"ВИШЕНЬКИ -ЧЕРЕШЕНЬКИ"
Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:
Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»«Ой того ми так високо
Виросли на гіллі, –
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»
""Спочатку Україна в серцях українців, потім – держава на українській землі."
Степан Бандера ( 01.01.1909р.- 15.10.1959р.вбитий агентом КГБ Б.Сташинським)
"ОУН виступає проти більшевизму тому, що більшевизм – це система, якою Москва поневолила українську націю, знищивши українську державність... Більшевизм засобами фізичного винищування бореться на східноукраїнських землях з українським народом, а саме – масовими розстрілами в підземеллях ГПУ, виголоджуванням мільйонів людей і постійними засланнями на Сибір та Соловки... Тому що більшевики приміняють фізичні методи, тому й ми вживаємо в боротьбі з ними фізичний метод...".
“Проби смерти не витримує те, що є витвором самого життя. А оце мільйони людей, цілі народи в обличчі смерті захищають правди і цінності, які їм дорожчі від самого життя! Бо людська душа походить від Того, Хто споконвіку був перед життям і буде після життя, вічно, а оборона великих правд більше наближає людську душу до Бога, ніж життя”.
У цій думці є пояснення, чому фізичне знищення Бандери не вирішило жодного із завдань, які ставило перед собою КҐБ
Лев Ребет ( 03.03.1912р.- 12.10.1957р. вбитий агентом КГБ Б.Сташинським )
«український народ, будучи у Східній Європі народом із найстаршою хліборобською культурою, має дані бути також речником передових думок людства на тих просторах. Україна може й повинна стати зразком політичної культури для всього оточення і на місце тиранії, яку сторіччями на Сході репрезентувала російська — біла і червона — імперія, показати зразок модерної демократичної держави, де свобода і гідність людини не є пустим звуком».
Улюблена мелодія Степана Бандери на слова Богдана Лепкого.
Заплету віночок,
Заплету шовковий, На щастя, на долю,
На чорні брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду, На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой поплинь, віночку,
Прудко за водою, На щастя, на долю,
Милому зо мною.
Серце зігріва квітка лісова,
Це кохання спогад перший.
Квіти у росі наче сльози,
Сльози у росі.
Приспів:
Не всихайте квіти мої,
Згадка моїх юних літ.
Перші сльози на очах,
Ранні роси на квітках,
Квіти у сльозах.
Перші сльози на очах,
Ранні роси на квітках,
Квіти у сльозах.
А на пелюстках довгий-довгий шлях,
Шлях кохання, шлях розлуки.
На моїх очах роси,
Сльози на квітках.
Лечу до тебе туманом через моря і дні,
Впаду із неба тугою, а ти смієшся - ні...
Я зіркою безсонною цвіту на кружині,
Свічу у вікна соняхом, а ти смієшся - ні...
Приспів:
Згадай востаннє наші зустрічання,
Місячне вінчання, трепетні слова.
Невже на стежці вірного кохання
Поросло мовчання, наче сон-трава?
Тоді прилину лебедем і скрикну на стерні,
Впаду до тебе леготом, а ти говориш - ні...
А я заплачу річкою в гіркому полині,
Вже й пересохла з відчаю, а ти говориш - ні...
Тоді віддам я вітрові свій розпач і оддчай
І прошепчу зневірено на цілий світ: "Прощай".
Злечу у небо турманом востаннє на біду,
Впаду, мов камінь тугою, а ти зітхнеш - я жду..