Здравствуйте, дорогие! Что сегодня за дата знает каждый школьник. Ведь в эти дни проводят литературные вечера, поетические конкурсы, концерты...... Когда то мы очень трепетно относились к Шевченковским дням, это было целое событие! И я готовилась:) Помню, приболела и в школу не ходила, но свой "долг" выполнила.....написала большой, патриотический стих:))который оставил приятные воспоминания о школьных днях:) Вот...зацените:) [Приєднана картинка] Таких не знайдеш...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Привет, привет! Тебе пишу...Стою сейчас в окно гляжу,А за окном ноябрь хмурыйПугает нас свирепой бурей.Грусть размывает на стекле...А я скучаю по тебе.Ты сердце согреваешь в стужу.Как солнце ты сейчас мне нужен.Ты дорог мне мой друг, поверь,Тебе всегда открыта дверь.Хочу с тобой делить я зимы,Как день и ночь не разделимы.Жаль, ты не со мною в этот вечер...Рядом лишь ночь, ноябрский ветерРвет струны сердца и на нихИграет танго на двоих.Стихает песня, стынет муза,И снова...

Читати далі...

Листаю тетрадку-там слов много разных:местами красивых,и несуразных.Немножко там грусти,лишь малость печали,и даже о счастьитам строки мечтали.Пришло вдохновенье!Рука содрогнулась...Чернилами чувствабумаги коснулись.И как бы не ранилистрофы до крови,бумага,-как мрамор,не чувствует боли.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Мелодия сыграназамерли ноты,Но клавиши помняттепло твоих рук.И сердце как птичкав груди затрепещет,Услышав знакомогоголоса звук.Пусть он станет ветром,туманом осеннимПрохладным утромобнимет меня...Дыханием нежнок щеке прикоснувшись,Знакомую песнюнашепчет любя...

[Приєднана картинка]О зливо, змий мої тривоги,Сльози страждань і тяготи.Розмий, прошу, усі дороги,Які ведуть до самоти.О вітер, вільний, без домівки,Даруй порив душі зімлілій,Що ніби кадр старої плівкиЗавжди у фарбі чорно-білій.Лиш ти, о місяце прекрасний,Блідий принц ночі, темноти,Даруєш спокій й погляд яснийІз висоти небес краси.Ви, зорі, ніжні, сизокриліЦарівни по заходу дня,Такі жадані ви і милі,Лиш споглядаєте здаля...Даруйте неба ви блакиті,Свободи й радості ковток.Даруйте лиш любові...

Читати далі...

* * *Над Львовом сьомі весни бігли, дощу і сонця балаган, ми бавились в словесні ігри, як місто бавиться в туман. Ми говорили про погоду, про спільні справи, те і се, а небо лило, лило воду над чимсь не сказаним іще. Над чимсь, захованим за брами, над чимсь, не вдягненим в слова Любов стояла поміж нами, як непоміченість, німа. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]В мене не руки, - крила, в мене не мрії, - коні. Все, що весна зронила, я узяла в долоні. Все, що родило літо, я помістила в душу. В мене не руки, - крила - ними злетіти мушу. Неба холодні скроні, яблуні пахнуть грозою. В мене не мрії, - коні. Вони десь там, з тобою.

[Приєднана картинка]Я замість тебе полюбила б осінь, хоч ви обоє б'єте без ножа, і у обох в душі чорніє просинь, та їй я рідна, а тобі чужа. Вона кидає золото, знадлива, а ти - привіти й погляди чудні. Вона - кокетка. А проте - правдива. Тебе забуду, полюблю її.

[Приєднана картинка]В потоці облич знайду лиш однеМіж тисяч зір мене твоя зігрієЗабуде серце, що було сумнеЗнов усміхнеться і тобі зрадіє.Між голосів почую тільки твійМіж гарних слів мені твої лиш миліВід глибини утрачених надійБез тебе я звільнитися не в силі.Я поділю всі радощі на двохЩоб в твое серце не ввійшли тривоги.Благословить хай милосердний БогТвої стежки, стежинки і дороги! &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Зачем же ты, милая, так изменилась?Зачем потушила улыбку в глазах?Зачем же ты в горестях вся растворилась?Зачем утопаешь в соленых слезах?К чему все страданья и горькие речи?К чему ворошить что минуло давно?К чему зажигать давно погасшие свечи?К чему искать то, что листвой занесло?Ты знаешь, печаль в этом мире не вечна,Ты сможешь найти понимание в нем!Ты будешь дышать, ведь мечта безгранична!Любить и сгорать вечной страсти огнем!