Дівчата, що вам порібно???????????????????????

dada

17%, 5 голосів

3%, 1 голос

7%, 2 голоси

3%, 1 голос

24%, 7 голосів

7%, 2 голоси

0%, 0 голосів

3%, 1 голос

0%, 0 голосів

34%, 10 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Зимовий вечір (Еротичний)

Зима на вікнах намалювала
Дивні обриси цікаві,
А тіло моє у пітьмі
Самотнє тоді замерзало.

Та раптом подихом тепла
Наповнилась кімната.
Із душу вийшла ти -
Оголена краса та.

І очі твої в темноті
Промінням сонця засіяли.
Зігріло воно мене тоді
І серце, що в грудях змерзало.

За руки взявши я тебе,
Вуста гарячі цілував.
В обіймах я своїх
Тебе вже тоді зігрівав.

Місяць за вікном світив
І зорі виднілись на небі,
А я "долоньки стоп"
Цілував там милій.

Свічка на столі
Вже майже догорала,
Та полум'ям пристрасті
Кімната вже палала.

Волосся твоє розкішне, руки й очі
Я цілував без спину,
Ти мов прекрасна квітка,
Яка ж ти є вродлива!..

Зима на вікнах картини малювала,
Твої лиш риси тепер я бачив в них.
Закохані схід сонця разом зустрічали,
А на дворі йшов лапатий сніг.

 

Никогда не сдамся!!!

Опять упал лицом я в грязь Да, был я там уже не раз, Но буду снова подыматься С ударами жизни надо сражаться! Да, будут еще такие дни: Печали, грусти и тоски. Не дам уничтожить я себя Кулак вверху мой, большое сердце у меня. Пускай ботинок мой протертый И руки в мозолях затерты. Одежда тоже износилась, А время, как вода пролилось. Друг мой лучший - нож мне в спину, А другие вовсе уже забыли. Нет квартиры у меня большой И не стоит автомобиль там дорогой. Крест тяжелый мой однако Да, в чем-то сам я виноватый. Но остануся всегда Человеком с большой буквы я. Душою лишь только я богатый, А это много что значит! Буду идти, сражаясь, до конца

С низов я - такая уж судьба моя.

Очі весни

Сніг розтанув, крига скресла. І з землі воскресла Дивним цвітом осяйна Квітка, квітка весняна. Але то дівчина та квітка Й очі в неї, як у весни. Промінням теплим сяють, Що лід на серці розтає. Візьми ти моє серце Й зігрій в своїх руках, Бо скоро стане каменем Воно в моїх грудях. Застигне навіки В тілі моїм кров, Й ніколи не дізнаюсь Я що таке любов... І де ж та дівчина, що квітка, В якої очі весняні? Тебе кохаю я всім серцем

Не байдужа ти мені!

Метал

Никто не услышал, никто не понял,
Никто мне даже шанса не дал.
Лишь только матал мою душу спасал,
Лишь только метал меня понимал!

Чому?

Він народився так, як і всі Щоб прожити життя на землі. Він ріс, навчався, спортом займався, А з нього люд насміхався. Він не пив і не палив І навіть дівчину одну полюбив. Він так сильно її покохав, Що майже серце собі зламав, Але це інша тема з життя його, Бо буде нелегкою вона для нього... І ось він виріс - пішов у життя, Поїхав у місто здобувати знання. Але це місто виявилося для нього чужим, Бо майже нікому було поговорити рідною мовою з ним. Це місто було на вкраїні його, Де майже ніхто не говорив рідною мовою народу свого. Але він нічого не боявся, Й милою йому мовою з людьми спілкувався... Вони дивилися на нього скоса, А деякі оцінку ставили на голову нижче від верха. Можливо він й справді нічого не знав, А може - з ними не так розмовляв? Чому має він страждати,

Що на Україні українською мовою прагне розмовляти?

Пустота

І знов один я з собою,

Що поробиш, така є доля.

В пітьмі душа моя одна

І пустота її поглина.

Історія про Бога та чоловіка

"...вода все прибувала й прибувала. Будинок вже давно стояв по вінка у воді. Чоловік намагаючись хоч якось врятуватися виліз на дах дому й почав молити Бога щоб той його врятував. Невдовзі повз пропливав човен, на якому сиділи люди, вони покликали того чоловіка, щоб той сідав до човна, але він відмовився, кажучи що його Бог врятує. А тим часом вода все прибувала…Пройшов певний час і чоловік стояв по коліна у воді й молився. Звідкись узявся човен , підплив до чоловіка і люди на тому човні теж запропонували тому чоловікові врятуватися, але він подякував і сказав: «Мене Бог урятує» …Час йшов, а води ставало дедалі більше, що бідний чоловік стояв вже по горло у воді… Раптом з’явився третій човен… І чоловік знову відмовився посилаючись на допомогу Бога… Невдовзі вода прилинула сильним потоком і чоловіка не стало… І ось на небесах він запитав Бога, чому йому той не допоміг він же просив і молився йому, на що йому Бог відповів, що чоловік сам відмовився від його допомоги. «Я ж посилав тобі аж три човни», - сказав Бог, - «ти не сів в жоден з них.» "
P.S. «…цілий світ хотів тобі подарити, але ти мене просто не чула…»(ТІК «Апрель»)