чабана нелегка-підйом о четвертій ранку,кілометри крутосхилів за,що весь час в русі,тричі на день доїння та приготування бринзи. А небезпека чатує на кожному кроці.
-"Минулого року здоровенний вовк одним стрибком звалив мого кума-розповідає вже в літах
вівчар-пошматував штани і чоботи,гострими іклами вп"явся у ногу.А потім,як плигне на груди і
за горло...На щастя кум не злякався,встиг просунути руку в пащу сіроманця-бога му. Дивом
залишився живим. Хижаків останніми. роками тьма тьмуща,а відстрілювати без дозволу
не можна,а ліцензія кажуть дорога. От і мучимось-за кожну вівцю хазяїн платить 100 гривень і четвертину сиру щомісяця,заробіток невеликий-рахує,загинаючи пальці чабан-ну і відповідати мусиш за худобину.- "А того,позаминулого року пам"ятаєш Василю,встряє в бесіду помічник чабана
Руслан-на кошару вовки напали десь біля третьої години ночі. Вівці страшено напудились,вибігли з кошари і в ліс.Ми старалися відбити отару,то вони погнали їх на гору Стой. Ох і біди вони наробили-
ці вовчиська ,загризли 98 овець і 13 кіз"...-"Вовки у пошуках їжі частенько спускаються з гір на пасовиська"-продовжує свою розповідь Василь, підкидаючи дрова у ватру,що весело палахкотіла,
потріскуючи з шипінням від крапель дощу,що почав сипати з враз потемнілого неба. Аж раптом
собаки загарчали в бік лісу. У кущах щось зашаруділо. Василь не встиг ступити і кілька кроків,як

 



Волки, большой злой серый Волк Обои для рабочего стола и мобильные<br> картинки заставки
з-за куща на вівцю виплигнув величезний вовчисько. Здоровенні жовті ікла вп"ялися у шию
тварини.Перелякана вівця щосили мотала головою.На моїх очах хижак перекусив їй горло.На
вовка накинулися сторожові собаки. Вгодований білий , волохатий кавказець впявся хижакові
у горло,інший-щосили тягнув за задню ногу. Однак значно більший лісовий здоровань загарчав,вирвався і накинувся на собак.Руслан ззаду так щосили вдарив сіроманця кілком,що
той аж завив.Звір,оскаженівши від болю,
оскалившись накинувся на чоловіка. Ми ж з Василем,
отямившись від шоку, накинулися на вовка-він  вилами,а я здоровенною палицею почали
гамселити вовка. Після декількох ударів-сіроманець дременув в ліс.
-"Якби не військові берци,вовк відкусив би ногу-Руслан показує дірки від зубів,з ран заюшила
кров-А собаки молодці не злякалися,не даром по 100 доларів за них дав...Присиплю рани
попелом і загояться, як на моїх собаках"-сміється.
Повертався додому я тягачем,що возить метеорологів і телевізійників на станції.Тіло напру-
жено,нервово тремтіло.Тільки зараз в тракторі до мене дійшло,яка небезпека чатувала на нас.
Дивився на ліс,а в очах стояла недавня сцена.

 

Як ті програли його очі в карти...

