Летіти до тебе - не видужать крила.
Чекати на тебе - стомилась душа.
І пам'ять запалені очі закрила,
І серце свій стук непомітно стиша.
 
Писати до тебе - слова перекрутять
Як схочуть довірені їм почуття.
А мій телефон - то наркотик, отрута,
Ілюзія дотику, мертве життя.
 
Мовчати до тебе - єдине, що можу.
Єдине, що чисте, таке, яке є.
І знову чекати хвилиночку кожну,
Й щоночі злітати у небо твоє.
 
                                         П. Галенко