Петро І - "русофоб"?

  • 19.04.12, 21:50
Ось є версія, що Московія була культурним, благородним нащадком Русі. Є навіть декілька статейок на тему, які брудні, дурні, вшиві були європейці на відміну від благородних московитів. Ну що ж, зараз я викладу декілька указів першого рассейського імператора Петра І і ми подумаємо чи могли такі укази виникнути в культурній державі. З моїми коментарями звісно.

Указ "О достоинстве гостевом, на ассамблеях быть имеющем", 1718 рік:

 Пред появлением многонародном гостю надлежит быти: 
мыту старательно без пропускания оных мест (значить таки щось московити пропускали при митті);
— бриту тщательно, дабы нежностям дамским щетиною мерзкой урону не нанести; 
— голодну наполовину и пьяну самую малость (напевно взагалі не пьяним було не можливо, що добре знав Петро). 


В гости придя, с расположением дома ознакомься заранее на легкую голову, особливо отметив расположение клозетов. А сведения в ту часть разума отложи, коя винищу менее остальных подвластна. 

Яства потребляй умеренно, дабы брюхом отяжелевшим препятствий танцам не принять (який жах). Зелье же пить вволю, понеже ноги держат: буде откажут — пить сидя (оце логічно). Лежащему не подносить, дабы не захлебнулся, хотя бы и просил. Захлебнувшемуся же слава, ибо сия смерть на Руси издревле почетна (ось воно - міфи про російський алкоголізм)

Ежели меры не знаешь — на супругу положись: оный страж поболее государевых бдение имеет. Упитых складывать бережно, дабы не повредить и не мешали бы танцам (жесть, уявіть які там вечірки були, запалювати вони вміють). Складывать отдельно, пол соблюдая, иначе при пробуждении конфуза не оберешься. 

Беду почуя — не паникуй, но скорым шагом следуй в место упомянутое, по дороге — не мешкая и все силы употребя на содержание в крепости злодейски предавшего тебя брюха. 

Будучи без жены, а то и не дай Бог холостым, на прелести женские взирай не с открытой жадностью, но исподтишка — они и это примечают — не сомневайся. Таким манером и их уважишь, и нахалом не прослывешь. 

Руками же действуй, сильно остерегаясь и только явный знак получив, что оное дозволяется, иначе конфуз свой на лице долго носить будешь (о времена, о нравы)

Без песни нет веселья на Руси, но оное начинают по знаку хозяйскому. В раж не входи, соседа слушай — ревя в одиночку, ослице Валаамовой уподобляешься; музыкальностью и сладкоголосьем же, напротив, снискаешь многие похвалы гостей. 
Помни: сердце дамское на музыку податливо.

Йдемо далі.

Указ Петра І "О праздновании Нового года", 1700 рік

Поелико в России считают Новый год по-разному, с сего числа перестать дурить головы людям и считать Новый год повсеместно с первого генваря. 
А в знак доброго начинания и веселия, поздравлять друг друга с Новым годом, желая в делах благополучия и в семье благоденствия. В честь Нового года учинять украшение из елей, детей забавлять, на санках катать с гор. По знатным и проезжим улицам у ворот и домов учинить некоторое украшение из древ и ветвей сосновых, еловых и можжевеловых, чинить стрельбу из небольших пушек и ружей, пускать ракеты, сколько у кого случится, и зажигать огни. А взрослым людям пьянства и мордобоя не учинять - на то других дней хватает (звідки цей міф про алкоголізм?)

Указ Петра І ""О наблюдении чистоты в Москве и о наказании за выбрасывание сору и всякого помету на улицы и переулки"

На Москве по большим улицам и по переулкам, чтоб помету и мертвечины нигде, ни против чьего двора не было, а было б везде чисто, и о том, - указал великий Государь, - сказать на Москве всяких чинов людям. А буде в Москве всяких чинов людей, кто станут по большим улицам и по переулкам всякий помет и мертвечину бросать, и такие люди взяты будут в земской приказ и тем людям за то учинено будет наказанье, бить кнутом, да и на них же взята будет пеня"

Далі Пєтя взагалі отжигав. Рубрика No comments:

«Указую на ассамблеях и в присутствии господам сенаторам говорить токмо словами, а не по писанному, дабы дурь каждого всем видна была. Пётр. » (Указ Петра Великого от 4 октября 1703 года) 

«Всем чинам экипажей флотских, от матрозов до адмиралов, в странах иноземных бывая, до смерти не упиваться, дабы не позорить честь флотскую и государство Российское.» 

