Біле-біле поле, Тишини бенкет, Білі-білі бджоли Носять білий мед. Біле буйноцвіття, Біле – на коні В білім-білім світі, В білім-білім сні. Все до небокраю Білим замело. Чорного – немає, Навіть не було.[Приєднана картинка]

Вогненні сни. Криваві дати. Думок заплутаний клубок: Не помсти, Господи, - відплати За кожен звук, за кожен крок. Хай не спасуться лиходії. Нехай розкажуть все німі. Не помсти, Господи, - надії, А решту… решту ми самі.[Приєднана картинка]

Залистопадило. Пусте. Заговорило мокрим духом. У вікнах тихо ніч росте, І бубонить годинник глухо. Дрімота зборює кота, В кутку куняє тінь ледача, І спить у думах суєта Неполохливим сном дитячим.[Приєднана картинка]

Мій милий гостю з Тау Андромеди, Чи ще якої, може, далини, Навіщо Ви свої топтали кеди, Невже у вас немає тишини? Що привело Вас з нетрів небокраю У землі ці, де царствує руде? Невже на небі осені немає І ліс востаннє жовтим не цвіте? Невже у вас, поспільства богорівних, Не ходять світом потаємні сни? Ну що ж, присядьте, нині буде дивно, Як тільки може бути восени.[Приєднана картинка]

І буде сніг додому йти, І морозець несмілий, І будуть хмари з висоти Дивитися на біле. Село потоне у димах В рожевощокий вечір, Де заєць пише у полях Історії про втечу.[Приєднана картинка]

Не жди брехні в моїй любові, І злого підступу не жди, В моїй любові малиновій Мовчання кришаться льоди. Вона сьогодні сміє бути, Коли здається все пустим, Там весна навіть в зими люті, І небо з поглядом твоїм.[Приєднана картинка]

Останньолистяно мені, Осінньотихо, Дрімають хмари вдалині І марять снігом. Пускає дума у теплі душевнім Парость: Якщо є святість на землі, То тут і зараз.[Приєднана картинка]

У тій порі, де погляди невинні, Де сонце мов осиротілий птах, Де тихо плачуть ночі горобинні У голубих, по маківки, садах, Де зваблюють бджолу останні квіти, Де зорі небо переходять вбрід, Сідає час, нарешті, відпочити, І мовчки подивляється на світ.[Приєднана картинка]

Ще сотні літ, і сотні ще потому, Допоки сонцю місце в небі є. Допоки часу невідома втома, Допоки серце світиться твоє, Допоки світу держиться основа, І спокою є місце де-не-де, Люби моє невимушене слово, Воно без тебе зовсім пропаде.[Приєднана картинка]

Ходи, кізонько пелехата, Ходи, кізонько, зимувати. Сіна доброго вдосталь в мене, Солі чистої повні жмені. Будеш, кізонько, тепло спати, Будуть снитися козенята, Будуть снитися два синочки, Ходи, кізонько, до хлівочка.[Приєднана картинка]