хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «лірика любовна»

Я люблю...

Я люблю, як вишня розквітає,
Зелений шовк пророста з-під землі,
На схилах лук лисиця спочиває,
Рябенький перепел дрімає не траві.

Я люблю, як сонце сходить,
Відбиті промені на вранішній росі.
Ввійшовши в ліс, зробивши свіжий подих,
Відчути, що щастя є ще у житті.

Я люблю тоді, коли вже темно - 
На небі зорі мерехтять.
Коли місяць зійде понад степом
На копиці сіна іх я буду споглядать.

Я люблю, коли тепло влітку,
Дощу краплини стікають по щоці.
І кучугури снігу взимку
Сніжинка тане у руці.

Я люблю пожовкле листя з клену,
Повні жмені в парку назбираю я.
Підкину високо його у небо
І піде дощ казковий мов з полотна.

Я люблю надвечір сидіти біля річки,
На березі крутому й дивитись в синю гладь.
Промінням сонце ще світить трішки,
Ляже за обрій й до ранку буде спать.

Я люблю тебе, ти моя доле,
Хоча не знаю вже де її шукать.
І кожен вечір дивлюсь на ту саму зорю,
Я знаю, ти теж на неї будеш поглядать.

Я люблю очі твої милі,
Бачу їх лише у снах.
І тепло ніжної долоні
Відчуваю у своїх руках.

І посмішку чарівну, що розквітне
     поцілунком на щоці
І сльози радості твої,
Коли зустріну, то міцно обійму,
Ти знаєш, я ж тебе люблю!


дивина кольору щастя

День удвох з тобою фарбували,
Ніч палкУ затемнювали разом,
І кричали непочуті фрази,
Й невагоме похапцем кидали.
Чули сплески ночі темно-сині,
Відчували порух неба в зорях,
Плюскотіли хвилями, мов море,
Й мчали вдаль на сніжній парусині...
Дивину цю, в щастя розфарбовану,
В снах зустріла я здивовано...