хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «тарас чубай»

Ти втретє цього літа зацвітеш (Квітка)

Слова: Кость МоскалецьМузика: Плач Єремії
Обробка слів, переклад: Плач Єремії

Виконує: Плач Єремії


Вступ G D Em Am C D
1,4 G D G-D Em Am D
Am D G C D G
2 G D Em-D G D Em
Am D G C D G
3 G D Em Am C D
G D Em Am C D

1.Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною п'янкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.

2.Обернеш пил на срібло і кришталь,
Наділиш тіні здатністю до тліну.
Одна із пелюсток розсуне стіни.
Ти – даль, і подолаєш іншу даль.

3.В людей уже нема своїх святинь –
Ти можеш стати першою, одначе
Знай, біля тебе жоден не заплаче,
І пам'ятай два дні всього цвісти.

4.Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною п'янкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.

Плач Єремії - Коли до губ твоїх...

Коли до губ твоїх лишається півподиху, 
Коли до губ твоїх лишається півкроку – 
Зіниці твої виткані із подиву, 
В очах у тебе синьо і широко. 

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, 
Той шепіт мою тишу синьо крає. 
І забуваю я, що вмію дихати, 
І що ходити вмію, забуваю. 

А чорний птах повік твоїх здіймається 
І впевненість мою кудись відмає. 
Неступленим півкроку залишається, 
Півподиху у горлі застряває. 

Зіниці твої виткані із подиву, 
В очах у тебе синьо і широко, 
Але до губ твоїх лишається півподиху, 
До губ твоїх лишається півкроку. (ост 2 рядки – 2) 

Скрябін - теж наш хлопець

Пропоную послухати запальну композицію зі збірки "Наші партизани" Тараса Чубая, Скрябіна та Плачу Єремії. 

Квіти у росі

Серце зігріва квітка лісова, Це кохання спогад перший. Квіти у росі наче сльози, Сльози у росі.
Приспів: Не всихайте квіти мої, Згадка моїх юних літ. Перші сльози на очах, Ранні роси на квітках, Квіти у сльозах. Перші сльози на очах, Ранні роси на квітках, Квіти у сльозах.

А на пелюстках довгий-довгий шлях, Шлях кохання, шлях розлуки. На моїх очах роси, Сльози на квітках.

Вифлеєм

Слова і музика - Кость Москалець , співає Тарас Чубай На шляху до Вифлеєму Сніг засипав землю темну, І на всю пустелю білу Зірка перша мерехтіла.

Цілу ніч вона вела,  Де стаєнка є мала. Там Пречиста Діва сина Повивала, люляла.

Пастухів сопілки грають  Сина Божого вітають. Над вертепом, понад степом Білі ангели кружляють.

Три царі зі Сходу йдуть  І дари свої несуть. Поміж темряви густої Бога-Світло віднайдуть.

Забере неситий Ірод  Ладан, золото і миро. Але кожен по своєму, Ми дійдем до Вифлеєму.

Під ногами сніг рипить,  Наша зірка мерехтить, І безмежної любові Може серце не вмістить

Тарас Чубай та Скрябін – Гей-гу, гей-га, чорти ми лісові

 

 

Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя.
Наплечники готові, прощай, моє дівча!
Сьогодні помандруєм. Не знаємо й самі,
Де завтра заночуєм, чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га, чорти ми лісові!

Прапор червоно-чорний – це наше все добро,
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно.
Усі дівчата знають пекельні барви ці,
Забути їх не можуть. Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

А як прийдеться стати зі зброєю в руках,
Маршалок поведе нас, замає гордо стяг!
І сипнемо сто тисяч у груди сатані,
Люциперові решту! Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

Як впадеш в вовчу пастку, чи зловишся на дріт,
На всі питання ката давай один одвіт:
"Ми до ОУН належим, а батько наш Євген,
І слава України полине ген-ген-ген!
Гей-гу, гей-га, полине ген-ген-ген!"

Пісенний символ України- Володимир Івасюк

               Володимир Івасюк – Герой України !!!        4 березня Володимирові Івасюку виповнилося би 60 років. У розквіті молодості та творчих сил( в 30 років) його було підступно вбито.       В часи , коли все національне влада сприймала як вороже , це була страта української пісні - нашого національного багатства.
  Червона рута - символ чистоти української естради.

Ти втретє цього літа зацвітеш....

Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж. Обернеш пил на срібло і кришталь, Наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни. Ти – даль, і подолаєш іншу даль. В людей уже нема своїх святинь – Ти можеш стати першою, одначе Знай, біля тебе жоден не заплаче, І пам'ятай два дні всього цвісти.