Блог Font

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Font

Тополя.

11.03.13, 01:09
Ми любимо тебе, Україно!

Маю багато різних гріхів та грішків, але є один вчинок, про який я жалкую з самого дитинства. Я зламав молоду тополю. Хтось може сказати: "Тю, та це не найстрашніший вчинок!" Але, мабуть завдяки генетичній пам'яті, я вважаю цей вчинок дійсно дуже поганим. Були часи, коли наші предки духом своїм чули природу навколо себе, розмовляли з її силами, поважали і берегли кожне дерево, кожну рослину і живину. Був у них і свій пантеон найулюбленіших дерев, кожне з яких мало свій норов і...

Коментарі: 17

Font

Балада про благодать.

06.02.13, 00:38
Ми любимо тебе, Україно!

З чорної ночі на спалахи фарВиповзли темні руїни."Їхати швидше!- сказав комісар -Не зупиняти машини!"Глина фонтанами била з-під шин.Кинулись тіні тікати."Селище привидів - мовив один -Мертве село Благодатне..."Вили мотори. Полів чорнотаЗнов оточила колону...Не кілометри позаду - літа,Та не забути до скону,Як за вікном пробігали хатинЧорні покинуті очі,Згорблені тіні, могильні хрести -Вісники вічної ночі...Хто і коли це село збудував,І оточив його дротом?Хто і за що...

Коментарі: 10

Font

Барельєф.

28.01.13, 01:05

Бруківка, стерта ще у давнині.Старі двори. Криничка мармурова.Які скарби у темряві, на дні,Втопила панна сонна і безброва?Цей барельєф, що бачив стільки втрат,Пошарпаний, ув’язнений в білило –Її Колись, розп’яте на фасад,Останній свідок доль, що відлетіли.Ці дні – живим, для неї ж – тільки сниІ шепотіння вітру на алеї.Он збіг юнак по сходах до весни –Вогонь в очах, та квіти не для неї.Для неї дім, де статуї бліді,Де дах старий приховує примари,Провулки, де велично, як тодіНа мить...

Коментарі: 2

Font

Балада про зраду.

28.01.13, 00:55

Вона любила щиро, як дитина,Раділа жити, мріяла про шлюб.Та не оцінить вірність немужчина,Холодний і ледачий себелюб,Нездатний стати другом у дорозіІ затулити серцем від біди...Була війна. Одеса у облозі.І жовтень йшов, підпалював сади.А він лежав поранений чи хворий,Про щось скавчав, трусився і благав.Вона могла ще виїхати морем,Та відійшов без неї пароплав.Минали дні. І біль його, і раниСвоїм теплом загоїла вона.І він одужав. Тільки це омана –Взаємність боягуза-плазуна.Бо час настав кохану...

Коментарі: 2

Font

Балада про кохання.

09.07.12, 22:22
На вершині слова - Вірші

1. Смерть не здолає любов полум’яну. Ворог не зможе кохання убити. Можна серця зупинити коханим – Їхня любов і з могили повстане, Їхня любов залишається жити В зорях і хвилях, в чайках і квітах, В хмарах, які пролітають над світом. Нині і вічно любов нездоланна! Довгим розлукам любов не підвладна. Через роки, крізь біду і страждання Вогнищем вірним світить кохання, Гинуть у полум’ї підступ і зрада! 2. Рік...

Коментарі: 4

Font

Святоші.

09.07.12, 06:48
На вершині слова - Вірші

Зваба розпусти - як мить на розпутті, Та не спиняються ті, хто над світом. Легко ідуть у непевне майбутнє, А під ногами – стеляться квіти. Тільки згинайся – і візьмеш рукою, Морем нектарним упийся, як треба. Нащо шукати без сну і покою Маревні квіти, обіцяні небом? Щастя віддалене примхами долі І невідомо якими шляхами. Більшість схиляється просто додолу, Швидко збирає, що є під ногами. З пилу виліплюють білу хатину, Гарну дружину, куму симпатичну – Тільки згинай перед буднями...

Коментарі: 2

Font

Чарівник.

08.07.12, 22:03
На вершині слова - Вірші

Він був дитя поезії і мрій. Вона ж хотіла чоловіка дій, Який зубами вирве, що захоче. А цей – слабак, занадто добрі очі. Не пара він для ситого життя. Згоріти може, тільки без пуття, Всім допоможе, і роздасть останнє, І не затопче навіть за кохання... Був покохав безтямно, без надій Порожню дівку бідний чародій, Ставав для неї стежкою, струмком, І тінню, і росою, і містком, Був дахом, кошенятком біля ніг, Та доларом зробитися не міг. Ставав багаттям в темні вечори, Зорею, що...

Коментарі: 2

Font

"Південне небо піниться зірками..."

08.07.12, 20:45
На вершині слова - Вірші

Південне небо піниться зірками. В селі уже не світиться вогонь. А над долиною, за синіми ставками, За обрій зачепився Оріон... Чого ж мене тривожить ця примара, Коли над містом, у нічній імлі, Повзуть холодні, непривітні хмари, Притиснувши будинки до землі? Об вікна б’ються темні крила ночі, І сповідаюсь тіням, самоті, Що я живу не так, не там, де хочу, Цілую очі – може теж не ті? Шукають руки зовсім інші груди І волоси, як трави запашні. А серце неслухняне вперто блудить По...

Коментарі: 2

Font

"На світанні приходить сон..."

08.07.12, 09:58
На вершині слова - Вірші

На світанні приходить сон, Що у тебе останній патрон, У капкані обидві ноги, І оточують злі вороги, Та за тебе, де рідна межа, Не помолиться жодна душа. На світанні насниться тин. Ти під тином старий і один. Де твій син, де дружина і дах? Є єдиний супутник – страх. І тримає слабка рука Не корону, а хліб жебрака. На світанні охоплює жах – Щось наплутано в наших зірках: Над живими царюють мерці, Замість блазнів у них – мудреці, Між почесних не святість, а гріх, Не вінець, а...

Коментарі: 3

Font

"Є в житті весна, коли востаннє..."

08.07.12, 09:45
На вершині слова - Вірші

Є в житті весна, коли востаннє Вибухнуть бруньки твої каштанні, І востаннє сяде на правицю У життя закохана синиця, І майнуть далеко від землі Всі твої незбутні журавлі. Гірко, брате - спадок небагатий, Та і той нема кому віддати, Гірко, що навколо, як стіна, Гомінка, байдужа чужина. Гірко - не відсіялись роками Ті, хто в серце цілився плітками, Гірко, що лишилися в житті, Ніби друзі, ніби... та не ті, Друзі не по духу - по чарчині, Товсті і веселі, наче свині... Глянеш ти...

Коментарі: 2

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Замітки:

Тополя.

Балада про благодать.

Барельєф.

Балада про зраду.

Балада про кохання.

Святоші.

Чарівник.

"Південне небо піниться зірками..."

"На світанні приходить сон..."

"Є в житті весна, коли востаннє..."