Холодний вечір ходить по траві...

Холодний вечір ходить по траві,

Червоним сонцем пагорби политі,

І сниться сон, в якому всі живі

І осінь дозріває соковита.

Ворушить вітер пишними крильми

Та вербами хитає золотими,

Немає болю, пустки та зими

І голосно сміються побратими.

Чарує тиша, чути небеса

В якомусь неповторному регістрі,

І смерті десь іржавіє коса

І порохом не обпікає ніздрі.

Якби цей сон продовжити змогли

В реальності усі, хто були з нами…

Невидимі літають янголи

І пестять сплячих теплими руками.