Пусть меня извинят за москальскую мову,
Если в данном контексте она некрасива,
Но - мое восхищение городу Львову,
А точнее, конечно - свободному Львиву!

Украина! Где ныне надежды Майдана?
Над тобою глумится донецкая банда!
Эти гниды - детеныши вшей Магадана -
Вновь велят тебе чествовать флаг оккупанта.

Флаг расстрелов и пыток, флаг Голодомора,
Лагерей, депортаций, кровавого бреда,
Палачей и рабов, нищеты и позора,
Флаг бездарной войны и постыдной победы!

Чтоб у тех депутатов отсохли культяпки,
Чтоб родные плевались, заслышав их имя!
В Украине вывешивать красные тряпки -
Это хуже, чем свастики в Йерусалиме!

И ведь главное - все по закону, хоть режьте!
А в ответ - ни импичмента нет, ни волнений...
"Ще не вмерла..." в эфире звучит, как и прежде,
Но увы - вызывает все больше сомнений.

И в России, зашедшейся в рабском угаре,
Все довольнее лыбились хамские хари,
И ползли на парад недобитые твари -
Не солдаты (тех нет уже), а вертухаи.

Но львивяне не предали память народа
И пошли, наплевав на ментов и приказы,
Чтобы встать на пути коммунячьего сброда,
Чтоб сорвать этот шабаш червоной заразы!

И несладко досталось москальским агентам -
Отстоять свои фетиши коротки лапки!
И валялись в грязи их фальшивые ленты,
И пылали по городу красные тряпки!

Пусть теперь пропаганды казенные жерла
Изрыгнут "хулиганы!", кремлевским в угоду -
Слава хлопцам, что впрямь доказали: не вмерла!
Есть кому заступиться за честь и свободу!

Нет, не все еще в жизни решает парламент!
Если с ними законы, но правда - за вами,
Значит, надо идти, наплевав на регламент,
И сразиться с совками не только словами!

Затолкайте им в глотки их цацки и флаги!
Превратите их идолов в прах и руины!
Чтобы те, кто мечтает о новом ГУЛАГе,
И ступить не могли по земле Украины!

И пускай подводить еще рано итоги,
И у власти в столице - все та же орава,
Но сегодня во Львиве был день перемоги!
Коммунякам - гиляку! Героям же - слава!

Юрий НЕСТЕРЕНКО
9 мая 2011

При зустрічі p Пилипом Коновалом англійські королі мусять вітатися першими і віддавати їм честь.
А за що українець отримав цю високу відзнаку?
Пилип Коновал, родом з села Кутківці на Хмельниччині, подався на заробітки до Канади в 1913 році. Під час Першої світової війни, який вступив добровольцем до канадського експедиційного корпусу 21 серпня 1917р. біля французького містечка Лане німецькі війська затиснули канадську армію в міцні кліщі. У відділенні Коновала загинули всі старші офіцери. Про атаку годі було мріяти: через безперервний кулеметний вогонь не можна було підняти голови. Тоді Пилип сам рушив на кулеметне гніздо. Товариші були певні, що капрал не повернеться. Зненацька кулемет замовк і по якомусь часі Коновал з’явився, тягнучи його під пахвою.

Виявилось, що він, вступивши в рукопашну з кулеметниками, переміг дев’ятьох солдатів, потім атакувавши друге гніздо, захопив ще й трьох полонених. Знищивши два ворожі кулеметні гнізда і відкривши дорогу для наступу, заворожений від куль подоляк ще раз кинувся в атаку. Але тут його полонили. Однак йому вдалось звільнитись від пут. Покінчивши ще із трьома ворожими солдатами, він знову притягнув кулемет.

Три вилазки, 19 ворожих вояків і три кулеметні гнізда… Коновал змінив ситуацію на цілій ділянці фронту.

Це не вигадка чи уривок з пригодницького роману.Адже за цей подвиг Пилип Коновал 15 жовтня 1917 р. перед Букінгемським палацом у Лондоні був нагороджений королем Георгом V Хрестом Вікторії — найвищою нагородою Британської імперії.
При зустрічі з кавалерами цього ордену англійські королі мусять першими вітатися і віддавати їм честь.
Потискуючи невеликому на зріст українцеві руку, король сказав: “Ваш подвиг є найвідважнішим і непорівняльним у моїй армії. Прошу особисто прийняти мою подяку”.

