Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Мій світлий сон, що ярить мою кров

Мій світлий сон, що ярить мою кров, Прототип неповторний Галатеї, Не хочеш говорити про любов? Давай я помовчу тобі про неї. О, мріє недоторкана моя! Невиліковна смута потаємна! Послухай тишу, в ній сховаю я Усе, що говорити вже даремно. Усе, що я тобі недосказав, Недобринів під небом неозорим, Не розілляв росою поміж трав, І не довірив зорям яснозорим. Це – глибше таємниць забутих мов, Це – край душі та межа апогею. Не хочеш говорити про ...

Читати далі...

Донька чарівна й добра Єви

Донька чарівна й добра Єви,Моїх думок небесний храм,Я вдячний Вам за те, що є Ви,Хоч я, нажаль, не Ваш Адам.І не садити нам дерева,Не йти у зоряні поля,Та вдячний я за те, що є Ви,За те, що носить Вас земля.Ви - туга та печаль серцева,І джерело безсмертних фраз,Та знайте, вдячний я, що є Ви,Мій в небеса дороговказ.03.03.2016

Ломиться сквозь ворота рая?

Ломиться сквозь ворота рая?У рая - никаких ворот,Туда нас совесть не пускаетИ мало кто к себе зовёт.Так что же, в ад? И ада нету,Не нужен он совсем судьбе,Ведь ада жаркую планетуМы носим, грешные, в себе.03.01.2016

Рутина

Рутина. Тина. Тина. Тина. Ни воя ветра, ни огня, Лишь с туч кочующих кручина Дождём холодным на меня. В болото тянут впечатленья… А может, страсти не тая, Оставить всё и жизни тленье Сменить на вспышку бытия? А может, миру не поддаться, Схватить рукой за горло страх, И фейерверком разорваться В уныло-серых небесах?02.01.2016

Луны полночный свет поблек

Луны полночный свет поблек. Проснулся ветер. Тихо дует. И небом выстраданный снег Напомнил всем, что существует. Что существует дух зимы, Что долго прятаться любила, И волновать людей умы У той зимы ещё есть сила.02.01.2016

Моїх років у часі тане дим

Моїх років у часі тане дим І серця тихо гасне амплітуда, І є слова, що до вподоби тим, У кого все було або ще буде. Але не Вам. Ви квітнете тепер, Живете тим, що я давно не маю, І я для Вас уже неначе вмер, І подих мій до Вас не долітає. А якщо долітає, то й тоді Не чуєте, не хочете відчути, І він один летить у висоті, Луна моєї внутрішньої смути.02.01.2016

У когось в серці все давно дрімає

У когось в серці все давно дрімає, А в когось і хвилини не було, Й тому не ллє добра, не зігріває Зсередини омріяне тепло, Шукає щастя, а його – немає… Та я щасливий, бо іще кохаю І осягаю рими ремесло.01.01.2016

Іду у день

Іду у день. Той самий вічний день, Який усі бажають, та не мають, Хоч він живе у відчуттях лишень, Але він є, якщо про нього знають. Шлях непростий, далекий, та проте Ніщо на тим шляху не заважає, І я іду, бо вірую у те, Що щастю там мене не вистачає. 01.01.2016

Підперезалось небо світанком

Надягнувши блакитний халат, Підперезалось небо світанком, Потягнулось солодко та п’янко, Й загасило нічний зорепад. І торкнулось промінням чола Ніжно-ніжно, грайливо, пестливо, І, нарешті, покликала диво Кави терпкої чорна смола.01.01.2016

Минали довгі-довгі дні

Минали довгі-довгі дні, Рвались в напрузі сухожилля, Життя хмільне варило зілля, Аби позбутись божевілля, Шукалась істина в вині, Але знаходилось похмілля…31.12.2015