хочу сюда!
 

Лида

36 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 37-43 лет

Заметки с меткой «цар»

Вагнеровці трішки вЧАДіли ))



Нещодавно, у Республіці Чад, країні в центрі північної Африки, що межує на півдні з Центральноафриканською Республікою, люди у військовій та поліцейській формі, озброєні автоматичною зброєю затримали 10 російських туристів, які подорожували по країні з наметами і туристичним спорядженням. У туристів конфіскували паспорти і на військовому літаку переправили їх до столиці - Нджамену. Після розгляду і втручання російського МЗС їх відпустили.
Настороженість силовиків Республіки Чад до російських "диких" туристів має під собою трагічні підстави. В кінці травня на територію Чаду із сусідньої ЦАР вторглися бойовики ПВК "Вагнер", що воюють проти опозиції на боці президента Таудери, якого активно підтримує влада Росії. Тоді в прикордонних боях з інтервентами загинули військовослужбовці ЗС Республіки Чад.
П'ятьох полонених військовиків нападники вивезли на територію ЦАР де і стратили.
Злочинці з російських ПВК вже відкрито загрожують життю не тільки мешканців ЦАР, яку накрило хвилею «вагнерівських» безчинств, а й сусіднім країнам.
31 березня цього року робоча група з прав людини при Управлінні Верховного комісара ООН, що займається питанням використання найманців, вперше офіційно висловила стурбованість у зв'язку з широким використанням владою ЦАР приватних військових компаній. У прес-релізі групи згадуються три російські організації: ПВК Вагнера, компанія Sewa Security Services, яка вважається філією ПВК Вагнера в республіці, а також Lobaye Invest SARLU (формально це гірничодобувна компанія, заснована в ЦАР в 2017 році). Російські «інструктори», за іронією долі, які прибули в ЦАР за згодою ООН, виявилися найманцями з трьох різних ПВК, хоча відповідно до російського законодавства «найманство» є кримінальним злочином (ст.359 КК РФ, від 4 до 8 років позбавлення волі).
Деталі закритих доповідей з розслідування експертів ООН були розголошені французьким виданням RFI. На поверхню спливли численні факти звірств росіян в проблемній африканській країні, де в грудні 2020 року розпочався новий етап громадянської війни. Причини загострення ситуації в країні на сам перед криються в спробі Кремля безапеляційно «посадити» свого ставленика Туадеру на черговий термін.
За даними доповідей за останні п'ять місяців росіяни здійснювали масові позасудові страти, захоплювали заручників, на допитах застосовували тортури, ґвалтували жінок і дівчаток, здійснювали викрадення людей, здійснювали насильницький згін місцевих жителів з їх територій, вели обстріл цивільних об'єктів і мечетей, а також нападали на працівників гуманітарних місій.
Нещодавно, телеканал CNN спільно з дослідницькою групою The Sentry оприлюднив дані розслідування, яке стосується діяльності російських «інструкторів» з ПВК Вагнера в Центральноафриканській республіці.
Так, за інформацією телеканалу CNN російські найманці разом з військовими армії ЦАР вбили до 20 мирних жителів, які ховалися в мечеті Аль-Таква в місті Бамбарі. Масове вбивство сталося в лютому 2021 року, коли місто відбили у повстанців. У той же день, за заявою кількох очевидців, мирних жителів Бамбарі обстріляли з російських вертольотів, які знаходяться на озброєнні підрозділів ПВК Вагнер.
Ще одна мешканка Бамбарі розповіла CNN, що «протягом трьох днів росіяни не дозволяли нам забрати тіла» загиблих біля мечеті. Інша жінка стверджує, що її 15-річний син був убитий людьми, які стріляли з російського вертольота. Потім був вбитий і її чоловік.
Телеканал розповів і про інші злочини, до яких могли бути причетні російські найманці. Зокрема, згадуються кілька вбивств мирних жителів, спалення будинків. CNN також стверджує, що у росіян є база неподалік від Бамбарі, де тортури є «звичайним явищем».
У ЦАР знаходиться від 800 до 2000 російських найманців, що воюють разом з FACA (урядова армія) проти численних груп повстанців. Російська пропаганда «малює» найманців «рятівниками». В PR-компанію по героїзації путінських «псів війни», яка йде безперервно вже не перший рік, вкладаються значні кошти. А самим найманцям вбили в голову, що місцеве населення - це тварини, а значить з ними можна обходитися, як з худобою. Різати, грабувати, знущатися, ґвалтувати. Уряд в Бангі ввів найсуворішу цензуру на критику дій росіян. Тих, хто намагається чинити опір насильству, оголошують посібниками збройних угруповань. Діє жорстке правило: про росіян або добре, або нічого. Тому люди, що живуть в постійному страху, немов проковтнули язики.
Російське посольство на чолі з послом Володимиром Титоренко, як завжди відмовляється визнати звинувачення у військових злочинах. Замість цього в столиці Бангі за допомогою ГРУ готуються масові мітинги з вимогами вигнати з країни миротворчий контингент ООН, що діє в рамках місії МІНУСКА. Якщо це станеться, то росіяни залишаться безроздільно господарювати в нещасній країні. Це обов’язково призведе до кривавого знищення всіх мало-мальськи не згодних з грабіжницькими планами Путіна і Пригожина у цій багатій на алмази та інші природні багатства країні.

Наемники Путина: пригожин, вагнер и другие милые зверушки


Использование ЧВК для вмешательства во внутренние дела суверенных государств давно стало визитной карточкой Кремля.

География применения «солдат удачи» уже давно включает в себя практически все континенты Земли. За редким исключением - Северная Америка, Австралия - ну или просто об этих фактах еще нет информации.

Империи очень выгодно использование наемников. Ведь, в случае чего, можно заявить о непричастности России к тому или иному факту агрессии или нарушения международных норм. «Настамнет»!

