Перш за все хочу подякувати Віктору Пінчуку, пані Олені, YES за цю фантастичну подію.

Подивіться як змінився наш «Арсенал», як футуристично він зараз виглядає – підходу до аудиторії, до тих, хто виступає.

Я дякую за це стратегічне бачення майбутнього, яке сьогодні ми маємо обговорити.

Я дякую за те, що ми продовжуємо традицію, яку ми встановили на минулій Ялтинській конференції – ми віримо, що наша зустріч наступного року відбудеться в Ялті. Не колись, а наступного року. Ми маємо бути оптимістами.

Шановні пані та панове!

Дорогі співвітчизники, які дивляться зараз нас у прямому ефірі!

Я щиро радий вітати вас на ювілейній зустрічі Ялтинської європейської стратегії. Мені здається, ми вже довели не один раз, що це найкраще місце для того, щоб обговорювати стратегію і я з приємністю зараз бачу величезну кількість щирих друзів України. Я хотів би перш за все подякувати кожному з вас за вашу тверду, незмінну та багаторічну підтримку нашої держави, яку ви демонструєте не тільки словами, а конкретними справами, конкретними діями.

Я хотів подякувати пані Керсті Кальюлайд, хотів би сказати, що Президент Естонії є яскравий приклад особистого лідерства у підтримці України.

І я радий вітати великого друга мого і великого друга України Валдіса Домбровскіса. Я дякую, що сьогодні підписаний документ, який ми сьогодні підпишемо – документ про надання Україні макрофінансової допомоги, про яку ми домовились на саміті «Східного партнерства». Спасибі за рішення продовжити санкції проти понад ста п’ятдесяти фізичних осіб та близько п`ятдесяти російських компаній. І новина про те, що Суд Євросоюзу зараз відмовився знімати санкції з російських компаній, з російських банків нас теж, як ви розумієте, порадувала.

Окремо хотів би привітати гостей із Сполучених Штатів Америки. Відносини між Києвом і Вашингтоном ніколи, наголошую, ніколи не були такими близькими і такими ефективними, як в останні роки. І до цього, щоб це відбулося, стало реальністю, долучилося дуже багато людей і з Білого дому, і з Капітолію. Але особливо хотілося б згадати сенатора Джона Маккейна і його дуже унікальну роль в підтримці нашої держави. Він по-справжньому був великим другом України, він був відданим захисником західних цінностей і робив все можливе, щоб укріпити трансатлантичну єдність. Я нещодавно повернувся з Вашингтону, де ми брали участь в просто унікальній церемонії прощання з сенатором – я був вражений цим і не міг в цей час не бути там. Земля йому пухом.

Друзі, приємно бачити також наших партнерів з Північноатлантичного альянсу. Наш  діалог з НАТО вже  давно вийшов за межі партнерського на рівень справжніх союзників. Ми маємо чітко це усвідомлювати. Я хочу подякувати і нинішнього Генерального секретаря Єнса Столтенберга, і великого друга України Генерального секретаря Расмусена – ми вітаємо вас і спасибі, що ми разом.

Шановні друзі, учасники Форуму!

Багато що змінилося за рік з минулої Ялтинської конференції. Але «Наступний рік у Ялті» - залишилося. За рік, що минув, багато хто, напевно, пригадує  тодішню нашу дискусію. Це була гостра дискусія. Одним із її результатів, пам’ятаєте як гостро стояло питання Вищого антикорупційного суду? Чи буде чи ні він створений? Хочу скористатися цією можливістю – сьогодні 14 вересня, 15 закінчується термін прийняття документів від кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. Молоді, амбітні, справжні патріоти і професіонали – хто ще не встиг або не вирішив подавати чи ні – прошу брати участь в конкурсі. Без вас цього не має відбутися. Це ваша роль в побудові нової України. Ваша роль у візії нового майбутнього України як країни, яка успішно долає корупцію.

