За вечором пряним, де сонце і мед, Де птаха щебече про щось щебетлива, Де небо ховає в кишеню секрет Про зорі прозорі, про хмари і зливи, Де спомином дивним мене обпекло, Де думать про смертне відверто зарано, Я думав про Вас, і прозоро було, І сонячно так, і медово, і пряно.[Приєднана картинка]

Тихий диптих Блакитний день, свобода і земля, За виднокругом ходить незбагненне, Як мати ніжно пестить немовля, Так сонце ніжно дивиться на мене. Печале – згинь, мої тривоги – цур! Я вирушаю в зовсім інший вимір, Де в тишині пасеться чорний тур, Він точно є, я знаю, він не вимер. *** Чогось...

Читати далі...

Холодні сни, і літо не літує, В календарі заклякли місяці, Упала тінь на землю пресвятую, І біль стікає сіллю по щоці. Дими до неба тягнуть чорні шиї, Кривавим криком труситься ефір, Ідеш у ніч - а там сирена виє І ненаситний пролітає звір.[Приєднана картинка]

І степ, і ніч, і ночі хміль, Непосидючий мліє розум, Чумацький Віз розсипав сіль - Зламалось колесо у воза. Куди не глянь - все дивина, І в дивині усе поснуло, Де вічна баба кам'яна Безсмертним тішиться минулим.[Приєднана картинка]

Тут грусна говоряща лошадь з конюшні іностранних дєл вчора сказала, що брацкій урод "паможет украінцам сбросіть прєступний рєжим Зєлєнского". Саме того не усвідомлюючи, це непарнокопитне створіння, що переїло лаврового листа, проіржало значно більше ніж хотіло: 1. Саме це брацкій урод хоче бачити у наших підручниках з історії в майбутньому. 2. Саме це було зроблено сто років тому: дикуни з Цєнтрального Нєчєрнозємья, прикриваючись "свєрженієм антінароднава рєжима"...

Читати далі...

Червоний вечір пилом пах, Дива ходили світом, У жовтооких гарбузах Лягло спочити літо. Стояли тіні край ріки, Тремкі і нетутешні, І спали втомлені думки Та бачили прийдешнє.[Приєднана картинка]

Вночі сьогодні пахло сіном, І небо зорями текло, І все було таким невинним, Таким замріяним було. Про океан шуміла річка, Про кораблі і про китів, А в полі зайчик хрумкав гичку, Та од сміливості тремтів.[Приєднана картинка]

Я Вас люблю. Пробачте мою душу, І слабкість не засуджуйте мою, Допоки небо очі тихо мружить, Допоки на землі іще стою, Допоки я в життєвій павутині – Терпіть мене і слів моїх полин, А там як є, не Ваша то провина, Що я у Вашім світі не один.[Приєднана картинка]

Мовчи і думай. За світи Зібралось сонце яснолике, Ідуть у ніч тумани дикі, І місяць пробує цвісти. Мовчи і мрій. В твоїм віку Якась неповторима милість: У слові слово народилось І вже агукає в рядку.[Приєднана картинка]

За сонцем – сон, за місяцем – тумани, Та я не сплю – без Вас які тут сни? Ви – береги печалі-океану, Ви – перший блиск моєї сивини. Піду у ніч – там зорі Вами світять, Піду у степ – там Вами все цвіте, І я не я, і літо вже не літо, І в серці щось ворушиться святе.[Приєднана картинка]