«Штурманов в кабаки не пущать, ибо они, отродье хамское, не замедля напиваются и дебош устраивают…» 

«Штурманов во время баталии на верхнюю палубу не пущать, ибо они своим гнусным видом всю баталию расстраивают.» 

«Офицерам полков пехотных верхом на лошадях в расположение конных частей являться запрет кладу, ибо они своей гнусной посадкой, как собака на заборе сидя, возбуждают смех в нижних чинах кавалерии, служащий к ущербу офицерской чести. » 

«Я велел губернаторам собирать монстры и присылать в Кунсткамеру. Если бы я хотел присылать туда монстры человеческие не по виду их телес, а по уродливым нравам, места бы для них было мало. Пускай шатаются они по всенародной кунсткамере, между людьми они приметны." » 

 "Ежели увидишь двух городовых о чём-то промежь себя беседующих, то бей их палкою, ибо ни о чём путнем оне беседовать не могут!" 

Автор-гуморист - русофоб і за сумістництвом російський імператор Пьотр І. 


Кошерна "уРодіна"

  • 18.04.12, 19:53
Зараз, хлопчики й дівчата, займемося кулінарією. Так, так, саме кулінарією. Сьогодні у нас тема "Як швидко приготувати кошерний "Русскій мір". Рецептом з нами поділився дехто Марков І.О. з Одеси.

А почнемо ми з 90-х. В 90-ті роки в Одесі сформувалися двоє крупних угрупувань. Одне - "русская" на чолі з Георгієм Стояном на прізвисько Стоян. "Русккая" вона відносно, оскільки мала тісні контакти зі славнозвісними Сонцівськими, головою котрих був Семен Шорін на прізвисько "Єврей", а його правою рукою Джамал Хачідзе на прізвисько "Джемал". Ну так як штаб-квартира в них в Москві, то будемо вважати їх "русскімі". Ну от друга була "єврейською", головою котрої був єврей Віктор Кулівар на прізвисько Карабас. Його правою рукою був ще один єврей Олександр Ангерт на прізвисько Ангел.Група входила до міжнародної єврейської групи, що очолює відомий всім єврей Семен Могилевич на прізвисько Дон.


Карабас



Дон Могилевич

В цій тісній компанії "єврейських мафіозо" тусувався Ігор Марков, на прізвисько Марадона. Між двома групами була запекла війна за сфери впливу і майбутній адепт "русского міра" нещадно мочив "русских авторитетів" заради авторитетів єврейських. У 1997 році Карабаса вбили, його місце посів Ангел. Почалася війна за сфери впливу, зокрема за нафтові інтереси. До 2000-х років "євреї" витіснили "русскіх", а Стоян змушений був бігти до США. Група Ангела прибирає до своїх рук "нафтову" і "будівельну" галузі. Марадона під дахом Ангела стає директором "Геліос Ойл", "Славянский альянс" і т.д.


Ангел

В 2000-х єврейська група йде у політику. Ангел вояжує свого протеже Маркова до партії ПСПУ славнозвісної Наталії Михайлівни Вітренко. А зараз трохи про цю мадам.

 Ну давайте спочатку поставимо всі крапки над і. Вітренко - це псевдонім. Справжнє прізвище Наталії Михайлівни - Дубинська. Її батько - Михайло Дубинський. А ось що цікаво, хто дідусь Наталії Михайлівни. Невеликий уривок з книги В.О. Савченко: "Мишка Япончик - "король" одесских бандитов":

Вместе с Ржевским-Раевским в Одессу прибыл его сподвижник Зиновий Дубинский. В 1917-м — видный эсер, позже большевик. С 1918-го — судебный следователь ЧК. Арестован по приказу Дзержинского за присвоение денег, реквизируемых у буржуазии. В конце 1918 года он уже работает в военном министерстве Украинской республики. Но, обворовав свое ведомство, Дубинский бежит в Одессу, предварительно ограбив киевского купца Гольденберга на 50 тысяч. В Одессе Дубинский осуществлял связь между Япончиком и Ржевским-Раевским, за что и был арестован в феврале 1919 года. 