За цей рік ми також ухвалили низку інших важливих реформаторських рішень. Ми прийняли Закон «Про національну безпеку України». Чому це так важливо? Тому, що нарешті він відкриває, створює всю законодавчу базу і відкриває з боку України двері до Північноатлантичного альянсу. Нагадаю, що чотири роки тому, коли я був обраний Президентом, на законодавчому рівні офіцерам НАТО було заборонено входити і до Генерального штабу, і до Міністерства оборони. Був прийнятий Закон про кібербезпеку, проведена медична, освітня реформа, надзвичайно революційний реформаторський Закон про приватизацію. Нарешті скасований валютний декрет, який, мені здається, ще Леонід Данилович підписав уже 25 років тому про обмеження валютної свободи. Тоді це був вимушений крок. І зараз ми з впевненістю дивимося в майбутнє і тому прийняте це рішення.

Ще один рівень свободи у прямому діалозі з бізнесом, виконуючи побажання бізнесу, коли у нас є через безвізовий режим свобода руху людей, свобода руху товарів через поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, вільний рух послуг і вільний рух капіталів. Це ознака цивілізованої європейської країни. Нарешті прийняті закони про акціонерні товариства та товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Дякую Парламенту, що він проголосував президентські пропозиції до Закону про єдине вікно на митниці – не треба ходити по всяких чиновниках, бюрократах, а інколи корупціонерах – треба обмежити контакти людини і держави і зробити їх максимально прозорими. .

Так, ми не стоїмо на місці, і піднялися у світовому рейтингу інновацій. ProZorro стало не лише символом антикорупції. Воно побудоване на хмарних технологіях, на відкритому коді, SCRUM-технологіях. Запущено єдиний веб-портал використання публічних коштів з десятками мільйонів документів  у форматі відкритих даних. Немає більше бар’єру для того, хто хоче брати участь у цьому процесі. Електронні державні послуги стають, нарешті, символом нашого життя. Багато було розмов про blockchain. Розпочато, нарешті, процес переведення на blockchain Державного земельного кадастру, Реєстру речових прав.  Національний банк готується до запуску національних електронних грошей.

Реформа системи охорони здоров’я, яка була підтримана багатьма з вас і відбулася дякуючи вам зараз передбачає, уявіть собі, запуск телемедицини на селі, рятуючи життя тисяч українських селян. І високий динамізм в інноваціях характерний зараз і для української фармацевтики. Ми впроваджуємо інновації в освіті, в школах та університетах. Друзі, батьки. В кого цього року діти пішли у перший клас – це інша школа. Це не просто слоган «Нова українська школа» - це школа, де дітей поважають, де вони не сидять в класах, де вчителі, які пройшли перепідготовку, шанують і діти прагнуть вже йти назад до школи. Витратьте час, прийдіть у перший клас і подивіться як змінилася і що означає нова українська школа.

Друзі, IT-галузь зараз формує 3% ВВП, а в структурі українського експорту нарешті посідає третє місце після агрокомплексу та металургії. На стику АПК та IT народжується нова галузь – agritech. Цього слова не було ще декілька років тому.

https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-15-j-shorichnij-zustrichi-yaltinskoyi-y-49590

Під час візиту до Кропивницького з нагоди Дня міста Президент Петро Порошенко відвідав 3-й окремий полк Сил спеціального призначення Збройних Сил України імені князя Святослава Хороброго, де ознайомився зі славним героїчним шляхом частини та оглянув відновлені приміщення частини, зокрема їдальні.

Кімната бойової слави включає в себе кілька залів з різними за тематикою експозицій, починаючи від перших днів російської окупації і до сьогоднішнього дня.

Усі артефакти були зібрані бійцями полку в ході бойових дій. Тут, зокрема, можна побачити зброю, форму, спорядження та прапори, які належали російським окупантам та проросійським терористам.

Окремий зал присвячений боям в Донецькому аеропорту, де представлені особисті речі українських спецназівців, бронежилети, які врятували життя українських бійців, фотографії, символічний ключ від ДАПу та прапор, який майорів в аеропорту і був збережений бійцями. Сьогодні цей прапор двічі на рік урочисто піднімають в частині: в День державного прапора та в День полку.

