Блог rutzit

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Дарунки долі

22.12.16, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Дарунки долі – прокляті дарунки, Чого іще чекати від богів? Від Вас мені немає порятунку, Є тільки лейкопластир слів живих. І більш нічого. І ніхто не знає, Де та межа, яку не перейти, Мені тих слів давно не вистачає, Як Вашої бракує висоти.

Коментарі: 4

rutzit

Много нового

21.12.16, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Вселенская игра Балует в вышине, Неся с собою много Бестолкового. Ты любишь не меня? Люби себя во мне, Тогда узнаешь очень много Нового.

Коментарі: 2

rutzit

Мене тягнули в небо крила

20.12.16, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Мене тягнули в небо крила Моїх, життям не вбитих, мрій, Я знову був незрозумілий, Хоча нечувано простий. Сліпих богів ламала сила Та сонце кидала в зеніт, Ти знов була незрозуміла, І це тягнуло, як магніт. Жаданна відповідь блудила, Та не цуралася того, І знов був світ незрозумілий, А ми – забавою його.

Коментарі: 5

rutzit

Я – не подножный корм

19.12.16, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Я – не подножный корм, Не стёршаяся литера, Я – ураган, я – шторм, Я – красный глаз Юпитера. Я – трудности в пути, Ненужные тревожности, Попробуй, проглоти, Порвёт до невозможности. Со мной и ночь горит, Я – не ходок дорожкою, Я – книга про гранит. Под мягкою обложкою.

Коментарі: 5

rutzit

Напевне так судилось у житті...

18.12.16, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Напевне так судилось у житті – Чекати те, на чого прав немає, І падали хвилини в самоті, І навіть «Ні» мені здавались раєм. Хай слово – ляпас, але ж я – живий, Не скам’яніла степова богиня! Та знову вік, мовчазний та чужий, І світ, немов нездолана пустиня.

Коментарі: 6

rutzit

Ховала доля істину в долонях

17.12.16, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Ховала доля істину в долонях, Шифруючи уміло візерунки, Вік малював сріблинкою по скронях, І не було від цього порятунку. Був кожен подих новим одкровенням, Був кожен погляд альфою святого, І я кипів коханням нескінченним І порятунку не бажав від нього.

Коментарі: 6

rutzit

Спогад

16.12.16, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Життя – безмежний простір океану, Куди не подивись – вода довкруж, Та прийде час, і я минулим стану, М’яким словесним дотиком до душ. Без підлості отрути, без обману, Без солі під розмахом довгих вій, Настане час і спогадом я стану, Живим та теплим в пам’яті твоїй.

Коментарі: 5

rutzit

Нажаль

15.12.16, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

- Де світло Погляду Живого? Чому в очах Одна печаль? Скажи, що трапилось? - Нічого. Я просто трапився. Нажаль…

Коментарі: 5

rutzit

Луноликая

14.12.16, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Луноликая, Лунобликая, Как ещё мне тебя назвать? Лунно-звёздная, Лунно-поздняя, Не достичь мне тебя, не обнять. Лунно-вешняя, Лунно-прежняя, И подобна, всё также, лучу, Лунно-мягкая, Лунно… всякая, Я замены тебе не хочу.

Коментарі: 6

rutzit

Души словесный капитал...

13.12.16, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Души словесный капитал И средоточие печали, Не я всё это сочинял – Мне это всё надиктовали. Догнали, вбили впопыхах Всё, что хотелось, и не очень, И я теперь в одних словах, Что не светлее чёрной ночи.

Коментарі: 2

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

Дарунки долі

Много нового

Мене тягнули в небо крила

Я – не подножный корм

Напевне так судилось у житті...

Ховала доля істину в долонях

Спогад

Нажаль

Луноликая

Души словесный капитал...