Неприемлемое поведение России с её частными армиями постоянно вызывает возникновение кризисных ситуаций и является причиной ярко выраженного негативного отношения к таким случаям мировой общественности.

Путин лично в курсе всех дел, связанных с ЧВК, хотя всегда категорически отрицалась всякая связь официальной России с ними. На вопросы об ЧВК Вагнера Путин отвечал, что «Российские граждане, находясь за рубежом, могут работать и продавливать свои бизнес-интересы в любой точке планеты, если не нарушают Российские законы». Получается, что он предлагает оценивать правомерность действия ЧВК Вагнера за границей по законам России?! К тому же главнокомандующий оценивает действия ЧВК Вагнера как продавливание бизнес интересов?! Остается спросить Путина о том, чьи бизнес интересы «продавливают» бойцы ЧВК. Хотя ответ абсолютно понятен…

Кремль во главе с Путиным всегда врал про действия ЧВК, как в свое время высшие чины СССР врали про Чехословакию, про Венгрию, про Афган. Врали и врут про события 7-8 февраля 2018 года происшедшие в сирийском Дейр-эз-Зоре.

Как выяснилось, сирийские правительственные войска и бойцы ЧВК Вагнера пытались захватить газоперерабатывающий завод, расположенный на территории контролируемой СДС. Американцы до начала вооруженного столкновения неоднократно связывались с командованием российской военной группировки в Сирии и уточняли нет ли там русских военных, на что каждый раз получали ответ: «Русских там нет!». В итоге, после массированных ударов авиацией и артиллерией вооруженных сил США по наступающим, в Россию отправили несколько сотен цинковых ящиков под литерным обозначением «Груз-200». Так путинские чиновники пустили в расход «вагнеровцев», которые «продавливали за рубежом интересы России».

В мае 2020 года, в докладе мониторинговой миссии комитета ООН по санкциям в отношении Ливии, говорилось о том, что в Ливии на стороне генерала Халифы Хафтара против международно-признанного правительства в Триполи воевали более 1000 наемников ЧВК Вагнера. Также существует информация об участии ЧВК Вагнера в боевых действиях в Украине в 2014 году. В частности, говорится об их причастности к уничтожению военно-транспортного Ил-76 на востоке Украины в июне 2014 года, штурму Донецкого аэропорта и боевых действиях под Дебальцево. Но, несмотря на факты, Кремль продолжает делать вид, что ЧВК Вагнера не существует и что с ней его ничего не связывает.

За последние 2-3 года большинство «военно-экспортных» миссий Кремля с использованием ЧВК заканчивались провалом. Когда три года назад российские наемники, коммерсанты и политтехнологи пришли в Центральноафриканскую республику, местное население смотрело на них с надеждой. После трех лет российского «эффективного менеджмента» ЦАР охвачена новой войной, а повстанцы топчут российские флаги.

Центральноафриканская республика занимает важное место в геополитических планах Кремля и близких к нему бизнесменов. О проникновении в ЦАР военных и коммерческих структур, вероятно контролируемых Евгением Пригожиным, мировые СМИ пишут уже не первый год.

Сейчас у «вагнеровцев» наступила тяжелая пора. Президентские выборы, на которых российские политтехнологи хотели организовать быструю победу действующему президенту Фостену-Арканжу Туадере, вылились в новую гражданскую войну. В аэропорту столицы Банги приземляются российские военно-транспортные самолеты – привозят свежих людей и технику. Без подкреплений Центральноафриканскую республику удержать будет трудно.

Тем более, что бывший президент Центральноафриканской республики написал французскому президенту Эммануэлю Макрону официальное письмо, в котором попросил Францию оказать поддержку в борьбе с режимом Туадера и российской ЧВК Вагнер.

С учётом политики поступательного возвращения Парижа на африканский плацдарм, не исключено, что вытеснение российского присутствия из ЦАР (в прошлом французская колония) в ближайшее время значительно ускорится. И «кремлевских ихтамнетов» ожидает повторение сирийских событий 7-8 февраля 2018 года.Источник: https://censor.net/ru/b3246610

Дави «диких гусей» – спасай Африку


20:57 07 Февраль Киев, Украина



Поздравляю вас с красивой годовщиной! Годы идут, а наёмники российских ЧВК всё так же умирают не столько от пуль, сколько от войны между своими начальниками. Не грех порадоваться такой эффективности.За последний год появилось много информации о чудовищном отношении к боевикам «Вагнера» со стороны их же руководства. Приближённые Путина используют их как пушечное мясо, чтобы достигать своих меркантильных целей. Но сообщество наёмников растет. А заодно раскрывает всё больше секретов: что именно происходит в борьбе под кремлёвским ковром.