Президент згадав, що в його кабінеті зберігається лялька, яку передали з ДАПу наші воїни-десантники.

Глава держави привітав командира частини полковника Олександра Трепака з днем народження.

«Ми усі пишаємось командиром полку і вашим полком», - сказав Петро Порошенко, додавши, що Кропивницький у нього асоціюється, в першу чергу, з 3-м полком спецназу.

Президент разом з командиром частини вшанували пам’ять загиблих спецпризначенців, яким присвячена окрема експозиція.

«Про таких героїв, як ви, треба знімати фільми», - зазначив Глава держави.

Експерти Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) презентували методичні рекомендації з аналізу декларацій посадовців для активістів і журналістів. Це алгоритм виявлення порушень у декларації, алгоритм подання заяв про порушення до правоохоронних органів, а також механізм дій у випадку, якщо розпорядники декларацій відмовляються надати до них доступ. У методичці враховано не лише передбачений законодавством порядок, але й реальні випадки із судової практики – 77 прикладів порушень та відповідальності за них, розповіли юристи ІРРП на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Алгоритм підготували на основі власного досвіду аналізу декларацій чиновників комунальних і державних підприємств та топ-посадовців. Серед них – 3340 паперових декларацій, які подавалися між 2011 роком і запровадженням електронного декларування. «Ми перевірили декларації чиновників та направили до антикорупційних органів 144 заяви. Зокрема, заяви направили до НАЗК, НАБУ, прокуратур місцевого і обласного рівня та Генеральної прокуратури. За результатами поданих нами заяв було порушено кримінальні справи. Проводиться дві повні перевірки, також були складені протоколи для притягнення посадовців до адміністративної відповідальності», – розповіла Оксана Максименюк, медіа-юристка, адвокатка ІРРП. «Цей механізм ефективно працює, але 1,5 роки – недостатній час для того, щоб продемонструвати результати. Ми продовжимо стежити за тим, які результати наших звернень», – зазначила Людмила Панкратова, медіа-юристка і адвокатка ІРРП.

Іноді декларації допомагали виявити порушення, напряму не пов’язані з декларуванням – наприклад, що підприємство депутата фінансувало політичну партію, або ж що чиновник вказав неправдиву інформацію у документах, переданих до іншого органу влади.

За підсумками аналізу, експерти підготували пропозиції змін, які допоможуть ліквідувати існуючі прогалини у законодавстві. Зокрема, це зміна строків складання протоколу порушення (стаття 354 Кодексу про адміністративні правопорушення) та строків накладення стягнення за порушення (ст. 38 КПаП) – з існуючими темпами розгляду справ, строки є недостатніми. Пропонують також надати працівникам Нацполіції право оформлювати протокол, та надати право прокурорам оскаржувати рішення судів 1-ї інстанції. «Також просимо внести зміни до Кримінального кодексу, оскільки у статтях 172 та 369-2 міститься посилання на стару редакцію закону про запобігання і протидію корупції, що робить статтю недійсною», – додала Оксана Максименюк.

Ще один недолік законодавства – що зараз на етапі конкурсу на певні посади, якщо це не спеціальний конкурс, кандидати не зобов’язані подавати декларацію – її має подавати тільки переможець. Немає відповідальності за несвоєчасне подання декларації кандидата, тому що ця особа ще не є держслужбовцем. Юристи звернули увагу, що зараз фактично немає часових обмежень для внесення виправлень у власну декларацію. «Формально – це 10 днів. На практиці, суди почали змушувати НАЗК дозволяти декларантам вносити зміни будь-коли. Була ситуація з головою обладміністрації, коли він подав виправлену декларацію через 2 роки», – зазначив Олександр Волошин, юрист ІРРП.

