Останні статті
- Прогноз
22.04.2026, 17:35 - Антисеміти.
22.04.2026, 17:27 - Порновистава "Медведчук-Зеленський"
12.05.2021, 18:23
Свіжі фотографії
Вчора був в Києві...
- 13.08.12, 21:48
- Лента блогеров.
Майже десять років не був.Нарешті вибрався. Подивитися, який зараз Київ. Подивився. Є одне влучне визначення. Убозтво. Ось так я можу охарактеризувати те, що побачив. До речи, це визначення підходить до всіх міст України. Полтави, Харкова, Донецька та решта. Можливо, що Львів та ще декілька західних міст є виключенням. Я там давно не був, і допускаю, що там відбулися зміни на краще. Але, надія, що Київ повинен бути на відповідному рівні, все ж таки, була.
Який дурень називає Київ європейськім містом? Він, цей дурень бачив, які насправді європейські міста?Бачив Будапешт, Варшаву, Прагу, Берлін, Мюнхен? Малі міста в Европі? Там чисто, нема облупленої штукатурки, там рівні дороги, відремонтовані фасади домів. А що в Києві? Ось, підійдіть до цього дома на Михайлівській -
Та воно і так видно. Пилюка там в'їлася в побілку намертво. І це поряд з центром міста. Та власне, весь Хрещатик такий, все в чорній пилюці, десятиріччями нічого не милося, не фарбувалося. Я вже не кажу за капітальний ремонт. Ось, арка на Хрещатику, біля метро "Хрещатик" -
Бачите плями справа, на арці? Це не плями, це облізла штукатурка.Я знімав телефоном, тому якість не дуже, і ця картина не так сприймається, як є в натурі. Як взагалі таке можливо? Невже важко зробити хоч би косметичний ремонт. Хоч би на час Євро. А ось ці сходи -
Розчин між плитами давно висипався. В тій же Європі, на яку посилається той дурень, такого не побачиш. Це сором для будь-якої столиці. А двері в ювелірному салоні -
Такі жовті двері, з алюмінію, з'явилися, я досі пам'ятаю, десь у восьмидесятих роках. Досі тут стоять. Таке враження, що ти повернувся в 1985 рік. Життя застигло. А це що таке -
Також на Хрещатику. Якась будка. Мабуть колись вона була телефонною будкою. Дверей нема. Поряд імітація сміттєвого бака. Самого бака нема, кришка розплющена та брудна. Європа, так? А це вхід в переход, також на Хрещатику -
Також якість фото не дає роздивитися всю красу цього видовища. Решітки старі, побиті, брудні. Двері також за царя Панька. Ось решітка на якомусь Гранді, також на Хрещатику -
Так само, якість фото не дозволяє роздивитися, в якому стані вона знаходиться. А якщо підійти ближче, та власне і здалеку видно, що решітка вся у пилюці, не милася, та не фарбувалися, ті самі десять років, що я не був в Києві. Вікна також старі та страшні. За новобудови взагалі мовчу. Ось приклад жаху -
Навіть я, не архітектор, розумію, що це кіч. Як, поряд з п'ятиповерховим будинком, ставити два таких урода в зовсім іншому стилі? Цей будинок також не в найкращому стані, але, при бажанні, з нього можна зробити цукерку. Ні, ставлять поряд це страхіття.
А це сам Хрещатик -
Де каштани? Самі пеньки залишилися. Посадили якісь дерева, які вже позасихали. Але водовозка ізде та поливає їх. Ну і дороги. Це не дороги. Це асфальто-бітумна суміш, яку розчавив каток. Розчавив, як вийшло. Таких доріг, в самому маленькому містечку Європи не побачиш. Вони там рівні. Просто рівні. Без будь-яких ям, ямочек, яміщ. Тротуарна плитка також шокує. Там також ями, між плиткою повисипалася стяжка(якщо вона там і була). За станом, в якому вона знаходиться, клали її ще при совдепії. І взагалі, я не пам'ятаю, щоб в тій же Європі, тротуар викладали плиткою. Там кругом асфальт. Також рівний, без ям. Якщо і викладають, де-ніде, плиткою, то її роблять з каменю, щілин нема, жінки можуть спокійно ходити на шпільках.
Продавці. Це окрема тема. По-перше, всі розмовляють іноземною, руською мовою. Всі мають якійсь бидлуватий вигляд. Коли до них звертаєшся, ніякої посмішки від них не побачиш. Навпаки, відчувається агресивне очикування на якійсь закид з мого боку, щоб обкласти мене руськими матюками. Таке враження, що їх завезли з Моськви. Я шукав Київській торт з мигдалем, і спитав у продавщиці, де його можна знайти. Вона спочатку рявкнула - "не знаю", а потім почала розповідати мені, як їй важко працювати продавщицею, яка вона нещасна, ну і в такому дусі.