Гарна родословна прогресивної соціалістки. Дідусь - злодій, комуніст і чекіст. Після арешту Зіновія, його син Мойша Дубинський став Михайлом Дубинським, а його дочка Ната Мойшевна Дубинська, прикривається псевдонімом Наталії Михайлівни Вітренко.

До речі сайт Обком, що належить єврею Бродському, знає і не приховує справжньої національності Нати Мойшевни. 




Ната Мойшевна Дубинська

Але роман одеської мафії і Нати Мойшевни довго не протривав, тому вже потім Марков купив Прогресивно-Демократичну партію і перетворив її на справжній форпост "русского міра" в Одесі - "партію Родіна". Марков повністю переключився на сміття, як серед політики, так і серед одеської громади зі своєю компанією "Союз".

Піар-менеджером Ігоря Маркова є доволі цікава особа. Це Світлана Самуїловна Фабрікант. Світлана Самуїловна, хоч і є членом партії Тігіпка "Сильна Україна", працює на каналі Маркова "АТВ", де вправно піарить Маркова. У 2010   році Світлана Самуїловна разом з Марковим підтримувала їхнього спільного друга - Олексія Костусєва, ще одного "адепта вєлікого і могучєго", за що, Костусєв і зробив її віце-мером. Щоправда недовго, Світлана Самуїловна дуже не сподобалась члену місцевої ПР Олександру Семеновичу Пресману (здогадайтесь хто він?). Розбірки "в русском міре" між Пресманом та Фабрікант скінчилися відставкою останньої. 


Світлана Самуїловна Фабрікант

До речі саме конфлікт між Пресманом і Костусєвим став причиною відставки і останнього трохи пізніше. Недовго була ідилія в "русском мірє". Сам наш герой Ігор одразу ж після конфлікту дистанціювався від Костусєва, оскільки Пресман, як і "патрон" Марадони - Ангел, дуже близький до Семена Могилевича.


Лідер одеських регіоналів Олександр Пресман

Як бачимо, любі друзі, "русскій мір" доволі легкий в приготуванні, все що нам потрібне це купка кошерних облич та купа сміття. Щоправда як бачимо "кошерні інгредієнти" не втримуються в одній субстанції довго. 

Ну а ми дякуємо за рецеп пів-єврею по матері Ігорю Маркову. Ну хіба можна з таким "фейсом" стверджувати, що ти не єврей?

Шабес-гой на стражі "русского міра"

  • 14.04.12, 18:52
Всі я сподіваюсь знають Вадима Василіча Колесніченка? Окрім того, що він є членом (ту вартувало б поставити крапку) ПР, він ще є головою організації КСОРС (Всеукраинский Координационный Совет организаций российских соотечественников), в народі відома як ксерокс. І знову ж не тільки, Вадик парубок моторний. Він є членом організації "Мир без нацизма" (чекаємо хвилину, поки толерасти від назви отримують оргазм і продовжуємо). Звернемо увагу на склад цієї організації 
http://worldwithoutnazism.org/?page_id=11.

Помітили щось? Ну я хіба що те, що там всі євреї. Не звертайте увагу на прізвища типу Заренков, оскільки Андрій по-батюшці Адамович. І в цій дружній компанії одинокий стоїть "русскій" Калєснічєнка.  Головою цієї організації є Борис Ісаакович Шпігель, депутат Ради федерації Росії. До речі Ісаакович Україні не чужий, народився в Хельницькому. Отож Боря є не тільки депутатом Ради федерації Росії, не тільки запеклим борцем з нацизмом, а ще головою "Всемирного конгресса русскоязичного еврейства" (ВКРЕ). Ця організація влаштовує серйозні конференції на серйозні теми.Ось наприклад в Київі, ну дуже серйозна тема "Искушение нацизмом – угроза будущему". http://www.jew-fund.kiev.ua/jnews1.php

І які поважні люди беруть участь зауважте

В работе Круглого стола приняли участие и выступили с конкретными предложениями народный депутат Украины Вадим Колесниченко, президент Антифашистского Комитета Украины Георгий Буйко, лидер Прогрессивной социалистической партии Наталья Витренко, вице-президент Европейского Совета Мира Виль Ромащенко, президент УСНЕЖ Элеонора Гройсман, член президиума Бней Брита Александр Найман.

