Героїчна боротьба білоруського народу проти червоних окупантів.
- 04.02.13, 18:22
- ВАРТА
Представники партії "Батьківщина" в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) не підтримали резолюцію про політичних ув'язнених в Азербайджані, яка могла стати першим рішенням ПАРЄ про застосування даного терміну до конкретної країни, повідомляє "Комерсант-Україна".
У середу пізно ввечері у Страсбурзі завершився розгляд питання про ситуацію в Азербайджані, в яке виявилася залучена і українська сторона. Враховуючи складну ситуацію з дотриманням прав людини в цій країні, на розгляд ПАРЄ були винесені відразу два документи - резолюція моніторингового комітету з описом загальних проблем і окрема резолюція про ситуацію з політичними ув'язненими.
У першому з них лише повторювалася критика, яка не раз звучала в рішеннях ПАРЄ, а ключове значення мала друга резолюція, заснована на звіті багаторічного доповідача по азербайджанському питанню Крістофа Штрассера. Цей документ повинен був стати першим рішенням асамблеї, в якому розкривається термін "політичний в'язень", затверджений в жовтні минулого року. А це в свою чергу давало зелене світло для складання списків політв'язнів в інших державах, зокрема в Україні.
Про важливість такого документа заявили і представники української опозиції, які взяли слово в ході дебатів. "Якщо ми не проголосуємо за доповідь Крістофа Штрассера, то ми дамо негативний сигнал", - заявив заступник глави української делегації Сергій Соболєв ("Батьківщина"). Його колега по фракції Володимир Ар'єв запропонував поширити практику і на інші країни, зокрема Україну: "Я хотів би закликати міжнародне демократичне співтовариство застосовувати персональні санкції до лідерів країн пострадянського простору, що порушує права людини".
За підсумками дебатів доповідь про політв'язнів не була підтримана - делегації Росії, Туреччини та Азербайджану, які проводили активну роботу в кулуарах, зібрали більшість голосів для його відхилення. А після публікації результатів поіменного голосування журналісти з подивом виявили, що представники "Батьківщини", незважаючи на задекларовану підтримку, також не голосували за нього.
Протягом вчорашнього дня депутати від "Батьківщини" відстоювали тезу про те, що не бачать проблеми у відхиленні резолюції про політв'язнів, відзначаючи, що загальна резолюція про ситуацію в Азербайджані все ж була затверджена. "ПАРЄ обрала резолюцію моніторингового комітету, яка чітко вказує на наявність політв'язнів в Азербайджані", - написав у Facebook Володимир Ар'єв.
У відповідь на доводи журналістів про те, що загальна резолюція не містить нової критики на адресу Баку, а термін "політичні в'язні" в ній, як і в колишніх документах ПАРЄ, застосовується лише зі словом "передбачувані", Сергій Соболєв навів ще один аргумент - на його думку, доповідь Крістофа Штрассера була недостатньо допрацьована. "З роллю деяких осіб, які проходять у доповіді Штрассера як політв'язні, ще треба розібратися. Є твердження, що це - фундаменталісти. В Баку кажуть, що до неї включені люди, які співпрацюють з іранською розвідкою. Некоректно було б спочатку схвалити список, а потім - з'ясовувати", - сказав Соболєв.
Втім, із заяви його колеги Павла Рябікіна ("Удар") випливає, що представники "Батьківщини" при відмові від підтримки резолюції керувалися також іншими міркуваннями. За словами Рябікіна, перед голосуванням колеги по опозиції пробували переконати і його. "Вони намагалися мені сказати, що азербайджанці нам важливі як стратегічні партнери з постачання енергоносіїв. На що я відповів: хлопці, залиште ці доводи дипломатам і уряду і залишайтеся політиками. Із цього вони зрозуміли, що зі мною домовлятися марно, і відійшли", - розповів депутат.
Специфіка голосування за документами про Азербайджан добре відома в Страсбурзі - вона отримала назву "ікорної дипломатії" (caviar diplomacy), що припускає зацікавленість тих, хто підтримує позицію Баку. Однак джерело видання, інформоване про кулуарні переговори, підтвердивши домовленість між "Батьківщиною" та азербайджанськими депутатами, запевнив, що в даному випадку мова йшла не про матеріальні, а про політичні домовленості, пов'язана з голосуванням азербайджанців з питань, важливим для української опозиції.