Андріївській узвіз взагалі вбив. Вірніше, не узвіз, а ця, так звана торгівля на ньому. Навіщо продавати одне і теж, уздовж всього узвозу? Таке враження, що там один хазяїн. Продавці також, державною мовою, ні бум-бум. Руська. В усій його "красі". Та і взагалі, мають якійсь напівбомжатний вигляд. До них гидко підходити. Та навіть, якщо і підійдеш, то до тебе ніякої уваги. Соромно було перед всілякими японцями, англійцями та іншими іноземцями, яких там багато. Едине, за що не було соромно, так це за наших пращурів -
Велична споруда. Але, це не наших рук робота. Ми, навіть в належному стані не можемо ії утримувати.
Скажете, що все, що я написав, то це дрібниці? По-перше, я не про все написав. Можливо, тільки про один відсоток побаченного. По-друге, це не дрібниці. Це те, з чого складається загальна картина. А вона складається з мазків пензля. Дрібних, різнокольорових, яка кладуться на холст від серця, від души. Я не побачив ні серця, ні души.
Так, я розумію, що зараз у владі бандюки, моськовського пошибу. Але, за всі двадцять років незалежності, в Києві взагалі не було української влади. Яка би любила Київ, піклувалася за нього, розвивала...То, кияни, вам що, все це подобається? Ви живете в гадюшнику, про європейське місто і мови нема. Вам не соромно було під час Евро? Ви і далі хочете жити у бруді, в пилюці, з розбитими дорогами, з дебільною плиткою на тротуарі, з захаращенними будинками, зі зрубаними деревами? Кажуть, що бидло обрало цю владу. А ви хто, якщо обираєте в своєму місті владу, яка знищує його? Знищує майбутне для ваших дітей. Ви хто, терпіли, дебіли, чи таке саме бидло, яке привело до влади комунобандитів? Хочете ображайтеся, хочете ні, але від цього запитання нікуди не дінешся, якщо побачиш Київ вперше. Або, після того, як довго не був в ньому, як я.
Ладно, все. Нема часу. І так, пишу на коліні, під першими враженнями.
Який дурень називає Київ європейськім містом? Він, цей дурень бачив, які насправді європейські міста?Бачив Будапешт, Варшаву, Прагу, Берлін, Мюнхен? Малі міста в Европі? Там чисто, нема облупленої штукатурки, там рівні дороги, відремонтовані фасади домів. А що в Києві? Ось, підійдіть до цього дома на Михайлівській -
Та воно і так видно. Пилюка там в'їлася в побілку намертво. І це поряд з центром міста. Та власне, весь Хрещатик такий, все в чорній пилюці, десятиріччями нічого не милося, не фарбувалося. Я вже не кажу за капітальний ремонт. Ось, арка на Хрещатику, біля метро "Хрещатик" -
Бачите плями справа, на арці? Це не плями, це облізла штукатурка.Я знімав телефоном, тому якість не дуже, і ця картина не так сприймається, як є в натурі. Як взагалі таке можливо? Невже важко зробити хоч би косметичний ремонт. Хоч би на час Євро. А ось ці сходи -
Розчин між плитами давно висипався. В тій же Європі, на яку посилається той дурень, такого не побачиш. Це сором для будь-якої столиці. А двері в ювелірному салоні -
Такі жовті двері, з алюмінію, з'явилися, я досі пам'ятаю, десь у восьмидесятих роках. Досі тут стоять. Таке враження, що ти повернувся в 1985 рік. Життя застигло. А це що таке -
Також на Хрещатику. Якась будка. Мабуть колись вона була телефонною будкою. Дверей нема. Поряд імітація сміттєвого бака. Самого бака нема, кришка розплющена та брудна. Європа, так? А це вхід в переход, також на Хрещатику -
Також якість фото не дає роздивитися всю красу цього видовища. Решітки старі, побиті, брудні. Двері також за царя Панька. Ось решітка на якомусь Гранді, також на Хрещатику -
Так само, якість фото не дозволяє роздивитися, в якому стані вона знаходиться. А якщо підійти ближче, та власне і здалеку видно, що решітка вся у пилюці, не милася, та не фарбувалися, ті самі десять років, що я не був в Києві. Вікна також старі та страшні. За новобудови взагалі мовчу. Ось приклад жаху -
Навіть я, не архітектор, розумію, що це кіч. Як, поряд з п'ятиповерховим будинком, ставити два таких урода в зовсім іншому стилі? Цей будинок також не в найкращому стані, але, при бажанні, з нього можна зробити цукерку. Ні, ставлять поряд це страхіття.