 Ну просто цвіт нації. Головне, що "русскіє" так переймаються проблемою нацизму. 

Пан Колєснічєнко так полюбив своїх побратимів євреїв і так перейнявся боротьбою з нацизмом, що навіть одружився з єврейкою - Лілією Македон. Оце дійсно - не словом, а ділом!



Націоналізм

  • 14.04.12, 18:05
"Націоналізм служить розвиткові свого народу, в той час, як інтернаціоналізм, капіталістична та соціалістична системи прагнуть стати світовим рухом, позбутися національних меж та державних кордонів, щоби набути світової інтернаціональної влади. 
Наша мета — виграти у смертельній боротьбі національних сил з інтернаціональним капіталом"

В'ячеслав Липинський



Девід Кемерон про беззубу толерантність

"Те, що я збираюсь сказати, взято з британського досвіду, але в цьому є спільні уроки для нас усіх. У Великобританії є молоді люди, яких важко ідентифікувати з традиційним ісламом. Але цих людей важко ідентифікувати і з Великобританією, оскільки ми самі дозволили послаблення нашої ідентичності. Згідно з політикою державного мультикультуралізму, ми заохочуємо різні культури жити окремо один від одного і в стороні від мейнстріму. Наші спроби прищепити їм наш світогляд провалилися. Ми навіть терпіли всі ці культурні спільноти всупереч нашим інтересам і нашим цінностям. 
Отже, коли біла людина виражає небажані погляди, наприклад расистські, ми їх засуджуємо. Але в той же час, коли в рівній мірі людина, котра не є білою, висловлює такі самі погляди, ми буваємо дуже обережними - я б сказав би занадто обережними, щоб протистояти їм. Ми відмовлялися, наприклад, протистояти жахливій практиці, коли молодих британських дівчат викрадали і вивозили за кордон задля примусового одруження. Ця беззуба толерантність лише зміцнювала їх у вірі, що вони можуть поводитися вільно. Ця віра може привести їх на шлях екстремізму. Певно, що вони всі не стануть терористами за одну ніч, але те, що ми бачимо в Європі - це процес радикалізації".
З виступу Девіда Кемерона у Мюнхені 5 лютого 2011 року.
Цей виступ викликав ґвалт в світі і Британії. Але хто ж накинувся на Кемерона? Лідери лейборістів - єврей Джек Стро (із сім'ї німецьких євреїв) та Цадик Хан, палестинський єврей, котрий прийняв іслам і зараз захищає права мусульман в Британії. Дійшли навіть до абсурду. Кемерона звинуватили в тому, що він, увага!!!, спеціально вибрав Мюнхен для своєї промови, як наступник Гітлера. Пацталом...
А ось невеличкий ролик про чудову Францію і у що її перетворили "афрофранцузи".

Генетика друг людини

  • 12.04.12, 21:54
Гарна штука генетика. Нарешті вже можна буде встановлювати історичні данні не завдяки писанині різних "історихів", а завдяки точним даним науки. Отже, щоб не бути голослівним подивимось мапи.

Вашій увазі мапа розповсюдження гаплогруппи R1a Y  ДНК хромосоми, що має назву "арійської".


Як бачимо найбільша кількість носіїв даної групи належить українцям, полякам, білорусам та балканським слов'янам. У відсоткових цифрах це десь: 58% у лужичан, 56% у поляків, 54% в українців, 50% у білорусів.

Далі. Росіяни люблять фаворити своїми цифрами, але подивимось більш уважно на цю мапу:


Темно жовтний гаплогруппа R1a, а ярко жовтий - гаплогруппа N, належна фіно-уграм. Де ж на території Росії гаплогрупа R1a має розповсюдження? А це территорії Кубані, де мешкають переважно українці, території мешкання донських козаків, та території, де мешкають нащадки білорусів, як скажімо Смоленськ. В то й же час на територіях колиски російства переважає гаплогруппа N. 