Не знаючи істинної правди про те,що творилося в Радянському Союзі,що таке голодомор,політичні репресії проти інтелігенції,особливо української,як нищилися духовні устої нації Лексій з Сарненського Полісся сліпо вірив більшовіцькій пропаганді,яка велась підпільно через  пресу,що надходила з Москви та Києва.Таку ж "правду" передавав,як сам розумів з уст в уста своїм краянам,виступаючи на зборах і мітингах перед земляками по всьому Поліссю.За порушення закону Річ Посполита навіть посадила на десять років за решітку,за якою просидів ці довгі роки.Вийшов на волю в середині тридцятих років і продовжував агітацію за Леніна-Сталіна.В 1936 році покинув сарненщину і рятуючись від поляків,подався до "братів",які спочатку закрили в льосі,а потім по указу розселили по таборах "необ"ятної родіни." Після засідання "трійки" Поліщук став ворогом трудового народу і попав в однойменне з річкою поселення  Печора, де його дуже зарослого побачив Макар,син Сарненського православного священика.Ось,що розповів він мені,коли ми не зовсім випадково зустрілися під час моєї служби в лавах Радянської Армії,де було розташований наш підрозділ:"В барак ввіпхнули зарослого,страшенно змученого,побитого чоловіка.Почувши мій голос він сказав:"Я,Поліщук Лексій.Звідки ти чоловіче,бо твоя мова,дуже на сарненську схожа?"...Я розповів йому хто я такий і звідки, Лексій був без очей,то ж орієнтувався по голосу.Тоді каже: "Я дуже добре знав твого батька...Ти ще молодий...Може ще попадеш додому,то я прошу;зайди до моїх і скажи:"Прокляте от-те слово "товаріщ". Потім, через багато років,Макар зумів поїхати на рідне Полісся,знайшов родичів Лексія і виконав останню волю мужнього земляка.Чому мужнього?,Бо подальші події ,що сталися в таборі, достойні тільки мужньої людини. Коли родичі почули,як помер їхній ідейний Лексій,то заридали-заплакали. А було то так... "Одного холодного,короткого дня,який буває тільки на крайній Півночі,сліпий і виснажений старець,старець не по роках- Поліщук звернувся до табірників/зеків/ зібратися в бараці,бо хотів їм сказати останнє слово.Всі зійшлися і чекали,що скаже "красний сліпий".Розповів про тяжке життя свого краю,про своє безталанно віддане життя боротьбі за світле майбутнє,за коммунізм на Поліссі,у величезну віру у Радянський Союз,і як йшов до нього , і як попав в табір до "урок",і як ті програли його очі в карти,як  потім видавили їх і зробили безпомічним. Постояв...високо задер голову щось шепочучи і... тоді відступив від стіни на кілька кроків,розігнавшись,ударив головою об стінку,упав,важко,ледве підвівся і знову з розмаху щосили ударив головою в стіну так,що та аж задвигтіла. Як упав,більше не піднявся.

Тоді хтось з табірників узяв його на руки,але Поліщук не дихав...."

 

Категорії:

Представлено керівника Воловеччини

Закарпаття: Представлено керівника Воловеччини /06.05.2010/18:50/

6 травня, голова облдержадміністрації Олександр Ледида представив новопризначеного очільника Воловецького району. Згідно з розпорядженням Президента України від 30 квітня 2010 року головою Воловецької райдержадміністрації став Василь Ковбаско. Новопризначений керівник Воловеччини вже має досвід роботи на керівних посадах. Свого часу Василь Ковбаско очолював Свалявську та Воловецьку районні державні адміністрації. Сьогодні головним своїм завданням він бачить відродження гірського краю: - Потрібно зробити все для покращення життя краян. Найпершим завданням є налагодження інфраструктури, розвиток туризму, відтак - створення нових робочих місць та нові можливості для бізнесу. Представляючи нового очільника району, Олександр Ледида наголосив: - Воловеччина – ідеальний район для розвитку туризму. Чисте повітря, дивовижна природа та працьовиті люди здавна прославляють цей гірський край. Тому першочерговим завданням влади є створення гідних умов для малого та середнього бізнесу, на плечі яких і ляже основний тягар з відновлення інвестиційної привабливості Воловеччини. Довідка Ковбаско Василь Васильович Народився 25 вересня 1957 року на Іршавщині. У 1989 році закінчує УжДУ та отримує кваліфікацію "філолог". 1998 - Василь Ковбаско здобуває другу вищу освіту за фахом "юрист". Трудову діяльність розпочинає у 1977 році з посади вихователя Мукачівського професійно-технічного училища. 1979-1983 рр. - працює майстром виробничого навчання, в т.ч. по 1987 рік - секретар комітету комсомолу Мукачівського професійно-технічного училища №1. З 1987 по 1991 рік Василь Ковбаско займає посаду заступника директора Мукачівського професійно-технічного училища №31. Наступний рік працює завідувачем відділу народної освіти Мукачівського райвиконкому. З 1992 по 1999 роки обіймає посаду директора Мукачівського професійно-технічного училища №31. У 1999 році стає начальником Мукачівського управління юстиції в Закарпатській області. 1999 - 2000 рр. - голова Воловецької райдержадміністрації, 2000 - 2001 - голова Свалявської райдержадміністрації. Наступні три роки обіймає посаду директора Мукачівського професійно-технічного училища №31, реорганізованого в Мукачівський професійний аграрний ліцей. 2005 - 2006 р. - Василь Ковбаско завідувач адміністративно-господарського управління Закарпатського інституту ім.А.Волошина Міжрегіональної академії управління персоналом. Наступний рік обіймає посаду директора Мукачівського виробничо-комерційного комбінату Закарпатської облспоживспілки. З 2006 року працює директором професійно-технічного закладу "Мукачівський професійний аграрний ліцей ім.М.Данканича". Має почесне звання "Заслужений працівник народної освіти України", орден "За заслуги" III ступеня.