У законодавстві недостатньо чітко прописано, які саме посадові особи зобов’язані подавати декларації. Зокрема, це стосується керівників комунальних та державних підприємств. Є проблеми з доступом до декларацій певної категорії посадових осіб. В окремих випадках розпорядники декларацій – установи, де працюють посадовці – надають їх, іноді доступ доводиться відстоювати у суді, зокрема, щодо працівників СБУ. «У нас були виграші на місцевому рівні […] Але декларації працівників СБУ на вищому рівні нам поки що отримати не вдалося, ми зараз на стадії касаційного провадження – це питання вирішує Верховний суд», – розповіла Людмила Панкратова.

http://uacrisis.org/ua/68562-irrp

Президент Петро Порошенко вважає підписання угоди купівлі-продажу акцій між компаніями Mriya Farming PLC та Saudi Agricultural and Livestock Investment Company щодо продажу компаній Mriya Holding Cyprus Limited та Mriya Trading Cyprus Ltd надзвичайно важливою подією, оскільки є свідченням якісної зміни інвестиційного клімату в нашій державі, відновлення віри інвесторів та їх готовність вкладати кошти в Україну.

Петро Порошенко назвав важливим той факт, що сьогодні реалізовується у конкретні кроки інтерес наших арабських партнерів та плани інвестицій в Україну з боку найбільших світових інвесторів, який був засвідчений під його візиту до Саудівської Аравії.

«Сьогодні це є найбільший контракт, найбільша купівля в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Сьогодні це перша знакова інвестиція суверенного фонду Саудівської Аравії і суверенного фонду всіх країн світу в українські активи», - також підкреслив Президент.

«Сьогодні це перша інвестиція такого масштабу після початку російської агресії в 2014 році, що означає відновлення віри інвесторів в Україну, в основні галузі української економіки», - особливо акцентував Глава держави.

Петро Порошенко звернув увагу, що цей контракт не означає купівлю української землі. «Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в український аграрний комплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, підвищенню експорту, підвищенню надходження валютної виручки, створення високооплачуваних нових робочих місць», - констатував Президент.

За його словами також було проведено переговори з інвесторами, під час яких досягнуто домовленості про те, що підписання зазначеної угоди, -  це лише початок «надзвичайно важливого процесу» і надалі обсяг інвестицій, в тому числі SALIC і з боку суверенного фонду, в Україні будуть зростати.

Глава держави розповів про важливі для української економіки події, які відбулися останнього місяця. Зокрема, про надходження 200 млн доларів з боку компанії Bayer з інвестиції в насіннєвий завод, 450 мільйонів доларів від компанії NBT з Норвегії, яка інвестувала у відновлювальну енергетику.

Також Президент анонсував відкриття наступного тижня в Миколаївській області переробного виробництва, згадав нещодавнє відкриття магазину H&M, початок польотів лоукостера Ryanair з українських аеропортів. Петро Порошенко також зазначив, що вчора надійшов перший локомотив General Electric, а сьогодні вранці відбувся запуск проекту IKEA в Україні.

«Це події лише одного місяця, це темпи розвитку України і результати імплементації реформ», - наголосив Президент.

Глава держави також зауважив, що минулого року було розпочато процес, а сьогодні вже підписується документ.

Керуючий директор компанії SALIC Халед Аль-Абуді зауважив, що це не перша інвестиція в Україну, але вперше в такому масштабі. «Ми налаштовані і в подальшому продовжувати нашу діяльність, і ця угода із компанією «Мрія» є відновленням діяльності агрохолдінгу. Ми налаштовані на те, щоб підвищити ефективність виробництва… І це не є останньою нашою інвестицією в Україну. Ми розглядаємо можливості інвестування в інші сектори», - наголосив він.

Керуючий директор компанії SALIC висловив сподівання, що інші інвестори з Саудівської Аравії зацікавляться Україною.

https://www.president.gov.ua/news/ce-najbilshij-kontrakt-v-silskogospodarskomu-sektori-za-vsyu-49526

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з головним виконавчим директором IKEA у Південно-Східній Європі Стефаном Вановербеке привітав рішення про відкриття магазину IKEA в Україні.

«На жаль, це могло відбутися принаймні 10 років тому. Але інвестиційний клімат не дозволив IKEA прийняти правильне рішення у той час. І лише зараз, після того, як була налагоджена ефективна робота, і тоді, коли IKEA знайшла надійних партнерів за сприяння держави, констатуючи покращення інвестиційного клімату, було прийнято це надзвичайно важливе рішення», - наголосив Президент.