Щоб знову ж таки не бути голослівним, подивимось мапу розповсюдження фіно-угорської гаплогруппи N:


В той же час другою переважною групою (трохи менше за 50%) в українців (так само, як в поляків та білорусів) є гаплогруппа I1, так звана "варяжська" або "германська", в той час як в Росії ця група не має свого представництва.  Подивимось мапу розповсюдження гаплогрупи  I1 в Європі:



Далі більше. Генетики зробили доволі цікавий висновок, а про нього каже сама назва дослідження: "Y-ДНК варіації серед слов'ян: докази, що Батьківщина слов'ян знаходилась в середньому басейні Дніпра".  Висновок роботи:

"Аналіз результатів міжпопуляційних гаплотипів Y-ДНК виключає значний внесок племен, що населяли сучасну Польщу у формуванні генофонду Східних та Південних слов'ян і дає змогу припустити, що слов'янська експансія почалася з сучасної України , тим самим сприяючи гіпотезі, яка розміщує прабатьківщину слов'ян в середньому басейні Дніпра".

Європейська Європа

  • 11.04.12, 21:09
По необходимости мы в гораздо большей степени оказываемся вовлечёнными в события, происходящие в нашем полушарии, и выступаем по поводам, которые должны быть очевидны всем хорошо осведомлённым и непредубеждённым наблюдателям. Политическая система союзных держав существенно отличается в этом смысле от политической системы Америки… Поэтому в интересах сохранения искренних и дружеских отношений, существующих между Соединёнными Штатами и этими державами, мы обязаны объявить, что должны будем рассматривать попытку с их стороны распространить свою систему на любую часть этого полушария как представляющую опасность нашему миру и безопасности. Мы не вмешивались и не будем вмешиваться в дела уже существующих колоний или зависимых территорий какой-либо европейской державы. Но что касается правительств стран, провозгласивших и сохраняющих свою независимость, и тех, чью независимость, после тщательного изучения и на основе принципов справедливости, мы признали, мы не можем рассматривать любое вмешательство европейской державы с целью угнетения этих стран или установления какого-либо контроля над ними иначе, как недружественное проявление по отношению к Соединённым Штатам».

Уривок з послання президента США Джеймса Монро Конгресу від 2 грудня 1823 року.

Програма президента США Джеймса Монро, в ужитку відома як "Доктрина Монро", яка продекламувала лозунг "Америка для американців" стала одни з того, що зробило США наддержавою. Я думаю прийшов час Європі також прийняти свою доктрину і сказати, що "Європа для європейців" і в ній не має панувати неєвропейській інтерес. Для цього варто зруйнувати міфи, котрі призвели Європу у стан колонії інших держав і їхніх інтересів.

Перший міф, то міф про "європейську Росію". В середні віки Європа закінчувалась в дикому полі, де починалася дика Азія. Східний кордон Речі Посполитої був кордоном Європи, про що говорять всі карти тих часів. Формування України та української нації проходило в європейських умовах і європейському дусі Русько-Литовського князівства та Речі Посполитої, далі була Орда. 
В моїх твердженнях про неєвропейську Росію мій кращий помічник Олександр Дугін. В своїх "Містеріях Євразії" він бідкається, що "русскую" ідилію увесь час псує фризьке (нордичне) коріння новгородців (білорусів) з їхнім аристократичним вічовим управлінням. В той же час він добре описує, як вдало на ґрунт існуючої традиції лягла ідеологія татаро-монголів. Європеїзувати Росію почав Петро І, але цей пиятика та розпусник любив більше гуляти, а головним ідеологом європеїзації був німець з Вестфалії Андрій Остерман. І не дарма символом цієї європеїзації був Петро з сокирою, котрий власноруч рубає бороди своїм підданим. З воцарюванням на престол німецької династії (ох і Остерман, молодець, самотужки завоював престол для німців) Гольштейн-Готторпських, була змінена вся еліта на іноземців. При дворі осілися французи, німці, англійці, наприклад імператриця  София Августа Фредерика фон Анхальт-Цербст-Дорнбург, в народі більш відома як Катерина ІІ, сипала панегіриками на адресу російської мови, а сама майже нею не володіла. Відомо як бісився бідолашний Олександр І, коли Наполеон під Москвою, а його придворні не вміють розмовляти російською.

