Сама не подумала, нащо - пішла і забувши про літо. Не вернешся більше нізащо. Повернеш назад усі квіти… Літала, не думала в безвісті - чекала повернення раю. Сумними думками тверезості. П’яніла від чорного чаю. Ще так далеко до зими і до морозів. Навіщо спомини сумні, навіщо сльози. Ще так далеко до весни або до літа. І може хтось, але не я… Подарить квіти. Жодної битви не виграла - кохання з війною зрівнявши. А ти сама себе із дому вигнала. У душу нічого не взявши. Такого чудового літа...

Читати далі...

ПОНЕДЕЛЬНИК: Утро. Так-так… Оделась, вышла из дома и потащилась на работу. А завтракать кто будет? Ага, давай, покури еще! А вот я тебе сейчас …! Опа! Плохо, да? Нечего курить на голодный желудок. День. Ну, все ясно, в субботу ей показалось, что у нее целлюлит и с понедельника мы на диете. Ну, нет, я тебе не чёлка, со мной такие эксперименты не пройдут! Вечер. ЖРАТЬ ХОЧУ!!! ХОЧУ ЖРАААТЬ! Я ТРЕБУЮ СВИННУЮ ОТБИВНУЮ!!! Ночь. Фиг тебе, а не сон! Не заткнусь! Сама дура! Мне до твоей диеты фиолетово. ...

Читати далі...

Так сумно і холодно. Вітер в долонях. Ковтаю повітря разом із сльозами. І серце тихіше вже б'ється у скронях. Його вже не чутно глухими ночами. Ти більше не прийдеш... І я вчуся жити без рук твоїх ніжних і без поцілунків. Я звикну. Я зможу. Я кров буду пити твою... Стану сильною. І без стосунків Я зможу прожити. Я - жінка-богиня. Я - всього початок, я все завершаю. Я зможу. І суму великая скриня закриється. Я .... Все тобі пробачаю. (03.03.2009)

Тебе буде покарано Прям на світанку... Тебе сонце опалить моїми очами... І ти не посміхнешся Самотньому ранку... І не будеш ти спати Глухими ночами... Тебе буде покарано. Я обіцяю. Я весняною блискавкою вдарю у серце. Я ніколи образи не вибачаю. У твоїй хай душі той мій біль обізветься. (20.02.2009)

Заходить сонце. Зорі у тумані Пробитись намагаються до мене. У мене п'ять цукерок у кармані, Десять монет, і щось таке зелене. Я поспішаю... А навіщо - скажеш? Я поспішаю... А куди - не знаю.. Вперед іду... Дорогу ТИ покажеш? Тебе нема... Я пошепки зникаю... (11.02.2009)

Я не хочу думать о тебе... Я не хочу видеть тебя в своих снах... Зачем же ты врываешься в мою жизнь? Зачем холодным обжигающим ветром пробираешься до струн моей души и играешь там свою песню? Песню, от которой льются слёзы... От которой сжимается горло и хочется кричать... А не могу... Голоса нет... И я слушаю, впитывая мелодию... Мелодию без слов... Понятную только мне одной... Мелодию моей любви... Сейчас я счастлива... Я любима... Я люблю... Но почему же до сих пор мои мысли поглощены ...

Читати далі...

Ты мне приснился... Легкое дыханье Твое коснулось моего плеча... Мой дорогой... Ах, если б знать заранее, что нужно было просто помолчать... Но я шепнула "Это ты..." ... Виденье Вдруг испарилось... Лишь остался крик Моей души... Еще одно мгновенье... И я проснусь одна... В ночной тиши... (2008г.)

[Приєднана картинка] Я забуду... Пускай будет больно... Поначалу... Потом все пройдет... Будет снова мурлыкать довольно У окна растянувшись, мой кот... Помнишь, ты говорил, что мурлычет Он о нашей с тобою любви? А на улице дождь снова хнычет... Я кусаю губу до крови Чтоб не плакать... Не буду... Не буду... Превращу свое сердце я в лед... Будет больно... Сначала... Забуду... Будет больно... Потом все пройдет. (2008г.)

Женщина: Господи, ОН уходит, уходит, уходит от меня! (Плачет) Мозг: Позитивнее, позитивнее... Женщина: Куда позитивнее-то? Вещи собирает, сволочь... Мозг: Не реви, улыбайся... Загадочно улыбайся... И не размахивай руками, как мельница! Женщина: Сволочь, чемодан укладывает... Порядочный мужик, уходя забирает только носки и трусы, а эта сволочь еще и маечки укладывает... (Плачет) Мозг: Улыбайся! Женщина: Может броситься к нему на шею? Мозг: Дура! Женщина: Может на колени перед ним рухнуть?...

Читати далі...

Летіти до тебе - не видужать крила. Чекати на тебе - стомилась душа. І пам'ять запалені очі закрила, І серце свій стук непомітно стиша. Писати до тебе - слова перекрутять Як схочуть довірені їм почуття. А мій телефон - то наркотик, отрута, Ілюзія дотику, мертве життя. Мовчати до тебе - єдине, що можу. Єдине, що чисте, таке, яке є. І знову чекати хвилиночку кожну, Й щоночі злітати у небо твоє. &nbsp...

Читати далі...