Блог Oliviya

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Дилема

Дві дороги. Дві долі. Одне перехрестя.
Дві планети. Два сонця. А небо одне.
Я твоя. Я для тебе. Я тінь твого серця.
Я твоя і без тебе немає мене…

Дві печалі. Дві мрії. Одне божевілля.
Два бажання. Сльози дві. Розлука одна.
Ти скажи де знайти відворотне чар-зілля,
Щоб тобою не марити більше у снах?

Дві надії. Два «хочу». Сердець один стукіт.
Дві любові. Дилема. Один болі штрих.
В забутті до безумств ніжно сплетені руки
І дві різні колючі обручки на них.

Коментарі: 34

Oliviya

Що тоді!

В запітніллому промені ночі
Подивися на тінь тіла мого,
як згоряють засліплені очі
від одного лиш подиху твого.

Дотокнись до обличчя рукою
й загуби у волоссі цілунки,
і на тілі своєю жагою
намалюй із бажань візерунки

Подарованим ніччю серпанком,
ледь торкнувшись, тебе залоскочу,
буду в світі найкраща коханка,
якщо тільки ти цього захочеш.

Я збиратиму краплі в долоні
Й буду струмом по тілу горіти...
Що тоді всі табу й заборони,
коли двоє в загубленім світі!

Коментарі: 15

Oliviya

Люблю і крапка.

Ловлю проміння сонечка в долоні
І п’ю тепло бажання бути небом
Я вже давно у осені в полоні
І визволяти мене ні, не треба!

Візьму осінніх нот тривожних жменьку
й мелодії насмілюся творити
і будуть хай вони сумні й простенькі,
та з сподіванням в радість перелитись.

Черпну з очей смарагдових натхнення
і намалюю усмішками вітер,
щоб викласти любові фраз знамення
з багряно-золотих листочків-літер.

Любитиму цю осінь до безкраю
й вдихатиму життя на повні груди
і хай у нім не все так, як бажаю,
та іншого у мене вже не буде.

І хай не раз руйнуються всі мрії
і починати треба все спочатку,
я все одно збиратиму надії…
Люблю життя. Люблю його і крапка.

Коментарі: 35

Oliviya

Нічне осіннє

Проснусь. Зісковзну тихо з ліжка
Босоніж пройдусь по кімнаті,
Відкрию вікно, занавіску
Й потону в нічнім ароматі…

В ліхтарно ледь тусклому світлі
Дивитимусь сонно на місто,
На зорі до блиску розквітлі,
На сліз горобини намисто.

Полину із вітром осіннім
Дерев цілувати волосся
І в місячнім диво-промінні
Я тиші нап’юсь стоголосся

Лиш міста вогні в видноколі
і ніч свою казку сплітає…
Як гарно! І ти мимоволі
всміхаєшся й все забуваєш…

Коментарі: 28

Oliviya

Нівечимо

Нівечать гроші вже знання… Мов для забави
Батьки калічать розум безталанним дітям,
Купляючи їм місце на студентській лаві,
А потім ніде таких «супер-профі» діти…

Нівечить душі за «портфелями» гонитва,
Мораль і людяність давно на ешафоті,
Складають губи до грошей лише молитву –
Бо вже до Господа молитися не в моді.

Нівечимо ми існуванням світ безкрилий
І бідністю ідей зацькованого серця,
Самі себе живцем ховаємо в могили…
Скажіть, чому ОЦЕ для нас ЖИТТЯМ зоветься?!

Коментарі: 19

Oliviya

З собою віч-на-віч

Розплету волосся в місячному сяйві,
Полечу блукати вітрові навстріч.
Не питай навіщо – запитання зайві,
Я з собою хочу бути віч-на-віч.

Заплету у коси мерехтливі зорі,
У віночок сплівши розмаїття снів.
Знаєш, а тобою вони знову хворі
І нема спасінні вже від них мені…

Позбираю іскри у сіянні ночі,
Щоб зуміти мрію серцем берегти…
Ну чому у неї знову твої очі
І чому до тебе знов несуть вітри?