Малина Б. Українець з Поділля, з яким вітались англійські королі// ПІК.— 2000.— № 13 (48).
Далі >>

http://blog.i.ua/community/662/449020/

Чем ближе 9 мая, тем выше поднимают головы те, кто еще недавно трусливо прятался по темным закоулкам.
        Сегодня те, кто считает сталинские преступления – доблестью, а убийство украинцев – подвигом, готовятся праздновать «Победу» (и для них неважно, что этот день в большинстве стран – участниц антигитлеровской коалиции никто не отмечает). Они уже вывешивают на биллбордах портреты Сталина и собираются открывать памятник усатому палачу.
         Они снова готовятся загаживать улицы наших городов грязными георгиевскими тряпками, а представители преступной Коммунистической Партии в Верховной Раде уже внесли законопроект, предполагающий празднование под красными флагами бывшего Советского Союза…
         При этом, как обычно, со стороны гомосоветикусов раздается лай в отношении тех, кто боролся против советских преступлений. Нынешняя оккупационная власть всячески поддерживает антиукраинский шабаш, а ее представители на каждом углу «метят территорию» - то скандальным решением донецкого «суда» по поводу Героя Украины Степана Бандеры, то грязными фальсификациями депутата Колесниченко по поводу выдуманных «преступлений ОУН-УПА» (по степени наглости и цинизма данный субъект превзошел даже пропагандистов из советских спецслужб).
          Грязи и желчи украинофобов тяжело что-либо противопоставить в открытую – многие масс-медиа давно принадлежат бизнесменам, лояльным к Партии Регионов, а некоторые уже давно превратились в классические «брехунци», культивирующие украинофобию и восхваляющие преступный советский режим. Недавно гауляйтеры новой власти – Арфуш с Бенкендорфом – добрались и до Первого Национального канала, завершив оккупацию украинского информпространства. Так что кампания по промывке мозгов украинцев и вкладыванию в эти мозги «общесоюзной истории» имени Табачника-Семиноженко обещает быть успешной:(
         Что же остается нам, украинцам? Только поддерживать друг друга и рассказывать друг другу ПРАВДУ – правду, которую всеми силами пытается задушить оккупационный режим Януковича.
1. «Великая Отечественная Война» - ложь, придуманная в СССР для того, чтобы не говорить о Второй Мировой. Которая началась для многих украинцев за 2 года до сорок первого…
2. Вторую Мировую Войну начали совместно Сталин и Гитлер, по предварительному сговору. Секретный протокол («пакт Молотова-Риббентропа») предполагал нападение СССР и нацистской Германии на мирные страны Европы и раздел сфер влияния. И этот план БЫЛ реализован.
3. Если бы не «золотой сентябрь» 39-го – НЕ БЫЛО БЫ 22 июня 1941! Разорвав Польшу вместе с Гитлером, Сталин сам пустил бесноватого фюрера к себе на границу.
4. Когда вам врут о «коллаборационизме» украинских националистов – ПОМНИТЕ: главным союзником Гитлера до 1941 года был Советский Союз! Нефть, зерно, марганцевая руда, хлопок и фосфаты, сотнями тысяч, а иногда и миллионами тонн СССР поставил нацистам с 1939 по 1941 год. В то же время успешно сотрудничали между собой НКВД и гестапо: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/684588
5. Апофеозом дружбы социалистических режимов Сталина и Гитлера стал совместный военный парад в Бресте под командованием Кривошеина и Гудериана. Вожди СССР на банкетах произносили тосты за здоровье «великого фюрера, которого любит немецкий народ». До нападения Германии СССР был ее лучшим другом и пособником нацизма в Европе.
6. Победа СССР над Германией – не просто уничтожение кровавого гитлеровского режима. Это еще и возвращение режима советского, на счету которого – также МИЛЛИОНЫ убитых, замученных, арестованных украинцев. Эта "победа" далась ужасной ценой - ни одна армия мира не несла в войнах таких потерь. Тоталитарный советский режим не берег своих солдат, бросая их в мясорубку войны без счета. Вспомните процент украинцев в Красной армии, чтобы понять, каких потерь стоила такая "победа"... Впору не праздновать, а траур объявлять.
7. СССР – это чудовищные политические репрессии, ГУЛАГ, «тройки», карательная психиатрия.
8. СССР – это страшное преступление Голодомора, уничтожившего свыше 3 миллионов украинцев.
9. СССР – это зверские репрессии против населения Западной Украины в 1939-41 годах, когда за 2 года население этих регионов уменьшилось на 10%, а огромное количество людей – украинцев, поляков, евреев и др. – лишилось всего своего имущества.
10. СССР – это подлое предательство сотен тысяч украинцев, земли которых Сталин отдал Польше, обрекая их на смерть или выселение, а также разграбление их имущества польскими колонистами. В то время как отряды УПА защищали своих земляков, Советский Союз присылал подкрепления польским оккупантам… «Операция Висла» - совместное преступление советских и польских коммунистов против украинского народа.
11. СССР – это послевоенные репрессии на Западной Украине, когда в борьбе с национально-освободительным движением уничтожались целые села, а число репрессированных достигло полумиллиона!
12. СССР – это вселенское зло, осужденное мировым сообществом. Парламентская Ассамблея ОБСЕ осудила преступления нацизма и сталинизма.