ЧВК «Вагнера» VS Delta Force

Ровно три года назад, 7 февраля 2018 года под сирийским городом Дейр-эз-Зор произошел четырёхчасовой бой. США уничтожили несколько десятков наёмников ЧВК «Вагнера», которую контролирует Евгений Пригожин. Подробную историю этой схватки описали журналисты New York Times.В статье фигурирует цифра 200-300 погибших, включая военнослужащих сирийской стороны. Хотя ни сирийцы, ни Кремль не признали эту циферку. Зато точно известно, что ни один военный США в столкновении не пострадал.Об инциденте активно писали российские медиа. Многие погибшие российские наёмники были установлены, хотя ФСБ и ГРУ провели тщательную работу, чтобы родственники погибших не пообщались с журналистами.Служба безопасности Украины внесла свою лепту: установила 206 российских наёмников, принимавших участие в схватке. Более 80 погибших россиян установлены даже поименно. Среди них СБУ назвало и Лебедева Андрея Николаевича. Он подозревался в причастности к обстрелу украинского Ил-76 в районе аэропорта города Луганска, из-за чего погибли 49 украинских военнослужащих.Генерал СБУ Игорь Гуськов продолжает идентификацию всех наёмников ЧВК «Вагнера» поименно и по сей день.К этому моменту история этого боя и причины столь унизительных последствий для ЧВК «Вагнера» установлены практически полностью. Виной всему послужила, как обычно, борьба между разными приближёнными президента. В данном случае — между министром обороны Сергеем Шойгу и «поваром Путина» Евгением Пригожиным.Целью операции российских боевиков был нефтяной завод Коноко. Да и вообще, присутствие в Сирии ЧВК «Вагнера» всецело связано с договорённостью между режимом Асада и Кремлём. Раз хотите помощи, Москва выручит — только потом компании, аффилированные с Евгением Пригожиным, будут управлять нефтегазовыми ресурсами и активами в Сирии.На пути ЧВК «Вагнера» к нефтяному заводу располагались позиции курдов и их союзников-американцев. Первыми огонь по курдским позициям открыли именно сирийские войска. А подразделения российских наёмников начали свое движение по направлению к заводу.После боя, 13 февраля, на встречу с журналистами пришел командующий ВВС Центрального командования Вооружённых сил США генерал-лейтенант Джеффри Хэрриган. Он заявил: «Мы немедленно связались с российскими представителями по спецлинии для урегулирования конфликтных ситуаций, чтобы оповестить их о неспровоцированной атаке на позиции СДС и коалиции».



Также генерал-лейтенант уточнил, что российское командование и до того предупреждалось о дислокации американских вооружённых сил в этом районе. Всё они знали.Но официальные представители РФ в Сирии действуют в своём репертуаре. Они снова сочли нужным уйти от ответа в привычном стиле «их там нет».В общем, выполнили американцы все процедуры по предотвращению прямого конфликта. А потом направили всю мощь своей военной машины на наступавших наёмников. Менее чем за четыре часа авиация, артиллерия и ПТРК Javelin упаковали в цинк более 80 носителей «русского мира». Пора домой, Ванька.

Ссора повара и министра

Есть здесь и вполне бытовой конфликт интересов. Несмотря на то, что ЧВК «Вагнера» использует базу подготовки в российском Молькино, ранее принадлежавшую ГРУ МО РФ, военному руководству эти банды никак не подчиняются, а только зашибают бабло. Сергей Шойгу и его подчинённые отвечают им за это «теплотой и любовью».Бытовуха состоит в том, что самые сладкие бизнес-темы чаще всего достаются Пригожину. По этой причине его подопечных решили демонстративно наказать. Как? Да простенько, чтобы получше дошло куда надо.Подчинённые Шойгу в Сирии... официально не ответили на призыв американских вооружённых сил не губить своих и остановить атаку. Раз «их там нет», то теперь их действительно нет. Не по причине крутости Вашингтона, но из-за русофобии от минобороны РФ, «дикие гуси» отправились на убой по отмашке собственного командования.Прошло полгода после разгрома «вагнеровцев» под Дейр-эз-Зором. В медиа стали всё чаще появляться публикации о ссоре между Шойгу и Пригожиным. В октябре 2018-го на российском ресурсе Ura.ru, часто размещающем материалы российских спецслужб, появилось интересное интервью.Его провели с якобы анонимным бойцом ЧВК «Вагнера». Боец признался, что чёрная кошка пробежала между министром и поваром ещё в 2016 году — после первого взятия сирийской Пальмиры.По словам этого анонима, воевавшего на Донбассе и в Сирии, Шойгу первым поспешил доложить Путину об успешном захвате цели. У директора ЧВК пригорело: «Это же мы брали Пальмиру, а не вы!»Не исключено, что именно после этой размолвки сирийский город снова оказался в руках террористов. Таким образом, Пригожин действительно мог отдать приказ отвести подразделения ЧВК «Вагнера» — только так Шойгу мог показать, как на самом деле «возьмёт Пальмиру».После появления публикаций о ссоре между Шойгу и Пригожиным последний напомнил о себе и в публичном поле. Повар объявился на встрече министра обороны России и командующим Ливийской национальной армией (ЛНА) маршалом Халифой Хафтаром. В результате действий Пригожина ещё более обострились разговоры о его реальной роли в вооружённых конфликтах, которые Россия давно ведёт по всему миру.Но смахивает на то, что это были лишь последствия, а не причины столкновения амбиций Шойгу и Пригожина. Ещё с весны 2017 года в медиа появились слухи о появлении в Сирии других частных военных компаний.13 мая 2017 года саудовское издание с символическим для россиян названием «Аль-Ватан» написало о том, что в Сирии появился батальон под названием «Туран». Туда якобы нагребли и подготовили (в России, конечно же) представителей мусульманских общин из кавказских регионов (Чечня, Дагестан и т.д.)Правда, первые упоминания о ЧВК «Туран» начали появляться в российских изданиях ещё раньше. Они даже получили большой резонанс. Стали появляться фотографии бойцов этого самого «Турана».Источником фотографий и данных называли Олега Блохина — корреспондента издания «Anna News», проводившего в своё время специальные информационные операции и против Украины.Со временем любая информация о ЧВК «Туран» стала обрастать легендами. На латвийском ресурсе Baltnews, частенько публикующем материалы прокремлёвского характера, даже появилось интервью с человеком, утверждавшим, что он лично служил в этой ЧВК.Всё это продолжалось до того момента, как Руслан Левиев из проекта «Conflict Intelligence Team» не доказал, что никакого «Турана» в природе не существует. При проверке ЧВК оказалась лишь легендой, придуманной журналистами. В ответ Левиев, конечно же, получил обвинения в том, что он работает на американские спецслужбы.Правда, через год и сам Левиев был пойман на манипуляциях. Решил вещать о том, что в Сирии действовала ЧВК якобы из Украины.Вскоре после показательной порки под Дейр-эз-Зором начали появляться данные об ещё одной ЧВК, присутствующей в Сирии под названием «Патриот». Источником стал условно-оппозиционный телеканал «Дождь», который прямо связал новую компанию с минобороны РФ.Чтобы запутать вероятного противника ещё больше, конкурент минобороны Пригожин создал медиагруппу для осуществления своих информационных операций. И назвал её точно так же — «Патриот». А может быть, у него просто фантазии нет.Казалось бы, перед вами хроника бессмысленной ругани, смачно политая кровью вместо соуса. Но объясняется всё довольно просто и логично.Одну из внятных версий происходящего озвучил телеграм-канал «Reverse side of the medal» (RSOTM). Обычно он публикует данные сообщества российских наёмников.Так вот, по словам представителей RSOTM — ЧВК «Туран» и «Патриот» в чём-то похожи. Оба формирования являются не более чем юридическим и медийным прикрытием для Сил специальных операций при минобороны РФ.Звучит внятно. Такое использование действительно имеет смысл, а озвученные в СМИ легенды — не очень.

