Ти вважаєш, що людина не має права на свій власний світогляд?
Ти вважаєш, що людина не має права споживати ту інформацію, яку бажає?
Ти вважаєш, що людина не має права думати, займатися творчістю, такою як так як вона бажає та ділитися своєю творчістю з тими, хто цього бажає?
Ти вважаєш, що людина не має права вибирати, що їй подобається, а що ні?
Ти вважаєш, що ти можеш безкарно обмежувати інших у їх природних правах?
Тільки от, у системі таких поглядів, твої погляди – гроша ломаного не коштує!
Може ти думаєш, що твої статки, влада, надуманий авторитет чи просто безкарність дає тобі право вирішувати хто і до якої інформації може мати доступ?
Тільки пам’ятай, що у людини є ще одно природне право: Відстоювати свої природні права будь-яким доступним способом!
Пам’ятай про це!

І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!(1Цар.8:18)

З тим, що ситуація в Україні критична, погоджуються, мабуть, усі. І з тим, що потрібно щось міняти, - теж, мабуть усі. Тільки от коли постає питання про те, щоб особисто докластися до цих змін, у більшості прокидається аргумент в захист свого лінивства та боягузтва: «А кого поставити заміть них?», «Немає нікого!», «У нас немає лідера…», «Всі – подонки, а ті, що не подонки стануть такими коли дорвуться до влади…».
Коротше кажучи, відмазка така: «Дайте нам лідера, так щоб ми не обтяжували себе роздумами та вибором, так, щоб жертвувати нічим не треба було, і щоб нам, випадково, по сраці не дали, за нас все зробили, а ми тоді, може, приїдемо на фестиваль…»
А ще коротше: «Нічого я робити не буду!».
Гнила відмазка… Відмазка природженого раба, який між ланцюгами та особистою відповідальністю вибирає ланцюги.
Вам, що, вождів потрібно?!! Ющів, Юль, Яників? Цісарів, царів, фюрерів, перших секретарів? Чи ви настільки погано вчилися у навчальних закладах, у тому числі вищих, що не засвоїли, що за всю історію України ні один вождь нічого і ніколи українському народу не дав?
Демократія!
Демократія?
Демократія!!!
Ти не признаєш демократію? А ти її, взагалі, коли-небудь бачив?
Чи ти, може, думаєш, що демократія – це можливість безкарно красти, знущатися з ближнього свого та відмовитися від незручної моралі? Чи, може, демократія, - це коли за тебе все держава вирішує, а ти живеш у комфортному бараку, оточуєш себе непотрібом і продукуєш таких же рабів як ти? Я тебе розчарую – це не демократія. Це – країна дураків, у якій ти – несвідома та тупа біологічна маса.
Ні! Демократія – це влада народу. А народ – це ти! Це – постійний та усвідомлений вибір та відповідальність кожної частинки цього народу. А ще, вона потребує постійного захисту, захисту, у першу чергу, від тебе, твого егоїзму, продажності, пороків та глупоти.
Думаєш, можна залишитися осторонь? Який же ти недалекий та сліпий. Ніхто не є осторонь. Тільки одні це усвідомлюють і приймають рішення та відповідальність за свою доля та долю своїх дітей, а інші ідуть стадом, часто не помічаючи що їх ведуть не лише доїти, а й на забій.
І ніколи ніякий вождь тобі не допоможе.
Твоя доля – виключно у твоїх руках!

Учора вперше потрапив на виставу творчого об’єднання «З вулиці на сцену». Назва вистави: «Колапс». Керівник об’єднання, автор сценарію та режисер – Ігор Онисько.

«"Колапс" - це містико-психологічний трилер-детектив, сучасний варіант сценічної екранізації авторських фантазій. Повністю авторська вистава - наповнена музичною атмосферною містерією.

Повно загадок, перемішаних з гумором. І сюжетний простір, віддаючий глядачу свободу в особистому розумінні, Що ж трапилось... щойно, і взагалі» («В Контекте»/Мироприятие/"Колапс" - вистава театру "З Вулиці на Сцену").

Цю постановку можна охарактеризувати не лише як сміливий та вдалий на 100% театральний експеримент постановки психоделічної драми, але й як зразок досконалого підбору типажів акторів та їх досконалої гри. Настрій, який передається живою грою акторів об’єднання «З вулиці на сцену», не часто вдається передати навіть режисерам кінофільмів з міліонними бюджетами, великим запасом дублів, комп’ютерної графіки та спецефектів.

Об’єднанню «З вулиці на сцену» - щира подяка та побажання успіхів!