А це сам Хрещатик -
Де каштани? Самі пеньки залишилися. Посадили якісь дерева, які вже позасихали. Але водовозка ізде та поливає їх. Ну і дороги. Це не дороги. Це асфальто-бітумна суміш, яку розчавив каток. Розчавив, як вийшло. Таких доріг, в самому маленькому містечку Європи не побачиш. Вони там рівні. Просто рівні. Без будь-яких ям, ямочек, яміщ. Тротуарна плитка також шокує. Там також ями, між плиткою повисипалася стяжка(якщо вона там і була). За станом, в якому вона знаходиться, клали її ще при совдепії. І взагалі, я не пам'ятаю, щоб в тій же Європі, тротуар викладали плиткою. Там кругом асфальт. Також рівний, без ям. Якщо і викладають, де-ніде, плиткою, то її роблять з каменю, щілин нема, жінки можуть спокійно ходити на шпільках.
Продавці. Це окрема тема. По-перше, всі розмовляють іноземною, руською мовою. Всі мають якійсь бидлуватий вигляд. Коли до них звертаєшся, ніякої посмішки від них не побачиш. Навпаки, відчувається агресивне очикування на якійсь закид з мого боку, щоб обкласти мене руськими матюками. Таке враження, що їх завезли з Моськви. Я шукав Київській торт з мигдалем, і спитав у продавщиці, де його можна знайти. Вона спочатку рявкнула - "не знаю", а потім почала розповідати мені, як їй важко працювати продавщицею, яка вона нещасна, ну і в такому дусі.
Андріївській узвіз взагалі вбив. Вірніше, не узвіз, а ця, так звана торгівля на ньому. Навіщо продавати одне і теж, уздовж всього узвозу? Таке враження, що там один хазяїн. Продавці також, державною мовою, ні бум-бум. Руська. В усій його "красі". Та і взагалі, мають якійсь напівбомжатний вигляд. До них гидко підходити. Та навіть, якщо і підійдеш, то до тебе ніякої уваги. Соромно було перед всілякими японцями, англійцями та іншими іноземцями, яких там багато. Едине, за що не було соромно, так це за наших пращурів -
Велична споруда. Але, це не наших рук робота. Ми, навіть в належному стані не можемо ії утримувати.
Скажете, що все, що я написав, то це дрібниці? По-перше, я не про все написав. Можливо, тільки про один відсоток побаченного. По-друге, це не дрібниці. Це те, з чого складається загальна картина. А вона складається з мазків пензля. Дрібних, різнокольорових, яка кладуться на холст від серця, від души. Я не побачив ні серця, ні души.
Так, я розумію, що зараз у владі бандюки, моськовського пошибу. Але, за всі двадцять років незалежності, в Києві взагалі не було української влади. Яка би любила Київ, піклувалася за нього, розвивала...То, кияни, вам що, все це подобається? Ви живете в гадюшнику, про європейське місто і мови нема. Вам не соромно було під час Евро? Ви і далі хочете жити у бруді, в пилюці, з розбитими дорогами, з дебільною плиткою на тротуарі, з захаращенними будинками, зі зрубаними деревами? Кажуть, що бидло обрало цю владу. А ви хто, якщо обираєте в своєму місті владу, яка знищує його? Знищує майбутне для ваших дітей. Ви хто, терпіли, дебіли, чи таке саме бидло, яке привело до влади комунобандитів? Хочете ображайтеся, хочете ні, але від цього запитання нікуди не дінешся, якщо побачиш Київ вперше. Або, після того, як довго не був в ньому, як я.
Ладно, все. Нема часу. І так, пишу на коліні, під першими враженнями.
Керманичі, вашу....!
- 31.07.12, 20:16
А хто там все це намутив? Послухавши різні інтерв'ю, доводиться визнавати, що так, це Турчинов, Яценюк, чомусь, Мартиненко, і що взагалі шокує, депутатській міхур, Жванія. У останнього проста політика, - куди вітер дме, туди він і летить.
Вчора, на TVI, були Шевченко і Оробець. На Андрія було шкода дивитися. Був червоний, як рак. Неозброєним оком було видно, що він казав не свої думки, він виправдовувався. Натомість, від політичного неподобства (це дуже і дуже м'яко, в мене є набагато більш влучні визначення), Оробець, повний одобрямс. Який дурень взяв її в список?! Коли вона вчора, менторським тоном, пояснювала, "тупим" Донію, Стецьківу, Кармазіну, чому на них вихлюпнули діжку лайна, і що це дуже добре, то в мене склалося враження, що це вона складала списки та керувала всім передвиборчим процесом. Як це розуміти? ПРдунська тушка сяє на верхівці опозиційної піраміди. То що, завтра, післязавтра, ми почуємо, що опозиція підтримує на мажоритарному окрузі Богословську?