Все это говорит о том, что на определённом этапе Сергей Шойгу озаботился лаврами победителя — мол, слишком много их забирает кремлёвский повар. Министр тоже человек, ему очень хочется бюджеты пилить. И совсем не хочется молча передавать вооружение мясникам Пригожина, явно набранным по объявлению.Так Шойгу и приходит к простому умозаключению. У конкурента есть ЧВК «Вагнера», у тебя нету. Что делать? В срочном порядке создавать свои. А уже они будут прикрываться чужим брендом и выполнять твои задачи. Так зарабатываются деньги, в которые изначально упирался конфликт.Как только появились данные о ЧВК «Патриот», конфликт между Шойгу и Пригожиным переместился в Центральноафриканскую Республику. Поворотным моментом стало убийство российских журналистов из съёмочной группы Орхана Джемаля. Те как раз приехали в ЦАР от имени «Центра управления расследованиями» Михаила Ходорковского, чтобы снимать фильм о деятельности ЧВК «Вагнера».После убийства группы Джемаля подозрение сразу же пало на боевиков Пригожина. А сотрудники подконтрольного ему медиа РИА ФАН даже организовали информационные спецоперации против «Центра управления расследованиями». Обвинили в гибели журналистов... лично Ходорковского.Но тот самый «Дождь», ранее сообщивший о ЧВК «Патриот» в Сирии, возложил ответственность за это убийство на... ЧВК «Патриот» — структуру, подконтрольную Шойгу. Таким образом, либо журналисты «Дождя» по заказу Пригожина подставляют Шойгу. Либо Шойгу действительно отдал приказ убить журналистов, чтобы подставить наёмников Пригожина и выдавить его из ЦАР. Как обычно, россияне никого не просят убивать своих сограждан — прекрасно справляются сами.

Кто главнее, тот и ЦАР

Противостояние двух российских йокодзун в ЦАР не прекращается по сей день. С одной стороны, у нас российские «военные советники», присутствующие в стране по тем же причинам, что и в Сирии. Бла-бла-бла, официальное правительство пригласило воевать в обмен на богатства страны. С другой стороны, боевики «Союза патриотов за справедливость и мир» (CPJP). Есть ещё и другое название повстанческих групп — «Селека». Впрочем, внутри таких образований постоянно происходят междоусобные конфликты — прямо как в ОРДЛО. Континент другой, контингент тот же.Но не повстанцы являются основной угрозой для российских наёмников в Африке, а конфликты на уровне высшего руководства.В конце 2020 года российские телеканалы стали обеспечивать пиар-сопровождение военному присутствию России в ЦАР. Как и на Донбассе, видеокадры становятся источниками утечек.Например, видеоролики российских телеканалов и социальные сети дали возможность опознать, какие компании обеспечивают поставки оружия. Сама по себе доставка техники и оружия — это уже огромные бюджеты. Они-то и являются личной кормушкой для того, кто контролирует присутствие наёмников; а поскольку делиться российские олигархи не привыкли, конкуренция между Шойгу и Пригожиным за эти деньги будет лишь расти и накаляться.Упомянутый выше RSOTM намекал на присутствие ЧВК «Патриот» в Сирии ещё в марте 2020 года.

Такие же намёки они стали делать и позже, после того как российские телеканалы принялись лить видео уже о присутствии своих наёмников в ЦАР.

Особый интерес вызывают намёки на ЧВК «Патриот» — даже при цитировании РИА «ФАН», контролируемого Пригожиным.

Повар в долгу не остался. Его журналисты сделали большой сюжет, в котором министр обороны ЦАР Мари Ноель Койара благодарит Сергея Шойгу. Тот как раз выступил подписантом соглашения с ЦАР по инициативе местного президента Фостена Арканжа Туадеры. Его переизбрали именно благодаря Кремлю.Остаются вопросы: кто же на самом деле воюет в Африке? Наёмники Пригожина или внештатные бойцы российского ССО под брендом Шойгу и ЧВК «Патриот»? А может, и те, и другие — как всегда, борясь между собой за контроль над богатствами целой страны?Интересным аспектом для анализа становится поведение медиа-ресурсов Евгения Пригожина. Его РИА «ФАН» тщательно освещает происходящее в ЦАР. Ясно лишь одно: на этом конкуренция между Пригожиным и Шойгу точно не закончится.