До ХVІІІ століття науки і освіти в Росії не було, першим вченим там був Ломоносов, але він вивчився в Києво-Могилянській академії, що ще берегла європейські традиції. І то Ломоносов ніколи б не з'явився, якби його не запримітив українець Феофан Прокопович. Ломоносов так би і згнив в застінках духовної семінарії. До інкорпорації європейських територій (у вигляді України) в Росії не існувало філософії. В пошуках хоч чогось філософського вони бідолашні навіть виставляють філософом Андрія Курбського, котрий був лише ображеним боярином, що закидував Івана Грозного листами. Перший справжній російський філософ Петро Чаадаєв був змушений визнати недолугість російської традиції і з горя прийняв католицизм. Намагання європейської еліти з гори насадити європейські принципи на азійський ґрунт, нагадують намагання дресирувальника провести слона в лавці з посудом. 

Пан Дугін, визнаючи це все, як всі ті божевільні писаки, сам собі протирічить, вимагаючи включення України і Білорусі в свій євразійський (по-суті азійський) проект, в той же час увесь час нарікаючи на наше фризьке коріння, котре увесь час заважає проекту. То ж, пане Олександр Гелійович, давайте не будемо псувати один одному життя - ми своїм фризьким корінням вам, ви своїм азійським - нам. Повернення Росії в модель Азії не є поганим, не є добрим, а є закономірним. Головне зараз відновити кордон між Європою та Азією.

Другий міф, то міф про належність США до європейської цивілізації. США ніколи не належала до європейської цивілізації. В США тікали з Європи, тікали всі ті, хто випадав з контексту Європи. Всі ці баптисти, адвентисти, пуритани, революціонери, просто авантюристи осідали в США. Реформація в Європі, котру так люблять підносити як прогрес, насправді була деградацією, це був відкат до старих релігійних догм юдаїзму, релігії суто семітської, котра не могла бути виявом європейського духу. Саме тому Макс Вебер помітив, як добре протестантизм впливав на форми нового капіталізму, а по-суті торгашества, котре так було притаманне семітам в античні часи. Всі ці торгаші від релігії змушені були бігти на американський континент. Де і влаштували революцію. А суть їхньої боротьби за незалежність звелася лише до одного - небажання платити податки. Громадянська війна в США, котра нам подається, як така боротьба світла і темряви, рабовласників та демократів, насправді була боротьбою економік - Південь був промисловим і сільськогосподарським центром, Північ була оселею брокерів і банкірів, котрі робили гроші повітря. Це був наступ антиєвропейських сил на залишки здорових сил на континенті. І очолив цю боротьбу баптист Авраам Лінкольн. Саме тому в США, вже вдосталь пропитаним семітським духом, змайстрував собі штаб-квартиру сіонізм - людиноевисницька ідеологія привнесена божевільним народом з пісків Палестини.

Ідеологія США не всілася у XVIII столітті у Європі. Французька революція, доведена до абсурду, мала свою реакцію у вигляді Наполеона, в Англії - диктатуру Кромвеля, з подальшою реставрацією монархії, в Німеччині - Бісмарка. Віденський конгрес підтвердив неприйняття американських ідей на європейському континенті. Саме тому усі виживші революціонери мусили тікати в США, натовп Троцьких мігрував до США. Який сумний був "французький Чернишевський" Алексіс де Токвіль, мандруючи містами США і бачучи все те, що невідбулося у Франції. Саме тому видатний мислитель Жозеф де Местр казав, що "Європа загине від революційної отрути, і отрута ця буде зі США". Такої ж думки був і англійський мислитель Едмунд Берк, котрий казав, що Французька революція стане початком кінця Європи як такої.

Але в ХХ столітті пророцтва Де Местра справдилися. Зміцнившись завдяки Доктрині Монро, США почало колонізацію Європи. Головне, що вони підмінили - це європейську свідомість, впевнивши нас, що їхні цінності є нашими цінностями. Сьогодні Європа знаходиться під владою гаулятейра США і світового сіонізму - Європейського Союзу. Гауляйтер заради інтересів свого патрона продає інтереси Європи на угоду новонародженому Хозарському каганату. Європа стала ареною інтересів чужих їй елементів. Тому Європа має один шлях - перетворитися на конгломерат незалежних національних держав і проголосити європейських корнтинент територією вільної від інтересу неєвропейських сил - США, Росії та світового єврейства.