«Чому це так важливо? Бо IKEA — дуже знаковий бренд. І мені дуже імпонує ваш слоган як створення кращого повсякденного життя. Це оптимальне співвідношення ціна, якість і надійність», - додав Петро Порошенко. Він відзначив, що в Києві відкриється магазин IKEA нової концепції - так званий city store, який також впроваджується в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Стокгольмі, Мадриді, Копенгагені тощо. Президент зауважив, що мільйон потенційних споживачів вже чекають відкриття IKEA.

«Я теж чекаю. Але я чекаю, коли буде наступний, другий, етап, коли IKEA прийме рішення щодо розміщення тут власного виробництва. Україна для цього має все – сировину, деревину, високопрофесійний персонал, унікальні торгівельні угоди з ЄС і багатьма іншими країнами і всі умови для виготовлення якісної конкурентоздатної продукції», - додав Глава держави.

Глава держави наголосив, що нині продовжується робота для покращення інвестиційної привабливості країни. Зокрема, нещодавно шведський бренд H&M запрацював в Україні, а також було підписано угоду про інвестиції у відновлювальну енергетику з боку норвезької компанії. Президент розповів, що ще планується рішення щодо інвестицій саудівської компанії у аграрний сектор та очікується прихід бренду Decathlon.

«Інвестиційний бум, який на сьогоднішній день відбувається, є яскравою ознакою довіри до України з боку світових інвесторів», - зауважив він.

У свою чергу, головний виконавчий директор IKEA у Південно-Східній Європі Стефан Вановербеке зазначив: «Віримо, що Україна важлива країна в Європі. І ми бачимо, що це правильний час для IKEA бути тут». За його словами, перший магазин в Києві буде відкритий наступного року.

https://www.president.gov.ua/news/ikea-duzhe-znakovij-brend-prezident-na-zustrichi-z-golovnim-49522

США також в ніч з 6 на 7 вересня внесли в санкційні списки щодо Сирії чотири фізичні особи та п’ять організацій. До них потрапили, в тому числі, й ті, які причетні до поставок нафти і озброєнь сирійському уряду. Йдеться про дві компанії з Лівану, дві – із Сирії та одну фірму з ОАЕ. Серед фізичних осіб – три сирійця і один ліванець, інформують Економічні Новини.

Про інтереси різних сторін

7 вересня ситуація в провінції Ідліб стала ще більше загострюватися. США попередили Росію, щоб вона не оскаржувала їх військову присутність в цій країні. Дійсно, адже Америка хоче убезпечити своїх військових, присутніх на базі Ет-Танфа в провінції Хомс. Також у США є побоювання з приводу того, що РФ може застосувати для своїх ударів авіацію і корабельну зброю, й це небезпідставно.

Як повідомляє SNN, 7 вересня Росія попередила США, що її авіація, а також сирійські урядові війська готуються до нападу на регіон на півдні країни. Саме там розміщено чималу кількість американських військових баз.

Читайте: Ізраїль атакував іранські об'єкти в Сирії

США також бояться, що наступ сирійських військ і російської армії, що може супроводжуватися використанням хімічної зброї, призведе до чималих потоків біженців.

РФ у свою чергу запропонувала США назвати ті об’єкти в Сирії, які, на думку американців, причетні до виробництва або зберігання хімічної зброї, та спрямувати туди фахівців із заборони цієї зброї. Сьогодні ситуацію у провінції Ідліб має розглянути Рада Безпеки ООН.

Як бачимо, крім Росії, США та Ізраїлю в конфлікті прямо беруть участь Туреччина та Іран, а опосередковано ще і сунітські монархії Затоки. Пояснюється це тим, що в Сирії має місце ще й чергова серія одвічних розборок між двома протиборчими течіями ісламу – сунітами і шиїтами, де останні представлені крім Ірану ліванською Хезболлою, а також загонами афганських шиїтів і єменських хуссеітов. І це не кажучи вже про сирійську правлячу меншість алавітів, яких вважають близькими до шиїзму.