Не можу передати словами, яких сил мені вартує, щоб вгамувати свою лють, та висловлюватися більш-менш толерантно, та максимально спокійно. І це при тому, що я постійно закликав всіх не наїжджати на опозицію та її керівництво. Але, яку мету вони переслідували, плюнувши, в першу чергу, не на своїх колег, а на нас, на виборців? Якщо, припустим, Міщенка, люди особливо не помічали в активних діях спротиву бандюкам, окрім нечислених інтерв'ю (я вже не кажу, що особисто у мене ідіосинкразія на "опозиціонерів" з прокурорського середовища, хоча, можливо я і помиляюся), і віднеслись до його демаршу спокійно, майже не помітивши його, то таки люди, як Доній, Стецьків, Гримчак, Шкіль, і багато хто ще, постійно на передньому краї, постійно у вирі подій, наражаючись, в деяких випадках, і на небезпеку власному життю. Цим людям, народ довіряє. Чуєте, Ви, керманичі? ДОВІРЯЄ!!! А вони взагалі не потрапили до списку, або опинилися на непрохідних місцях.
І що тепер нам робити? Ґа, долбані керівники опозиції? Якщо, навіть мене, Ви вивели з рівноваги? Що тоді казати за інших, не так, як я, політично заклопотаних? Що робити харків'янам, які не побачать в списку Філенка?
По мажоритарці також жах. Невже в Дніпрі, не можна було знайти кандидатів в депутати, з більшими шансами на перемогу, ніж свободівці? Навіщо у Львові, ставити політичну муху, Чорновол, проти олігархо-ПРдунського елефанта? Коли в цьому окрузі, є стовідсотковий переможець, Стецьків? І так, по багатьох мажоритарних округах.
Дивлячись на все це, я вже навіть не знаю, що і робити. Боюся наговорити зайвого, все ж таки здоровий глузд підказує, що навіть за цих, хренових обставин, не можна гарячкувати.
Тому, роблю до керівництва опозиції, наступний, скоріше всього в повітря, заклик.Не знаю, як це ви зробите, але я вимагаю, прибрати зі списку Оробець, та коханку якогось ПРдуна, Донець, здається. Не знаю всіх за прізвищами та їх діяльністю, але передивитися список та мажоритарну частину, та позбутися людей, які, хоч якимось чином, мали, чи мають відношення до чинної влади.
Так само, не знаю, як це Ви зробите, але я вимагаю, щоб в парламент балотувалися, чи за списком, чи по мажоритарці, - Доній, Стецьків, Філенко, Білорус, Таран-Терен, та ще низка гідних і незламних людей, справжніх патріотів України.
І запам'ятайте, це не Ви, керівники опозиції, робите вибір, хто гідний представляти нас в парламенті. Це вирішуємо, ми, народ України.
Вчора, на TVI, були Шевченко і Оробець. На Андрія було шкода дивитися. Був червоний, як рак. Неозброєним оком було видно, що він казав не свої думки, він виправдовувався. Натомість, від політичного неподобства (це дуже і дуже м'яко, в мене є набагато більш влучні визначення), Оробець, повний одобрямс. Який дурень взяв її в список?! Коли вона вчора, менторським тоном, пояснювала, "тупим" Донію, Стецьківу, Кармазіну, чому на них вихлюпнули діжку лайна, і що це дуже добре, то в мене склалося враження, що це вона складала списки та керувала всім передвиборчим процесом. Як це розуміти? ПРдунська тушка сяє на верхівці опозиційної піраміди. То що, завтра, післязавтра, ми почуємо, що опозиція підтримує на мажоритарному окрузі Богословську?
Не можу передати словами, яких сил мені вартує, щоб вгамувати свою лють, та висловлюватися більш-менш толерантно, та максимально спокійно. І це при тому, що я постійно закликав всіх не наїжджати на опозицію та її керівництво. Але, яку мету вони переслідували, плюнувши, в першу чергу, не на своїх колег, а на нас, на виборців? Якщо, припустим, Міщенка, люди особливо не помічали в активних діях спротиву бандюкам, окрім нечислених інтерв'ю (я вже не кажу, що особисто у мене ідіосинкразія на "опозиціонерів" з прокурорського середовища, хоча, можливо я і помиляюся), і віднеслись до його демаршу спокійно, майже не помітивши його, то таки люди, як Доній, Стецьків, Гримчак, Шкіль, і багато хто ще, постійно на передньому краї, постійно у вирі подій, наражаючись, в деяких випадках, і на небезпеку власному життю. Цим людям, народ довіряє. Чуєте, Ви, керманичі? ДОВІРЯЄ!!! А вони взагалі не потрапили до списку, або опинилися на непрохідних місцях.
І що тепер нам робити? Ґа, долбані керівники опозиції? Якщо, навіть мене, Ви вивели з рівноваги? Що тоді казати за інших, не так, як я, політично заклопотаних? Що робити харків'янам, які не побачать в списку Філенка?
