Совет

Не тратьте жизнь на тех, кто вас не ценит, На тех, кто вас не любит и не ждёт, На тех, кто без сомнений вам изменит, Кто вдруг пойдёт на "новый поворот". Не тратьте слёз на тех, кто их не видит, На тех, кому вы просто не нужны, На тех, кто, извинившись, вновь обидит, Кто видит жизнь с обратной стороны. Не тратьте сил на тех, кто вам не нужен, На пыль в глаза и благородный понт, На тех, кто дикой ревностью простужен, На тех, кто без ума в себя влюблён. Не тратьте слов на тех, кто их не слышит, На мелочь, не достойную обид, На тех, кто рядом с вами ровно дышит,  Чьё сердце вашей болью не болит. Не тратьте жизнь, она не бесконечна, Цените каждый вдох, момент и час, Ведь в этом мире, пусть не безупречном, Есть тот, кто молит небо лишь о вас!

                      Любовь Козырь.

***

Как просто весь мир поделить на два цвета:
На черный и белый, на зиму и лето,
На счастье и горе, на утро и вечер,
Паденье, полет, расставанье и встречу.
Как просто – на части! – косою чертой…
Вот только скажите, а как быть с душой?
Ведь плачут от радости чаще, чем с горя,
Легенды творят ведь не только герои.
Есть грустные сказки, есть горькое счастье…
Да разве такое поделишь на части?!
Есть юная старость и мудрое детство –
Смешное однако случилось соседство.
Холодное лето есть, теплая осень,
Вопрос без ответа, ответ – без вопроса…
Не веришь – взгляни сам – послушай совета,
Нельзя этот мир разделить на два цвета!

Чи можна почати життя з початку...?

Багато чого у нашому житті стається такого, що б  хотілося  змінити, повернувши час назад... Але, на жаль, цього зробити не можна... Зроблені помилки закарбувалися на віки у минулому і  лишається з ними або змиритися, або протестувати (не знаю тільки проти чого), або намагатися більше таких помилок не повторювати... 
Є такі помилки, за які одного "вибач" буде замало...  Визнаючи свою провину перед людьми і перед Богом, ми готові спокутувати свій гріх, але чи цього досить, щоб почати життя спочатку... Чи можна вирвати зіпсований листок із зошита і почати писати нову історію свого життя?  Що робити зі старим? 

Жизнь...

В нашей жизни дублей не бывает, 
Прожит миг, его уж - не вернуть, 
Ну а память часто забывает, 
Что судьба - односторонний путь. 

Что прошедшего никак не изменить, 
Хоть желает каждый, без сомненья, 
Переделать, заново прожить, 
Прошлых дней бесцельные мгновенья.

Но возможность нам дана лишь раз, 
У судьбы законы непреложны, 
В жизни нашей дорог каждый час, 
Переделки судеб невозможны. 

А чтоб в будущем не грызло сожаленье, 
За "бесцельно прожитые дни»,
Не теряйте попусту мгновенья, 
Ведь дороже золота они!

Никогда ни о чем не жалейте...

Никогда ни о чем не жалейте вдогонку, 
Если то, что случилось нельзя изменить. 
Как записку из прошлого, грусть свою скомкав, 
С этим прошлым порвите непрочную нить. 
Никогда не жалейте о том, что случилось, 
Иль о том, что случиться не может уже. 
Лишь бы озеро вашей души не мутилось, 
Да надежды, как птицы, парили в душе. 
Не жалейте своей доброты и участья, 
Если даже за все вам - усмешка в ответ. 
Кто-то в гении выбился, кто-то в начальство... 
Не жалейте, что вам не досталось их бед. 
Никогда, никогда ни о чем не жалейте, 
Поздно начали или рано ушли. 
Кто-то пусть гениально играет на флейте, 
Но ведь песни берет он из вашей души. 
Никогда, никогда ни о чем не жалейте, 
Ни потерянных дней, ни сгоревшей любви. 
Пусть другой гениально играет на флейте, 
Но еще гениальнее слушали вы.
А.Дементьев

Чи варто довіряти?

Сьогодні якийсь особливий ностальгійний настрій...Думки вилітають з голови...Вони наче зошит в клітинку чи в лінійку; водопад чи липке павутиння; теплі хвильки чи слизький червячок, що точить наш спокій; блискавка чи чудернацьке мереживо...

