Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Ваніль та кава – запахи світанку

Ваніль та кава – запахи світанку Та осередок теплий доброти, Малює сонце полум’ям на ґанку Свої неперевершені світи. Душа вертає з мандрів піднебесних, В яких блукала з почтом чуйних снів, Пробуджуючи ноти безтілесних, Очікуваних найніжніших слів.22.11.2015

Кінця нікому не минути

Кінця нікому не минути, В житті, в дорозі, у судьбі, Та як мені тебе забути? Це все одно що у собі Убити душу. Так світилась Вона у темряві епох, У ній сміялось та журилось Не за одного – за сімох. Долало з нею серце скрути У нескінченній боротьбі. І як мені тебе забути Та себе вбити у собі?21.11.2015

Не лийте смуток

Не лийте смуток Вологі очі, Вас не помітять, Вас не захочуть. Й не варто, очі, Вогнем горіти, Вам кригу в серці Не розтопити. Не стати світлом У морі ночі, Тому прошу я – Вгамуйтесь, очі.21.11.2015

У цьому світі все не так

У цьому світі все не так, І що хотілось та гадалось На жоден крок не наближалось, І тільки будень як хижак Ковтає білопінну слину Та демонструє жовті ікла, Надія зойкнула та зникла, І все, панує порожнина.21.11.2015

Растворённое

Растворено мелькание людей, Гонимых увлеченьем и морокой, И очередь вечерних фонарей Пронизывает небо над дорогой. Дрожит, забыв о прошлой суете, Осенних листьев тонкая натура, Да лишь маячит в синей пустоте Моя нерастворённая фигура.20.11.2015

Відвертий світ демонстративно...

Відвертий світ демонстративно Дає поради всім живим, Та плине день, такий наївний, Що всі сміються вже над ним. І кожна мить, на мене гнівна, Невпинно в тім’ячко клює, Та я живу, такий наївний, Що дивно, чом іще я є.20.11.2015

Я не прощаюсь

Я не прощаюсь, нет и нет, Без Вас мне не к чему стремиться, Вы заменяете мне свет И разрываете границы Приземленного естества Большого и пустого мира, Без Вас нет в жизни волшебства, И все дороги – как пунктиры, Что вроде бы ещё ведут, Но вот куда, зачем – не знаю, И потому прошу уют Оставить слов чудесных рая. И потому прошу рассвет Оставить мне, хотя б частицу, Я не прощаюсь, нет и нет, Без Вас мне не к чему стремиться.20.11.2015

Природа, несомненно, знает

Природа, несомненно, знает Секрет чарующей тоски, Но осень тихо дожигает Свои последние листки. И мне секрет известен тоже, Я с ним пришёл на этот свет, Он до сих пор меня тревожит, Стирая грани прошлых лет.19.11.2015

В душі – сумбур, у серці – смута...

В душі – сумбур, у серці – смута, Думок пришпилюють цвяхи, Напевне, ти моя спокута За непробачені гріхи. На смак – гіркий, пекучий трунок, Який у людях плавить лід, Напевно, ти – мій порятунок, Перепустка в небесний світ.19.11.2015

Творіння болісних потуг

Творіння болісних потуг Та осередок серця спеки, Ти не судьба моя, ти – друг, Незамінимий та далекий. Як джерело дурних напруг, Хоча у чомусь, мабуть, здібний, Я не судьба твоя, я – друг, Знайомий й ніби непотрібний…19.11.2015