Найближчим питанням, що має ключове значення для Києва, стане резолюція щодо ситуації в Україні, дата розгляду якої ще не визначена. У Партії регіонів вважають, що з цим питанням не варто поспішати. "Потрібно дати парламенту попрацювати хоча б півроку, побачити і потім оцінити результати його роботи, і тільки після цього включати доповідь до порядку ПАРЄ", - заявив Іван Попеску.
Сергій Соболєв вважає, що українська резолюція може бути прийнята вже на квітневій сесії, і наполягає, що в цьому документі "може з'явитися термін "політв'язні" стосовно великого переліку осіб". Павло Рябікін тим часом вважає, що події нинішнього тижня погіршили перспективи визнання ПАРЄ наявності політв'язнів в Україні. "Прецедент неприйняття резолюції по Україні, а також дружного голосування, в якому об'єдналися інтереси Росії, Азербайджану, Партії регіонів і "Батьківщини", не обіцяє Україні нічого хорошого", - говорить депутат.
Дрогобицький нафтопереробний завод, який працював навіть під час війни, зупинився. Автокрановий та долотний теж. Економіка регіону паралізована
Потужний нафтопереробний комплекс перетворився на пустку. Фото з архіву «ВЗ»
Борислав вже давно не сміється. Тепер засумував і його сусід Дрогобич. У місті, де живе понад 70 тисяч людей, зупинилися три найбільші заводи. З нафтопереробного, кажуть, уже вивозять обладнання та металобрухт. Цей завод — один з найстаріших у Європі, адже саме у цьому регіоні вперше почали переробляти нафту. Нафтопереробний завод у Дрогобичі збудували 1859 року. Навіть за часів Другої світової війни підприємство не припиняло роботи. Нафтопереробка годувала увесь район, адже на НПЗ зав’язані дрібніші підприємства. Але торік НПК “Галичина”, який тепер контролює група “Приват”, припинив роботу.
«До МЕНЕ звернулися мешканці Дрогобича. Кажуть, що вночі з території НПК «Галичина» вивозять металобрухт, на який ріжуть завод, а також демонтують обладнання, – розповідає народний депутат Ігор Васюник. – Це свідоме знищення нафтопереробної галузі в Україні, адже проблеми не лише з Дрогобицьким НПЗ. З 2009 року виробництво нафтопродуктів в Україні скоротилося майже на 50%, а імпорт зріс. Так виглядає, що комусь невигідно, аби Україна була забезпечена власним бензином. Свого часу держава віддала нафтопереробку у приватні руки, і тепер залишилась без важелів впливу».
Депутат не виключає, що зупинка заводу може бути пов’язана з переділом власності та тиском на Коломойського. Хоча, швидше за все, проблема у тому, що на його модернізацію уже багато років не виділяли грошей.
“Дрогобицький нафтопереробний завод складається з двох комплексів. Один вже порізали на металобрухт, другий (що на виїзді з міста у бік Борислава) працює в режимі нафтобази. Він отримує готові нафтопродукти залізницею, розливає їх у автоцистерни і розвозить по заправках, – каже народний депутат Роман Ілик. – З огляду на те, що в Україні досі немає реального механізму реприватизації, проблема серйозна. Завод отримує трубою нафту з Борислава і бензовозами — зі Старого Самбора. Цю нафту відправляють на переробку у Кременчук! У минулому, коли приходили інвестори, обіцяли, що це буде сучасне підприємство, головний наповнювач бюджету не лише міста, а й області. Насправді зграйка зацікавлених людей довела підприємство до банкрутства. Усе завершилось, як і в переважній більшості стратегічних підприємств України. У мене тверде переконання, що це — політика, а не економіка. Не зацікавлений наш північний сусід у тому, щоб тут розвивались підприємства, щоб виробляли нафтопродукти. Вони зацікавлені не в Україні, а у території. Тому створюються всі передумови для того, аби люди виїжджали з країни і звільняли територію”.
Не краща ситуація і з Дрогобицьким автокрановим заводом. Дніпропетровські інвестори, які обіцяли модернізацію та збільшення кількості робочих місць, продають майнові комплекси. “Зарплати не видають, кількість працівників скорочується. Пояснюють тим, що немає замовлень. Підприємство є стратегічним конкурентом російського підприємства, розташованого в Іваново, – каже Роман Ілик. – Схожа ситуація і з Дрогобицьким долотним заводом. Аналогічне підприємство є у Росії. Щоб усунути стратегічного конкурента, найкраще через другі-треті руки перекупити контрольний пакет акцій, щоб паралізувати підприємство”.
