Мабуть не одна я марно пробувала почати нове життя з понеділка. Раптові зміни, якщо вони не є вимушеними, рідко коли приживаються, - ми консервативні, діємо та мислимо інертно, і старі звички для нас, як зручні капці чи улюблені джинси... 

Прочитала я нещодано, що можна змінити життя за 100 днів і такий часовий відрізок для змін уже видався мені більш реальним. Проте я теж відклала прочитане не потім... До вчора. :)

Кому цікаво розкажу детальніше.

Для того, аби не забути, що ж саме ми запланували, чого нам так дуже-дуже хочеться і, що сподіваємося отримати через ці 100 днів, беремо блокнот чи зошит на 100 аркушів. (Якщо ви лаконічно думаєте і стисло пишете, то можна на 50, тоді у вас буде якраз 100 сторінок).

На 100-му аркуші пишете свої бажання, але в теперішньому часі, наче ви все це вже маєте. :) А потім щодня не забувайте записувати події, думки, вчинки, випадковості чи свої надбання, - те, що наближає вас до здійснення намрієного/напланованого.   

Запрошую приєнуватися до мене! Давайте перевіримо, чи справді працює подібне планування. Чекати здійснення мрії не так вже довго, - його принесуть нам перші дні вересня. Я ВІРЮ в це!!:) 

 

Багато чого у нашому житті стається такого, що б  хотілося  змінити, повернувши час назад... Але, на жаль, цього зробити не можна... Зроблені помилки закарбувалися на віки у минулому і  лишається з ними або змиритися, або протестувати (не знаю тільки проти чого), або намагатися більше таких помилок не повторювати... 
Є такі помилки, за які одного "вибач" буде замало...  Визнаючи свою провину перед людьми і перед Богом, ми готові спокутувати свій гріх, але чи цього досить, щоб почати життя спочатку... Чи можна вирвати зіпсований листок із зошита і почати писати нову історію свого життя?  Що робити зі старим?