Розіллюсь бажанням по нічному небі,
Розчинюсь в зірковім ароматі свіч…
Не питай навіщо, не питай, не треба,
Я сама з собою плачу віч-на-віч…

Розплету волосся і розправлю крила,
Я не чарівниця – просто добре так
Вільною від світу в далечінь щосили
Полетіти й мрії відчувати смак…

Коментарі: 21

Oliviya

В ритмі бажань

Очі твої все ближче,
губи все нижче й нижче –
трішки не сміло ти ще
ніжно цілуєш так…
Я в божевіллі тону,
струм мов по тілу всьому,
п’ю відчуття без втоми
грішно-терпкі на смак.

Руки усе сильніше
«хочу» на тілі пишуть…
в сонних акордах тиші
серця спинився стук…
Солодко так по венах
пристрасть тече шалена,
долі сплелись напевно
в дикім сплетінні рук.,

Сльози спокус в волоссі,
ласки незнані досі
в ритмі бажань відносять
десь за межу… Ти мій,
Ти тільки мій сьогодні!
Навіть вже зорі згодні,
що перешкоди жодні
наших не згублять мрій…

Коментарі: 40

Oliviya

Я боюся

Я боюся брати олівець
і паперу клаптичок найменший,
бо в думках така бездумність вершить,
що мораль зникає нанівець…

Я боюсь писати в тишині
навіть кілька слів із свого серця,
бо у ньому вихором несеться
божевілля грішних почуттів…

Я боюся вже своїх думок,
бо вони, не я над ними власна,
бо від них моє сумління гасне
й я стою над прірвою за крок…

Я боюсь… тебе… в своїх думках…
твого погляду ніжнішого за ніжність,
твого подиху і губ солодку свіжість,
твого дотику й усмішки на устах…

Я боюсь себе… і водночас
п’ю до краплі мрій своїх бажання –
насолоду й вічне покарання
всіх отих думок, і рим, і фраз…

Коментарі: 55

Oliviya

Як хочу я...

Не б’ється серце спомином надії,
надвоє розколовшись в самоті.
Я знаю, що сама розбила мрії,
якими дихала до нині в пустоті…

Мовчить душа. У неї слів немає,
немає сліз і розпачу нема…
Вона як тінь, вона уже зникає –
розбита, очерствіла і німа…

Як хочу я розвіятись туманом,
розплавитись у мареві світів,
щоб жодних докорів, образ, обману,
ніяких зрад, думок і почуттів.

Як хочу я гарячою сльозою
в вогонь перетворити заметіль
і стати вітром, сонцем, тишиною –
лиш розчинити б ними весь твій біль…

Коментарі: 32

Oliviya

І розірвеш

Перелистаєш іноді сторіночки життя
і не знайдеш для себе віри, розуміння,
лиш тільки біль, журби мелодія осіння
і розшматовані бажання й почуття...

Спитаєш в осені чому все стало так –
чому із переливів радості і сміху
перетворилось все на розпачу утіху,
а серце й досі не повірить в це ніяк...

Спитаєш ... тільки от вона не відповість,
бо нащо їй такі зневірені питання,
бо нащо твою сповідь слухати до рання, –
у її світі ти лиш випадковий гість.

Ти тінню промайнеш в її солодких снах
і повертатися назад уже не схочеш –
заплакані занадто в неї зорі-очі,
занадто гіркоти і правди у її піснях...

Поплачеш з нею, погодуєш із руки
своєї мрії поневолену жар-птицю,
переконаєш себе в щасті, що лиш сниться
і розірвеш утрачені для нього сторінки...

Коментарі: 49

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

Дилема

Що тоді!

Люблю і крапка.

Нічне осіннє

Нівечимо

З собою віч-на-віч

В ритмі бажань

Я боюся

Як хочу я...

І розірвеш