Читайте: Україна серйозно збільшить торгівлю з Ізраїлем

У свою чергу, суніти представлені як помірною опозицією до сирійського режиму, так і ісламськими терористами, у тому числі місцевим відокремленням Аль-Каїди, і не добитою остаточно терористичною Ісламською державою Іраку і Леванту (ІГІЛ).

Втручання Туреччини зумовлено передусім курдською проблемою, яка загострилася в ході сирійського конфлікту. Словом, щоб зрозуміти дії, інтереси і мотиви зовнішніх гравців, які загрожують глобальним конфліктом, слід для початку зрозуміти сам конфлікт, який є складним, багаторівневим і багатогранним, його історію та динаміку.

Від демократизації до ісламського екстремізму

Спершу події в Сирії вважалися складовою так званої арабської весни, що почалася в Тунісі, підхопленою в Лівії та Єгипті, яка докотилася до Сирії і ознаменувалася підривом і/або руйнуванням авторитарних або фашистських режимів, що правили в цих країнах. Але незабаром в Сирії, як і в інших країнах, почали чітко вимальовуватися суто місцеві спонукальні мотиви, наприклад, курдське питання і протистояння по осі сунізм-шиїзм, чого в явному вигляді немає, наприклад, у Лівії та Єгипті, в яких у свою чергу були суто місцеві передумови до соціальних вибухів.

Ентузіазм з приводу демократизації арабського світу швидко змінився на наростаючу небезпеку ісламського екстремізму і криваву війну всіх проти всіх. Втім, ще на прикладі Іраку стало очевидним, що диктатури, які правили в деяких арабських країнах, утримували їх від скочування в безодню нескінченного кривавого хаосу з активним зовнішнім втручанням, і як тільки ці режими скидаються, ситуація стає неконтрольованою.

Вкрай мало говориться про те, що так звана арабська весна є, в тому числі, наслідком глобальної економічної кризи 2080-2009 років в ядрі капіталістичної світосистеми, яка спричинила соціальні та військово-політичні катаклізми на арабській периферії цієї системи.

Головні причини сирійського конфлікту, повторимо, крилися всередині самої Сирії. Протягом багатьох років влада країни здійснювала непродуману політику стимулювання сільгоспвиробництва. Це призвело до опустелювання земель і виснаження водних ресурсів. Остаточно сільське господарство знищила посуха 2006-2007 років. Дрібні фермери розорилися, сільгоспвиробництво обвалилося, ціни на продовольство і фураж різко зросли, було знищено майже все поголів’я худоби, і владі довелося вперше за довгі роки робити великі закупівлі продовольства за кордоном.

За даними ООН, в 2010 році до одного мільйона людей 20-мільйонної Сирії опинилися на межі голоду. Приблизно 1,5 млн осіб покинули свої місця проживання і переселилися на околиці великих міст – Дамаск, Алеппо (Халеб), Дейр-ез-Зор, які і без того мали великі проблеми через перенаселеність, відсутність умов, бідність і скупченість. З 2002 по 2010 рік міське населення зросло з 8,9 до 13,8 млн осіб. До внутрішньо переміщених осіб додалися біженці із сусіднього охопленого війною Іраку, чисельність яких тільки за 2003-2007 роки оцінюється в 1,5 млн. Вважається, що мешканці скупчених околиць міст стали соціальною базою суспільного вибуху.

ВВП на душу населення був вищий, ніж в Україні

При цьому Сирія була дуже розвиненою за арабськими мірками країною. У 2010 році, за даними МВФ, ВВП на душу населення становив 4800 доларів, тоді як в Україні в 2017 році ВВП становив приблизно 2600 доларів, і вище 4000 доларів у 2013 році не піднімався. Рівень безробіття в 2010 році в Сирії дорівнював 20% серед дорослих і 30% серед молоді, що цілком порівнянно з Іспанією. Сирія вирізнялася досить високим для свого регіону рівнем грамотності та тривалості життя.