Украинцы, друзья! Не забывайте об этом.
    Не празднуйте праздники оккупантов. Пусть этот день будет днем уважения к выжившим и памяти павших. Пусть в этот день будет проявлена забота о стариках-ветеранах… Но нельзя допускать помпезных парадов и победных речей под запятнанными грязью и кровью знаменами кровавого тирана Сталина – брата-близнеца Гитлера.
    Помните о войне. И не дайте себя обмануть тем, кто хочет, чтобы эта война никогда не закончилась…


Прочитав цю обурливу статтю і був такий несогласний з нею, що не міг не поділитися з Вами, шановні блогери!
Як таке можна було написати?!

18 березня 2010 року, близько 12 години, активісти Автономного спротиву атакували в Одесі офіс антиукраїнської партії «Родина» (приймальню у Приморському районі - вул. Софіївська, 15).
Всередину офісу закинули димові шашки, фасад обляпали зеленкою. Затриманих немає.

На місці акції активісти розкидали листівки такого змісту:
"В 2007 році українофоб Марков зі своїми бандпосібниками серед білого дня скоїли напад на мирний пікет одеських патріотів. Прямо перед телекамерами та в присутності міліціянтів декілька чоловік отримали важкі тілесні ушкодження. Міліція проявила злочинну безпорадність. До сьогоднішнього дня жодний з нападників так і не був покараний. Кримінальну справу щодо Ігоря Маркова, який особисто добивав людей, нещодавно було зам’ято.
Вбивць, які рік тому зарізали молодого націоналіста Максима Чайку, також кришує Марков. І їх теж не поспішають ловити.
Більше ми не дозволимо банді Маркова знущатися над українцями тільки за те, що вони люблять свою Вітчизну.
Якщо наша держава не в спромозі захистити своїх громадян, правосуддям щодо негідників будемо займатись ми! Ми памятаємо про всі антиукраїнські злочини, і всі негідники будуть покарані!
Ми не дамо спокою Маркову і його "Родині", поки останній українофоб не залишить нашу країну! Марков вже вміє тікати до своїх кремлівських господарів, і ми змусимо його зробити це знову.
Якщо ніхто в цій державі не може встановити справедливість - це зробимо ми, активісти Автономного Спротиву.
Завтра належить нам!".

що до українських патріотів в часи ІІ Світової, то мимоволі приходять на думку нижченаведені фотографії з дружнього  параду переможців у Бресті:


                                          "Waffenkollege"


Генерал Гудериан та командир 29-й окремої танкової бригади Семен Кривошеїн

22 вересня 1939 р. у Бресті, символізуючи розділ Польщі внаслідок пакта Молотова-Рібентропа, відбувся спільний німецько-радянський військовий парад з рукостисканням Гудеріана-Кривошеіна і урочистим обміном червоними прапорами (один із свастикою, інший – з серпом і молотом).

Всі потуги українських патріотів періоду незалежності об'єднати націю здаються дитячим белькотінням у порівнянні з надпотугою кремлівських керівників у тому ж напрямку. Не останню роль в цій благородній справі відіграє й нинішній російський прем'єр. Якщо мене не зраджує пам'ять, то перша спроба об'єднання українців сходу і заходу, півдня та півночі відбулася кінці 2003 року  - ім'я цій спробі "острів Тузла". Мешканці Донбасу та Галичини в своєму обуренні були одностайні і готові були пліч о пліч... і так далі.

[ Далі - більше! ]

      21 січня 2010 року в “Музеї совєтської окупації” (вул. М. Стельмаха,6-а) відбулася презентація експозиції “Народна війна”, що підготовлена Київською міською організацією Всеукраїнського товариства “Меморіал” ім. В. Стуса за сприяння Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Виставка охоплює історію визвольного руху 1917-1932 рр. та демонструє опір українського народу радянській окупації
     Участь у відкритті взяли Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000” пані Катерина Ющенко, віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Володимир В’ятрович.
     Документи, представлені в експозиції, висвітлюють події згаданого періоду в новій площині, відкриваючи маловідомі сторінки становлення окупаційної комуністичної влади в Україні. “Боротьбу доводиться вести, в основному, не з бандами, а з усім місцевим населенням” – так характеризував тогочасну ситуацію М.Тухачевський, помічник командувача Південним фронтом. Під час цієї боротьби радянські війська на захоплених територіях поводилися як окупанти, що особливо проявлялося у відношенні до населення.
     Значна частина документів, на яких ґрунтується виставка, оприлюднюється вперше – вони були віднайдені в центральних державних і обласних архівах країни та вісімнадцяти регіональних архівах Служби безпеки України. Усього було зібрано та оцифровано понад 50 тисяч документів відповідної тематики.