То, о чем должно быть сказано. Г.Грасс.

  • 09.04.12, 19:33
Почему я молчу, зачем так долго замалчиваю 
То, что и так очевидно и репетируется давно 
в планах-играх, в конце которых 
мы все, если выживем, превратимся в какие-то безмолвные скобки? 
Это присвоенное самими себе право на упреждающий удар, 
который может стереть с лица земли 
покоренный неким хулиганом и 
вынуждаемый к организованным ликованиям 
иранский народ только потому, что 
его власти якобы владеют атомной бомбой. 

Но только почему я запрещаю себе 
называть по имени ту, другую страну, 
которая вот уже много лет, – хоть и тайно, - 
но все-таки владеет изо дня в день нарастающим 
ядерным потенциалом, 
никем не контролируемым, потому что 
никакого контроля она не допускает? 
Всеобщее умалчивание фактов, 
которому и мое молчание покорилось, 
я воспринимаю, как тяжеловесную ложь 
и ограничения, угрожающие наказанием, 
как только это молчание будет нарушено, 
потому что вердикт „антисемитизм“ наготове. 

Но теперь, когда из моей страны, 
которую день изо дня настигают ее собственные преступления, 
которые невозможно ни с чем сравнить, 
и из-за которых ей все время приходится отвечать, 
под натянутой на проворные губы 
маской „искупления вины“, 
но на деле исключительно из-за выгоды, 
поставляется в Израиль очередная подводная лодка, 
чья задача состоит в том, чтобы умело направить 
всеуничтожащие боеголовки туда, 
где даже существование одной-единственной 
атомной бомбы не доказано, 
я говорю то, что должно быть сказано. 

Но почему я молчал до сих пор? 
Потому что считал, что мое происхождение, 
скованное никогда не исправимым недостатком, 
запрещает мне поставить страну Израиль, 
с которой я связан и хочу быть связанным, 
перед этим фактом. 

Почему же тогда я сейчас говорю, 
состарившийся, последними чернилами: 
„ Атомное государство Израиль подвергает 
И без того хрупкий мир угрозе?" 
Потому что следует сказать то, 
что возможно уже завтра окажется слишком поздно; 
еще и потому, что мы, – как немцы обремененные и без того достаточно, - 
можем оказаться поставщиками преступления, 
которые легко можно предвидеть, 
из-за чего наше соучастие 
никакими оправданиями невозможно будет искупить. 
И еще признаюсь: я больше не молчу, 
так как я устал от лицемерия Запада, 
и потому еще, что остается еще надежда 
на то, что, может быть, и многие другие захотят 
освободиться от молчания 
и тех, кто является причиной очевидной опасности, 
призовут к отказу от насилия и 
смогут настоять на том, чтобы 
независимый и постоянный контроль 
международных инстанций 
над израильским атомным потенциалом 
и над иранскими атомными станциями 
правительствами обеих стран будет допущен. 

Только так можно помочь всем, 
Израильтянам и палестинцам, 
более того, всем людям, которые в этом регионе, 
оккупированном безумием, 
живут в тесноте и ненависти, 
и в конце концов всем нам тоже 
только так можно помочь.

Автор: Гюнтер Грасс, в перекладі Майнат Абдулаєвої

Гюнтер Грасс - німецький поет, лауреат Нобелівської премії 1999 року в галузі літератури. Після публікації вірша, Ізріїль наполягає на позбавленні автора Нобелівстької премії. 

""Його заяви є вираженням цинізму частини західних інтелектуалів, які для самореклами і з бажання продати ще кілька книжок готові на те, щоб другий раз пожертвувати євреїв на вівтар божевільного антисеміта - заявив голова МЗС Ізраїлю Авігдор Ліберман.

Настає той час, коли європейці нарешті всі скажуть те, що має бути сказано і Європа перестане класти європейців на вівтар божевільного семіта. Це від себе. Моя шана Грассу!