Не ЦАРом единым

2 февраля 2021 года на арену вышел телеграм-канал «Рыбарь», пишущий о событиях в сообществе российских наёмников (его часто репостит RSOTM). Он написал о том, что недавно назначенный начальник нигерийского Генштаба Лео Ирабор пообещал ликвидировать исламистскую террористическую группировку «Боко Харам». Как? Путём приглашения представителей ЧВК «Вагнера».Первоисточником этой информации стал уже упомянутый арабоязычный ресурс «Аль-Ватан». Данные подтвердили Nigerian Tribune и Nigerian Observer.Опять-таки, нельзя подтвердить или опровергнуть суть новости. Непонятно, идёт ли речь о наёмниках Пригожина или о других российских боевиках под покровительством Шойгу, прикрывающихся брендом «Вагнера».Несмотря на то, что нефтяные активы Нигерии преимущественно находятся под контролем американцев, в стране давно активно действует российская компания «РСБ-Групп» Олега Криницына. По его собственным заявлениям, он общается с нигерийскими дипломатическими представительствами с 2011 года.Но в период с 2016 по 2018 год Криницын активно спорил с коллегами по сообществу российских наёмников. Оппоненты Криницына убеждали, что «он никакое не ЧВК, а просто ЧОП» (частное охранное предприятие) — а ресурсы инвестировались не в подготовку бойцов, а в пиар. Согласитесь, прозвучало обидно.Тем не менее, нигерийское присутствие Криницына оспорить сложно. Даже GetContact по номеру его телефона выдаёт достаточно красноречивые пометки.

Он и сам часто хвастается достижениями. Например, выкладывает авиабилеты на рейс TK 0623 авиакомпании Turkish Airlines. Маршрут Стамбул-Абуджа.

Ещё одной страной, где подтвердилось присутствие российских наёмников, стал Южный Судан. Несмотря на то, что местная ситуация давно покинула первые полосы международных изданий, здесь россияне продолжают ссориться между собой.В первых числах января российский журналист Илья Варламов, а также основатель «Медиазоны» и участник Pussy Riot Петр Верзилов решили повторить проект покойного Джемаля. Только уже в Южном Судане, где ЧВК Пригожина давно контролирует местную власть.Там местные военные и скрутили незваных гостей — якобы за съёмку военных объектов и использование дрона — уже упомянутых Верзилова и Варламова (зачем-то приехавшего в воюющую страну с женой), предпринимателя Вадима Гинзбурга и директора Европейской гимназии Ивана Боганцева.Чтобы комментировать такие происшествия в нужном ключе, на базе пригожинского РИА «ФАН» появилась группа специалистов с забавным названием «Центр нарушения прав человека» (ЦНПЧ). И быстренько опубликовала материал о задержании туристов-затейников. Убеждала читателей, что инцидент сложно считать нарушением прав человека: россиян ведь освободили до конца дня.На этом заочная дискуссия с Варламовым не закончилась. Гротескный ЦНПЧ опубликовал ещё один материал. Там он снова обвинял блогера в манипуляциях и пропаганде в интересах Запада.По всей видимости, Варламов и Верзилов могли получить заказ на некие сюжеты из Южного Судана, также связанные с ЧВК «Вагнера». Только не от «западных спецслужб», а от вполне родных сограждан — конкурентов самого Пригожина.

АК-47 на флаге

Ещё один конфликт между Шойгу и Пригожиным происходит в Мозамбике. Там его жертвами, как обычно, стали наёмники ЧВК «Вагнера». Они уже привыкли, наверное.В апреле 2018 года противостояние между Шойгу и Пригожиным как раз вошло в горячую фазу — его жертвами к тому моменту уже стали более 80 российских бойцов. Стараясь вырваться вперёд, министерство обороны РФ подписало межправительственное соглашение с военным ведомством Мозамбика, в рамках которого планировалось усилить военное сотрудничество.Пригожину это, конечно, не понравилось. Он решил отправить своих людей в Мозамбик — даже без предварительной подготовки. А поскольку необходимое вооружение и технику наёмники могли получить исключительно от МО России, «диким гусям» пришлось воевать тем, что есть. Ведь Шойгу не дурак, чтобы вооружать собственных конкурентов.Уже неоднократно в медиа появлялась информация о том, что после ссоры Пригожина и Шойгу обеспечение ЧВК «Вагнера» катастрофически ухудшилось. Об этом пишет в своей неопубликованной книге и экс-наёмник обиженной ЧВК Марат Габидуллин. Интервью с ним опубликовала журналистка «Медузы» Лилия Яппарова.Эксперты по Африке также считают россиян недостаточно подготовленными. Жасмин Опперман говорит: русские не понимают местную культуру, не доверяют солдатам и вынуждены сражаться в ужасных условиях против врага, который набирает всё новые и новые обороты.Но как Пригожину, так и Шойгу абсолютно плевать на жизни тех, кому они дают оружие для защиты собственных — довольно меркантильных — интересов.В октябре 2019 года стало известно минимум о пятерых бойцах ЧВК «Вагнера», погибших в Мозамбике. Их обезглавили повстанцы, устроившие засаду и расстрелявшие автомобили. Есть по-настоящему стабильные вещи, ведь официальные органы сразу же отрапортовали: их там нет.Так или иначе, война между Шойгу и Пригожиным забрала больше жизней российских наёмников, чем исламские террористы. И чем дальше, тем больше растут их аппетиты. Ну а мужики в русских селеньях, которые не умеют ничего, кроме как держать в руках автомат, в ближайшее время уж точно не закончатся. Их не жалко...
https://myc.news/rassledovaniya_/davi_dikih_gusej__spasaj_afriku?fbclid=IwAR1MqHiwyOQJARNIXDD_3p1Nf46xpwQAuSJ2WgVlO9S-BU79uqSe9jhX0Ko

Капельмейстере, туш!