Неужели скоро всему придет конец...?!

file125-200x200Согласно утверждениям Майя,сейчас светит Пятое Солнце,его эпоха началась 12 августа 3114 года до нашей эры, и вот эта эпоха подходит к своему заверению,то есть очередной катаклизм неизбежен.Первое Солнце светило 4008лет,после чего произошли землетрясения.Второе 4010 лет,конец света произошел из-за лютых циклонов и ураганных ветров. Третий период  протяженностью в 4081 год закончился безконечным извержением вулканов.

Четвертый самый длинный-5026 лет принес всемирный потоп.На наш пятый период Пятого Солнца припадает”движение планет”, из-за чего все живое погибнет. Пророки утверждают, что наступили последние дни известного времени- эра воен,катаклизмов,болезней и бед. Люди будут умирать, не осознавая, чем и как можно  помочь для собственного спасения.Ученные считают, что до 2020 года 450px-The_Deluge_after_restorationклимат изменится настолько, что Европе наступит конец- большая часть стран будет смыта потопом.При этом новые штамы вирусов и постоянные засухи унесут 20 процентов флоры и фауны.Pictures_from_bus_13Потом начнутся землетрясения, возможен вариант ядерной войны, в результате которой погибнет все живое.Привлекает интерес к варианту, согласно которому взбунтовавшиеся нанороботы уничтожат человечество.

А вообще то волноваться не нужно-ведь несостоявшихся пророчеств, самых известных можно насчитать больше сотни.Стоит взглянуть на расписание концов света до 2020 года, в котором ожидается 12 концов света, два з них уже не состоя- лись; 2008-на землю упадет астероид диаметром больше 800м. 2009-исходя из центурий Нострадамуса, должен настать Армагедон. Ну и 2010-закончится нафта, мир постигнет война за ресурсы, а Земля отторвется от Солнца…

<a href=”http://wmlink.ru/index.php?ref=132577><img src=”http://banners.wmlink.ru/468e.gif” alt=”WMlink.ru – рекламный брокер” border=0></a>

И Земля<br> отторвется от Солнца...

И Земля отторвется от Солнца...

<script language="JavaScript" charset="UTF-8" src="http://z540.takru.com/in.php?id=544027"></script> <a href="http://tak.ru/partner.php?id=477581"><img src="http://banners.takru.com/7.jpg" border=0></a> Comments

Не хочу в такую тюрьму /часть 2-я/.

Тюрьма<br> строгого режима.https://www.etxt.ru/samsom.html
Я очень хорошо знаю,что если человека посадить в темную комнату, заткнуть уши и связать руки, то в течении суток у него начнутся

галюцинации. Мозг сам начнет поиск эмоций и впечатлений.Человеку нужна свобода  движения и множество точек соприкосновения с окружением. Ведь мозг и мязы необходимо держать в напряжении,без тонуса они разрушаются.

