[Приєднана картинка]

Порожні люди, убогі вчинки, продажна країна!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

help wanted....

Я люблю, як вишня розквітає,Зелений шовк пророста з-під землі,На схилах лук лисиця спочиває,Рябенький перепел дрімає не траві. Я люблю, як сонце сходить,Відбиті промені на вранішній росі.Ввійшовши в ліс, зробивши свіжий подих,Відчути, що щастя є ще у житті. Я люблю тоді, коли вже темно - На небі зорі мерехтять.Коли місяць зійде понад степомНа копиці сіна іх я буду споглядать. Я люблю, коли тепло влітку,Дощу краплини стікають по щоці.І кучугури снігу взимкуСніжинка тане у руці. Я люблю...

Читати далі...

Народився я в неволі,Кайдани відразу ж одягли. Така вже була Божа воля, Що записали в кріпаки. З маленьких літ я так живу - Пута на тілі моїм всім. Та прийде час — я їх порву, Звільнивши волю тим. Та поки панські ланцюги Скували кляті мою плоть. Не вирватись ніяк мені, Та дух мій їм не побороть! Хомут на шию одягли Діти панів багатих. Рабом зовуть вони мене, Та дзуськи вам панята. Я син козацький України І воля в серці не умре. І шабля моя — рідна мова, Вона кайдани...

Читати далі...

Я милі можу бігти без зупину,Щоб в очі твої зазирнутьІ серце моє до тебе линеІ мов на крилах душа летить.Та інший в тебе єБезмежно ти його кохаєш.Це добре, що любовУ серці твоєму розцвітає.Я знаю - третій зайвий,І третій знову я...Що ж, бажаю тобі щастяПрощай, любов моя.І зникну з твого життя, як те марево - Піду по світу долю я свою шукати,Але погляд очей милихНавіки буду пам'ятати.

Так закортіло прогулятися... вже вечоріло... пішов блукати вулицями міста... дивно... обійшов всі місця... набережну... центр.. парки... проспект.... і жодного знайомого обличчя!.... може я переплутав місто? так ні......ось вже й сонце зайшло... йшов додому пішки й слухав щось у навушниках, раптом побачив в світлі фар авто, котрі проносилися повз, малесенькі зірочки, які падали з неба. Одна, друга, третя... їх здувало вітром і несло прямо на мене. Раптом, щось потекло по щоці...Сльоза? ні не...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Я вийшов в поле те безкрає,До горизонту лиш пустота.Врожаї вже давно зібралиЧорніє там одна рілля.Пішов я до тієї річки,Де колись плавав юнаком.Води зосталося вже трішкиЙ стала вона тепер ставком.Ось там он є криниця,Вода смачнюча в ній була.Я міг до схочу її напиться,Дивлюся, вже висохла вона.А поруч є галявина,Де влітку квіти там цвітуть.Давно вона занедбана,Лиш гори сміття на ній ростуть.І що ж це трапилось з народом,Що квітку топче, яка росте?Любіть природу й одне одного,Життя ж у нас одне...

Читати далі...