(як ми на себе усяке напинали і як себе розмальовували)

ВСЕ Ж ТАКИ ВАЖКО БУТИ ЦАРЕМ

Хоч я, чесно кажучи, не пробував. Та, власне, ніхто й не пропонував. Просто якось вона склалася, така думка про життя царське. Виходячи з побічних міркувань. Адже йому, цареві, увесь час доводиться ж показувати, що ти цар. А іноді й доказувати.

Проте, навіть якщо ніхто й ніколи не вимагатиме від тебе пред'явити докази і посвідчення, вже один лише обов’язок зовнішньо виглядати як цар здатний зробити сердешну короновану особу набагато нещаснішою, ніж будь-який з її підданих. Увесь цей протокол урочистих зустрічей і появ на людях, парадних прийомів і проводів, усі ці ритуали і церемонії… На тебе ж усі постійно дивляться і тебе постійно оцінюють. Слово честі, прямо жаль людину.

Але ж, з іншого боку, всі ми, люди, деякою мірою, царі. Принаймні, якийсь необачний філософ так людину і назвав: “цар природи”.

А подивитися на нас, - так ми, “царі”, дійсно нещасніші за усіх наших підданих - і з царства рослин, і з тваринного царства. Тварина самодостатня. Їй треба прогодуватися, захиститися і рід продовжити. Що? Ще щось? Та ні, дякую, бувайте, піду посплю…

А у її царя, у людини, на додаток до поїсти і рід продовжити, - ну прямо хвороблива манія щось там із себе увесь час зображати. Якісь речі на себе напинати, якось себе розмальовувати… і без цих речей і фарб воно, “цар”, почуває себе ну просто недолугим і нещасним. Та й інші “царі”, що навколо, на нього дивляться і його поціновують виключно згідно з тим, що воно на себе напнуло, і за тим, як воно розмальовано.

Тому численні книжки з історії костюма, ритуалів, символів, косметики й таке інше, так і репрезентують нам історію “людини розумної”, як послідовність змін ганчір’я і способів розфарбовування.

 

БЕЗ ОДЕЖИН

То, власне, хай би воно так і було, нас такі репрезентації не дуже й ображають, лише справа в тому, що людина ж розвивається.

А от у чому проявляє себе її розвиток - це вже окреме питання. Проявляє він себе не стільки в почерговій зміні форм товарно-грошових відносин, а також суспільних формацій, що заповзято намагаються їм відповідати. Розвиток людини набуває виразу, переважно, в усе сильнішому бажанні розібратися в тому, що вона називає “я”. Котре “я” виглядає сутністю може і невловимою, проте не залежною від ганчір’я і фарб.

Але ж, при цьому з’ясовуванні щодо свого “я”, все те, відповідно до чого люди один одного оцінювали, тобто “одежини-речі-фарби”, - страшно й уявити! - втрачає свою магічну силу. Паралельно зі зціленням людини від хворобливої схильності увесь час когось-там із себе зображати.

І от нам стан справ. З одного боку, вибір “що б таке на себе напнути” перестає бути вибором, а з іншого боку, виявляється, що, поки ми били один одного за те, що той виглядає не так, як я, - усі ми підійшли до краю, за який і заглянути моторошно. Бо там - тільки “я”. Без одежин.

А ми ж з ним так і не розібралися. І от з якої причини: намагаємося ми зрозуміти його поодинці, одягаючи його кожен у свої власні уявлення. А воно, “я”, на всіх на нас - одне. Просто кожний з нас отримує у тимчасове користування маленький голографічний осколочок від цього великого “Я”.

Тож, не знаючи цього, всі ми тільки й робимо, що штрикаємо і колемо один одного гострими краями свого осколка. І ось ми, усі порізані й поколоті, опинившись на краю безодні, прийшли до останнього вибору: уві що, знов-таки, вбратися. А точніше, - якої б воно форми собі набути.

Або ми всі набудемо форми того самого єдиного “Я”, як сказано: “як одна людина з одним серцем”, і вирвемося, нарешті, вгору із нашої мішанини ворожнечі, крові й багнюки. Або ж залишимося купою щільно притиснутих один до одного гострих уламків, - і безладно зсипемося у прірву.

Отже… останній вибір… барабанний дріб… нерви напружені до краю…

Капельмейстре, туш!


Комплексы российского царя


Неуемный аппетит

Путин демонстрирует, что будет делать все, что ему заблагорассудится, и никто с этим ничего не сделает, тем более, какой-то Киев. И пусть все считают его варваром, но сделать то ничего не могут или не хотят и предпочитают закрывать на это глаза или «глубоко озабочиваться». На этот раз — ну просто неприлично глубоко.  Так глубоко, что вытащить эту обеспокоенность из ямы просто невозможно. 

     Во всяком случае необходимо разрывать дипломатические отношения, а Россию на официальном уровне называть не иначе, как государством-террористом, везде и всегда, на словах и на бумаге, на официальных и неофициальных мероприятиях, в СМИ, в заявлениях дипломатических учреждений и даже на картах и глобусах. Это факт и о нем молчать нельзя только потому, что кто-то боится кого-то раздражать». А кто и кого, догадайтесь сами. 
     oleg-leusenko

Щодо дискусії з комзомбі ригоаналами - не марнуйте свій час.


Всім комзомбі ригоаналам присвячується - ось ваша реальність або Даунбаське майбутнє poka


0%, 0 голосов

92%, 34 голоса

0%, 0 голосов

8%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Переяслвські угоди з"їли миші ?

