Профіль

Voloszka

Voloszka

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Ти осінь

З тобою…Але без тебе…

Назавжди в моєму серці.

Молитва лине до неба ,

Хай доля тобі всміхнеться.

 

Навіщо на дві частини

Я душу знов розриваю?

І в ночі палких обіймах

З ім’ям твоїм засинаю?

 

Ти знов есемески пишеш,

Та голос мій все ж не почуєш.

І серця мого не покришиш,

І мрію мою не зруйнуєш.

 

Не треба плекати надії,

Не варто нам зустрічатись.

Сама вже собі я не вірю,

Боюся з тобою зостатись…

 

Ти – спогадів ліс дрімучий,

Ти - срібна сльоза на папері.

Ти – осінь… А я назустріч

Весні вже відкрила двері.

Весна


Какого цвета весна?

Зелёного с перламутром.

К нам скоро придёт она,

И радужным станет утро.

 

Какого вкуса весна?

Ванильного капучино.

Любви ароматом полна

И благоуханьем жасмина.

 

Какая на ощупь весна?

Как шёлка касание белого.

Как сладкой истомы волна

От поцелуя первого.

Широкий шлях

Куди прийшли? Й чого чекали?

Хіба ж так довго ми цього шукали?

А потім скажем, що не відали й не знали,

Закрили очі нам і просто зомбували.

 

Тиран нам обіцяє шлях широкий,

Куди поведе ця дорога? На Голгофу…

Так і Христа колись у славі зустрічали,

А потім зрадили й бездушно розіп’яли.

 

Нам право вибору завжди згори дається,

Що оберемо собі, те і відгукнеться.

Це не прокляття і не кара це від Бога,

Це в прірву нами вибрана дорога.

 

Сліпці ведуть…Сліпці ідуть за ними,

Захоплюючись ідеалами чужими.

Нам заповів Господь за ворогів молитись,

І просвітління розуму для них просити.

 

Попереду – важка хрЕсна дорога.

Та все ж за НАМИ буде світла перемога.

Ми не дамо її порвати на частини!

Жила і буде жити незалежна Україна!

Художник и Муза


Зачем ты бросила его?

Ведь ты была его мечтою.

Ты стала Музой для него,

Он называл тебя Весною.

 

Карандаши он в руки брал,

Пленён твоею красотою.

Твою улыбку рисовал,

Дышал и жил одной тобою.

 

Он сердце для тебя открыл,

Но стал очередной игрушкой.

Любовь и страсть тебе дарил,

Но для тебя был погремушкой.

 

Он тебе душу распахнул,

Но ты всё большего хотела.

Однажды, крыльями взмахнув,

К другому принцу улетела.

 

Какой мечты твоей предел?

Добилась ты, чего хотела.

Ты в клетке золотой теперь,

Но до твоей любви нет принцу дела.

 

ОН галерею личную открыл,

От женщин просто нет ему отбоя.

Но больше никогда он не любил,

Остался сердцем навсегда с тобою.

 

Здесь каждый выбирает, что же лучше?

Искать  душевные любви богатства,

Иль, растоптавши чьи-то чувства,

Красивою пустышкою остаться…

 

Свіча


Викину я з серця хуртовину,

І запалю в ньому зіроньку-свічу.

Я в думках своїх до тебе лину,

І у снах своїх до тебе я лечу.

 

Мить без тебе вічністю здається,

У твоєму погляді я загубила світ.

А ім"я твоє записане у серці,

Ти подарував мені душі політ.

 

І коли у в твої очі я дивлюся,

Як від вітру свічка,я палаю.

Наче віск,від ніжності топлюся,

Бо нестримно я тебе кохаю.

 

 

Две планеты

 

Мы живём на разных полюсах,

Две планеты с разными орбитами.

Снова пишешь моё имя в небесах,

Ты душой своею светлою, открытою.

 

Мы с тобой - как две далёкие звезды,

За любовь свою не требуем награды.

Пусть не будет в твоём сердце пустоты,

Спи спокойно, а мой Ангел будет рядом.


 

Останься

Прости…уходи…

Постой…Подожди…

Ответь…Промолчи…

Забудь…Не кричи…

Оглянись у дверИ…

И в глаза посмотри…

Иди…Не держу…

Почему?..Не скажу…

Не грусти…Улыбнись…

И к губам прикоснись…

Сладкий плен…Сердца стук…

И тепло твоих рук…

Я не верю словам…

Ни слезам, ни мечтам…

Ну зачем?..Вновь твердишь

"Никому не отдам…"

Я живу на весах…

То в лучах, то во льдах…

Что ж ты ждёшь?...Мой ответ?..

Может "Да", может"Нет"…

Ты понять не пытайся…

Лишь в любви растворяйся…

Нежной страсти предайся…

В моём сердце останься…

Дорога до світла


Чому у серці знов невидима тривога?

І куди далі поведе нас ця дорога?

Де правда і чия у тім провина?

Є наслідки,отже була й причина.

 

І замість того,щоб невпинно нарікати,

Потрібно час від часу логіку включати.

Десятиліттями нам очі закривали,

Святині нищили і віру руйнували.

 

Хіба за рік чи два можливо відновити

Те,що роками намагалися убити?

Самі ж своє майбутнє обираєм.

Хто ж винен,що ми маєм те,що маєм?

 

Назад шляху нема,вперед важка дорога.

То ж,може,час вже навернутися до Бога?

До світла із пітьми уже зробили кроки,

До перемоги залишИлось мало...20років.

 

В священній книзі все давно розкрито,

Хто хоче бачити,для того це відкрито.

З пустелі вийдемо,здолавши перешкоди.

Бо гідні зватися Його святим народом.

 

Ми до мети дійдем під гаслом світлим

Іще у єдності й соборності розквітне

У сонця променях під небом синім

Золотокупольна свята наша Вкраїна.