До посухи, голоду і мігрування населення в скупчені гетто міських околиць слід додати масштабне безробіття, глибоку соціальну нерівність, корупцію, а також неадекватну політику режиму Башара Асада, якому 2000 року влада дісталася після смерті його батька Хафеза Асада, який правив країною 30 років.

Слід враховувати і зовнішній вплив. Сирія з моменту свого виникнення внаслідок розділу Османської імперії після Першої світової, отримання незалежності й подальшого перетворення на підмандатну Франції територію відчувала зовнішній вплив завжди. У новітній час значна увагу до Сирії прикута з боку сунітських монархій Аравії, передусім Катару.

Ця країна є одним з найбільших постачальників природного газу в Європу і Південно-Східну Азію. З природних причин поставки здійснюються у вигляді зрідженого газу, що пов’язано з низкою складнощів і обмежень. У Катарі, цьому нафтогазовому карлику з великими грошима і глобальними амбіціями, давно виношуються плани протягнути трубу в Європу, природно, через територію Сирії, в якій править режим Асада, не дуже дружній до сунітських країн Затоки. Проте режим є союзником шиїтського Ірану, якого в сунітському світі вважають чи не найголовнішим ворогом.

У цьому інтереси монархій Затоки збігаються з інтересами Туреччини, яка теж не проти «сісти на трубу» в разі поставок вуглеводнів. Це один з найважливіших інтересів Туреччини в Сирії разом з курдським питанням, яке Анкара традиційно вважає для себе дуже важливим і болючим.

У свою чергу, Іран зацікавлений у збереженні режиму Асада, дружнього політично і конфесійно. Тегеран також зацікавлений в збереженні територіального сполучення через Сирію з воєнізованим шиїтським рухом «Хезболла» в Лівії. Іран теж не проти прокладання нафтогазових трубопроводів до Європи через Сирію. Особливо це стало актуальним останнім часом після зняття з Ірану санкцій в обмін на відмову від ядерної програми і активізацію торгово-економічного співробітництва з Європою, в чому остання зацікавлена не менше самого Тегерана.

Іран і Ізраїль при своїх інтересах

Інтереси Росії не зводяться тільки до геополітики, збереження присутності в регіоні і військових баз на території Сирії. Є у Москви і суто меркантильний інтерес у збереженні і збільшенні поставок російських енергоносіїв до Європи. Тому Москва вкрай не зацікавлена в появі нових шляхів постачання вуглеводнів в ЄС з Аравії, Ірану, Азербайджану, Середньої Азії. Це одна з найважливіших причин присутності Росії в регіоні.

До речі, тут інтереси Москви входять в глибоке протиріччя з інтересами не тільки сунітських монархій, а й свого нібито союзника Ірану. У Тегерані це повинні розуміти, тому розмови про союз Кремля і режиму шиїтських аятолл Ірану виглядають занадто поверхневими. Втім, поки що вони є союзниками, оскільки у них є спільні противники в особі, насамперед, США.

Нарешті, є ще Ізраїль, що перебуває у стані війни з Сирією мало не з 1940-х років. Наліт ізраїльської авіації на ядерний центр Сирії, постійний обмін обстрілами, авіаційними і ракетними ударами – все це ланки перманентного конфлікту двох країн, що триває десятиліттями. Частина території Сирії на Голанських висотах захоплена і утримується Ізраїлем ще з 1970-х років під приводом боротьби з тероризмом. Сирія і Ізраїль не визнають один одного. Сирія підтримує ворожу Ізраїлю «Хезболлу» в Лівані. Словом, тут свій давній клубок ворожості та протиріч.

Картина буде неповною, якщо не згадати участь у конфлікті США. Інтереси Америки різнопланові. Тут боротьба з тероризмом, впливом Росії в регіоні, прагнення контролювати видобуток і постачання вуглеводнів, левову частку яких, до речі, Штати отримують з країн Затоки, передусім з Саудівської Аравії і Катару, що вважаються давніми союзниками Америки в регіоні.

Ось короткий тезовий перелік внутрішніх і зовнішніх факторів, які призвели навесні 2011 року до соціального вибуху, подальшої громадянської війни і зовнішнього втручання в Сирії.