Конечно мне могут возразить, что раздражители можно найти в любой закрытой, изолированой сфере.Есть множество примеров,когда,люди прикованные к кровати, обездвиженны, строят смелые научные теории, пишут прекрасные книги, создают чудесные картины.Кто то в границах маленькой комнаты-от двери до окна- ведет интереснее жизнь,чем миллионер,которому уже все надоело,все  видел, перепробовал – нудно жить. Стоит осмотреться по сторонам, на своих близких и знакомых ,сколько з них, имея свободу,имея массу возможностей, замыкаются в узком кругу своих мыслей ,грез и впечатлений.Живут серой монотонной жизнью; дом-работа-магазин-дом.В одних и тех же компаниях повторяют те же шутки с анекдотами, на праздники одни и те же салаты. И все это выдается и принимается за чесноты и категорически отрицают противоположное все,что не соответствует ихнему узкому кругу.Живут серой монотонной жизнью.А все, что выходит за их круг-это злые духи из произведений Гоголя. Разьве это не тюрьма.?

Нужна ли свобода, движения,думать,познавать мир- если она не востребована? За давним принцыпом большинство из нас осознает  необходимость ее, лишь тогда, когда ее теряем. Можно долго самому добровольно сидеть в заперти в комнате,но лишь кто-то повесит замок на дверь, как тут же, немедленно захочется оттуда выйти.

Может быть у современном мире недостаточно запретов и ограничений, без которых теряется стремление  к чему новому,неизведанному. И вместо того. что б бороться, мы строим призрачные стены вокруг себя. Наверное для того,что б когда то их преодолеть.

<a href="http://wmlink.ru/index.php?ref=132577"><img src="http://banners.wmlink.ru/468f.gif" alt="WMlink.ru - рекламный брокер" border=0></a>
http://tak.ru/partner.php?id=477581
Comments Додати коментар

50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Хочу в тюрму.

Когда до смерти усталый от текучки и безпросветным бытом добираюсь домой-первое желание впасть на кровать и уснуть,идеальным местом для нормального существования кажется тюрьма,не наша типичная совковая,а в какой нибудь цивилизованной стране-Швеции,Бельгии,Норвегии...
А почему бы и нет? "Номер" на одного со всеми удобствами, за чистотой и комфортом следят уборщики, соблюдениям твоих человеческих прав заботятятся правозащитники и общественные организации, а ты сидишь себе беззаботно-государство тебя кормит одевает, обеспечивает книгами,теле-визором, интернетом и даже витиминами, и что самое замечательно-это возможность получить квалификацию или даже образование.Вот такой себе санаторий,дом отдыха для души и тела, получаеш возможность отдохнуть от заколдованного круга прошлой жизни.
Жаль только одного, что путевка в этот "санаторий" чересчур нелепая-преступление..

80%, 4 голоси

20%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Час міжусобиць закінчився.



Ми,кому за п'ятдесят,вже більше ніколи не побачимо дійсно вільної,суверенної держави-європейської України.
Століттями Українська спільнота ціною неоплатних жертв виборювала своє право на самостійне існування.Ось вже два
десятиліття Україна важко і болісно народжує свою демократичну державу для вільних громадян.
     Якщо сьогоднішня влада не схаменеться то Україну чекає доля Молдови і Грузії,адже від Киргизії до Польщі йде
операція Кремля по"усмирєнію територій".Сьогодні, як ніколи,політики, що опинились в опозиції повинні об"єднатись і тільки єдність їх і громадян,громадянсього суспільства поки що здатна вберегти нашу батьківщину від перетворення в
колонії з олігаргічними режимами.Бездіяльність і короткозорість політиків,підміна державної політики особистим
амбіціям вже відкрили шлях зраді національних інтересів слідуючими наступниками.
 Час міжусобиць закінчився.Настав час дій, час збирати каміння.Ніхто і нікому не давав право купляти-продавати
незалежність нашої України.

100%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Хіба можуть навчати росіяни українців.


Хіба
можуть навчати росіяни українців.