Почала задумуватись над тим,чи варто довіряти людям... І вже вкотре переконуюсь, що ні!

Виявляється я дуже погано розбираюся в людях...Завжди  дуже важливо обдумувати свої та чужі вчинки, просто їх аналізувати. Це корисно, але я, на жаль, не завжди це роблю, просто живу, ні про що особливо не задумуючись. І довіряю! Але, як помічаю, це ні до чого хорошого не приводить, іноді навіть навпаки...  Не розумію вчинків багатьох людей... Можливо справа в тому, що багатьом довіряю? Не лише найближчим. А  чи потрібно? Відтепер вирішила, що буду намагатися прискіпливіше ставитися до людей та обдумувати їхні дії та вчинки...


33%, 5 голосів

40%, 6 голосів

27%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Настала осінь...

Знову настала осінь... Перші маленькі листочки починають осипатися з дерев.Сонечко ніби прощається з людьми, вкриваючи всіх останніми теплими проміннями. . Знову на вулицях з’являються школярі.                                                                                                      Люблю осінь! Це найпрекрасніша пора року...  Осінь- це чудове жовте непалюче сонце, це свіже повітря, як ковток води після переходу по засушливій літній пустелі. А потім дощі, і багато червоного листя.  Так і хочеться весь час бути десь у парку, сидіти на лавочці, просто насолоджуватись цією красою... Просто немає слів щоб описати... чарівні дерева різних кольорів .. зелені.... жовті.. червоні.. Диво..... диво яке створила природа...

Всіх вітаю з першим осіннім днем!!!

Дітки-наша радість!

Діти-це зміст і радість нашого життя, його прикраса. Що може бути в житті прекрасніше, ніж діти? Хіба може бути щось приємніше і добріше, ніж протягнуті дитячі рученята і щирі, теплі слова "Мама, я тебе люблю!" Наші діти сприймають нас завжди такими, які ми є...

Дуже люблю діток! Напевно й тому вибрала таку професію,що з ними щоденно контактую.

Чи може бути щось краще і добріше, ніж посмішка дитини? Дитя усміхнулося-і на душі зразу тепліє, забуваються всі проблеми, відходить смуток, стає так просто і легко...Діти, наче сонячні промінці, несуть в наше життя тепло, радість і позитив.

Випадково натрапила на чудовий вірш: Дети - это счастье, дети - это радость, Дети - это в жизни свежий ветерок. Их не заработать, это не награда, Их по благодати взрослым дарит Бог. Дети, как ни странно, также испытанье. Дети, как деревья, сами не растут. Им нужна забота, ласка, пониманье. Дети - это время, дети - это труд. Дети - это чудо, доброты посланье, Лучики восхода, капельки любви. Дети - это каждой девушки желанье (Даже карьеристки, в глубине души). Дети - это ласка, искренность и дружба. Спорят понарошку, любят так всерьёз. С ними нам лукавить, прятаться не нужно - Детскими глазами видно нас насквозь. Дети - это будто жизнь пошла сначала: Первые улыбки, первые шаги, Первые успехи, первые провалы. Дети - это опыт, дети - это мы.

Життя прекрасне!

 Кожен день прекрасний… Аж не вірю, що сама це кажу… Колись мені здавалось, що я такого не скажу ніколи… А чому б то, хотілось би в себе запитати?
Життя прекрасне, попри всі свої вибрики та злі жарти, а я – зможу все. Вірю! Головне – прагнути і ніколи ні про що не шкодувати. Все, що не стається в житті - на краще!

Такі прості три речі...

                                                                                                   Три речі, які назад не повертаються: 

           ЧАС, СЛОВО, МОЖЛИВІСТЬ.

Три речі, які не потрібно втрачати:                                                                                                                                                                                                                                               СПОКІЙ, НАДІЯ, ЧЕСТЬ.        

Три речі, які найбільш цінні в житті людини:

           ПЕРЕКОНАННЯ, КОХАННЯ, ДРУЖБА.

Три речі, які в житті не є надійними:

           ВЛАДА, УДАЧА, ДОСТАТОК.

Три речі, що характеризують людину:

           ПРАЦЯ, ЧЕСНІСТЬ, ХАРАКТЕР.

Три речі, які руйнують людину:

           ЗЛІСТЬ, ГОРДИНЯ, АЛКОГОЛЬ. 

Здається все так просто... Але іноді,для того, щоб це зрозуміти потрібне ціле життя...