По мажоритарці також жах. Невже в Дніпрі, не можна було знайти кандидатів в депутати, з більшими шансами на перемогу, ніж свободівці? Навіщо у Львові, ставити політичну муху, Чорновол, проти олігархо-ПРдунського елефанта? Коли в цьому окрузі, є стовідсотковий переможець, Стецьків? І так, по багатьох мажоритарних округах.
Дивлячись на все це, я вже навіть не знаю, що і робити. Боюся наговорити зайвого, все ж таки здоровий глузд підказує, що навіть за цих, хренових обставин, не можна гарячкувати.
Тому, роблю до керівництва опозиції, наступний, скоріше всього в повітря, заклик.Не знаю, як це ви зробите, але я вимагаю, прибрати зі списку Оробець, та коханку якогось ПРдуна, Донець, здається. Не знаю всіх за прізвищами та їх діяльністю, але передивитися список та мажоритарну частину, та позбутися людей, які, хоч якимось чином, мали, чи мають відношення до чинної влади.
Так само, не знаю, як це Ви зробите, але я вимагаю, щоб в парламент балотувалися, чи за списком, чи по мажоритарці, - Доній, Стецьків, Філенко, Білорус, Таран-Терен, та ще низка гідних і незламних людей, справжніх патріотів України.
І запам'ятайте, це не Ви, керівники опозиції, робите вибір, хто гідний представляти нас в парламенті. Це вирішуємо, ми, народ України.
Не зайві заходи безпеки
- 22.07.12, 22:39
- Лента блогеров.
Я, взагалі, унікальна людина. До всіх моїх чеснот, як то.....є-є-є....ну, та Бог з ними, я скромна людина... сьогодні в мене з'явилася ще одна. Я гуманіст. Це сталося раптово. Якісь невідомі сили, змусили мене турбуватися за людство. Ну, все людство, я поки що не потягну, то вирішив почати з нашого, українського сегменту землян.
А в нас, як Ви знаєте, суспільство ділиться на дві частини. На прогресивну, та, яка вважає Україну своєю домівкою, до якої належу і я, і яка є більшою частиною. І на регресивну, це ті, хто застряг у совку, п'ята колона, манкурти, колаборанти, комунякі, бандюки, та інші нещасні(це, данина гуманізму), соціальні надбудови громадянського фундаменту країни. Ця частина за чисельністю є меншою, але шкоди для країни, робить ще багато.
І ось в середині цієї регресивної частини, в результаті багаторічної мутації вивівся невідомий досі світовій науці, фрукт. Який, овощ. Назвали його Ананас. А якщо Ви пересунете свій погляд на декілька рядків вгору, і побачите, з кого складається ця регресивна частина, то можете уявити, яка потвора з'явилася в нашій країні.
І все би нічого, можна було би цю потвору ізолювати, щоб вона не мала змоги вбивати, грабувати, гвалтувати, але в результаті певних демократичних процесів, вона отримала можливість впливати на життя країни, та кожного її мешканця. На додачу до цього, бувши правоохоронні органи нашої країни, які і до того нас особливо не охороняли, а зараз, цей мутант, перетворив їх на свою особисту охорону. І ці органи, з правоохоронних перетворилися на бандитів.
Ну, і ось цей Ананас, отримавши цю можливість впливу, почав бурну діяльність. Ця діяльність вкладається в одне визначення - грабунок. Грабунок всіх, і вся. Почав він беспосередньо з держави. Пограбувавши державу, він взявся за громадян. Саме цікаве, що спочатку він почав грабувати ту, свою рідну, з якої він мутував, частину суспільства. А потім і прогресивну частину нашого суспільства довів до зубожіння. І в решті-решт, він почав турбувати схожих на себе потвор, також, з цієї регресивної частини, але дуже багатих. Які і зробили його тим, ким він є.
В результаті цієї його діяльності, вся країна зненавиділа Ананаса. Але, це йому ніяк би не загрожувало, якби він не зачепив, в грабунському угарі, тих багатих потвор. Так, весь народ, бажає йому смерті, каже на нього різні негарні слова, але далі цього він не піде. Реально, народ, що з прогресивної, що з регресивої частин суспільства, йому нічого не зробить. Причин тому багато, не буду зараз переказувати.
А ось, ці його друзякі в минулому, багаті потвори, яким Ананас добряче наступив на хвіст, та дуже сильно зменшив їхні прибутки, можуть на нього дуже сильно розлютитися(за всіма ознаками, це вже сталося), і не мудруючи лукаво, просто його грохнути. Тим більше, що вони в цьому дуже великі специ.
Я вже не кажу, про відомого мольфара, який передбачив, що десь в 2013 році(хай буде похибка, плюс-мінус півроку), Ананаса вб'ють. І цей час вже наближається.