Переяславські угоди з‘їли миші! Ніякого об‘єднання України і Росії не було! applause
Переяславські угоди з‘їли миші! Ніякого об‘єднання України і Росії не було!
Найбільша історична фальсифікація ризикує перетворитися в потужну політичну сенсацію! Далі обійтися без висловів «ми не повірили», «такого не може бути», «шок» просто не можна.nini  omg   hypnosis   shock   unsmile   stena  ...crazy umnik   Коли ми співставили факти, проаналізували хроніку подій, задали прості питання, на які ніхто не зміг дати відповіді nini пережили справжній емоційний шок. Бо рівень цієї імперської фальсифікації, перевищує всі можливі уявлення.look Отже, все почалося з єфимків з ознакою. Це срібні талери, які ходили середньовічною Європою. Повноцінні гроші з високим вмістом срібла. Ставши Гетьманом, Богдан Хмельницький, в боях та результаті, як нині говорять, господарсько-фінансової діяльності, отримав дуже багато таких монет. Тривала виснажлива війна з Польщею, тож гроші money були потрібні. Шукав Гетьман і союзників. Зрозуміло, не за спасибі,podarok  car  tits pomada   money . Військова підтримка щедро оплачувалася. В основному, талерами. Часто, за гроші, воювати підряджалися і козаки. Така тоді була загальноприйнята практика. Отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, фанатичний колекціонер козацьких речей, отримавши кілька старовинних талерів, звернув увагу на дивну чеканку – 1655 рік і зображення вершника. В середньому, одна така монета нині коштує від 1500-2000 доларів. Відома як єфимок з ознакою. Фактично, стала першою нормальною грошовою одиницею Росії. Тираж перечеканених талерів, за різними джерелами, склав від 800 до 1 млн. примірників. Як виявилося, саме скільки  shock  nevizhu Богдан Хмельницький заплатив царю за військовий союз проти Польщі! Росіяни просто тупо нанесли свої символи на гроші об‘єднаної Європи, отримавши власну монету.  uhmylka Коли оприлюднена нами версія дійшла до офіційних істориків Росії та України, вони не повірили.hypnosis Полізли в літературу – отримали підтвердження. Шок.omg Чекаємо перших публікацій від професіоналів. Підкреслю, автор цих рядків, як і команда, що працює в часописах «Нова Січ» і «Музеї України» не є істориками. Ми – журналісти parik . І наше завдання, аналізувати факти, створювати сенсації, інформувати суспільство, проводити розслідування…burumburum А писати дисертації – то справа інших діячів, які, здається, крім власної наукової кар‘єри і звань, більше нічого не помічають…tears Вийшло так, що подивившись look  трохи під іншим кутом на українську історію, ми почали регулярно здійснювати наукові відкриття. Як співав О.Бендер: «Совершите Вы массу открытий, иногда не желая того!». Козацькі регалії в США, епопея з шаблею Мазепи, скарби Кубанської Народної республіки, Парутинський десант, скарби Сагайдачного, Апостола, Хмельницького, Мазепи, архіви УНР вже встигли стати частиною офіційної української історії. Студенти пишуть по нашим статтям реферети і курсові, вводячи в ступор старих викладачів історії, які пунктирно прочитали лише кілька книжок. Більше і нема… Отож, зрозумівши, що ніякого злиття України з Росією не було - Богдан просто найняв росіян у військовій кампанії проти поляків, не бажаючи того, створивши їм грошову систему, ми задалися простим питанням – а що відбулося у Переяславі 1654 року?question questionquestion Імперські лизоблюди yazyk , сталінські посіпаки stop і вже більш сучасні гебнячеські стукачі stena , які чомусь обзивають себе «істориками», встигли написати про цей «величний акт об‘єднання», тисячі книг, мільйони статей. Інші зліпили пісні, вірші, картини, фільми… Щороку і Незалежна Україна і незалежна Росія щось помпезно відмічаютьquestionbeer2  bazar . Захотілося дізнатися – а де ж ті загадкові документи? В якому архіві? Чи може на аукціоні? І скільки вони можуть коштувати money ? Почали шукати. Ви не повірите!   НІЯКИХ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ З ПЕРЕЯСЛАВСЬКОЇ РАДИ НЕ ІСНУЄ!!! Нема!    nini  shock Аби читач хоч трохи заспокоївся  smoke  після такого відкриття, наведу цитату: «Переяславский акт 8 (18) января 1654 г. принадлежит к числу одного из наиболее заидеологизированных, политизированных событий истории взаимоотношений двух наших народов, международной и политической жизни в ареале XVII в. Несколько слов о Переяславском акте. Вначале одно источниковедческое замечание. Широко известный и многократно публикуемый рассказ о раде воспроизводится обычно по тексту из статейного списка посольства, возглавляемого В. В. Бутурлиным. Не учитывается, однако, что это вторичный, несколько препарированный вариант. Меж тем, сохранился подлинник (4): именно его повез сеунщик А. С. Матвеев 21 января, именно он зачитывался царю неделю спустя. Разумеется, существенные различия отсутствуют, но некоторые детали не совпадают. В частности, в списке удалены украинизмы. Текст в нем расположен так, что создается впечатление записи со слов И. О. Выговского, именно так излагаются иногда события в литературе. Но фактически это отдельный документ, авторство которого требует дополнительных разысканий. Принадлежность его самому писарю генеральному вызывает сомнения, хотя вполне вероятно, что источник исходил из писарской канцелярии и составлен с его слов. В любом случае нет никаких оснований считать документ, как и запись в статейном списке, искажающими смысл говорившегося и происходившего на Переяславской раде. Лев Заборовский» [джерело]
Цей талер Хмельницький заплатив московському царю за військовий союз
Цей талер Хмельницький заплатив московському царю за військовий союз. chih 
Після цього, нормальні люди, а тим більше українські націоналісти переживають шок. Потім радість.Сором‘язливо замовкають російські патріоти smutili  podzatylnik . Одного разу, цей короткий факт зірвав застілля у компанії кількох професійних істориків. Хлопці кинули щедро накритий стіл tost  drink , почали гортати книги, полізли в Інтернет. Пляшку програли…uhmylka  drunk .  Аби закінчити з фактами і цитатами, дамо слово українському авторитету:
«Опис Переяславської ради маємо у "Статейному списку", тобто звіті В. В. Бутурліна царю, що насичений подробицями, забарвлений риторичними прикрасами, хоча на Переяславській раді Бутурлін не був присутній і про її хід дізнався від інших. Протокольного документального запису про неї не існує. Взагалі щодо статейних списків, що складалися послами, посланниками, агентами московського уряду і які зосереджувалися потім у Посольському приказі в Москві, то їх об'єктивність і правдивість поставили під сумнів уже сучасники. Бутурлінський звіт царю, який грішить неповнотою, а в деяких місцях неточністю, був розтиражований у безлічі радянських видань, особливо останніх десятиріч. Він відомий нам також і з підручників історії СРСР (історія України, як ми знаємо, довгий час у навчальних закладах України не викладалась)». О.Апанович [джерело] Ми тихенько опитали справжніх істориків, які реально працюють в архівах багатьох країн. Жоден про ОРИГІНАЛИ Переяславських Угод не чув і
не бачив!  nini Один дослідник розповів, що дійсно, якісь папери колись були. Зберігалися в Москві і Києві. І зміст їх був зовсім не такий, як нам втокмачують росіяни. Доля тих грамот дійсно неймовірна. Одного разу, роблячи ревізію в якомусь кремлівському архіві, наглядачі помітили, що від тих старовинних грамот нічого не залишилося. З‘їли миші! Скандал, ганьба! Адже, згідно тим папірцям, чи пергаменту, Україна ЗАКОННО втратила незалежність, а без них була просто окупована Росією, що кардинально змінює геополітичні розклади. Доповіли кудись на самий верх. Створили комісію. Почали шукати українські примірники. Як виявилося, їх теж з‘їли, але вже жовто-блакитні миші! Нема!!! Тож святкувати чергову річницю Переяславської Ради не треба. Бо ніхто не знає, що то було. І чи було? Та як?
А з тих політичних діячів, так званих істориків, які будуть щось
булькотіти про «благословенний акт злуки України з Росією» у Переяславі,
можна відкрито сміятися. Фальсифікатори. Дурять людей. Бо нічим свою
тріскотню довести не можуть. Документи відсутні.  lol За великим рахунком, можна почати юридичний процес оформлення незаконної окупації України Росією. Подати перший позов до Печерського районного суду… Процедура вже відома. Вимагати компенсацію… Як не дивно, є люди, які можуть реально це зробити. Там може і нова влада України підтягнеться… Прогнозів робити не буду. Може, нарешті, українські та російські вчені зрозуміють, що історія давно перетворилася на складову частину геополітичних процесів, які мають колосальне значення. Хоча, це так, черговий крик в пустоту. Треба підійти більш конкретно. Час відмінити всі оті безглузді пільги, доплати за наукові звання. І взагалі, скасувати оте шизофренічне «кандидат розтаких-то наук» question . Або, просто перестати платити за них з держбюджету. Тоді може хтось почне наукою займатися, а не дисертації передерати…beat Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України», член Національної Спілки журналістів. Не історик П.С. До уваги можновладців: як свідчать історичні факти, підписання з Росією подібних угод (не лише у сфері військового співробітництва) може перетворитися на втрату незалежності України.

