Відмови випита отрута
І стогне серце хворобливо,
Я намагаюсь Вас забути,
Та Вас забути неможливо,
Як неможливо залишити
Зомлілу душу на поталу,
І я продовжую бриніти,
Себе вбиваючи помалу.
І я продовжую любити,
Хоч сенсу це давно не має,
Тихенько з Вами говорити,
Але про це ніхто не знає,
Хіба що місяць. Та збагнути
Не може – із якого дива
Я намагаюсь Вас забути,
Бо Вас забути – неможливо.10.11.2015