Кейнсіанство для України

  • 07.04.12, 15:10
Капіталізм — дивовижна віра в те, 
що найбільш неморальні люди будуть робити найбільш неморальні справи 
заради великого блага всіх інших.
Джон Мейнард Кейнс

Послухав вчора Тігіпка і був вражений вкотре недолугістю запропонованої реформи. Таким чином побороти безробіття - це нонсенс. Здається в когось є ціленапралене завдання загнати Україну в ще більшу економічну депресію. 
Пан Тігіпко і уряд вирішили надалі гратися в економічний лібералізм. Стимулювання зайнятості шляхом пільг, ідея придумана ультралібералом Фрідріхом фон Гайєком, вже зазнала краху в Європі і США. Скажімо безробіття в Іспанії вже становить 22,5%, у Франції - 9,6%, в Португалії - 14,6%, в США - 8,9%, в Німеччині - 7,5% В Україні наразі за даними МОП - 6,9%. Рецепти лібералів, котрі впроваджувались єдиним економічним простором в Європі, призвели до таких наслідків, тобто ці рецепти недієві. Але Тігіпко сам визнає, що рецепти його реформ саме з Європи, тобто як зажди нам везуть сміття із Заходу.

Уряд хоче заохотити стимуляцію зросту зайнятості шляхом: а) надання пільг роботодавцям; б) шляхом збільшення бюджету Фонду зайнятості населення. Тобто по-суті знову той самий популізм. Не можна збільшити зайнятість населення стимулюючи в той же час неробство шляхом збільшення виплат по безробіттю. Безробіття не можна побороти монетарним шляхом, оскільки це призводить лише до інфляційних процесів, на ринку збільшується грошова маса в той час немає зростання товарної маси. Безробіття можна побороти лише одним шляхом - реальним збільшенням робочих місць і тільки так.

Великий і брехливий міф, котрий завдав шкоди десяткам держав, про те, що держава немає втручатися в економіку, розвінчує сьогодення. Споживаємо наслідки економічного лібералізму. Треба повернутися трохи назад і згадати Джона Мейнарда Кейнса. Нам потрібне кейнсіанство, а не лібералізм.

В своїй праці "Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей" Кейнс стверджував, що падіння попиту викликає зниження виробництва товарів, що в свою чергу призводить до безробіття, а безробіття власне і є чинником падіння попиту. Отже ліберальна економіка увесь час знаходиться в депресивному циклі. Вихід Кейнс бачив в одному: регуляторній політиці держави. Держава задля подолання безробіття має створювати робочі місця шляхом суспільної праці та великих замовлень на заводи і фабрики. Вихід з безробіття має відбуватися перш за все створенням реальних секторів економіки, перш за все виробничої.

Подолання безробіття шляхом кейнсіантсва відоме історії. Наприклад нацисти в Третьому рейху почали масштабне будівництво автобанів, де задіяли безробітних. З 30% безробіття на 1933 рік у 1939 році безробіття не існувало як такого. Трохи іншим шляхом пішов дуче Муссоліні. Уряд Італії зробив великі державні військові замовлення заводу "Fiat", що змусило власників до розбудови заводів і зайнятості в них населення.

Ще один приклад можемо бачити в післявоєнній Японії. Національний банк Японії видавав кредити бізнесу під мінімальний відсоток 0,01% річних. Стимуляція бізнесу розігріла економіку і збільшила надходження податків від новоствореного бізнесу. Безвідсотковий кредит для держави вигідний, як інвестиція у майбутнє. В той же час важливо зупинити споживче кредитування, оскільки воно є сильним фактором інфляції. Смерть багатьох приватних банків в тому разі не має лякати, оскільки приватні банки це по-суті паразити, котрі роблять гроші з повітря.

Враховуючи український стан доріг і стан сучасної армії, кейнсіанство як раз підходящий рецепт для України. А те що пропонує уряд - це шлях до економічної депресії, що ще раз доводить те, що при владі зараз вороги української нації.


ЄС правлять комуністи

  • 05.04.12, 22:38
Вже і в стінах ЄС говорять про те, що кажу я вже давно - ЄС правлять комуністи. Про це прямо каже депутат від Британії Найджел Фарадж. Респект йому!