У нас немає лідера…

І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!(1Цар.8:18)

З тим, що ситуація в Україні критична, погоджуються, мабуть, усі. І з тим, що потрібно щось міняти, - теж, мабуть усі. Тільки от коли постає питання про те, щоб особисто докластися до цих змін, у більшості прокидається аргумент в захист свого лінивства та боягузтва: «А кого поставити заміть них?», «Немає нікого!», «У нас немає лідера…», «Всі – подонки, а ті, що не подонки стануть такими коли дорвуться до влади…».
Коротше кажучи, відмазка така: «Дайте нам лідера, так щоб ми не обтяжували себе роздумами та вибором, так, щоб жертвувати нічим не треба було, і щоб нам, випадково, по сраці не дали, за нас все зробили, а ми тоді, може, приїдемо на фестиваль…»
А ще коротше: «Нічого я робити не буду!».
Гнила відмазка… Відмазка природженого раба, який між ланцюгами та особистою відповідальністю вибирає ланцюги.
Вам, що, вождів потрібно?!! Ющів, Юль, Яників? Цісарів, царів, фюрерів, перших секретарів? Чи ви настільки погано вчилися у навчальних закладах, у тому числі вищих, що не засвоїли, що за всю історію України ні один вождь нічого і ніколи українському народу не дав?
Демократія!
Демократія?
Демократія!!!
Ти не признаєш демократію? А ти її, взагалі, коли-небудь бачив?
Чи ти, може, думаєш, що демократія – це можливість безкарно красти, знущатися з ближнього свого та відмовитися від незручної моралі? Чи, може, демократія, - це коли за тебе все держава вирішує, а ти живеш у комфортному бараку, оточуєш себе непотрібом і продукуєш таких же рабів як ти? Я тебе розчарую – це не демократія. Це – країна дураків, у якій ти – несвідома та тупа біологічна маса.
Ні! Демократія – це влада народу. А народ – це ти! Це – постійний та усвідомлений вибір та відповідальність кожної частинки цього народу. А ще, вона потребує постійного захисту, захисту, у першу чергу, від тебе, твого егоїзму, продажності, пороків та глупоти.
Думаєш, можна залишитися осторонь? Який же ти недалекий та сліпий. Ніхто не є осторонь. Тільки одні це усвідомлюють і приймають рішення та відповідальність за свою доля та долю своїх дітей, а інші ідуть стадом, часто не помічаючи що їх ведуть не лише доїти, а й на забій.
І ніколи ніякий вождь тобі не допоможе.
Твоя доля – виключно у твоїх руках!