У тому, що Дрогобицький НПЗ ще повернеться до повноцінної роботи, сумнівається й мер міста Олексій Радзієвський. “Підприємство кинуто напризволяще. Воно не працює понад рік. За ворота вже викинули близько 850 працівників, як робітників, так і інженерно-технічного складу. Ситуація катастрофічна. Наші звернення у найвищі державні інстанції результатів не дають. Підприємства — на 100% у приватній власності, – каже міський голова Дрогобича. – Щодо автокранового, то там не все так погано. Завод має програму розвитку на 2013 рік і сподіваємося, що стане на ноги. Долотний завод простоює, але я зустрічався з керівництвом і маю надію, що працюватиме. У будь-якому разі простоювання таких трьох підприємств — удар не лише по економіці Дрогобича, а й усього регіону”.
Якби ці заводи працювали у нормальному режимі (нехай і не на повну потужність), роботу мали б 3,5 тисячі людей. Але через те, що їх свого часу “віддали в добрі руки”, інженери змушені йти торгувати на базар. А хтось, так і не знайшовши роботи у місті, носить цигарки через кордон. До нього з Дрогобича 70 кілометрів. Це ближче, ніж їздити на роботу до Львова (понад 80 км).
Також чимало інформації стосується міжнародних активностей Євгенії Тимошенко, зокрема контактів із американськими та європейськими адвокатами та лобістами Юлії Тимошенко, посадовими особами ЄС та ряду європейських країн.
За даними американського реєстратора, домен http://zhuzhaleaks.com був зареєстрований 20 грудня цього року. Дані про власника домену поки що не відомі.
Інформація, викладена на сайті, ймовірно узята із двох поштових скриньок Євгенії Тимошенко, одна з яких знаходилася на gmail.com, інша - наyahoo.com.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інструкція з мережевої безпеки для опозиції
Злам поштової скриньки Євгенії Тимошенко може бути частиною кампанії з дискредитації опозиції. Так, кілька місяців тому у мережу інтернет було викладене листування екс-віце прем'єра Григорія Немирі, зокрема, щодо стосунків із міжнародними лобістами "Батьківщини".
Втім, співрозмовники iPress.ua в середовищі ОО "Батьківщина" припускають, що причиною появи в інтернеті особистого листування Євгенії Тимошенко може бути конфлікти, які вже почалися усередині парламентської фракції "Батьківщина".
До речі, у серпні цього року хакери зламали електронну пошту російського опозиціонера Олексія Навального і його аккаунт в Твіттері.
Сам опозиціонер тоді припустив, що до злому можуть бути причетні співробітники Слідчого комітету Росії (СКР).
У вересні в інтернет потрапив величезний архів переписки політтехнолога Семена Уралова, який працював на той час у штабі одіозного одеського кандидата у депутати Ігоря Маркова.
Депутатів від Партії регіонів зобов'язали голосувати за тих колег, які в четвер відсутні у сесійній залі. Про це свідчить документ, який LB.ua зафіксував у Верховній Раді.
Так, на фото видно, що депутат Юрій Самойленко повинен проконтролювати, щоб Володимир Мисик (278) і Володимир Олійник (403) проголосували за Дениса Омеляновича (277) та Ірину Бережну (402).
При цьому достовірно відомо, що Бережна на засіданні ВР у четвер не присутня.
Як відомо, у середу серед всіх "регіоналів" була здійснена смс-розсилка з проханням підтвердити свою присутність на сьогоднішньому засіданні, на якому депутати повинні обрати главою Національного банку України Ігоря Соркіна.
Окрім того, під час засідання у четвер депутат від ВО "Свобода" Олег Тягнибок вимагає від спікера ВР Володимира Рибака підготувати список відсутніх у залі і через секретаріат заблокувати картки.
У момент відкриття Ради у залі зареєструвалися 379 депутатів.
Нагадаємо, 9 січня спікер парламенту регіонал Володимир Рибак заявив, що особисто буде стежити за дотриманням регламенту і контролювати персональне голосування депутатів.