Тому, ситуація виглядає так, що Ананас зараз, по суті, сидить на бомбі -
А в нас, як Ви знаєте, суспільство ділиться на дві частини. На прогресивну, та, яка вважає Україну своєю домівкою, до якої належу і я, і яка є більшою частиною. І на регресивну, це ті, хто застряг у совку, п'ята колона, манкурти, колаборанти, комунякі, бандюки, та інші нещасні(це, данина гуманізму), соціальні надбудови громадянського фундаменту країни. Ця частина за чисельністю є меншою, але шкоди для країни, робить ще багато.
І ось в середині цієї регресивної частини, в результаті багаторічної мутації вивівся невідомий досі світовій науці, фрукт. Який, овощ. Назвали його Ананас. А якщо Ви пересунете свій погляд на декілька рядків вгору, і побачите, з кого складається ця регресивна частина, то можете уявити, яка потвора з'явилася в нашій країні.
І все би нічого, можна було би цю потвору ізолювати, щоб вона не мала змоги вбивати, грабувати, гвалтувати, але в результаті певних демократичних процесів, вона отримала можливість впливати на життя країни, та кожного її мешканця. На додачу до цього, бувши правоохоронні органи нашої країни, які і до того нас особливо не охороняли, а зараз, цей мутант, перетворив їх на свою особисту охорону. І ці органи, з правоохоронних перетворилися на бандитів.
Ну, і ось цей Ананас, отримавши цю можливість впливу, почав бурну діяльність. Ця діяльність вкладається в одне визначення - грабунок. Грабунок всіх, і вся. Почав він беспосередньо з держави. Пограбувавши державу, він взявся за громадян. Саме цікаве, що спочатку він почав грабувати ту, свою рідну, з якої він мутував, частину суспільства. А потім і прогресивну частину нашого суспільства довів до зубожіння. І в решті-решт, він почав турбувати схожих на себе потвор, також, з цієї регресивної частини, але дуже багатих. Які і зробили його тим, ким він є.
В результаті цієї його діяльності, вся країна зненавиділа Ананаса. Але, це йому ніяк би не загрожувало, якби він не зачепив, в грабунському угарі, тих багатих потвор. Так, весь народ, бажає йому смерті, каже на нього різні негарні слова, але далі цього він не піде. Реально, народ, що з прогресивної, що з регресивої частин суспільства, йому нічого не зробить. Причин тому багато, не буду зараз переказувати.
А ось, ці його друзякі в минулому, багаті потвори, яким Ананас добряче наступив на хвіст, та дуже сильно зменшив їхні прибутки, можуть на нього дуже сильно розлютитися(за всіма ознаками, це вже сталося), і не мудруючи лукаво, просто його грохнути. Тим більше, що вони в цьому дуже великі специ.
Я вже не кажу, про відомого мольфара, який передбачив, що десь в 2013 році(хай буде похибка, плюс-мінус півроку), Ананаса вб'ють. І цей час вже наближається.
Тому, ситуація виглядає так, що Ананас зараз, по суті, сидить на бомбі -
Ну, і ось потихеньку наближаємося до квінтесенції цього, мого послання. Якщо Ви ще пам'ятаєте, я днями став гуманістом. А це важливо. Справа в тому, що Ананаса оточують тільки близькі до його мутаційної парадигми люди. З тієї, регресної частини. Якби зі мною не сталася ця біда, місія гуманіста, то мені було би по барабану. А так, я змущений турбуватися і за них. Запитаєте, чому? А тому що, якщо вб'ють Ананаса, то можуть постраждати і ті люди, хто в той час буде поряд.
Тому, я хочу зробити наступне попередження.
1. Звертаюся до моїх антагоністів з регресивної частини суспільства, простих людей. Невідомо, як вб'ють Ананаса. Це може бути бомба, можуть стрілецьку зброю використати, але треба пам'ятати, що якщо Ви опинитеся поряд з Ананасом, то можете також постраждати. Якщо Вас будуть запрошувати, або силою примушувати йти на заходи, де буде присутній Ананас, відмовляйтеся під будь-яким приводом. Тим більше не пускайте туди своїх дітей.
2. Також звертаюся до чиновників всіх рівнів. Хоча ніякої симпатії до них в мене нема. Але ж, я, зараз гуманіст, якщо Ви пам'ятаєте. Чиновники! Не приходьте на наради, та інши заходи з участю Ананаса. Не літайте разом з ним в літаках, та його гелікоптері. В іншому разі, у Вас велика вірогідність загинути разом з ним.
3. Те саме стосується і журналістів. Не беріть в Ананаса інтерв'ю, не приходьте на його прес-конференції. Невідомо, який спосіб ліквідації Ананаса оберуть скривджені ним багатії-потвори. Ви можете загинути.
