Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Льётся огонь

Льётся огонь Из фонарных стаканов, Холодно в руки – Перчатки в карманах. Звёздные взгляды Взирают на крыши, Шаг на асфальте Впивается в жижу. Чёрное небо Повсюду разлито, Тянут светящихся окон Магниты. Что-то касается Сердца незримо, Мыли текут Монотонно и мимо.13.01.2016

Скажи хоч щось, як маєш що сказати

Скажи хоч щось, як маєш що сказати, І як не маєш – все одно скажи, Я голос твій на пам'ять хочу взяти Та зберегти у закутках душі. Не може хтось без відео чи фото, В таких, мабуть, з фантазією – жах, Мене ж влаштує, жадана турбота, Застиглий подих, схований в словах. Хай за вікном зима холодна виє І старий дім тепла не вбереже, Та голос твій у зиму цю зігріє, Нехай вона не скінчиться уже. Нехай майбутнє вкриє сніг лапатий Й будемо ми із вірою ...

Читати далі...

Ночь. Завял заката лепесток

Ночь. Завял заката лепесток, В снах пришедших будущее грезится, Выпустило небо коготок Жёлтого, отточенного месяца. Ветер осерчал и в окна бьёт Ветками, корявыми, несчётными, Холодом надраивает лёд И часы уходят подворотнями.12.01.2016

И двигал жизнь сердечный клапан

И двигал жизнь сердечный клапан, Вверх-вниз, работой упоён, Кто память только поцарапал, А кто-то – врезался в неё Словами, делом, взглядом или Иной был способ, поверней, И свысока за тем следили Уколы звёздные огней.12.01.2016

Знай, я чекаю на тебе

Якщо у сонця Закінчиться сила Й зорі зітліють На небі, Вітер зірве Та сховає вітрила, Знай, я чекаю На тебе. Якщо життя відсахнеться Та вдача Не нагадає Про себе, Й дні будуть йти Так, як їм заманеться, Знай, я чекаю На тебе. Якщо у погляді, Слові твоєму Більш не відчують Потреби, Й доля для інших Напише поеми, Знай, я чекаю На тебе. Якщо із Богом Не вийде розмови Й...

Читати далі...

Здається, що це – професія

Здається, що це – професія, За це, ніби, платять гроші, Гризуться, як шавки, конфесії, Гризуться й убогі, й вельможі. Й не соромно їм лицемірити, Доводячи свою думку, Що тільки по-їхньому вірити Правильно, решта – до пекла струнко. Який їсти хліб, як пити вино, Яку обирати дорогу, Нібито Богові не все одно, Як вірити треба у Нього.11.01.2016

Небо у ночи в плену

Небо у ночи в плену, Тучи берет нахлобучило, Рвёт на куски тишину Весельный выкрик уключины. Это, свой начав отсчёт, И, подавляя истерику, Лодка событий плывёт, Раз оттолкнувшись от берега. Тут был оставлен закат, Брошены были тревожности, Лодке вернуться назад Смысла нет до невозможности. Время теряет длину, Но до вниманья голодное, Небо у ночи в плену, Лодка событий – свободная.11.01.2016

Январь на зиму – не похож

Январь на зиму – не похож, Хоть он богатый белым цветом, Но на дворе буянит дождь И перечёркивает это. Пусть равнодушен он к теплу, И месяц вроде бы и зимний, Январь стекает по стеклу, Поддавшись козням мокрым ливня. И всё равно что завтра ждёт, Он не приемлет аргументов, А утром будет гололёд Считать количество клиентов.11.01.2016

Мне говорят, что всё решили

Мне говорят, что всё решили За нас – куда поставить ногу, Куда смотреть, клониться или Что подобрать себе в дорогу. Что говорить, как дни сжигать, Себя оправдывая яро, Что помнить и чего не знать, Что спрятать в глубине футляра Своей души. Да и её Ведут за нас к последней точке, Где ждёт поживы вороньё, Не заикаясь об отсрочке. А там, в конце, пускать под нож Святых и грешных – без разбора, Но я не верю ни на грош И рвусь вести с богами споры.10.01...

Читати далі...

Пробачте дні, що вас змінив на ночі

Пробачте дні, що вас змінив на ночі, Ви – добрі, теплі, сонячні такі, Та ночі, незрівняні і співочі, У почуттях відверті та п’янкі. Є у ночей і те, що вам бракує – Ледь-ледь відчутний присмак таємниць, Він серце розтривожене гамує До перших жвавих сполохів зірниць.10.01.2016