Хіба можуть навчати росіяни українців-хто їх друг,
а хто зрадник,чию пам"ять українці мають
шанувати,та які свята їм треба відзначати? В той час коли під час Другої
Світової війни
на боці гітлерівської Німеччини у складі різних військових формувань
воювало близько
2-х мільйонів росіян, Українська Повстанська Армія /УПА/ оцінюється,
як"зрадницька".
   Загальновідомо,що лише РОА/ Руская Освободітєльная Армія/ генерала
Власова нараховувала  понад 800 тисяч російських вояків.У складі
вермахту була тако ж Перша Російська Народна Армія полковника Броніслава
Камінського, в 1944 році реорганізована в Першу російську дивізію,що
брала участь у погромі Варшавського повстання.
  В березні 1943 року було сформовано з російських козаків -
Добровольчий козацький кавалерійський корпус під командуванням Гельмута фон Панвіца. Перші
підрозділи цього корпусу були перекинуті в Білорусію для боротьби з радянськими
партизанами. А в Югославії під час придушення партизанського руху опору російські
козаки відзначалися надзвичайною жорстокістю. У серпні 1944 року цей
підрозділ було підпо-рядковано рейхсфюреру Гімлеру, після чого був реорганізований в 15-й
козацький корпус СС, два батальйони якого придушували визвольний рух у
Польщі,в районі Кракова.
Восени 1944 року при Добровольчому /15-му/ козацькому кавалерійському
корпусі було створено розвідувальну школу"Атаман", цей 15-й корпус військ СС брав
участь участь в боях з Червоною Армією, і нараховував близько 40 тисяч козаків. До
кінця війни завдавав радянським військам значних втрат у боях, а у травні 1945 року
добровільно
розброївся і здався Англійським військам в Австрії.
    В 1988 році в Москві біля храму Всіх Святих було споруджено
пам"ятник, на якому викарбувано "Воїнам руского общевойскового союза, руского корпуса
казач"єго стана,
казакам 15-го кавалерійского корпуса, павшим за вєру і отєчество"
Про приналежність цього корпусу до військ СС написати чомусь забули.
Ось така російська справедливість.






0
коментарі:


100%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

.Суслов три дні після цього не міг прийти до розуму.

Для мене радянського, українського школяра знайомство з Володею Ульяновим почалося з вірша "Хлопчення з
розумними очима".Тільки в 1990 році, коли "Комсомолка" вперше без ретуші надрукувала один з останніх знімків вождя психічно хворого знесиленого старця в 53 роки  то багатьма оволодів шок. А ще пізніше "сапієнс советікум" довідався,
що те" хлопчення з розумними очима до трьох років не вміло ходити й говорити і часто в істериці билося головою
об підлогу.Оповідання, які заставляли в школі читати по декілька раз,зворушливі-особливо, як Ленін пив чай без цукру,
або як солдат пригостив його хлібом зі свого пайка.За тих часів Леніна подавали, як ідеальну людину.Насправді ж, це
була злобна,мстива і жорстока істота. "Повесить /непременно повесить/, что бы народ видел, не менее 100 зажиточных
крестьян.Для исполнения казни подобрать людей потверже"-вимагав цей ідеальний вождь в одній із телеграм в Пензу
в 1918 році, а таких телеграм цілий збірник.
  Розповідають,що у 1970 році Марієтта Шагінян писала книгу "Чотири уроки Леніна" й дістала доступ до секретних
архівів.Приголомшена страшною правдою, яким був насправді ідол, написала доповідну Леоніду Брежнєву. Генсек ознайомив з нею найближче коло.Суслов три дні після цього не міг прийти до розуму і вимагав розстріляти Шагінян
за наклеп.За мовчанку Брежнєв пообіцяв Шагінян Ленінську премію.
    Сатанинський ідол на ймення Ленін помер самою героїчною смертю революціонера-від наслідків сифілісу, який
підхопив в молоді  роки у Швейцарії.
   Однак для  сучасних комуністів він ще все "живее всех живых..."

Наслідки глобального потепління.



22-е квітня.Вчора любувалися цвітом на деревах, а сьогодні  раненько,за вікном наслідки глобального потепління-
падає тяжкий лапатий сніг- на градуснику  мінус два.Що ж то за потепління таке, якщо наприкінці квітня земля
вкривається снігом? Скільки років підряд повторяється таке неждане похолодання, а наші люди постійно наступають
на одні і ті ж граблі-садять городи на початку квітня, тільки-но зійде сніг, а потім досаджують, пересаджують,
перекопують.Можливо через те, що не мають чим зайнятись?