І ось вона, квінтесенція мого заклику -
Люди! Тримайтеся подалі від Ананаса! Ви можете загинути!
Триллер "Жирна здобич"
- 22.07.12, 16:18
Здається, у нашого народу вже все атрофовано.
Честь, гідність, навіть відчуття самозбереження відсутнє.
Тільки американці можуть цю межигірську падаль знищити.
До того, мабуть, і йде.
Хоча надія вмирає останньою.
То хто перший, ми, чи янкі?
Кличко. Наочний діагноз.
- 17.07.12, 20:14
Тільки тримайтеся за стул, щоб не впасти під стіл від сміху.
Цензуру в інтернет!
- 12.07.12, 22:07
- Лента блогеров.
Це я кричу. Ще раз. Цензуру в інтернет! Політичну! Негайно! Вимагаю!
Де, в Єгипте здається відбулася революція завдяки соціальним мережам? І Ви цьому повірили? І як же вона там змогла відбутися завдяки інтернету? Що, опозиція сиділа за клавою, і розповсюджувала інструкції, як повалити владу? Чи що вона там робила? Можливо вигадала якійсь JavaScript, завдяки якому накопіювала сотні тисяч протестуючих, які вийшли на вулицю, та повалили владу? Чому робиться такий наголос, що начебто "арабська весна" відбулася завдяки інтернету? Так, інтернет зіграв там свою роль. Але ця роль не була вирішальною. Інтернет тільки сприяв комунікації. Як носій інформації. Не більше, не менше. Раніше, таку роль грали голубі. Потім поштові карети, чи діліжанси. Потім телефон.Зараз інтернет.
Але ж, всі ці засоби комунікації, виникли не самі по собі.Їх створили люди. Під свої потреби. Під різні потреби. В тому числі і задля організації суспільства на різні акції. Починаючи з голубів, і враховуючи, яка кількість населення на Землі була в той час, і яка зараз, то впевнений, що процент такої організації на тисячу населення однаковий, що тоді, що зараз.
В той же час, до появи інтернета, ніхто не зациклювався на цих засобах передачі інформації, і не сидів поряд з голубом, конякою, чи телефоном цілими сутками. Не було сенсу. Ніхто не буде дні та ночі, безперервно гладити голуба, чи коняку. Або бубоніти щось, не зупиняючись, в телефонну трубу.
А інтернет, чомусь зараз сприймається, не як засіб комунікації, а як зброя. Чомусь людина, пульнувши натиском мишки в намальованого Януковича, або відірвавши голову віртуальному Кровосісі, вважає що вона виконала свій громадянській обов'язок, і тепер може почивати на лаврах. Приклад з іграми, звичайно гротеск, але і гнівні тиради на форумах, в Фейсбук, Твіттері, на адресу бандитів, різної сволоти у владі, мають такий самий ефект. Ніякій.
Так, в Єгіпті інтернет допоміг організуватися людям. Але тільки в тій мірі, на яку він був здатний. На мій погляд, це дві головні речи. Інформація, як така. Тобто, що насправді робиться в країні, і хто, та що, з себе представляє. Це треба залишати в пам'яті, не забувати про ці факти, і не звикати до таких повідомлень, як до рутини. І другий напрямок, це інформації до дії. Якщо з'являється інформація від опозиції, що треба збиратися там то, і там то, то треба вимикати комп'ютер, та йти туди. А не сидіти в мережі, просторікувати, та спостерігати в он-лайн, а скількі ж там зібралося народу.
Саме ці два напрямки і були успішно використані в Єгіпте. В Єгіпте це була класика. У нас вона перетворилася в фарс, в фетиш. Нав'язується думка, що без інтернету, нічого неможливо зробити. Інтернет, завдяки якому сталася революція в Єгіпте, це міф. Все зробили люди, а не інтернет. А цей міф, насправді тільки заспокоює людей.Вони чекають, що який-то міфичний інтернет знищить Януковича. З'являються якісь дослідження, що вже кільканадцять мільйонів українців користуються інтернетом. І кожен день все бульше, і більше. Формуєтся думка, що ось-ось, і режим, завдяки цим сидячим в соцмережах "свідомим" громадянам, завалиться, і народ, пишаючись собою, буде святкувати перемогу. Ну, а сатрапів переловить, та запроторить за грати. Також, сидячи за клавою.
Маячня, чи не так? Тому, я закликаю Януковича, ввести цензуру в інтернеті. Щоб не було що робити біля монітору. Щоб ці, насправді свідомі громадяни прийшли до тями. Вийшли на вулиці. Побачили один одного. І почали діяти. Інтернет, у вигляді монітору, клави, та миши, за нас нічого не зробить. Ця цензура, буде як реанімаційний засіб. Від обломівщині. Від демагогії. Від порожньої балаканини.
Здається, в Росії, Пукін сьогодні увів в дію щось подібне. Не знаю, чи він насправді увів цензуру в інтернеті, але принаймні саме так подається ця інформація в інтернеті. В зв'язку з цим у нас з'являється нагода поспостерігати, яка буде реакція суспільства, на цей, з моєї точки зору, позитивний крок. Позитивний для громадян, не для влади. Що там, що в нас, влада вже не зможе діяти раціонально. Режим Кремля, і режим Межигір'я, в ситуації цугцвангу. Будь-які їхні кроки ведуть до мату. Але з одним застереженням. Якщо ми не будемо пасивнимі спостерігачами, та вийдемо з інтернетної летаргії.
Тому, Янукович! Даєш цензуру в інтернеті!!!
Просування української мови в інтернеті: прості кроки
- 10.07.12, 00:43
Довго робити перепост, там малюнки, посилання, почитайте в оригіналі - Просування української мови в інтернеті: прості кроки Досить цікава замітка.
Ну і щоб пост не був таким порожнім, подивіться який коментар я надибав на Фейсбук -
Влучно Юрій охарактеризував те, що відбувається в Росії...
Ну і відео ось таке -
Юлія Тимошенко: Я з вами. Боріться.
- 05.07.12, 15:52
- Група підтримки ЮВТ
05 липня 2012 р. 14-04
Мені дуже шкода, що я відрізана від щохвилинного спілкування з вами і тільки сьогодні маю можливість вступити в наш з вами бій.
Зовсім невипадково сто років тому Михайло Грушевський писав: біда України в тому, що нею керують люди, яким ця Україна не потрібна.
За останнє століття мало що змінилося. У нас біля влади знову ті, яким ця країна з її мовою, культурою, історією, з її великим духом чужа, незрозуміла і непотрібна. Як варвари і дикуни, вони прагнуть знищити все те, що не вміщається в їх маленькі та зморщені мізки.
Ганебне голосування 3 липня у Верховній Раді за так званий «мовний» законопроект показало, що Янукович оголосив війну вже не опозиції і не окремим демократичним цінностям, а незалежній Україні як такій. Він кинув виклик цілій нації.
Голосування було таким, як вони самі. Вони, мов злодії, мов карткові шулери, протягли це питання за правилами, які більше були б доречні у якомусь гральному кублі.
Усі люди побачили, кого насправді вони обрали до парламенту: шулерів та аферистів.
Закон від 3 липня — це не закон про мову. Це закон про їхню підлість та негідність, про відсутність у них честі та гідності. Це закон про тимчасове право мерзотників на глум — не більше...
За два роки вони створили «ефективну вертикаль» — вертикаль печерної етики та вбивчої примітивності. Ту саму вертикаль, яка і поховає їх під своїми уламками, якщо всі ми не схибимо на цей раз.
Бо Україна долала і не таких ворогів, як Янукович, проходила і не через такі випробування, як Партія регіонів.
Бо можна кинути за ґрати громадянське суспільство та опозицію, але неможливо ув’язнити українську мову і культуру.
Першим рішенням, яке повинна прийняти опозиція у новому складі парламенту, — це анулювати всі злочинні дурниці, які вони понаприймали в тимчасово їхньому парламенті.
Сьогодні не можна відступатися, бо питання рідної мови — це не умовна смуга, за яку можна мовчки відповзти та стерпіти ще раз. Рідна мова — це залізобетонна стіна, останній бастіон, межа, за які відступати не можна, бо далі — тотальна пустеля.
Сьогодні, знаходячись тут, я жалкую, що я не з вами біля Українського дому, що я не можу вночі та вдень стояти поряд з тими людьми, які мають в першу чергу нездоланну потребу бути разом у такий жорстокий час, які не можуть по-іншому і які роблять вкрай важливу роботу для тих мільйонів українців, які теж за Україну, але у них, на жаль, в цей час є більш важливі проблеми. Я хочу, щоб всі, хто зараз знаходиться біля Українського дому, усвідомлювали, що вони, як ті легендарні хлопці під Крутами, тримають незалежність та наше майбутнє у своїх серцях.
Я з вами. Боріться. А всі, хто має можливість, збирайтеся біля Українського дому — на лінії фронту за Україну!
Слава українській мові! Слава Україні!
Юлія Тимошенко
Харків, лікарня «Укрзалізниці».
Інформація по співтовариству "Твоя Україна "
- 05.07.12, 00:06
- Твоя Україна
Апологет Королевскої та Кличка, viktor67 видалив зі співтовариства мій пост - Кличко: боксер, торгаш, заробитчанин Це той, що плакався, коли видаляли його замітки з іншого співтовариства.
Мабуть, більше не варто чогось додавати. Та і бажання нема...
Хоча єдине, що можна ще додати, так це те, що я очікую видалення і цього посту.
